іменем України
Справа № 210/396/26
Провадження № 1-кп/210/452/26
12 лютого 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони та учасники кримінального провадження, які приймають участь у судовому засіданні: прокурор Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,
розглянувшиу відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030002936 від 28.02.2025 року,
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшов на розгляд обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про яке 28 лютого 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030002936.
Прокурор у судовому засіданні просив призначити справу до судового розгляду. Покликався на те, що кримінальне провадження підсудне Металургійному районному суду міста Кривого Рогу, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК, підстав для його повернення не вбачається. Також відсутні підстави для закриття кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 , кожен окремо, в судовому засіданні не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Від захисника ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу - з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. В обгрунтування клопотання, сторона захисту покликалася на те, що при застосуванні найсуворішого запобіжного заходу слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв"язки (одружений, має на утриманні малолітнього сина, 2021 року, має остійне місце проживання). Зазначає, що слідчим представлено недостовірну інформацію про особу підозрюваного, а захисник, який на той час представляв інтереси ОСОБА_4 не надав характеризуючий матеріал. Крім того, просив врахувати, що теща обвинуваченого перенесла інсульт, сім"я втратила житло під час ракетного обстрілу 13.06.2023 року, мати обвинуваченого хворіє, сам ОСОБА_4 страждає від панічних атак після ракетного обстрілу.
ОСОБА_4 підтримав свого захисника.
Прокурор просив суд відмовити у задоволенні клопотання, оскільки чинний КПК передбачає застосування до підозрюваних за ст. 407-408 КК України виключно тримання під вартою. При цьому, прокурор не обгрунтував неможливість визначення застави як альтернативного запобіжного заходу.
Суд, заслухавши позицію прокурора, доводи захисника та обвинуваченого, дослідивши матеріали обвинувального акту та додатки до клопотань, прийшов до наступних висновків.
Щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 28 лютого 2025 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62025170030002936 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, відповідає положенням статті 291 КПК України, підсудний Металургійному районному суд міста Кривого Рогу, підстав для повернення його прокурору не встановлено. Також не встановлено підстав для застосування положень пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України.
Враховуючи наведене, обвинувальний акт на підставі пункту 5 частини 3 статті 314 КПК України підлягає призначенню до судового розгляду.
Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу
У відповідності до статті 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, зокрема запобіжні заходи. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
За змістом статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.
Згідно з вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п"ять років.
Санкція частини 5 статті 407 Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
В силу частини 8 статті 176 КПК під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2026 року слідчий суддя:
1. Задовольнив клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62025170030002936 від 28.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України щодо ОСОБА_4 .
2. Застосував до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят діб), тобто до 22.02.2026 року 22 години 53 хвилин.
Застава як альтернативний запобіжний захід не визначався на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до частин 1- 2 статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
До клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання.
Оцінюючи обставини, на які покликається сторона захисту, зокрема хвороби близьких осіб, панічні атаки та стресова ситуація, що склалася з обвинуваченим після пережитої трагедії раетного обстрілу та руйнування житла, де живе його родина суд зазначає наступне.
На теперішнй час усі мешканці міста Кривого Рогу, як і інших міст України майже щодня стикаються з постійними ракетними атаками та обстрілами ворожої армії країни-агресора. Усі мешканці територіальної громади міста піддаються впливу негативних факторів, що пов"язані з повномасштабним вторгненням: стрес, втома, панічні атаки, відсутність електропостачання та водопостачання. Тому такі доводи захисту судом не враховуються, і не можуть бути покладені в основу підстав для зміни запобіжного заходу.
При цьому, обстріл, на який покликається захисник, мав місце в червні 2023 року, тоді як за змістом обвинувачення ОСОБА_4 призначений на посаду диспетчера ідділення збору, обробки та аналізу інформації взводу безпілотних авіаційних комплексів спеціалізованого призначення 16.12.2024 року, тобто через 1,5 роки після обстрілу.
Суд погоджується з доводами прокурора, про те, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (виключно тримання під вартою).
