8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/443/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
без виклику представників учасників справи
розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (вх. № 443/26 від 12.02.2026)
про неплатоспроможність, -
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства із заявою, в якій просить суд:
- відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність;
- затвердити кандидатуру Белінської Наталії Олександрівни та призначити керуючим реструктуризацією її боргів;
- оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України;
- визнати її неплатоспроможною;
- прийняти запропонований План реструктуризації (проект пропозицій) в частині стягнення коштів у сумі 210 067,20 грн. та списання коштів у сумі 149 284,36 грн.
- зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти щодо ОСОБА_1 починаючи з дня винесення рішення (загальний мораторій).
Розглянувши заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи суд встановив, що подана заява не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Кодекс України з процедур банкрутства сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог. Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення його боргів.
Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76-77 ГПК України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
КУзПБ покладає на боржника обов'язки щодо надання повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), тому у разі необхідності має надати і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Відносно вимог статті 115 КУзПБ.
Заявник визначає в якості підстави звернення із заявою п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме: боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, а також наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Згідно із п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Всупереч п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ та п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ заявник не надає відомостей щодо розміру місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань, а також пояснень чим саме підтверджується припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Відносно декларації про майновий стан.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду. До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів. Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Суд зауважує, що вимоги щодо форми декларації про майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність, ураховуючи п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, визначені наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність".
Так, відповідно до вказаного наказу декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність (далі - декларація) заповнюється фізичною особою або фізичною особою - підприємцем (далі - боржник). Боржник подає декларацію за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, за який подається декларація.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Водночас, застосування поняття "член сім'ї" в інших галузях законодавства може розширювати чи звужувати коло осіб, які підпадають під це поняття у залежності від мети правового регулювання тієї чи іншої галузі, правового інституту або окремої правової норми.
Суд зазначає, що з моменту порушення справи про банкрутство (відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин.
Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має й принцип узгодженості нормативних приписів права із суміжними інститутами права, що має гарантувати інтеграцію законодавства у сфері неплатоспроможності/банкрутства до національної системи права.
Так, КУзПБ як спеціальний нормативно-правовий акт має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством юридичних осіб та неплатоспроможністю фізичних осіб, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд зазначає, що коло членів сім'ї боржника в ч. 5 ст. 116 КУзПБ визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Таке розуміння застосування поняття "член сім'ї" у процедурі провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи дає підстави для висновку про включення до кола членів сім'ї боржника у ч. 5 ст. 116 КУзПБ осіб, які не є членами сім'ї в розумінні ст. 3 СК України, оскільки не є особами, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки.
Відмінність поняття "член сім'ї боржника", визначеного законодавством у сфері неплатоспроможності та наведеного у ч. 5 ст. 116 КУзПБ, додатково пояснюється відсутністю використання у цій частині бланкетної норми з посиланням на положення СК України, іншого нормативно-правового акта.
З наведеного суд зауважує, що положення ч. 5 ст. 116 КУзПБ самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття "член сім'ї боржника", яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи. Положення ст. 3 СК України для регулювання відносин у процедурі розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб не застосовуються.
З урахуванням вищенаведеного, судове тлумачення ч. 5 ст. 116 КУзПБ, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників - фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім'ї такого боржника в обов'язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов'язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов'язків (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Заявником надано до суду розписку у відповідності до якої вона повідомляє, що не підтримує зв'язок із своїм батьком та не може подати відомості щодо нього, його майна та доходів. Також, аналогічна розписка надані і відносно тітки.
Суд зазначає, що надання до суду розписки, в якій заявниця вказує, що не підтримує стосунки зі своїм батьком та іншими членами родини, не є підставою, яка звільняє заявницю від обов'язку надати до суду відповідну інформацію.
Також в розділах декларації у графах щодо членів сім'ї у відповідних рядках проставлена відмітка «Члени сім'ї не надали інформації». При цьому інформація щодо майна та грошових коштів членів родини відсутня. Крім того, відносно доньки ОСОБА_2 у графі РНОКПП проставлено прочерки без надання пояснень до суду щодо підстав проставлення такої відмітки.
Заявницею не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел про отримання інформації щодо членів сім'ї боржника, та доказів вчинення нею дій щодо отримання інформації, яка необхідна для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
Таким чином, заявницею надано декларації про майновий стан, що не відповідають встановленим законодавчим вимогами.
Відносно надання до суду всіх документів, що стали підставою для звернення із заявою до суду.
