Справа № 131/1572/25
Провадження № 1-кс/131/43/2026
"11" лютого 2026 р. м. Іллінці
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 ,
та слідчого - слідчого Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 в м.Іллінці Вінницької області скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 23 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
06 лютого 2026 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області із скаргою на постанову слідчого Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 23 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування доводів скарги вказано, що за результатами проведеного досудового розслідування кримінального провадження №12025025250000056 слідчим Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_4 23.12.2025 року прийнято рішення про закриття даного кримінального провадження, в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Про рішення слідчого про закриття кримінального провадження ОСОБА_3 дізнався 29.01.2026 року після отримання копії оскаржуваної постанови.
З даним рішенням слідчого ОСОБА_3 категорично не погоджується, вважає його прийнятим передчасно, без належного дослідження обставин кримінального правопорушення, аналізу та оцінки зібраних доказів у кримінальному провадженні, та, вказує, що у матеріалах кримінального провадження існує чимало доказів, які суперечать один одному.
Так, скаржник вказує, що 23 грудня 2025 року орієнтовно з 15год. 00 хв. до 16год. 00 хв. він у присутності слідчого ОСОБА_4 ознайомлювався із маеріалами кримінального провадження №12025025250000056. Під час ознайомлення потерпілий ставив слідчому запитання та висловлював свої зауваження і сумніви щодо окремих матеріалів кримінального провадження, у тому числі з огляду на допити свідків та інші процесуальні документи. Слідчий у відповідь повідомляв, що досудове розслідування триває, попереду заплановані додаткові слідчі дії та допити, жодним чином не повідомляючи потерпілого про намір завершення розслідування чи підготовку посанови про закриття кримінального провадження.
Водночас, як стало відомо потерпілому згодом, того ж дня, близько 19год. була винесена оскаржувана постанова. За таких обставин у ОСОБА_3 виникли бгрунтовані сумніви щодо добросовісності дій слідчого, оскільки підготовка такого обсягу процесуального документа свідчить про те, що рішення про закриття провадження фактично вже було прийняте на момент ознайомлення потерпілого з матеріалами, тоді як потерпілого вводили в оману повідомленнями про нібито подальше проведення слідчих дій.
Скаржник зазначив, що ставить під сумнів реальність проведення слідчої дії - допиту свідка ОСОБА_5 , який, згідно матеріалів кримінального провадження, проводився 22.12.2025 року. ОСОБА_3 зауважує, що допит тривав 40хв., а протокол допиту складено на шести сторінках щільного тексту. Щільність викладення та складність пунктуації об'єктивно унеможливлюють його створення протягом орієнтовно сорока хвилин. Проведення допиту передбачає слухання, осмислення відповідей та їх процесуальну фіксацію, що істотно знижує швидкість набору тексту. Додактово викликає обґрунтовані сумніви те, що зміст протоколу допиту повністю, слово в слово, повторює текст постанови про закриття кримінального провадження від 25.08.2025 року, включаючи однакові формулювання та характерні текстові помилки.
Потерпілий, здійнивши порівняння, зазначає, що оскаржувана постанова є фактичним відтворенням постанови від 25.08.2025 року з мінімальними формальними змінами реквізитів та форматування, без будь-яких ознак нового або реального досудового розслідування. Єдиним змістовним доповненням у оскаржуваній постанові є заміна фрагмента з поясненням складу злочину, передбаченого ст.358 КК України, на аналогічний фрагмент щодо ст.366 КК України, який за своїм характером є типовим текстом з відкритих інтернет-джерел і не має індивідуальної прив'язки до матеріалів даного кримінального провадження. Окрім цього, у текті наявний неузгоджений рукописний фрагмент, який не інтегрується у логіку постанови та не кореспондує з відомостями ЄРДР.
ОСОБА_3 зазначає, що у даному кримінальному провадженні орган досудового розслідування фактично проігнорував принцип змагальності сторін, оскільки, незважаючи на відомості, внесені до ЄРДР, де чітко визначено правову кваліфікацію та документ,який підлягає базовому дослідженню, слідство зосередилося на дослідженні іншого документа невідомого зразка, походження та правового статусу. Так, потерпілий послідовно доводив, що предметом можливого кримінального правопорушення є Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду як підробний документ. Водночас, орган досудового розслідування фактично підмінив предмет розслідування та досліджував Акт відмови від підписання зазначеного Акта, який не є офіційним документом, не містить дати складення, не визначає особу, якої він стосується, та не має жодного юридичного зв'язку із документом, що зазначений у відомостях ЄРДР. За таких обставин, на думку скаржника, принцип змагальності у кримінальному провадженні фактично був відсутній, а досудове розслідування здійснювалося поза межеми визначеного предмету доказування.
