просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
16 лютого 2026 року м. Харків Справа № 913/292/25
Провадження № 3/913/292/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом
Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто», м. Сіверськодонецьк Луганської області
про стягнення 41 999 грн 40 коп.
без повідомлення (виклику) сторін
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в сумі 14 794 грн 30 коп., 15% річних в сумі 14 388 грн 03 коп., інфляційних втрат в сумі 12 817 грн 07 коп., всього 41 999 грн 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством «Луганськ-Авто» зобов'язань з оплати поставленої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» за період з січня по березень 2019 року, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, на яку нараховані 15% річних та інфляційні втрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.12.2025 позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/292/25; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу у разі незгоди з розміром заявлених до стягнення грошових коштів, визначених позивачем, подати контррозрахунок та повідомити про наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 ГПК України).
Копія ухвали про відкриття провадження у справі в електронній формі була надіслана 24.12.2025 до електронних кабінетів позивача, представника позивача Атаманюка В.В., яка доставлена 24.12.2025 о 14 год. 45 хв., що підтверджується довідками, сформованими в автоматизованій системі документообігу суду.
Відповідно до інформації з автоматизованої системи документообігу суду, відповідач - Приватне акціонерне товариство «Луганськ-Авто» (ідентифікаційний код - 03112828), як юридична особа, не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Місцезнаходженням відповідача - Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто», відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: вул. Маяковського, будинок 2-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400. Інформація для здійснення зв'язку: телефон 1 - 80642530330, адреса електронної пошти відсутня.
Суд враховує, що постановою Верховної Ради України від 19.09.2024 № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» перейменовано окремі населені пункти та райони, зокрема, Сєвєродонецький район на Сіверськодонецький район; місто Сєвєродонецьк Сєвєродонецького району на місто Сіверськодонецьк.
За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення поштового зв'язку у м. Сіверськодонецьку Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції на адресу місцезнаходження відповідача наразі є неможливим.
Відповідно до п.п. 21 п. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
За приписами ч. 1 ст. 121 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством розвитку громад та територій.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, до якого включена Сєвєродонецька міська територіальна громада, територія якої є тимчасово окупованою з 25.06.2022 та на якій зареєстрований відповідач.
Оскільки відповідач у справі зареєстрований на тимчасово окупованій території, куди Акціонерне товариство «Укрпошта» не здійснює пересилання поштової кореспонденції, та з огляду на відсутність у відповідача електронного кабінету, відповідно до приписів ч. 1 ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» повідомлення для Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» про розгляд справи та про його право подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, суд здійснив 26.12.2025 через оголошення, розміщене на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі «Інше/Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях») офіційного вебпорталу «Судова влада України» в мережі Інтернет.
Враховуючи викладене, відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі та про його право подати відзив.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.2018 № 1344 є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 10232-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» з 01.01.2019.
Положеннями ч. 1 ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (ч. 2 ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до пунктів 5, 9 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу зобов'язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором; надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відтак, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» отримує всю необхідну інформацію про споживачів, які стали споживачами підприємства від оператора системи розподілу, який зобов'язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку встановлених законодавством, яке регулює діяльність у сфері енергетики.
За даними Акціонерного товариства «Українська залізниця», на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень п. 11 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, Приватне акціонерне товариство «Луганськ-Авто» віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.11.2019 (аркуші справи 12-13).
Законодавством України, зокрема, положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, врегульовані відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також встановлений порядок укладення договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Згідно з ч. 6 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до ч. 8 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу (п. 9 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» в редакції, чинній станом на час укладення договору).
Аналогічна за змістом норма міститься у п. 3.4.4 глави 3.4 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії в редакції, чинній станом на час укладення договору.
Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.
Положеннями п. 3.1.7 глави 3.1 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, чинній станом на час укладення договору) передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Пунктом 3.2.1 глави 3.2 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, чинній станом на час укладення договору) встановлено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.
Постачальники універсальних послуг та постачальники «останньої надії» повинні оприлюднити на своїх веб-сайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідно.
Електропостачальник до укладення зі споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу має надати інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір комерційних пропозицій.