Суд зауважує, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Отже, відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, суд зауважує, що задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Водночас, як вбачається із наданих довідок АТ КБ «ПриватБанк» щодо руху коштів, заявник визначає період виписки лише одним днем (31.12.2023 - 31.12.2023; 31.12.2024 - 31.12.2024; 31.12.2025 - 31.12.2025; 10.02.2026 - 10.02.2026). Тобто, заявник надає не повну виписку по рахунку з метою достовірного визначення фінансової спроможності боржника, а лише визначає стан рахунку на період, що визначається одним днем.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Згідно ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У відповідності до ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відносно конкретизованого списку кредиторів.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
До заяви представлено конкретизований список кредиторів. Водночас, судом встановлені наявні невідповідності вимогам п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Так, п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що у цьому списку зазначається строк виконання зобов'язання згідно із законом або договором.
Водночас, у конкретизованому списку кредиторів заявником зазначено інформацію, що не відповідає наданим документам, зокрема, відносно ТОВ «Споживчий центр» зазначено, що строк кредитору до 29.09.2025 року. Натомість у відповідності до заяви кредитного договору №30.08.2025-100000833 (кредитної лінії) від 30.08.2025 року та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №30.08.2025-100000833 дата повернення (виплати) кредиту - 03.04.2026.
Також, п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ чітко визначає вимоги щодо зазначення суми заборгованості, а саме зазначається сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо).
Тобто, заявник має окремо зазначити загальну суму заборгованості, з них заборгованість за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені).
Натомість, заявник обмежився лише зазначенням інформації про «поточну заборгованість».
Крім того, п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначає обов'язкові реквізити щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи.
В якості кредитора заявник визначає ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП». Водночас, у відповідності до листа ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за вих. № 0201-18/26 від 02.01.2026 повідомлено, що 22 грудня 2025 р. між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено договір факторингу № 22122025 від 22.12.2025 року, за якими ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло статус нового кредитора за Договором про надання фінансового кредиту № 15688-08/2025 від 07.08.2025 року.
Також, у конкретизованому списку кредиторів відносно ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зазначено реквізити договору позики № 2535697 від 29.08.2025, натомість до суду надано договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2515278 від 20.08.2025. Так само і, наприклад, відносно кредитора ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», де у конкретизованому списку кредиторів зазначено реквізити договору позики № 2d347454-d854-4138-7ca3-08dde555576f від 28.08.2025, однак до суду надано договір позики № 7244394 від 28.08.2025.
Також, у заяві боржник зазначає, що має заборгованість у розмірі 359 351,56 грн, водночас у конкретизованому списку кредиторів зазначає сума 322 160,59 грн.
Відносно проєкту плану реструктуризації.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Також, відповідно до ч. 2 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства у плані реструктуризації боргів боржника обов'язково мають бути зазначені: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Суд звертає увагу на те, що розроблення плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема щодо форми і змісту проекту плану, що надає можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Поданий заявницею проект плану реструктуризації боргів не відповідає передбаченим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам до змісту зазначеного документа, оскільки не передбачає реального (виконуваного) механізму реструктуризації його боргів перед кредиторами, а передбачає лише прощення (списання) заборгованості заявника (пропонується списати майже 50% боргів).
Також у проекті плану реструктуризації боргів не зазначено, яким чином вона сплачуватиме грошову винагороду арбітражному керуючому у справі про неплатоспроможність останньої.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно із ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Беручи до уваги, що заявницею - ОСОБА_1 не подано до суду, зокрема,
- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;
- декларації відносно членів сім'ї боржниці, в яких повинна міститися інформація щодо їх майна, доходів та витрат членів сім'ї боржниці, яка перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати, доходів від відчуження майна та з підписом особи, що їх подає;
- довідки про рух коштів на картках/рахунках боржниці, станом на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- первинні документи в підтвердження наявності боргу кредиторами, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань;
- проєкт плану реструктуризації боргів, оформлений з урахуванням вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства,
тобто заяву про неплатоспроможність подано без додержання імперативних вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов до висновку про наявність правових та фактичних підстав для залишення без руху заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність (вх. № 443/26 від 12.02.2026) та надання заявниці строку для усунення відповідних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 37, 113, 116 Кодексу України з питань банкрутства, ст. 174, 232-235 ГПК України, суд -
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність (вх. № 443/26 від 12.02.2026) залишити без руху.
2. Встановити заявнику для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області:
- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;
- декларації відносно членів сім'ї боржниці, в яких повинна міститися інформація щодо їх майна, доходів та витрат членів сім'ї боржниці, яка перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати, доходів від відчуження майна та з підписом особи, що їх подає;
- довідки про рух коштів на картках/рахунках боржниці, станом на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- первинні документи в підтвердження наявності боргу кредиторами, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань;
- проєкт плану реструктуризації боргів, оформлений з урахуванням вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складно та підписано 16.02.2026.
Суддя Новікова Н.А.