58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
попереднього засідання
16 лютого 2026 року Справа № 926/3803/25
Господарський суд Чернівецької області в складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою
фізичної особи ОСОБА_1 , с. Тарасівці Чернівецького району Чернівецької області,
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,
представників сторін: не з'явилися,
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19 грудня 2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника і мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів призначено арбітражного керуючого Унгуряну Доріна Віореловича, призначено попереднє засідання на 27 січня 2026 року.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 19.12.2025, номер публікації 78000.
На виконання ухвали суду від 19.12.2025 банківські установи (АТ “Акцент-Банк», АТ “Таскомбанк», АТ “Сенс Банк», АТ “Універсал Банк», АТ “Перший Український Міжнародний Банк», АТ “Укрсиббанк», АТ КБ “ПриватБанк», АТ “Державний ощадний банк України», АТ “Ідея Банк») надали інформацію про залишок коштів на рахунках боржниці ОСОБА_1 , Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надав відомості щодо перетинання державного кордону України та лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України ОСОБА_1 і членами її сім'ї, Головне управління ДПС у Чернівецькій області подало інформацію про джерела/суми нарахованого доходу боржниці і членів її сім'ї за період з січня 2023 року по листопад 2025 року (т.с. 5, а.с. 193-233, т.с. 6, а.с. 136, т.с. 7, а.с. 68, т.с. 8, а.с. 81).
Після публікації зазначеного оголошення до суду надійшли заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржниці:
1) АТ КБ “ПриватБанк», ухвалою від 15.01.2026 призначено до розгляду в попередньому засіданні на 27.01.2026;
2) АТ “Державний ощадний банк України», ухвалою від 19.01.2026 призначено до розгляду в попередньому засіданні на 27.01.2026;
3) АТ “Сенс Банк», ухвалою від 22.01.2026 призначено до розгляду в попередньому засіданні на 27.01.2026;
4) ОСОБА_2 , ухвалою від 22.01.2026 призначено до розгляду в попередньому засіданні на 27.01.2026;
5) АТ “Акцент-Банк», ухвалою від 23.01.2026 призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.02.2026.
26.01.2026 через систему “Електронний суд» надійшли:
- від арбітражного керуючого Унгуряну Д.В. відзиви від 24.01.2026 про результати розгляду грошових вимог по АТ “Сенс Банк», АТ КБ “ПриватБанк», ОСОБА_2 , АТ “Державний ощадний банк України»;
- від адвоката Костіної Т.Г. ОСОБА_3 заяви (відзиви) від 25.01.2026 на заяви з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_2 , АТ “Державний ощадний банк України», АТ КБ “ПриватБанк», АТ “Сенс Банк».
Цього ж дня від арбітражного керуючого Унгуряну Д.В. надійшли звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника ОСОБА_1 та інвентаризаційний опис її майна.
27.01.2026 адвокат Бурма С.В. подав відзив на заяву ОСОБА_2 з грошовими вимогами.
У попереднє засідання 27.01.2026 боржниця ОСОБА_1 не з'явилася.
Арбітражний керуючий Унгуряну Д.В., адвокат Бурма С.В., представниця АТ “Ощадбанк» висловилися про можливість розгляду справи за відсутності боржниці, також суд бере до уваги, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, представництво її інтересів у суді здійснює адвокат, відтак, неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи.
У попередньому засіданні 27.01.2026 суд розглянув заяви кредиторів АТ “Державний ощадний банк України» і ОСОБА_2 та в зв'язку з некоректною роботою системи відеоконференцзв'язку оголосив перерву в засіданні до 10.02.2026.
02.02.2026 боржниця ОСОБА_1 подала до суду виправлені декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022-2024 роки та станом на 01.10.2025 року.
02.02.2026 до суду надійшла заява Акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК» про грошові вимоги кредитора до боржника, ухвалою від 04.02.2026 означену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.02.2026.
09.02.2026 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЛ.ЕН.Груп» про грошові вимоги кредитора до боржника
У попереднє засідання 10.02.2026 боржниця ОСОБА_1 не з'явилася, що не перешкоджає розгляду справи.
У судових засіданнях 27.01.2026 і 10.02.2026 суд заслухав пояснення учасників справи, розглянув заяви кредиторів про грошові вимоги до ОСОБА_1 , дослідив подані докази і матеріали справи та встановив наступне.
1. Щодо заяви Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» від 09.01.2026 про грошові вимоги до боржника (т.с. 6, а.с. 98-230).
У заяві АТ “Державний ощадний банк України» заявило і просить визнати грошові вимоги до ОСОБА_1 на суму 20086,89 грн., у тому числі 19345,20 грн. тіло кредиту, 729,69 грн. відсотки та 12,00 грн. комісія, які виникли з укладеного між сторонами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), до якого ОСОБА_1 приєдналася згідно із заявою про приєднання № 461998 від 17.07.2018.
