09.02.2026 Справа № 914/1872/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп»
у справі № 914/1872/24
за позовом Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі
позивача-1 Львівської обласної державної адміністрації,
позивача 2 Міністерства оборони України,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова,
про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки та її повернення власнику - державі,
09.09.2025 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 та Постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 з урахуванням ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.08.2025 у справі № 914/1872/24 видано Наказ про примусове виконання рішення та постанови.
15.12.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» через систему «Електронний суд» подано заяву вх. № 5406/25, у якій заявник просить визнати п. 2.3. Наказу Господарського суду Львівської області у справі № 914/1872/24 від 09.09.2025 року в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, будинок 1, код ЄДРПОУ 34524327) повернути власнику державі в особі Львівської обласної державної адміністрації (79008, місто Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 00022562) земельну ділянку площею 0,1236 га, яка є частиною земельної ділянки площею 0,1600 га з кадастровим номером 4610136300:06:021:0008 - таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Горецькій З.В.
Розгляд відкладено на 09.02.2026. Сторони забезпечили участь уповноважених представників в судове засідання.
Заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню обґрунтована тим, що земельна ділянка площею 0,1236 га, яка є частиною земельної ділянки площею 0,1600 га з кадастровим номером 4610136300:06:021:0008, та накладається на земельну ділянку площею 9,9812 га з кадастровим номером 4610136300:06:021:0042 перебуває у користуванні військової частини НОМЕР_1 , яка має безперешкодний доступ до цієї ділянки.
Відтак, наказ Господарського суду Львівської області у справі № 914/1872/24 від 09.09.2025 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» повернути власнику - державі в особі Львівської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,1236 га, яка є частиною земельної ділянки площею 0,1600 га з кадастровим номером 4610136300:06:021:0008 не може бути виконаний, оскільки така земельне ділянка вже перебуває в користуванні держави.
Сутність процедури визнання наказу таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, який виник після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом наказу або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Прокуратура, позивач 1, 2 та третя особа заперечили проти задоволення заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Суд розглянувши подану заяву, враховуючи доводи та заперечення сторін, зазначає наступне.
25.11.2024 рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1872/24 задоволено позов заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації (далі - Львівська ОДА), Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (далі - ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП», Боржинк), за участю третьої особи - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (далі - КЕВ м. Львова), про усунення перешкод у користуванні у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення речових прав щодо неї та її повернення власнику.
21.05.2025 постановою Західного апеляційного господарського суду та 20.08.2025 ухвалою Верховного Суду зазначене вище рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судовим рішенням ухвалено усунути перешкоди власнику державі в особі Львівської обласної державної адміністрації та землекористувачу Міністерству оборони України у розпорядженні та користуванні землями оборони, а саме: земельною ділянкою площею 0,1236 га, яка є частиною земельної ділянки площею 0,1600 га з кадастровим номером 4610136300:06:021:0008, що належить ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» та накладається на земельну ділянку площею 9,9812 га з кадастровим номером 4610136300:06:021:0042 військового містечка № 140, що розташована за адресою: вул. Левандівська, 5, м. Львів, шляхом:
- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:021:0008 у Державному земельному кадастрі із закриттям Поземельної книги;
- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:021:0008 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- зобов'язання ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» повернути власнику державі в особі Львівської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,1236 га, яка є частиною земельної ділянки площею 0,1600 га з кадастровим номером 4610136300:06:021:0008.
09.09.2025 Господарським судом Львівської області видано наказ № 914/1872/24 про примусове виконання рішення та постанови, який перебуває на виконанні у Залізничному відділі державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
17.11.2025 постановою старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення, а статтею 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії.
Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону рішення підлягають примусовому виконанню, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 18 цього ж Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За умовами ч. 3 ст. 327 ГПК України передбачено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов'язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, обмежується як переліком таких обставин, так і пов'язується із наявністю самого обов'язку. Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього ж Кодексу). Факт виконання обов'язку, як і переліку обставин визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, заявником не подано.
На даний час наказ Господарського суду Львівської області перебуває на виконанні у Залізничному відділі державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 0,1600 га з кадастровим номером 4610136300:06:021:0008 продовжує перебувати на праві приватної власності ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП».
Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:021:0008 у Державному земельному кадастрі також не скасована.
Наведені обставини унеможливлюють використання земельної ділянки її розпорядником - Львівською обласною державною адміністрацією та володільцем - Міністерством оборони України.
Таким чином, на даний час продовжують існувати перешкоди у розпорядженні та користуванні землями оборони, а рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не виконано.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що з 09.09.2025 (дата видачі судом виконавчого документу) до 17.11.2025 (дата відкриття виконавчого провадження) ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» вживались заходи задля добровільного виконання судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що під час перегляду рішення суду першої інстанції Західний апеляційний господарський суд у постанові від 21.05.2025 вказав, що місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що, оскільки виключно Кабінет Міністрів України має право розпоряджатись землями оборони за поданням Міністерства оборони України, то у даному випадку проведена державна реєстрація на праві приватної власності на частину земельної ділянки зі складу земель оборони суперечить інтересам держави, у зв'язку з чим така реєстрація підлягає скасуванню у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та земельна ділянка підлягає поверненню до державної форми власності, що в сукупності буде єдиним ефективним способом захисту інтересів держави.
Таким чином, боржник не навів жодних обставин, в розумінні ст. 328 ГПК України, які б слугували підставою для задоволення його заяви, тобто, заявником не доведено, повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Наведеного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 24.06.2020 у справі № 520/1466/14-ц, від 09.09.2021 у справі № 824/67/20, від 09.06.2022 у справі № 2-118/2001.
Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання. Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц.
З відповіді на адвокатський запит №5/11-12841/0/2-25/1-2.1 від 03.12.2025 вбачається, що Львівська обласна державна адміністрація, станом на дату пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/1872/24 від 09.09.2025, не мала доступу до земельної ділянки площею 0,1236 га, яка є частиною земельної ділянки площею 0,1600 га з кадастровим номером 4610136300:06:021:0008 та не могла нею вільно користуватись, що створює відповідні перешкоди. У відповіді на адвокатський запит №5/14-13405/0/2-25/7-16.1.2 від 18.12.2025 зазначено, що рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у справі № 914/1872/24 перебуває на стадії виконання.
З огляду на те, що наказ Господарського суду Львівської області від 09.09.2025 перебуває на виконанні у Залізничному відділі державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а рішення суду від 25.11.2024 у справі № 914/1872/24 не виконано, боржником не вжито жодних дій задля його виконання, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 73, 76, 77, 169, 170, 232, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, - суд,
В задоволенні заяви про визнання п. 2.3 наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/1872/24 від 09.09.2025 таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена відповідно до норм статей 256, 257 ГПК України.
Суддя Горецька З.В.