Крім того, скаржник вказує, що у межах даного кримінального провадження 19.12.2025 року процесуальним керівником, прокурором ОСОБА_6 , були надані обов'язкові до виконання вказівки відповідно до вимог КПК України з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування, зокрема за допомогою безперервної відеофіксаціїтау присутності потерпілого ОСОБА_3 додатково допитати в якості свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Жодного підтвердження виконання даних вказівок (вимог) в матеріалах кримінального провадження немає.
Аналогічним чином 16.12.2025 року до органу досудового розслідування були надані додаткові вказівки щодо здійснення досудового розслідування, про фактичне існування яких потерпілий дізнався виключно злиста органу поліції,отриманого 30.12.2025 року. Дані вказівки були відсутні в матеріалах кримінального провадження на час ознайомлення потерпілого із ними,він не був про них повідомлений та не отримував будь-яких пояснень щодо їх змісту або виконання.
Разом з тим, ОСОБА_3 зазначає, що на час ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження останні не були пронумеровані. У період з 02.01.2026 року він не зміг реалізувавти своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_3 вважає, що винесена слідчим постанова всупереч ч.2 ст.9 КПК України не може відповідати принципу всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, та підлягає безумовному скасуванню.
У зв'язку із вказаним, згідно поданої скарги, ОСОБА_3 просить поновити строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження, скасувати постанову слідчого СВ Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 23 рудня 2025 року про закриття кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, зобов'язати орган досудового розслідування відновити досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні та забезпечити його проведення відповідно до вимог ст.ст.2,9 КПК України, зобов'язати орган досудового розслідування у разі відновлення досудового розслідування належним чином повідомити всіх учасників кримінального провадження про відновлення такого розслідування, а також про вчинені та заплановані слідчі (процесуальні) дії відповідно до вимог КПК України та з урахуванням процесуального статусу кожного з учасників та зобов'язати відповідальну посадову особу органу досудового розслідуваня у встановлений судом строк письмово повідомити слідчого суддю про виконання ухвали суду із зазначенням вжитих процесуальних заходів та фактичного стану досудового розслідування.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав вимоги скарги. Відмітив, що слідчим проведено досудове розслідування не повно, не перевірені всі доводи заяви про кримінальне правопорушення та не виконано вказівки прокурора та СУ ГУНП у Вінницькій області від 16 грудня 2025 року.
Слідчий СВ Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_4 , рішення якого оскаржується, вказав, що досудове розслідування проведено повно, всі доводи заяви про кримінальне правопорушення перевірені повно і об'єктивно, за наслідками якого прийнято оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження, яка, на його думку, відповідає вимогам КПК України, а тому просив в задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, та слідчого, рішення якого оскаржується, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
З матеріалів кримінального провадження №12025025250000056 вбачається, що ОСОБА_3 є заявником та потерпілим у даному провадженні і, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, як заявник/потерпілий має право оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вказує ОСОБА_3 , копію оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 23.12.2025 року ним отримана 29.01.2026 року, що підтверджується відповідною відміткою про отримання і не заперечується слідчим, та 06 лютого 2026 року подано скаргу, тобто скаргу подано в межах строку, визначеного ч.1 ст.304 КПК України. Тому, вважаю, що строк на оскарження постанови не пропущено.
Згідно частини другої статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
В частині першій статті 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до частини першої, другої статті 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Однак, в порушення вимог діючого законодавства, слідчий не провів усіх необхідних слідчих дій з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.
Так, встановлено, що 12 серпня 2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_9 звернулися до ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення - вчинення підписантами Акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 24.07.2025 року щодо ОСОБА_3 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 службового підроблення групою осіб за попередньою змовою, установивши на власний розсуд, що факт постійного догляду не підтверджено, та склали фіктивний акт про відмову від підписання Акту від 24.07.2025 року без зазначення дати і осіб.
