справа № 208/12385/24
№ провадження 1-кп/208/266/26
Іменем України
05 лютого 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського, у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
захисника ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,
у підготовчому судовому засіданні, згідно угоди про визнання винуватості розглянувши справу кримінального провадження № 12024052410000651 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку не має, офіційно не працевлаштований, не є особою з інвалідністю, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
28.10.2024 року між прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_8 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у зазначеному кримінальному провадженні з одного боку, обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_6 , за письмовою згодою потерпілої сторони, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Покровської окружної прокуратури, за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 6, укладено угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов.
Приблизно 00.00 годині 08.08.2024 року, ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився за місцем свого мешкання: АДРЕСА_3 , де у нього раптово виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення пристрою РЕБ з автомобіля, який перебував на парковці біля вказаного вище будинку.
Реалізовуючи зазначений злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_9 діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, вийшов до зазначеного вище паркувального місця, підійшов до автомобіль «SUZUKI Grand Vitara» державний номер НОМЕР_1 , та за допомогою плоскогубців від'єднав від даху автомобіля та таємно викрав пристрій РЕБ моделі «RX-FX01», що належить ОСОБА_10 , вартість якого становить 91 194 гривень.
Заволодівши зазначеним майном, ОСОБА_9 залишив місце вчинення злочину, викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду у розмірі вартості викраденого майна.
Зазначені дії ОСОБА_12 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачений, під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Між ОСОБА_9 та прокурором укладена угода про визнання винуватості у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та сторони дійшли згоди про призначення обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі з встановленням строку випробування.
Зі змісту угоди вбачається, що при її укладанні обвинуваченій ОСОБА_9 роз'яснені та є зрозумілими наслідки укладання та затвердження угоди для сторін, відповідно до ст. 473 КПК України, а саме:
- обмеження права на оскарження вироку, підстави для оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода, в апеляційному порядку, що визначені ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в ст. 424 КПК України;
- відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, а він має право отримати правову допомогу, має право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
ОСОБА_9 зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі обвинувачення під час судового розгляду.
Ця угода, суть якої обвинуваченому зрозуміла, укладена ним добровільно і усвідомлено, і у нього було достатньо часу, щоб ознайомитись зі змістом угоди про визнання винуватості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення викладеного в обвинуваченні, та пояснив наступне.
З потерпілим ОСОБА_11 він раніше не знайомий. В серпні 2024 року, знаходився за місцем свого мешкання в м. Покровськ. Побачив на розташованій поряд з його будинком автостоянці, транспортний засіб з антенами та радіопристроєм. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, близько опівночі вирішив зазначений пристрій викрасти. Вийшов з квартири, підійшов до транспортного засобу, зняв це майно та сховав у господарчому приміщенні. Мав певний намір використати його у власних потребах.
Свою вину визнає повністю та щиро розкаюється у скоєному. Майно повернув. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена ним добровільно, без якогось примусу.
З пояснень обвинуваченого наданих суду вбачається, що визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, є добровільним, зрозумілим щодо обмежень оскарження в апеляційному та касаційному порядку, що передбачене ст. 394, 424 ч.3 п.1 КПК України, відмови від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає повне визнання вини та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Юридичним змістом кримінального провадження на підставі угод є сукупність прав і обов'язків, реалізовуючи які, сторони кримінального провадження можуть досягати правового компромісу.
Угода є процесуальним засобом, застосовуючи який, сторони з урахуванням рівноваги публічних та приватних інтересів у кримінальному провадженні, задовольняють їх в кримінальному процесі.
В провадженні на підставі угод, нормами КПК України вимагається від сторін і суду прийняття узгодженого рішення, і саме рішення суду про винуватість особи, ґрунтується на умовах укладеної сторонами угоди.
Згідно із ч.3 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5-ти років, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування. Значення іспитового строку полягає і в тому, що тільки протягом цього строку особа визнається судимою і за нею здійснюється контроль та соціально-виховна робота уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до дотримання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
Перебіг іспитового строку встановлюється судом на строк від 1 до 3 років.
Дискреційні повноваження суду у вирішенні питання щодо терміну випробування, дозволяють диференціювати іспитові строки залежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням конкретних обставин справи.
У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд відповідно до ст. 76 КК України покладає на засудженого відповідні обов'язки.
Перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_9 , суд дійшов до наступного висновку:
- ОСОБА_9 дійсно вчинено кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 185 КК України, та він у ньому винний;
- угода про визнання винуватості, яка укладена 28.10.2024 року між прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 , відповідає встановленим кримінальним процесуальним вимогам, є правомірною, відповідає інтересам суспільства та держави.
Потерпілий по справі надав добровільну письмову згоду на укладення прокурором угоди з обвинуваченим про визнання винуватості. Матеріальних претензій та теперішній час не має. Цивільний позов ним не заявляється.
Порушень прав, свобод та інтересів інших осіб, судом не встановлено.
Суд підтверджує, що узгоджена сторонами угоди міра покарання обвинуваченому, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених КК України.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по проведенню судових експертиз, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягнення з обвинуваченого.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 474, 475 КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості, укладену 28.10.2024 року на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Покровської окружної прокуратури, за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 6, між прокурором ОСОБА_8 та притягнутим в якості обвинуваченого у цьому провадженні ОСОБА_5 , затвердити.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_5 протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 1 514,56 гривень.
Речові докази по справі: корпус станції РЕБ та 4 антени, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_10 , знявши арешт з майна, залишити у власника.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через суд, який його ухвалив, протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Вирок суду підлягає негайному врученню прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Суддя ОСОБА_1