Згідно з частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Законодавець для досягнення мети кримінального провадження та захисту відповідних публічних інтересів не може визначати запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як безальтернативного і має забезпечити наявність у кримінальному провадженні принаймні одного запобіжного заходу, який є більш м'яким і який можна обрати як менш обтяжливий для конституційного права на свободу та особисту недоторканність особи.
Згідно з ч. 2 статті 29 Конституції України в зв'язку з приписами статей 3, 8, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України унормування законом підстав та порядку застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати передусім принципам правовладдя, домірності, презумпції невинуватості, забезпечувати особі належний судовий захист від свавілля, а застосування цього запобіжного заходу має бути засноване не лише на тяжкості злочину, в якому підозрюють або обвинувачують особу, а й на наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину особою, ризиків у зв'язку з неналежною процесуальною поведінкою такої особи для здійснення кримінального провадження та захисту відповідних публічних інтересів, що гарантуватиме тримання під вартою лише на підставі вмотивованого рішення суду.
Відповідно до приписів частини другої статті 64 Конституції України в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені конституційні права на свободу та особисту недоторканність (стаття 29), на судовий захист (стаття 55), а також презумпція невинуватості (стаття 62).
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи від 27 вересня 2006 року №Rec (2006) 13 державам-членам щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, умов, у яких воно має відбуватися, та про заходи забезпечення гарантій проти зловживань наявність надзвичайного стану відповідно до статті 15 Конвенції не має впливати на право особи, яку тримають під вартою, на оскарження правомірності її затримання (пункт 20); кожне рішення судового органу про тримання будь-кого під вартою, про продовження такого тримання або про застосування альтернативних заходів має бути вмотивоване (пункт 21).
Держава має позитивний обов'язок створювати належні національні юридичні механізми притягнення особи до кримінальної відповідальності, зокрема забезпечувати ефективне функціонування кримінальної юстиції, щоб в умовах воєнного стану гарантувати посилений захист суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини, що посягають на зазначені надважливі конституційні публічні інтереси.
Суд зазначає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 8 статті 176 КПК не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.
Тож під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 8 статті 176 КПК є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177 та 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід.
Згідно із частиною 3 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Під час дії воєнного стану дійсно слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України (ч. 4 ст 183 КПК УКраїни).
Таким чином, право визначення застави належить до дискреції суду, у свою чергу саме на сторону обвинувачення покладено обов'язок довести відсутність підстав для визначення розміру застави у кожному конкретному випадку.
Саме по собі покликання прокурора на положення частини 4 статті 183 КПК України не зобов'язує суд не визначити заставу як альтернативу. При цьому, прокурор не обґрунтував, з посиланням на положення статтей 176 і 178 КПК України, які саме обставини мають бути враховані судом для оцінки можливості відступити від встановленого частиною 3 статті 183 КПК України обов'язку при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слід виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов'язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи майновий стан ОСОБА_4 , який має міцні соціальні зв"язки, вперше притягується до кримінальної відповідальності, тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, у сукупності із завершенням досудового розслідування, добровільним з"явленням до прокуратури, суд приходить до переконання про необхідність застосування застави у на рівні 25 (двадцяти п"яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, у випадку її внесення.
Підстав для незастосування застави суд не вбачає.
Підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт відсутні.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 314-316, 291, 370, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 28 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030002936 на 16 лютого 2026 року о 14 годині 45 хвилин в залі №7 Металургійного районного суду міста Кривого Рогу (м. Кривий Ріг, пр-т Миру, буд.24, 3-й поверх, каб. 309).
В судове засідання здійснити виклик сторін кримінального провадження, участь яких є обов'язкова: прокурора, обвинуваченого, захисника.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід, а саме заставу, на рівні 25 (двадцяти п"яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 83 200,00 (швісімдесят три тисячі двісті) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов'язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу суду ; повідомляти суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону ; докласти зусиль до пошуку роботи.
Термін дії обов'язків у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Роз'яснити, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Роз'яснити , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Металургійний районний суд міста Кривого Рогу.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави особа вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошення 13 лютого 2026 року.
Суддя: ОСОБА_1