Керуючий реструктуризацією боргів ОСОБА_4 у поданому до суду відзиві про результати грошових вимог визнав грошові вимоги АТ “Державний ощадний банк України» у заявленій сумі.
Адвокат боржниці ОСОБА_3 подав відзив на заяву АТ “Ощадбанк» з грошовими вимогами до боржника, в якому визнав вимоги банку на суму 19345,20 грн. тіла кредиту, а в частині 729,69 грн. відсотків та 12,00 грн. комісії відхилив як такі, що виникли після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 27.01.2026 представниця АТ “Ощадбанк» грошові вимоги підтримала, арбітражний керуючий Унгуряну Д.В. вимоги банку визнав у повному обсязі, представник боржниці адвокат Бурма С.В. грошові вимоги АТ “Ощадбанк» визнав у розмірі 19345,20 грн. за тілом кредиту, вимоги щодо комісії і процентів за користування кредитом відхилив, зазначив, що указані платежі нараховані після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 і не підлягають визнанню в якості конкурсних вимог.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши заяву АТ “Ощадбанк», суд встановив, що 17.07.2018 ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання № 461998 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі - Договір) з Акціонерним товариством АТ “Державний ощадний банк України» (у тексті Договору - Банк) та заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) на отримання кредиту на наступних умовах:
1) мета кредиту - на споживчі потреби;
2) максимальний розмір кредиту 25000,00 грн., бажаний розмір кредиту - 12000,00 грн., строк кредитування - 60 місяців з можливістю продовження на той самий строк;
3) процентна ставка за кредитом - фіксована, складає 38% річних за винятком користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду, коли ставка процентів річних складає 0,001% річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-Періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки.
Відповідно до пункту 1.6.1 Договору Банк здійснює надання Кредиту шляхом встановлення кредитної лінії на Картковий рахунок Клієнта в межах максимального розміру ліміту Кредиту, зазначеного в Заяві про приєднання та/або в Умовах користування кредитною лінією (Кредитом), що є Додатком 1 до цього Договору. Договір діє до повного виконання Клієнтом всіх грошових зобов'язань за цим договором.
Клієнт зобов'язаний використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно та в повному обсязі повернути суму кредиту, сплатити всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені Договором (пункт 1.17.1 Договору).
За змістом пунктів 1.18.1, 1.18.4, 11.8.5 Договору за користування кредитом Клієнт зобов'язаний сплачувати Банку проценти в порядку та розмірах, визначених в Умовах користування кредитною лінією (Кредитом), а також щомісячно (у терміни, визначені цим Договором та додатками до нього, для сплати процентів) здійснювати часткове повернення Кредиту шляхом сплати суми Обов'язкового щомісячного платежу/Мінімального платежу по кредиту.
На підставі Висновку-авторішення щодо погодження надання (встановлення/зміну розміру) кредиту АТ “Ощадбанк» № 518658029/201124 від 23.08.2024 у порядку пункту 1.6 розділу ХХІІ договору погоджено ОСОБА_1 надання кредиту на споживчі потреби на суму 20000,00 грн. та кредит-розстрочка в розмірі 3000,00 грн., розмір процентної ставки 46,8000% річних, термін повернення кредиту 60 місяців, терміни сплати процентів згідно умов Договору.
З доданої до заяви АТ “Ощадбанк» виписки по клієнту ОСОБА_1 за період з 08.07.2018 по 04.01.2026 і складених кредитором розрахунків заборгованості вбачається, що боржниця користується коштами кредитної лінії з 2018 року до теперішнього часу, її заборгованість з повернення коштів кредиту станом на 19 грудня 2025 року (день відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) складає 19345,20 грн. і визнається боржницею та її адвокатом.
З розрахунку заборгованості за основним боргом (т.с. 6, а.с. 118-120 на звороті) видно, що кошти кредиту боржниця повертала несвоєчасно та у меншому, аніж належало розмірі, що свідчить про порушення нею умов Договору.
Разом з тим, кредитором заявлено також грошові вимоги щодо комісії на суму 12,00 грн. за період з 28.12.2025 по 31.12.2025 і відсотків за користування кредитом у сумі 729,69 грн., нарахованих на дати 01.01.2026 і 06.01.2026, проти чого боржниця і її адвокат заперечують, зазначаючи, що ці грошові зобов'язання виникли після 19.12.2025, тому не є конкурсними і не можуть бути визнані в такій якості в процедурі реструктуризації боргів.
Згідно норми частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 ЦК України).