Заявники підозрювали, що таким чином, у результаті вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою, ОСОБА_9 незаконно позбавляють послуги з догляду на непрофесійній основі, можливості обстеження та лікування в медичних закладах, а ОСОБА_3 - довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації шляхом видачі організованою групою службових осіб за попередньою змовою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до них неправдивих відомостей.
На думку заявників, вказані особи причетні до діянь, які містять сукупність ознак складу злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ст. 190 та ст. 28 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області №131/1281/25 від 15.08.2025 року скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_9 на бездіяльність посадових осіб ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволена. Зобов'язано уповноважену особу відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за вищезазначеною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_9 від 12 серпня 2025 року та розпочати досудове розслідування.
На виконання даного судового рішення внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025250000056 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч. 4 статті 358 КК України.
СД Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за заявою ОСОБА_3 щодо використання завідомо підробленого документа працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою старшого дізнавача СД Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 15 серпня 2025 року, кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025250000056 від 25 серпня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Дана постанова була оскаржена ОСОБА_3 та, згідно ухвали слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 №131/1572/25 від 10 жовтня 2025 року, скасована, а матеріали кримінального провадження повернуті СД Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для продовження досудового розслідування.
Згідно постанови ст. дізнавача СД Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 від 04 листопада 2025 року змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025025250000056 від 18.08.2025 року з ч.4 ст.358 на ч.1 ст.366 КК України. В зв'язку із вказаним постановою прокурора Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_15 від 04 листопада 2025 року визначено підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12025025250000056 від 18.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України за Слідчим відділенням ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.
Встановлено, що СВ Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за заявою ОСОБА_3 щодо можливого службового підроблення Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 24.07.2025 року (додаток 8) працівниками Іллінецької міської ради, які водять до складу комісії.
Разом з тим, постановою слідчого СВ Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 23 грудня 2025 року, кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Статтею 284 КПК України чітко визначено підстави для закриття кримінального провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть обставин, та відповіді на всі питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Дослідивши зміст оскаржуваної постанови, встановлено відсутність у тексті мотивувальної частини такої постанови даних про проведення ряду слідчих дій, спрямованих на перевірку доводів викладених у заяві про кримінальне правопорушення та вжиття будь-яких заходів, спрямованих на повне та всебічне встановлення обставин кримінального провадження. При цьому, слідчий своє рішення не мотивувала та не навела у постанові доводи на обґрунтування свого висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
З огляду на викладене, слід дійти висновку, що слідчий без проведення необхідного обсягу слідчих дій, оцінки доказів та їх перевірки, зробив передчасний висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження.
Так, постановляючи оскаржуване рішення, слідчий послалась на те, що під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення з метою встановлення всіх обставин вчиненого правопорушення допитано заявника/потерпілого ОСОБА_3 та допитано потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , які входили до складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду, та свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 , які підписували акт про відмову ОСОБА_3 від підписання Акту про встановлення факту факту здійснення особою постійного догляду, свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 і ОСОБА_5 , та враховуючи, що акт про відмову від підписання Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8) відповідно до порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період згідно з Постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», виданий працівниками Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Іллінецької міської ради, не є підробленим, зокрема, містить в собі відомості інформативного характеру та не спричиняє наслідки правового характеру, таким чином не являється офіційним, в зв'язку із чим зазначене кримінальне провадження слідчим закрито на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Однак, в процесі проведення досудового розслідування слідчим не були належним чином досліджені всі обставини кримінального провадження та не зібрані докази відповідно до ст. 93 КПК України, на підставі яких слідчий мав би встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Крім того, слідчим не було проведено ряд необхідних слідчих дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів по факту внесеного до ЄРДР кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а саме: повторно не допитані свідки даної події, при проведенні досудового розслідування слідчим не встановлено повно та об'єктивно обставини кримінального правопорушення, вказані ОСОБА_3 в заяві про вчинення кримінального правопорушення та повідомлені ним в ході досудового розслідування, не надано обґрунтовану юридичну оцінку встановленим обставинам; не проведено в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі необхідні слідчі дії, результатом чого буде прийняття законного та обґрунтоване рішення, а тому проведене досудове розслідування не можна вважати повним та всебічним, а оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.