Як зазначає позивач, 27.12.2018 на виконання положень ч. 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», п 3.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; комерційну пропозицію до договору; додаток № 1 до комерційної пропозиції.
Відповідно до п. 1.1 договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - договір, аркуші справи 14-18) цей договір є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).
За умовами п. 3.1 договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у п. 3.2 цієї глави.
Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об'єкт призупиняється (п. 3.4 договору).
За приписами п. 3.5 договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу на тих же умовах, що і з попереднім електропостачальником, в частині здійснення розрахунків, способу оплати. Постачальник отримує від оператора системи всю необхідну інформацію щодо умов договору про постачання електричної енергії, які діяли між споживачем та попереднім електропостачальником. У разі ненадання зазначеної інформації оператором системи за 5 календарних днів до початку розрахункового періоду, постачання споживачу здійснюється на умовах, визначених додатком 1 до договору (комерційна пропозиція).
Пунктом 3.7 договору визначено, що початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами.
У відповідності до пунктів 5.1, 5.2, 5.8, 5.9 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком 1 до договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Згідно з п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
У пункті 6.2 договору встановлено, що споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Пунктом 7.2 договору визначено, що постачальник зобов'язується, зокрема, забезпечувати постачання електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим договором; обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбаченому ПРРЕЕ та цим договором.
Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (п. 13.1 договору).
Згідно з комерційною пропозицією від 27.12.2018 № 2, яка є додатком 1 до договору, та з урахуванням змін від 31.01.2019 № 1 до комерційної пропозиції від 27.12.2018 № 2 (аркуші справи 19-20, 22-23):
- ціна на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179;
- споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку;
- акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС (Постанова НКРЕКП № 2118 від 28.12.2018 «Про затвердження Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період до дати початку дії нового ринку електричної енергії». Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника. У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений;
- споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання;
- строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п'ять років.
Відповідно до додатку до комерційної пропозиції № 2 ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», становить: ОСР АТ «Укрзалізниця» 1 клас - 2 222,61 грн без ПДВ та 2 667,13 грн з ПДВ; 2 клас - 2 567,92 грн без ПДВ та 3 081,50 грн з ПДВ (аркуш справи 21).
На підставі звітів щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» за січень-березень 2019 року (аркуші справи 24-25, 29-30, 34-35) позивач склав:
- акт купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2019 № 001043 у кількості 1 570 кВт/год на загальну суму 4 837 грн 96 коп.; рахунок від 13.02.2019 № 000003112828/29/О01/03972 на суму 4 837 грн 96 коп. Вказані акт та рахунок відповідач отримав 03.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;
- акт купівлі-продажу електроенергії від 28.02.2019 № 001438 у кількості 1 601 кВт/год на загальну суму 4 933 грн 49 коп.; рахунок від 07.03.2019 № 000003112828/29/О02/05095 на суму 4 933 грн 49 коп. Вказані акт та рахунок відповідач отримав 03.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;
- акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2019 № 002227 у кількості 1 630 кВт/год на загальну суму 5 022 грн 85 коп.; рахунок від 06.04.2019 № 000003112828/29/О03/05960 на суму 5 022 грн 85 коп. Вказані акт та рахунок відповідач отримав 11.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Всього вартість спожитої відповідачем електричної енергії у січні-березні 2019 року становить 14 794 грн 30 коп.
Позивач направив відповідачу претензію-вимогу від 15.05.2019 № 44/11-000274 про сплату заборгованості в сумі 14 794 грн 30 коп., яка отримана останнім 21.05.2019.
Претензія-вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Оскільки відповідачем обов'язок щодо оплати вартості спожитої електричної енергії у січні-березні 2019 року не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача боргу за поставлену електричну енергію в сумі 14 794 грн 30 коп., 15% річних в сумі 14 388 грн 03 коп. та інфляційних втрат в сумі 12 817 грн 07 коп.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідач був віднесений до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2019, що підтверджується інформацією від Оператора системи розподілу - Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Факт поставки відповідачеві електричної енергії за період з січня по березень 2019 року в кількості 4 801 кВт/год підтверджується звітами щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії».