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником у визначений у кредитному договорі строк з відповідною платою за його користування.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За змістом першого речення абзацу 6 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ, Кодекс) грошове зобов'язання (борг) - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви
В абзаці 14 статті 1 КУзПБ визначено поняття конкурсних кредиторів - це кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до першого речення абзацу 1 статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду (абзац 2 частини 6 статті 45 КУзПБ).
Статтею 113 Кодексу унормовано, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (Книга пята. Відновлення платоспроможності фізичної особи - суд).
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Розглянувши грошові вимоги АТ “Ощадбанк» до ОСОБА_1 , суд установив, що її заборгованість у розмірі 19345,20 грн. за тілом кредиту виникла у зв'язку з неналежним виконанням боржницею зобов'язань за Договором комплексного банківського обслуговування, до якого вона приєдналася, та Висновком-авторішенням щодо погодження надання (встановлення/зміну розміру) кредиту АТ “Ощадбанк» № 518658029/201124 від 23.08.2024, підтверджена документально, виникла до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визнається боржницею та її адвокатом.
За такого грошові вимоги АТ “Ощадбанк» до ОСОБА_1 на суму 19345,20 грн. належить визнати та включити до реєстру вимог другої черги задоволення.
Вимоги на суму 741,69 грн., у тому числі 729,69 грн. відсотки за користування кредитом та 12,00 комісії, суд відхиляє, позаяк дані вимоги виникли після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , отже не є конкурсними і не підлягають визнанню в процедурі реструктуризації боргів боржника-фізичної особи.
За подання заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника АТ “Ощадбанк» сплачено судовий збір у сумі 6656,00 грн., які належить покласти на боржницю для відшкодування у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).
2. Щодо заяви ОСОБА_2 без дати з грошовими вимогами до боржниці (вх. № 56 від 07.01.2026, т.с. 7 а.с. 1-22).
У заяві ОСОБА_2 заявив і просить визнати грошові вимоги до ОСОБА_1 на суму 663444,68 грн., у тому числі 340000,00 грн. не повернутої суми позики, 270649,61 грн. інфляційних втрат та 52795,07 грн. 3% річних, які виникли з договору позики від 20.12.2020, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом надання боржницею розписки від 20.12.2020.
Кредитор зазначив у заяві, що маючи відповідну фінансову можливість, а саме доходи від здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується податковими деклараціями платника єдиного податку ІІІ групи за 2019-2020 роки, він надав ОСОБА_1 під розписку 460000,00 грн. у позику зі строком повернення до 31.12.2021, однак боржниця кошти повернула частково у розмірі 120000,00 грн. з порушенням обумовленого терміну - 08.06.2025, тому просить визнати його вимоги на решту боргу в розмірі 340000,00 грн. і нараховані за період з 01 січня 2022 року по 18.12.2025 року інфляційні втрати і 3% річних
Керуючий реструктуризацією боргів ОСОБА_4 у поданому до суду відзиві від 24.01.2026 визнав грошові вимоги ОСОБА_2 у заявленій сумі.
Адвокат боржниці ОСОБА_3 подав відзив від 25.01.2026, в якому визнав вимоги ОСОБА_2 на суму 340000,00 грн. коштів позики, 13435,68 грн. інфляційних втрат і 2079,45 грн. 3 проценти річних за період з 01.01.2022 по 24.02.2022 з урахуванням перебігу строку позовної давності, решту вимог відхилив з тих підстав, що з 24 лютого 2022 року законодавчо запроваджено мораторій у кредитних і позикових відносинах на нарахування інфляційних втрат, 3% річних і неустойки на період дії воєнного стану.
Кредитор ОСОБА_2 у судове засідання 27.01.2026 не з'явився, подав до суду заяву без дати (вх. № 332 від 26.01.2026), в якій зазначив, що не заперечує проти відзиву представника боржниці стосовно зменшення суми боргу на суму нарахованих за період воєнного стану платежів по статті 625 Цивільного кодексу України та залишає це питання на розсуд суду, в решті вимог свою заяву підтримує та надає для огляду оригінали договору позики від 20.12.2020 і розписки ОСОБА_1 від 20.12.2020, просить розглянути справу без його участі в зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання.
За відсутності кредитора суд у судовому засіданні 27.01.2026 відповідно до положень частини 6 статті 202 Господарського процесуального кодексу України оголосив стислий зміст заяви ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржниці.
Керуючий реструктуризацією Унгуряну Д.В. вимоги ОСОБА_2 визнав у заявленій сумі, представник боржниці адвокат Бурма С.В. вимоги кредитора визнав частково у розмірах згідно поданого відзиву.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши заяву ОСОБА_2 , додані до неї і подані додатково документи, матеріали справи, суд встановив, що 20.12.2020 між ОСОБА_2 (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про надання позики, відповідно до пункту 1.1 якого Позикодавець передає Позичальнику у позику грошові кошти в сумі 460000,00 грн., які Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю у строк до 31.12.2021 року, без нарахування процентів за користування коштами.