Так, з матеріалів кримінального провадження №12025025250000056 вбачається, що ОСОБА_3 в ході проведення досудового розслідування звертався до слідчого із відповідними клопотаннями про проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема 22.11.2025 року, 02.12.2025 року та 18 грудня 2025 року та ін. Слідчим розглянуто клопотання в порядку ст.220 КПК України та було їх задоволено, однак відповідні слідчі дії не проведено.
Окрім того, із наданих скаржником доказів вбачається, що 19.12.2025 року прокурором Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_6 в порядку ст.36 КПК України дано вказівки органу досудового розслідування, в тому числі, слідчому, на проведення слідчих дій, зокрема: за допомогою безперервної відео фіксації та у присутності потерпілого ОСОБА_3 додатково допитати в якості свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ; про дату та час проведення додаткових допитів вказаних свідків заздалегідь повідомити потерпілого ОСОБА_3 ; провести інші слідчі дії в яких постане необхідність; матеріали кримінального провадження оформити у відповідності до вимог КПК України.
Крім того, Слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області в порядку ст.39 КПК України, в порядку відомчого контролю дано вказівки органу досудового розслідування.
Надання вказівок процесуальним прокуром та Слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області не заперечується слідчим. Разом з тим, вказівки в матеріалах кримінального провадження№12025025250000056 відсутні та органом досудового розслідування не виконані, факт їх невиконання не заперечується слідчим.
Крім того, в судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 вказав, що ним в порядку адміністративного провадження оскаржено прийняте комісією рішення, викладене у Акті про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 24 липня 2025 року (додаток 8). Дана обставина не перевірена слідчим. На необхідність перевірки даної обставини вказувалося в ухвалі слідчого судді від 10 жовтня 2025 року.
Наведене вказує про те, що слідчий не провівши увесь необхідний обсяг слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, не з'ясувавши в повному обсязі усі фактичні обставини, без врахування мотивів слідчого судді, викладених в ухвалі від 10 жовтня 2025 року, не виконавши вказівки процесуального прокурора і Слідчого управління ГУНП у Вінницькій області щодо проведення слідчий дій, передчасно закрив кримінальне провадження №12025025250000056.
Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею встановлено, що висновки слідчого про закриття кримінального провадження ґрунтуються на неповному та поверхневому досудовому розслідуванні, а постанова про закриття кримінального провадження винесено передчасно, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим, в порушення вимог ч.2 ст. 9 КПК України, не надано належної правової оцінки обставинам кримінального правопорушення, не обгрунтовано про відсутність необхідності проведення інших слідчих дій та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутності події кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, вважаю, що доводи, на які посилається ОСОБА_3 в скарзі є обґрунтованими, тому постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 23 грудня 2025 року підлягає скасуванню, а скарга - задоволенню.
Крім того, у своїй скарзі ОСОБА_3 просить зобов'язати орган досудового розслідування та відповідальну особу органу досудового розслідування вчинити певні дії, вказані у скарзі, як то - відновити досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні та забезпечити його проведення відповідно до вимог ст.ст.2,9 КПК України; належним чином повідомити всіх учасників кримінального провадження про відновлення такого розслідування, а також про вчинені та заплановані слідчі (процесуальні) дії відповідно до вимог КПК України та з урахуванням процесуального статусу кожного з учасників та у встановлений судом строк письмово повідомити слідчого суддю про виконання ухвали суду із зазначенням вжитих процесуальних заходів та фактичного стану досудового розслідування.
При цьому в ч. 1 ст. 36 та в ч. 5 ст. 40 КПК України закріплено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що кримінальний процесуальний закон наділяє правом, а не зобов'язує сторону обвинувачення вчиняти ті чи інші процесуальні дії під час здійснення досудового розслідування у рамках певного кримінального провадження.
При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).
Стаття 307 КПК визначає яка ухвала може бути постановлено слідчим суддею за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування та не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування.
Відповідну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14.02.2023р. по справі № 405/680/22.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
При цьому кримінальний процесуальний закон не надає слідчому судді повноважень втручатися в дискреційні повноваження слідчого в кримінальному провадженні, визначені КПК України.
Відтак, вимога скарги про зобов'язання органу досудового розслідування та відповідальної особи провести конкретні дії задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного скарга підлягає задоволенню частково шляхом скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307,309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 23 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого СВ Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 23 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Матеріали кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, повернути СВ Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 16 лютого 2026 року.
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_25