8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
16 лютого 2026 року м. ХарківСправа № 922/4540/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС" про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 3098/26 від 06.02.2026) у справі
за позовом Харківського обласного центру зайнятості (61068, м. Харків, вул. Громадського Олега, будинок 1-А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС" (вул. Мироносицька, буд. 21, м. Харків, 61002)
про стягнення коштів
Харківський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС» (адреса: вул. Мироносицька, буд. 21, м. Харків, 61002, фактичне місце діяльності: вул. Мостова, 1-в, с. Ульянівка, Берестинський р-н, Харківська обл., 63349, код ЄДРПОУ 44950303) на рахунок уповноваженого банку, з якого здійснювалося перерахування мікрогранту, за наступними реквізитами: отримувач: АТ "Ощадбанк", код отримувача: 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: АТ "Ощадбанк", рахунок отримувача: НОМЕР_1 , призначення платежу: "Повернення гранту (мікрогранту) ТОВ «ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС» (код ЄДРПОУ 44950303)» коштів мікрогранту в сум 114700 грн 00 коп. (сто чотирнадцять тисяч сімсот грн 00 коп.); стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС» (адреса: вул. Мироносицька, буд. 21, м. Харків, 61002, фактичне місце діяльності: вул. Мостова, 1-в, с. Ульянівка, Берестинський р-н, Харківська обл., 63349, код ЄДРПОУ 44950303) на користь Харківського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277, вул. Громадського Олега, 1-А, м. Харків, 61068, рахунок UA648201720355489001017099650, Держказначейська служба України, м. Київ) суму сплаченого при подачі позову до суду судового збору - 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2026 у задоволенні позову відмовлено.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС" 06.02.2026 через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 3098/26), в якій відповідач просить ухвалити додаткове рішення у справі № 922/4540/25, яким стягнути з ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ (ідентифікаційний код 03491277) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС» (ідентифікаційний код 44950303) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн (тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.02.2026 прийнято до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС" про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 3098/26 від 06.02.2026) та постановлено вирішити питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Запропоновано позивачу надати письмові пояснення (заперечення) щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у строк до 13.02.2026 включно.
13.02.2026 від представника Харківського обласного центру зайнятості через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх.№ 3632/26), в якому позивач просить зменшити розмір стягнення з Харківського обласного центру зайнятості на користь ТОВ «Дальнобій Авто Транс» витрат на правову допомогу з 35 000,00 грн до 17 000,00 грн. Обґрунтовуючи вищевказане клопотання, позивач зазначає, що у Договорі №67/2025 про здійснення представництва та надання правничої допомоги від 22.12.2025 року, акті надання послуг № 10 від 04.02.2026 та рахунку на оплату № 11 від 04.02.2026 не визначено строк оплати послуг адвокатського бюро, разом з тим, вимогу до відповідача щодо сплати цих витрат не додано. Крім того, позивач просить врахувати те, що справа розглядалася за правилами спрощеного провадження, а також значну судову практику за цією категорією справ та аналіз вартості адвокатських послуг і орієнтовних цін на послуги адвоката в Харкові.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС" про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 3098/26 від 06.02.2026), суд встановив наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, зокрема, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частинами 1-3 ст. 27 цього ж Закону визначено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:
1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);
2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми випливає, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Верховний Суд у постанові від 24.06.2021 у справі № 922/902/19 зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив орієнтовні витрати на правову допомогу та заявив клопотання про подання доказів їх понесення у встановленому законодавством порядку та строк, який визначений ч. 8 ст. 129 ГПК.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача до матеріалів справи долучено копії Договору №67/2025 про здійснення представництва та надання правничої допомоги від 22.12.2025, укладеного між Адвокатським бюро "ОРІЩЕНКО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС" (далі - Договір), деталізованого звіту (опису) щодо наданих послуг за Договором №67/2025 про здійснення представництва та надання правничої допомоги від 22.12.2025 року по справі №922/4540/25, акту надання послуг № 10 від 04.02.2026, рахунку на оплату № 11 від 04.02.2026.