Кількість поставленої електричної енергії також підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2019 № 001043 на суму 4 837 грн 96 коп., від 28.02.2019 № 001438 на суму 4 933 грн 49 коп., від 31.03.2019 № 002227 на суму 5 022 грн 85 коп.
Вказані акти разом з рахунками від 13.02.2019 № 000003112828/29/О01/03972 на суму 4 837 грн 96 коп., від 07.03.2019 № 000003112828/29/О02/05095 на суму 4 933 грн 49 коп., від 06.04.2019 № 000003112828/29/О03/05960 на суму 5 022 грн 85 коп. направлялися відповідачу на його юридичну адресу.
Акти купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2019 № 001043, від 28.02.2019 № 001438 та рахунки від 13.02.2019 № 000003112828/29/О01/03972 та від 07.03.2019 № 000003112828/29/О02/05095 отримані відповідачем 03.07.2019, а акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2019 № 002227 та рахунок 06.04.2019 № 000003112828/29/О03/05960 отримані відповідачем 11.04.2019.
Крім того, акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2019 № 002227 та рахунок 06.04.2019 № 000003112828/29/О03/05960 повторно надсилались відповідачу та були отримані 03.07.2019.
Факт отримання відповідачем актів купівлі-продажу електроенергії та рахунків за період з січня по березень 2019 року підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштових відправлень.
Отже, відповідач отримав зазначені рахунки та акти, однак актів не підписав та не повернув їх позивачу.
Суд зазначає, що непідписання споживачем актів купівлі-продажу електричної енергії за відсутності зауважень до їх змісту, свідчить про визнання відповідачем належного та повного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а акти, відповідно, вважаються погодженими та прийнятими споживачем і є підставою для здійснення розрахунків між сторонами за договором.
Згідно з п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
У надісланих позивачем рахунках зазначено, що вони мають бути сплачені протягом 5 банківських (робочих) днів від дати отримання.
Відповідно до комерційної пропозиції № 2 відповідач мав сплатити рахунки протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання, відтак, рахунок за січень 2019 року від 13.02.2019 № 000003112828/29/О01/03972 та рахунок за лютий 2019 року від 07.03.2019 № 000003112828/29/О02/05095 - до 10.07.2019, а рахунок за березень 2019 року від 06.04.2019 № 000003112828/29/О03/05960 - до 18.04.2019.
Позивачем 17.05.2019 направлено на юридичну адресу відповідача претензію-вимогу від 15.05.2025 № 44/11-000274 на суму 14 794 грн 30 коп., до якої було додано копії актів купівлі-продажу та рахунків за січень-березень 2019 року.
Дана претензія-вимога одержана відповідачем 21.05.2019, проте залишена без відповіді та задоволення.
Доказів сплати коштів в сумі 14 794 грн 30 коп. відповідач суду не надав.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 14 794 грн 30 коп. за спожиту електричну енергію за період з січня по березень 2019 року є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню.
За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За умовами розділу «Додаткові зобов'язання споживача» комерційної пропозиції № 2, яка є додатком 1 до договору, споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Тобто укладеним сторонами договором встановлений інший розмір процентів, ніж той, що передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Позивачем за порушення строків оплати відповідачем спожитої електричної енергії заявлено до стягнення 15% річних в сумі 14 388 грн 03 коп. та інфляційні втрати в сумі 12 817 грн 07 коп., у тому числі:
- за зобов'язаннями січня 2019 року: 15% річних за період з 11.07.2019 по 12.12.2025 в сумі 4 662 грн 33 коп., інфляційні втрати за період з липня 2019 року по листопад 2025 року в сумі 4 167 грн 24 коп.;
- за зобов'язаннями лютого 2019 року: 15% річних за період з 31.07.2019 по 12.12.2025 в сумі 4 713 грн 84 коп., інфляційні втрати за період з серпня 2019 року по листопад 2025 року в сумі 4 304 грн 96 коп.;
- за зобов'язаннями березня 2019 року: 15% річних за період з 19.04.2019 по 12.12.2025 в сумі 5 011 грн 85 коп., інфляційні втрати за період з травня 2019 року по листопад 2025 року в сумі 4 344 грн 87 коп.
