Справа № 136/2382/25
провадження № 2/136/927/25
(заочне)
13 лютого 2026 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,
за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позицій учасників справи.
11.12.2025 до Липовецького районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.02.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 5368774, відповідно до умов якого відповідач отримав 5 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до пункту 2.1 цього договору кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем.
26.07.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 101-МЛ у відповідності до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників.
На підставі Договору факторингу № 101-МЛ від 26.07.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача в сумі 17 807,00 грн., з яких: 3 950 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 12 907,00 грн. - сума заборгованості за сумою відсотків; 950 грн. - заборгованість за комісією.
У позові представник позивача вказує, що ОСОБА_1 належним чином не виконував умови взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого допустив заборгованість, яку ні первісному кредитору, а ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не сплачує у добровільному порядку, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
У визначений судом строк відзиву на позов відповідач не подав.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
16.12.2025 Липовецьким районним судом Вінницької області постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також за клопотанням представника позивача витребувано від АБ «УКРГАЗБАНК» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 5 000,00 грн. в період з 17.02.2023 по 22.02.2023 року. Окрім того, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.
Відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання та адресою зазначеною у позовній заяві. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та відміток відділення Укрпошти від 31.12.2025 та 24.01.2026 «адресат відсутній за вказаною адресою», у зв'язку із чим конверти із вкладенням повернуто суду, однак згідно положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судові документи для ОСОБА_1 вважаються врученими.
30.12.2025 від АБ «УКРГАЗБАНК» надійшла запитувана судом інформація.
Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою та витребувані судом з АБ «УКРГАЗБАНК», від учасників справи на адресу суду не надходили.
08.01.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Приймаючи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, відтак суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 13.02.2026.
Ураховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 5368774 (далі - Договір № 5368774 від 17.02.2023) (а.с. 6-11), відповідно до пункту 1.1. якого Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 Договору (далі-кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі-плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4 Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі а умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Згідно п. 1.2. Договору № 5368774 від 17.02.2023 сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000,00 грн.
Відповідно до п. 1.3. Договору № 5368774 від 17.02.2023 Кредит надається загальним строком на 105 днів з 31.12.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового (15 днів - завершується 04.03.2023) та поточного (90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 02.06.2024).
Комісія за надання кредиту: 950,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1. Договору № 5368774 від 17.02.2023).
Підпунктом 1.5.2. Договору № 5368774 від 17.02.2023 передбачено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 500,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
При цьому згідно п. 1.5.3. № 5368774 від 17.02.2023 проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13 500,00 грн., які нараховуються за стандартною ставкою 3,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Відповідно до п. 2.1. Договору № 5368774 від 17.02.2023 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
У п. 6.1. Договору № 5368774 від 17.02.2023 сторони зазначили, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній система Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п. 6.7 Договору № 5368774 від 17.02.2023 Позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних Позичальника.
Відповідно до додатку № 1 до Договору № 5368774 від 17.02.2023 сторонами договору узгоджено наступний графік платежів: дата кредиту - 17.02.2023, дата платежу - 02.06.2023; кількість днів 105; сума кредиту - 5 000,00 грн.; проценти за користування кредитом - 15 000,00 грн.; комісія за надання кредиту - 950,00 грн.; реальна річна процентна ставка, % - 1 109,00; загальна вартість кредиту 20 950,00 грн. (зворотна сторона а.с.11).
Аналогічні умови кредитування передбачені у паспорті споживчого кредиту № 5368774 (а.с.12) та анкеті заяві на кредит № 5368774 від 17.02.2023 (зворотна сторона а.с.13-а.с.14).
Відповідно до наданої ТОВ «МІЛОАН» довідки про ідентифікацію (а.с. 13) клієнт ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 5368774 від 17.02.2023 ідентифікований аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора U24005, час відправки ідентифікатора позичальнику 17.02.2023 12:00:20, номер телефону НОМЕР_3 .
Згідно із платіжним дорученням № 93837562 від 17.02.2023 ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 кошти згідно договору 5368774 в розмірі 5 000,00 грн на кредитний рахунок НОМЕР_1 (зворотна сторона а.с.14). При цьому відповідно до інформації зазначеної у листі АБ «УКРГАЗБАНК» № БТ-16786 від 23.12.2025 судом встановлено, що на банківську картку НОМЕР_4 17.02.2023 о 12:00:32 було зараховано 5 000,00 грн. (а.с.42).
Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 5368774 від 17.02.2023 заборгованість ОСОБА_1 ОКПП НОМЕР_2 становить 17 807 грн. (прострочене тіло кредиту - 3 950 грн., прострочені відсотки - 12 907 грн., заборгованість за комісією - 950 грн.).
26.07.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 101-МЛ у відповідності до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату належні йому права грошової вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (зворотна сторона а.с.16-а.с.24).
На підставі Договору факторингу № 101-МЛ, акту приймання передачі Реєстру Боржників від 26.07.2023 (а.с.25) та витягу реєстру боржників від 04.02.2025 (а.с.26) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги за Договором № 5368774 укладеного з ОСОБА_1 , ІПН - НОМЕР_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата підписання договору - 17.02.2023, дата закінчення договору - 23.06.2023, сума виданого кредиту - 5 000 грн, залишок по тілу кредиту - 3 950 грн., залишок по відсотках 12 907 грн., залишок по комісії - 950 грн.
Згідно із платіжною інструкцією № 72130 від 26.07.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перераховано ТОВ «МІЛОАН» плату за відступлення права вимоги за договором № 101-МЛ від 26/07/2023 в сумі 1 213 581,70 грн. (зворотна сторона а.с.25).
Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору про відступлення права вимоги № 101-МЛ від 26.07.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 5368774 від 17.02.2023, надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано та іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитним договором первісному кредитору, що не позбавляється його обов'язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов'язаннями.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав Договір споживчого кредиту, який є предметом цього судового розгляду електронним підписом одноразовим ідентифікатором з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак було дотримано презумпцію правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення такого договору, підлягають виконанню.
На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.
Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.
Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.
Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов'язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним не було зроблено.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов'язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право кредитора на повернення кредитних коштів є порушеним.
Суд вважає, що позивач надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов'язань за договором, а тому дійшов висновку про доведеність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про споживчий кредит № 5368774 від 17.02.2023 у розмірі 17 807 (сімнадцять тисяч вісімсот сім) гривень 00 коп., з яких: 3 950,00 грн. - прострочена заборгованості за сумою кредиту; 12 907,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 950,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією (зворотна сторона а.с.16-а.с. 17).
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 36210 від 03.12.2025 в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. (а.с.1), який відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об'єднанням «АПОЛОГЕТ» було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 відповідно до п. 1.1. якого Клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає Послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва Клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші Послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів Клієнта (зворотна сторона а.с.29).
Відповідно до п. 2.3. Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107, вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) Кредитну справу складає: 8 000,00 грн. без ПДВ.
Згідно із актом наданих послуг № Д/9430 від 12.11.2025 (зворотна сторона а.с.30) та детальним о писом наданих послуг до акту № Д/9430 від 12.11.2025 (а.с.31) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надано правових послуг по справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 5368774 від 17.02.2023, боржник ОСОБА_1 на 8 000 грн.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за підготовку позовної заяви, збирання доказів, підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаної послуги.
У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, кількості судових засідань, усталеної практики з вирішення кредитних спорів, відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін суд дійшов висновку, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280-289 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 5368774 від 17.02.2023 у загальному розмірі 17 807 (сімнадцять тисяч вісімсот сім) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ: 35234236);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2026.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