Справа № 199/342/26
(3/199/344/26)
іменем України
16.02.2026 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Машкіна Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП,
Згідно з протоколом 26.11.2025 року об 11:53 год. в м. Дніпро, Донецьке шосе, біля буд.36, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Rover, державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на 10 років рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра №199/6931/25 від 26.05.2025 року. Правопорушення вчинив повторно протягом року. Притягався за ч.4 ст.126 КупАП постановою серії ЕНА №5812767 від 26.09.2025 року.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, викликався до суду судовою повісткою шляхом направлення поштового та смс-повідомлення, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та забезпечено можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 достовірно знав про вказане судове провадження, не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, розгляд справи здійснено у його відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Зокрема, частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
В судовому засіданні були досліджені такі наявні письмові докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №524212 від 26.11.2025 року, зміст якого викладено вище;
- рапорт поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області ДПП, який містить відомості, аналогічні викладеним в протоколі;
- довідка старшого інспектора з о/д відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області ДПП, згідно якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія;
- картка обліку адміністративного правопорушення, згідно якої постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26.05.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП України (справа №199/6931/25).
Тобто, з аналізу досліджених судом доказів встановлено, що на день складення протоколу про адміністративне правопорушення, тобто на 26.11.2025 року, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, тобто не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії.
В той же час, зі змісту ч.2 ст. 30 КУпАП вбачається, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Згідно з висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального кодексу України, а КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 , який не отримував посвідчення водія, був обізнаний про позбавлення його права керування транспортними засобами, з урахуванням того, що зі змісту постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26.05.2025 року (справа №199/6931/25) вбачається, що судове засідання було проведено у його відсутність.
Також, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 317 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
Частиною 1 ст. 317-1 КУпАП визначено, що виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Частиною 3 ст. 317-1 КУпАП визначено, що якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
Частино 4 ст. 317-1 КУпАП визначено, що після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, приписами ст. 317, 317-1 КУпАП не передбачено правового механізму дій суб'єктів владних повноважень з метою виконання судових рішень в частині позбавлення осіб права керування транспортними засобами, які такого права не мали та посвідчення водія ніколи не отримували.
Отже, поліцейським під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №524212 від 26.11.2025 року не враховано, що ОСОБА_1 взагалі не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а тому не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності з приводу керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (в тому числі і повторного), тобто не є суб'єктом відповідальності за вчинення інкримінованого йому адміністративного правпорушення.
У разі, якщо ОСОБА_1 , який не отримував посвідчення водія, керує транспортними засобами, в його діях можуть бути ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а в разі повторного вчинення може бути підставою для притягнення останнього за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Викладені обставини свідчать про те, що складений органами Національної поліції адміністративний матеріал не забезпечує такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.В. Машкіна