Грошові кошти передаються Позичальнику готівкою в обмін на письмову розписку Позичальника або шляхом переказу на його рахунок (пункт 2 договору про надання позики).
Згідно з пунктом 4 договору про надання позики позика вважається повернутою в момент передання Позикодавцю відповідних грошових коштів готівкою в обмін на його розписку або в обмін на вчинення запису про погашення боргу в оригіналі розписки Позичальника. Позика також може бути повернута шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок Позикодавця.
Судом у засіданні оглянуто:
- оригінал договору про надання позики від 20.12.2020 між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . На звороті договору наявний запис ОСОБА_2 про те, що він отримав 08.06.2025 від ОСОБА_1 грошові кошти 120000,00 грн. у якості повернення частини позики по договору позики від 20.12.2022, залишок боргу становить 340000,00 грн.;
- оригінал розписки ОСОБА_1 від 20 грудня 2020 року про отримання від ОСОБА_2 в позику на підставі договору від 20.12.2020 готівкою 460000, грн., які зобов'язується повернути до 31.12.2021 року.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
За частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором Частиною 3 статті 545 ЦК України передбачено, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора (ч. 4 ст. 545 ЦК України).
Таким чином, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику (див. правовий висновок Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22).
Втім, як зазначає Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2023 року у справі № 911/1856/21, такий правовий висновок є застосовним у позовному провадженні, коли між кредитором та боржником за борговою розпискою існує відповідний спір, з метою вирішення якого сторона звертається із позовом до суду.
Натомість, у справах про неплатоспроможність існує певна відмінність у розгляді та визнанні господарським судом грошових вимог кредиторів до боржника, що виникли на підставі боргової розписки, від вирішення спору у позовному провадженні про стягнення заборгованості за борговою розпискою.
Зазначена відмінність, серед іншого, полягає у тому, що визнання господарським судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів цього боржника у процедурі неплатоспроможності. При цьому, у вказаній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості останнього за борговою розпискою задля збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів та можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи, зокрема й у питанні формування та реалізації ліквідаційної маси боржника, що, у кінцевому результаті, впливатиме на обсяг задоволених вимог.
Верховний Суд вказує, що беручи до уваги зазначені мотиви, задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора-фізичну особу, як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки, покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.
За таких обставин господарському суду під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника варто керуватися не лише засадами, серед інших, належності (стаття 76 ГПК України) та допустимості (стаття 77 ГПК України) доказів, а й враховувати достатність (повноту та всебічність) поданих доказів як взаємозв'язок їх сукупності, що дозволяє суду зробити достовірний висновок про існування заборгованості за борговою розпискою.
Тож, обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім.
Необхідним, у такому випадку, може бути також документальне підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою-кредитором у позику фізичній особі-боржнику, подання інших додаткових доказів наявності між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) зобов'язальних правовідносин за відповідним договором позики.
У разі ж ненадання зазначеним кредитором сукупності необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності грошового зобов'язання, господарський суд відмовляє у визнанні таких вимог у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
При цьому, визначена приписами статті 204 ЦК України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов'язку заявника-кредитора, вимоги якого підтверджені борговою розпискою, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема й зазначені вище докази джерел походження наданих у позику коштів.
Верховний Суд звертає увагу, що у справах про банкрутство тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора.
З поданих ОСОБА_2 копій податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2019 та 2020 роки, вбачається, що доходи заявника були такими, які дозволяли йому надати в позику ОСОБА_1 кошти в сумі 460000,00 грн., заперечень інших кредиторів стосовно вимог ОСОБА_2 до суду не надходило, відтак, з урахуванням викладеного, дослідивши подані докази, суд доходить до висновку, що грошові вимоги ОСОБА_2 на суму 340000,00 грн. коштів не повернутої позики є обгрунтованими і документально підтвердженими, тому мають бути визнані судом.
Стосовно нарахованих ОСОБА_2 інфляційних втрат у сумі 270649,61 грн. за період з 01.01.2022 по 07.06.2025 та 3% річних у сумі 52795,07 грн. за період з 01.01.2022 до 18.12.2025 суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Законом № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Цивільного кодексу України, зокрема, виключено можливість нарахування сум за статтею 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року для кредитних і позикових відносин.
Так, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що в період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, визначеної статтею 625 ЦК України, суд погоджується із запереченнями адвоката боржниці та приходить до висновку про відхилення грошових вимог ОСОБА_2 у частині нарахованих інфляційних втрат і 3% річних за період з 24 лютого 2022 року по 18.12.2025 року
З урахуванням визначеної договором про надання позики кінцевої дати повернення позики 31.12.2021 можливим періодом нарахування указаних компенсаційних платежів є відрізок часу з 01.01.2022 по 23.02.2022 року включно, відповідно, згідно з розрахунком суду за вказаний період інфляційні втрати складають 13435,68 грн, як і визначив адвокат боржниці (т.с. 9, а.с. 130), а 3% річних - 2036,07 грн. з розрахунку: 460000,00 грн. х 3% : 366 дн. х 54 дні.