За умовами Договору КЛІЄНТ доручив, а АДВОКАТСЬКЕ БЮРО прийняло доручення щодо надання усіх видів правничої допомоги, передбаченої Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при здійсненні представництва інтересів КЛІЄНТА в судах всіх інстанцій з усіма процесуальними правами, передбаченими для сторін нормами господарського судочинства, також щодо представництва в будь-яких державних та недержавних органах, установах, органах місцевого самоврядування, підприємствах та організаціях будь-якої форми власності, органах нотаріату, перед державними та приватними виконавцями, державними реєстраторами, тощо, з питань, що стосуватимуться захисту прав та інтересів КЛІЄНТА у справі № 922/4540/25 за позовом Харківського обласного центру зайнятості про стягнення з КЛІЄНТА коштів мікрогранту, а також надання інших юридичних послуг, що будуть необхідні КЛІЄНТУ.
Відповідно до п. 2.7 Договору послуги з представництва інтересів КЛІЄНТА в судах, правоохоронних та інших органах здійснюються АДВОКАТСЬКИМ БЮРО особисто в особі адвоката-засновника АДВОКАТСЬКОГО БЮРО, що має відповідне свідоцтво на право здійснення адвокатської діяльності, або адвокатів, що перебувають з АДВОКАТСЬКИМ БЮРО в договірних відносинах.
Відповідно до п. 3.1 Договору АДВОКАТСЬКЕ БЮРО надає КЛІЄНТУ наступні послуги:
3.1.1. Представляти інтереси КЛІЄНТА у господарській справі № 922/4540/25 за позовом Харківського обласного центру зайнятості про стягнення з КЛІЄНТА коштів мікрогранту.
3.1.2. Надавати консультаційні послуги (усні та письмові) з правових питань у вказаній справі.
3.1.3. В суді першої інстанції: складати та подавати документи по суті спору (відзив на позовну заяву, у разі необхідності - заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву) та процесуальні документи (заяви, клопотання тощо), а також інші документи, пов'язані з досягненням поставлених перед АДВОКАТСЬКИМ БЮРО завдань; представляти інтереси КЛІЄНТА під час розгляду справи шляхом участі в судових засіданнях (в тому числі за допомогою системи відеоконференцзв'язку).
3.1.4. В суді апеляційної та касаційної інстанції, а також на стадії виконання судового рішення обсяг послуг, що замовляються КЛІЄНТОМ, буде за потреби окремо узгоджений Сторонами.
Відповідно до п. 4.1 Договору за надання юридичних послуг за цим Договором КЛІЄНТ зобов'язується виплачувати АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО гонорар, що визначається з наступного розрахунку:
4.1.1. 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) - оплата послуг з підготовки відзиву на позовну заяву;
4.1.2. 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) - оплата послуг з підготовки заперечень, пояснень та процесуальних документів по справі;
4.1.3. 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) - ставка за представництво інтересів у суді за одне судове засідання.
4.1.4. Представництво інтересів в суді апеляційної, касаційної інстанції, а також на стадії виконання судового рішення: розмір гонорару буде за потреби окремо узгоджений Сторонами.
Згідно з п. 4.2 Договору оплата послуг АДВОКАТСЬКОГО БЮРО здійснюється в безготівковому вигляді на підставі рахунку.