Суд зауважує, що за розрахунком позивача розмір 15% річних складає 14 388 грн 02 коп., проте заявлено до стягнення 14 388 грн 03 коп.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 15% річних за зобов'язаннями січня та березня 2019 року, суд зазначає, що він є арифметично правильним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства.
Щодо розрахунку 15% річних за зобов'язаннями лютого 2019 року, суд зазначає, що позивачем невірно визначений початок періоду таких нарахувань, тому проведений розрахунок є арифметично невірним, оскільки право нараховувати 15% річних за прострочення відповідачем виконання зобов'язання починається з 11.07.2019 з огляду на отримання відповідачем акта від 28.02.2019 № 001438 та рахунку від 07.03.2019 № 000003112828/29/О02/05095 - 03.07.2019.
Здійснивши власний розрахунок 15% річних за зобов'язаннями лютого 2019 року нарахуванню підлягають річні за період з 11.07.2019 по 12.12.2025 в сумі 4 754 грн 39 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги допущену позивачем помилку при визначенні розміру 15% річних, а також з огляду на те, що розмір нарахованих позивачем 15% річних є менший, ніж нарахований судом, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 15% річних в сумі 14 388 грн 02 коп.
У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 15% річних слід відмовити.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем невірно визначено приріст індексу споживчих цін 186,136348%, 187,259908%, 186,502106%, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України), та початок періоду таких нарахувань за зобов'язаннями лютого 2019 року, тому проведений розрахунок є арифметично невірним.
Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, з урахуванням позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, та початку прострочення виконання зобов'язання за лютий 2019 року нарахуванню підлягають інфляційні втрати в сумі 12 757 грн 98 коп., у тому числі:
- за зобов'язаннями січня 2019 року в сумі 4 165 грн 48 коп. за період з липня 2019 року по листопад 2025 року (приріст індексу споживчих цін - 186,1%);
- за зобов'язаннями лютого 2019 року в сумі 4 247 грн 73 коп. з липня 2019 року по листопад 2025 року (з урахуванням отримання акта від 28.02.2019 № 001438 та рахунку від 07.03.2019 № 000003112828/29/О02/05095 - 03.07.2019) (приріст індексу споживчих цін - 186,1%);
- за зобов'язаннями березня 2019 року в сумі 4 344 грн 77 коп. за період з травня 2019 року по листопад 2025 року (приріст індексу споживчих цін - 186,5%).
Оскільки суд не може вийти у рішенні за межі позовних вимог та включити період нарахувань інфляційних втрат за несвоєчасне невиконання зобов'язань за лютий 2019 року з липня 2019 року по листопад 2025 року, тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 12 815 грн 21 коп., у тому числі:
- за зобов'язаннями січня 2019 року в сумі 4 165 грн 48 коп. за період з липня 2019 року по листопад 2025 року;
- за зобов'язаннями лютого 2019 року в заявленій позивачем сумі 4 304 грн 96 коп. з серпня 2019 року по листопад 2025 року (оскільки за розрахунком суду інфляційні втрати за цей період складають 4 306 грн 94 коп.);
- за зобов'язаннями березня 2019 року в сумі 4 344 грн 77 коп. за період з травня 2019 року по листопад 2025 року.
У задоволенні решти позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань слід відмовити.
Всього підлягають задоволенню позовні вимоги в сумі 41 997 грн 53 коп., у тому числі: борг в сумі 14 794 грн 30 коп., 15% річних в сумі 14 388 грн 02 коп., інфляційні втрати в сумі 12 815 грн 21 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судовий збір за подання позову покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 422 грн 29 коп.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» про стягнення 41 999 грн 40 коп. задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Луганськ-Авто», місцезнаходження: вул. Маяковського, будинок 2-А, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 03112828 на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», місцезнаходження: вул. Кирилівська, будинок 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 19480600 борг в сумі 14 794 грн 30 коп., 15% річних в сумі 14 388 грн 02 коп., інфляційні втрати в сумі 12 815 грн 21 коп., судовий збір в сумі 2 422 грн 29 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволенні решти позову відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
5.Повне рішення складено - 16.02.2026.
Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