Таким чином, обгрунтованими і такими, що підлягають визнанню судом, є грошові вимоги ОСОБА_2 щодо компенсаційних платежів на суму 13435,68 грн. інфляційних втрат і 2036,07 грн. 3% річних, вимоги на суму 257213,93 грн. інфляційних втрат (270649,61 грн. - 13435,68 грн.) та на суму 50759,00 грн. 3% річних (52795,07 грн.- 2036,07 грн.) належить відхилити.
За подання заяви з грошовими вимогами до боржниці ОСОБА_2 сплатив судовий збір у сумі 6656,00 грн., які належить покласти на боржницю для відшкодування у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).
3. Щодо заяви Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк» від 07.01.2026 з грошовими вимогами до боржника (т.с. 6, а.с. 1-94).
У заяві АТ КБ “ПриватБанк» заявило і просить визнати грошові вимоги до ОСОБА_1 станом на 19.12.2025 на суму 47883,67 грн., у тому числі 38365,06 грн. тіло кредиту та 9518,61 грн. відсотки, які виникли з кредитного договору б/н від 23.06.2009, укладеного між АТ КБ “Приватбанк» та ОСОБА_1 .
Керуючий реструктуризацією боргів Унгуряну Д.В. і адвокат боржниці Бурма С.В. у поданих до суду відзивах грошові вимоги АТ КБ “ПриватБанк» визнали у повному обсязі.
Ухвалою від 06.02.2026 задоволено клопотання АТ КБ “ПриватБанк» про участь його представника в судовому засіданні 10.02.2026 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 10.02.2026 представниця АТ КБ “ПриватБанк» заявлені грошові вимоги підтримала, арбітражний керуючий Унгуряну Д.В. і представник боржниці адвокат Бурма С.В. вимоги банку визнали у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши заяву АТ КБ “ПриватБанк», додані до неї документи, матеріали справи, суд встановив, що 23.06.2009 ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ “ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та довідку про умови кредитування, тим самим уклала кредитний договір від 23.09.2029, в подальшому актуалізувала ознайомлення з умовами кредитування шляхом підписання заяв від 11.08.2023 та від 15.02.2025 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та паспорту споживчого кредитування на таких умовах:
- тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці, сума/ ліміт кредиту до 200000 грн.;
- тип кредитного продукту: кредитна картка “Універсальна», строк кредитування 12 місяців з пролонгацією;
- мета отримання кредиту: споживчі потреби;
- процентна ставка у пільговий період 0,00001% річних, процентна ставка поза межами пільгового періоду 42,0% річних, тип фіксована, базис розрахунку процентної ставки - фактична кількість днів;
- порядок повернення кредиту: шляхом внесення Клієнтом грошових коштів у готівковій або безготівковій формі на поточний рахунок № НОМЕР_1 , для якого емітовано кредитну картку, або безпосередньо на відповідний балансовий рахунок Банку для обліку заборгованості № 2909. Для мінімального обов'язкового платежу - не пізніше останнього календарного дня місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок Кредиту, наданого Банком;
- суму процентів, сплачених за рахунок кредитного ліміту, Клієнт зобов'язаний погасити в складі суми чергового Мінімального обов'язкового платежу;
- розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. та не менше ніж нараховані проценти за користування кредитними коштами за попередній місяць, щомісячно, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., та не менше ніж нараховані проценти за користування кредитними коштами за попередній місяць, щомісячно, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення;
- клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00 % річних.
На умовах указаного кредитного договору ОСОБА_1 користувалася кредитом за допомогою платіжної картки, дистанційно поповнюючи належний їх відкритий банком поточний рахунок з метою погашення отриманих овердрафтів та нарахованих банком процентів, що підтверджується доданою до заяви кредитора випискою по рахунку за договором б/н за період з 01.01.1999-19.12.2025, в якій відображено платіжні операції ОСОБА_1 з використання коштів кредиту та повернення кредитних коштів шляхом переказу зі своєї картки через додаток, згідно виписки баланс на 19.12.2025 від'ємний і становить 47883,67 грн.
Згідно з виконаним кредитором розрахунком заборгованості за договором № SAMDN50OTC002009863 від 23.06.2009 станом на 19.12.2025 обліковується заборгованість ОСОБА_6 за наданим кредитом в сумі 47883,67 грн., у тому числі 38365,06 грн. за тілом кредиту та 9518,61 грн. за простроченими відсотками.