Пункт 6.1 Договору передбачає, що при виконанні цього Договору АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО надаються наступні повноваження: представляти інтереси КЛІЄНТА в усіх судових установах України з усіма правами, які надані законом відповідачу, в тому числі з правом подавати та підписувати відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, інші заяви по суті та з процесуальних питань, апеляційні та касаційні скарги на судові рішення (ухвали, постанови), відзиви на апеляційні та касаційні скарги, з правами щодо повного або часткового визнання позовних вимог, укладання мирової угоди, подачі виконавчих листів та інших виконавчих документів до стягнення, знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, а також з іншими процесуальними правами, наданими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до Деталізованого звіту (опису) щодо наданих послуг за договором № 67/2025 про здійснення представництва та надання правничої допомоги від 22.12.2025 року по справі № 922/4540/25 АДВОКАТСЬКЕ БЮРО на платній основі надало, а КЛІЄНТ прийняв наступний перелік послуг за договором 67/2025 про здійснення представництва та надання правничої, допомоги від 22.12.2025 року, що надані КЛІЄНТУ при розгляді справи № 922/4540/25 у Господарському суді Харківської області за позовною заявою Харківського обласного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС» про стягнення коштів мікрогранту в сумі 114700 грн 00 коп, а саме:
1) 05.01.2026 - складання та підготовка відзиву на позовну заяву (у порядку статті 165 ГПК України), у тому числі: правовий аналіз позовної заяви та долучених до неї доказів, наданих Клієнтом документів, аналіз актуальної судової практики зі спірних правовідносин; формування додатків до відзиву вартістю 20 000,00 грн;
2) 13.01.2026 - складання та підготовка заперечень на відповідь позивача на відзив (у порядку статті 167, 251 ГПК України) вартістю 10 000,00 грн;
3) 04.02.2026 - участь у судовому засіданні з розгляду справи у приміщенні суду вартістю 5000,00 грн.
Згідно з п. 2 Деталізованого звіту загальна вартість наданих послуг з правничої допомоги, що підлягають оплаті, складає 35 000,00 грн.
Відповідно до п. 3 Деталізованого звіту оплата послуг з правничої допомоги здійснюється КЛІЄНТОМ на підставі цього звіту та рахунку, наданого АДВОКАТСЬКИМ БЮРО, у строк 30 днів від дати складання цього звіту.
Надана правнича допомога відповідає умовам договору та чинному законодавству, послуги прийняті КЛІЄНТОМ в повному обсязі. Представництво інтересів у судовому засідання здійснювала залучена АДВОКАТСЬКИМ БЮРО на договірних підставах адвокат Бардакова Анастасія Олександрівна. Претензії та зауваження до наданих послуг відсутні (пункт 4 Деталізованого звіту).
Відповідачем до матеріалів справи надано Акт надання послуг №10 від 04.02.2026 на суму 35 000,00 грон, підписаний представниками Адвокатського бюро та відповідача без зауважень та скріплений печатками сторін, а також рахунок на оплату №11 від 04.02.2026.
Правова допомога відповідачу надавалась адвокатом Бардаковою А.О. на підставі ордеру серії ВІ № 1371003 від 04.02.2026, виданого Адвокатським бюро "Оріщенко".
Відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн.
Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України, має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У контексті наведеного вище, суд наголошує на тому, що подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат, як вже зазначалося, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ятої, шостої статті 126 ГПК України). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у справі №921/370/24 від 24.06.2025.
Між тим, у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року №910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу свободи договору та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
У постанові від 31.05.2022 у справі №927/727/21 Верховний Суд сформував наступний висновок: «Судами з урахуванням відповідних законодавчих приписів та правових висновків, викладених у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/996/18, правильно відзначено, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено».
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є диспозитивність.
Принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на положення статті 126 ГПК України, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, проаналізувавши надані представником відповідача докази витрат на професійну правничу допомогу, суд констатує, що розмір останніх співмірний зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом і обґрунтованістю підготовлених та поданих до суду документів, а також предметом і строком розгляду справи, відтак, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, заявлена сума в розмірі 35 000,00 грн підлягає стягненню з позивача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС" про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 3098/26 від 06.02.2026) задовольнити.
Стягнути з Харківського обласного центру зайнятості (61068, м. Харків, вул. Громадського Олега, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03491277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС" (вул. Мироносицька, буд. 21, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 44950303) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн (тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач: Харківський обласний центр зайнятості (61068, м. Харків, вул. Громадського Олега, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03491277).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАЛЬНОБІЙ АВТО ТРАНС" (вул. Мироносицька, буд. 21, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 44950303).
Додаткове рішення складено та підписано 16.02.2026.
Суддя О.О. Присяжнюк