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З моменту підписання позичальником заяви між банком та позичальником укладено договір в порядку частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору. На підставі вищевказаної анкети-заяви позичальнику відкрито картковий рахунок, видано кредитну картку та надано кредит в обумовленій сумі.
Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно норми частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 ЦК України).
На підставі поданих АТ КБ “ПриватБанк» доказів судом встановлено наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед банком у розмірі 47883,67 грн. (у тому числі 38365,06 грн. за тілом кредиту та 9518,61 грн. за простроченими відсотками), яка виникла до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, дані вимоги визнані керуючим реструктуризацією і боржницею, відповідно, визнаються судом.
За подання заяви з грошовими вимогами до боржниці АТ КБ “ПриватБанк» сплатило судовий збір у сумі 5324,80 грн., які належить покласти на боржницю для відшкодування у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).
4. Щодо заяви Акціонерного товариства “Сенс Банк» від 13.01.2026 про грошові вимоги до боржника (т.с. 7, а.с. 25-134).
Акціонерне товариство “Сенс Банк» звернулося до господарського суду із заявою від 13.01.2026 про грошові вимоги кредитора до боржника на суму 52822,83 грн., у тому числі:
1) за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630320030 від 21.10.2015 на суму 29550,41 грн., з яких:
- 13856,18 грн. боргу за простроченим тілом кредиту;
- 2772,41 грн. боргу за відсотками;
- 12353,16 грн. за тілом кредиту;
- 568,66 грн - овердрафт;
2) за угодою про надання споживчого кредиту та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501458156 від 15.03.2024 на суму 23272,42 грн., з яких:
- 17621,44 грн. заборгованість за тілом кредиту;
- 5650,98 грн. заборгованість за відсотками.
Вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 , отримавши кошти кредиту на умовах указаних угод, не виконувала належним чином зобов'язання з повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом, в результаті чого утворилася зазначена заборгованість.
Ухвалою від 15.01.2026 заяву АТ “Сенс Банк» залишено без руху для усунення недоліків заяви 22.01.2026.
Заявою від 16.01.2026 АТ “Сенс Банк» усунуло недоліки заяви про грошові вимоги до боржника, а 20.01.2026 подало заяву (уточнену) про грошові вимоги кредитора до боржника, в якій зазначені у первісній заяві грошові вимоги доповнені вимогою на суму 4229,03 грн. боргу по комісії за угодою про надання споживчого кредиту та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501458156 від 15.03.2024, відповідно, з урахуванням уточнення АТ “Сенс Банк» заявило грошові вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 57051,86 грн.
Ухвалою від 22.01.2026 заяву АТ “Сенс Банк» про грошові вимоги до боржника (уточнену) прийнято і призначено до розгляду в попередньому засіданні 27.01.2026.
У відзиві від 24.01.2026 керуючий реструктуризацією боргів ОСОБА_4 грошові вимоги АТ “Сенс Банк» визнав у повному обсязі, зазначив, що додаткові вимоги на суму 4229,03 грн. подані поза межами строку для подання заяв кредиторів, тому не надають кредитору права вирішального голосу на зборах кредиторів.
25.01.2026 надійшов відзив представника боржниці адвоката Бурми С.В. про визнання вимог АТ “Сенс Банк» у заявленій сумі, в тому числі додаткових вимог на суму 4229,03 грн., які заявлені поза межами встановленого строку.
У судові засідання 27.01.2026 і 10.02.2026 представник АТ “Сенс Банк» не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи, докази належного повідомлення названого кредитора про дату, час і місце судового засідання наявні в матеріалах справи.
У зв'язку з неявкою представника кредитора у судовому засіданні 10.02.2026 відповідно до положень частини 6 статті 202 Господарського процесуального кодексу України оголосив стислий зміст заяви АТ “Сенс Банк» про грошові вимоги кредитора до боржника.
Керуючий реструктуризацією Унгуряну Д.В. пояснив, що вимоги банку ним розглянуті і визнаються в повному обсязі із застереженням, що додаткові вимоги заявлені після спливу встановленого 30-денного строку, тому не надають АТ “Сенс Банк» права голосу на зборах кредиторів.
Аналогічні пояснення надав суду представник боржниці адвокат Бурма С.В.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши заяву (уточнену) АТ “Сенс Банк» про грошові вимоги до боржника, подані докази і матеріали справи, суд встановив наступне.
21 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 (Позичальник) та АТ “Альфа-Банк» була укладена угода № 630320030 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб, повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.
З поданого кредитором Статуту акціонерного товариства “Сенс Банк», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 3 вересня 2024 р. № 1010, видно, що Акціонерне товариство “Сенс Банк» є правонаступником всіх прав і обов'язків акціонерного товариства “Альфа-Банк» (пп. 1 п. 2 Статуту).
Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням картки “Максимум PayPass» та оферти на укладання Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 шляхом встановлення Відновлювальної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах:
- максимальна сума кредиту 75000,00 грн.;
- мета кредиту: споживчі потреби;
- тип процентної ставки: фіксована, складає 40% річних;
- розмір обов'язкового мінімального платежу складає 7% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.;
- строк дії картки 2 роки з можливістю пролонгації за умови дотримання Позичальником умов договору;
- розмір обов'язкового мінімального платежу складає 7% від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією, але не менше 50 грн.
Додатком до вказаної угоди про надання кредиту є Графік платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту та реальної річної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг. Даним Графіком визначені строки і суми погашення і сплати платежів за кредитом, у тому числі процентів за користування кредитом.
Відповідно до умов договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ “Альфа-Банк» Позичальник зобов'язаний повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.
З доданих до заяви АТ “Сенс Банк» виписки по рахунку НОМЕР_3 за період з 23.10.2015 по 18.12.2025 і розрахунку заборгованості за кредитом видно, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами карткового рахунку в межах угоди № 630320030 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 21.10.2015 і допустила заборгованість зі сплати платежів станом на 18.12.2025, а саме:
- 13856,18 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту;
- 2772,41 грн. відсотків;
- 568,66 грн. овердрафт.
Не відшкодована ОСОБА_1 частина тіла кредиту по строках сплати після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність становить 12353,16 грн.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав.
Таким чином, документально підтверджується заборгованість ОСОБА_1 перед АТ “Сенс Банк» за угодою № 630320030 від 21.10.2015 на загальну суму 29550,41 грн. (13856,18 грн. + 2772,41 грн. + 568,66 грн. + 12353,16 грн.).
15 березня 2024 року між АТ “Сенс Банк» і ОСОБА_1 (Позичальник) була укладена угода № 501458156 про надання споживчого кредиту та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб, повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi, на підтвердження чого до заяви кредитора додані підписані ОСОБА_1 паспорт споживчого кредиту, оферта на укладання угоди про надання споживчого кредиту, умови кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501458156 від 15.03.2024.
Згідно вказаних документів кредит надавався ОСОБА_1 на наступних умовах:
1) умови споживчого кредиту:
- тип кредиту - споживчий;
- сума кредиту 20000,00 грн.;
- строк кредитування 48 місяців;
- процентна ставка 35% річних, тип процентної ставки - фіксований, проценти сплачуються щомісячно в порядку та на умовах, визначених угодою;
- комісійна винагорода за обслуговування (управління) кредиту щомісячно: 1,90% від суми кредиту, яка сплачується щомісячно за кожний місяць користування кредитом відповідно до Графіку платежів (додаток № 1);
- порядок повернення кредиту - графік платежів: до 15 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення по 1,159.43 грн., загальна кількість платежів 48;
2) умови відновлювальної кредитної лінії:
- розмір кредитного ліміту не може перевищувати 200000 гривень;
- відсоткова ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчинення торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою 26 % річних;
- строк дії картки: 5 років з моменту випуску з правом пролонгації, за умови дотримання Позичальником умов договору;
- розмір обов'язкового мінімального платежу складає 5 % від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією, але не менше 50 гривень.
З виписки по особовому рахунку НОМЕР_4 за період з 15.03.2024 по 18.12.2025 видно, що АТ “Сенс Банк» виконав свої зобов'язання з надання ОСОБА_1 кредитних коштів, боржниця користувалася кредитною лінією, при цьому в неї виникла заборгованість з повернення як коштів кредиту, так і сплати процентів і комісії.
Згідно з розрахунком кредитора заборгованість ОСОБА_1 за угодою № 501458156 від 15.03.2024 станом на 18.12.2025 складає 27501,45 грн., у тому числі 17621,44 грн. за тілом кредиту, 5650,98 грн. відсотки та 4229,03 грн. комісія.
Відповідно до стаття 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§ 1. Позика - суд), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Положеннями статей 525, 526, 527 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Відповідно до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За результатами розгляду заяви АТ “Сенс Банк» про грошові вимоги до боржника суд доходить до висновку, що грошові вимоги банку на загальну суму 57051,86 грн. (29550,41 грн. + 26501,45 грн.) підтверджуються документально і є обгрунтованими, тому визнаються судом.
Разом з тим, додаткові вимоги на суму 4229,03 грн. комісії, як слушно зауважили арбітражний керуючий УнгурянуД.В. і адвокат ОСОБА_3 , заявлені кредитором з пропуском встановленого в частині 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства 30-тиденного строку для подання кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника.
Так, оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 19.12.2025, відповідно, останнім днем строку для подання кредиторами заяв з грошовими вимогами є 19 січня 2026 року. При цьому, заява АТ “Сенс Банк» про грошові вимоги до боржника (уточнена), в якій заявлено додаткові вимоги на суму 4229,03 грн. комісії, подана банком до суду 20.10.2026.
Наслідки пропуску вказаного строку визначені в абзаці 3 частини 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, яким передбачено, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
За подання заяви з грошовими вимогами до боржниці АТ “Сенс Банк» сплатило судовий збір у сумі 5324,80 грн., які належить покласти на боржницю для відшкодування у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).
Щодо результатів попереднього засідання.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс) грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав (п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ).
Згідно з частиною 1 статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Абзацом 4 частини 2 статті 45 КУзПБ передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
За змістом абзаців 4, 6 частини 6 статті 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до частини 4 статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Згідно положень абзаців 8-11 частини 2 статті 47 КУзПБ, які застосовуються також під час процедур провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, розпорядник майна (керуючий реструктуризацією) за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
За результатами розгляду грошових вимог кредиторів до боржника у попередньому засіданні суд встановив, що обгрунтованими і такими, що підтверджуються документально, є грошові вимоги таких конкурсних кредиторів:
- Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» на суму 19345,20 грн. (2 черга задоволення);
- ОСОБА_2 на суму 355471,75 грн., у т. ч. 340000,00 грн. кошти позики, 13435,68 грн. інфляційні втрати, 2036,07 грн. 3 % річних (2 черга задоволення);
- Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» на суму 47883,67 грн. (2 черга задоволення);
- Акціонерного товариства “Сенс Банк» на суму 57051,86 грн. (2 черга задоволення), з яких 4229,03 грн. без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Визнані судом вимоги АТ КБ “ПриватБанк», АТ “Державний ощадний банк України», АТ “Сенс Банк», ОСОБА_2 у зазначених сумах підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів і визначають кількість голосів кредитора на зборах і комітеті кредиторів, враховуючи, що заява з грошовими вимогами подана ним у межах 30-денного строку після публікації оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Грошові вимоги АТ “Ощадбанк» на суму 741,69 грн. (729,69 грн. проценти за користування кредитом, 12,00 грн. комісія) і вимоги ОСОБА_2 на суму 307972,93 грн. (257213,93 грн. інфляційні втрати, 50759,00 грн. 3% річних) належить відхилити.
Також на ОСОБА_1 належить покласти витрати кредиторів зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у визначених в цій ухвалі сумах для відшкодування до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ),
Враховуючи, що у попередньому засіданні 10.02.2026 судом вирішено питання щодо грошових вимог кредиторів до ОСОБА_1 , а керуючим реструктуризацією боргів подано звіт про результати перевірки декларації боржника та інвентаризаційний опис майна боржника, у справі належить провести збори кредиторів і призначити дату підсумкового засідання для вирішення питання щодо подальшої процедури неплатоспроможності.
Для постановлення ухвали за результатами попереднього засідання судом оголошена перерва до 16-30 год. 16 лютого 2026 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 45, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
1. Визнати грошові вимоги таких конкурсних кредиторів до фізичної особи ОСОБА_1 :
1.1) Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» на суму 19345,20 грн. другої черги задоволення, судовий збір у розмірі 6656,00 грн. відшкодовувати до задоволення вимог кредиторів;
1.2) ОСОБА_2 на суму 355471,75 грн. другої черги задоволення, судовий збір у розмірі 6656,00 грн. відшкодовувати до задоволення вимог кредиторів;
1.3) Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк» на суму 47883,67 грн. другої черги задоволення, судовий збір у розмірі 5324,80 грн. відшкодовувати до задоволення вимог кредиторів.
1.4) Акціонерного товариства “Сенс Банк» на суму 57051,86 грн. другої черги задоволення, судовий збір у розмірі 5324,80 грн. відшкодовувати до задоволення вимог кредиторів.
2. Відхилити грошові вимоги таких кредиторів до боржниці ОСОБА_1 :
2.1) Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» на суму 741,69 грн.;
2.2) ОСОБА_2 на суму 307972,93 грн.;
3. Керуючому реструктуризацією Унгуряну Д.В. не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали провести збори кредиторів.
4. Призначити дату засідання господарського суду, на якому буде розглянутий погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, на 15-00 год. 24 березня 2026 року.
5. Ухвалу надіслати боржниці ОСОБА_1 , АТ КБ “Приватбанк», АТ “Державний ощадний банк України», АТ “Сенс Банк», ОСОБА_2 , арбітражному керуючому Унгуряну Д.В., адвокату Бурмі С.В.
Порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів до Західного апеляційного господарського суду у письмовій формі.
Повний текст ухвали складеноі підписано 16 лютого 2026 року.
Суддя Т.І.Ковальчук
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.