вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" лютого 2026 р. м. Київ
Справа № 911/1668/25
Господарський суд Київської області у складі:
cудді Ейвазової А.Р.,
розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Переяславської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю багатогалузевої фірми «Меркурій» про стягнення 66 974,27грн, без виклику представників сторін,
Переяславська міська рада (далі - позивач, Переяславська МР) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю багатогалузевої фірми «Меркурій» (далі - відповідач, ТОВ БГФ «Меркурій») про стягнення 66 974,27грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, на те, що відповідач у період з 16.05.2022 по 15.05.2025 фактично користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 (далі - спірна земельна ділянка), на якій розташований належний йому об'єкт нерухомого майна, без укладання договору оренди землі, внаслідок чого безпідставно зберіг грошові кошти, у зв'язку з чим територіальна громада не отримала орендну плату за користування такою земельною ділянкою у встановленому розмірі (т.1 а.с.1-4).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.06.2025: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; відмовлено у задоволенні клопотання Переяславської МР про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (т.1 а.с.87-89).
Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 17.06.2025 о 23:47 - позивачу; 17.06.2025 о 23:22 - відповідачу (т.1 а.с.90-91).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, відповідна ухвала вважається врученою сторонам наступного робочого дня - 18.06.2025.
В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
19.06.2025 до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.92-94).
У відзиві на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що:
- позивач не встановив шляхом обстеження, які об'єкти нерухомого майна знаходяться на відповідній земельній ділянці та не склав акт;
- на земельній ділянці, за користування якою позивач вимагає оплати, розташовані об'єкти нерухомого майна, які належать іншим особам;
- позивач надавав дозвіл ФОП Карпенку Б.С. на розташування пересувної тимчасової споруди на відповідній земельній ділянці та отримував кошти як пайовий внесок;
- позивач невірно розрахував суму, заявлену до стягнення, яка відрізняється від раніше вказаних позивачем у листі від 10.05.2024 №07/11/1542/2-24;
- у 2025 році позивач не звертався щодо безпідставно збережених коштів з відповідним розрахунком.
Відповідь на відзив та заперечення до суду не надходили; із заявами про продовження строку для їх подання сторони до суду не звертались.
Під час розгляду даної справи ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2025 судом (т.1 а.с.110-114):
- витребувано у Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області належним чином засвідчені копії документів: поземельної книги з Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 площею 0,0243га, з усіма документами, які стали підставою для внесення відомостей до неї; технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, на підставі якої 23.05.2016 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 площею 0,0243га, а також іншу технічну документацію (якщо такі складалися у період після 23.05.2016); інформацію (з підтверджуючими документами) щодо перенесення до шару «архівні ділянки» земельної ділянки з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 площею 0,0243га (якщо такі дії вчинялися);
- зобов'язано витребувані документи подати до суду в строк до 29.08.2025;
- роз'яснено Головному управлінню Держгеокадастру у м. Києві та Київській області наслідки не виконання вимог ухвали суду.
Копія зазначеної ухвали направлена ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київської області рекомендованим поштовим відправлення №0601183247852, яке вручено лише 25.08.2025, що підтверджується повідомленням про вручення такого відправлення, а також на електронну пошту 19.08.2025 о 16:06 (т.1 а.с.114,зворот; а.с 118).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2025: стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області;) в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 3028грн; зобов'язано ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області невідкладно виконати вимоги п.1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 15.08.2025 (т.1 а.с.119-122).
08.10.2025 від ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області на виконання вимог ухвали від 15.08.2025 надійшов лист від 29.08.2025 за вих.№9-10-0.62-8424/2-25 до якого долучено копію поземельної книги. У вказаному листі управління просило продовжити термін виконання ухвали в частині надання копії технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, посилаючись на необхідність додаткового часту для пошуку інформації (т.1 а.с.130).
Також, 08.10.2025 на електронну адресу суду від ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надійшла заява від 08.10.2025 вих.№9-10-0.62-9918/2-25 про скасування штрафу (т.1 а.с.127).
У заяві управління посилається на те, що ухвала від 15.08.2025 виконана та відповідь від 29.08.2025 за вих.№9-10-0.62-8424/2-25 з частиною витребуваних судом документів підготовлена у найкоротший термін. Однак, відповідь з додатками помилково направлена управлінням на електронну адресу, у якій допущена неумисна технічна помилка (замість вірної електронної адреси «inbox@ko.arbitr.gov.ua» зазначено «inbox@ko.arbitr.court.gov.ua»).
Також у відповідній заяві управління повідомило, що згідно даних Відділу №2 Бориспільського району Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин в місцевому фонду із землеустрою не виявлена документація із землеустрою, на підставі якої зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040.
Додатково листом від 16.10.2025 за вих.№9-10-0.62-10177/2-25 від ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надійшли документи, які стали підставою для внесення змін про земельну ділянку з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 (т.1 а.с.160).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2025 судом: скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 06.10.2025 у справі №911/1668/25 про застосування до ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 3 028грн (т.1 а.с.217-219).
Крім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2025 (т.1 а.с.224-228):
- витребувано у Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - ДП «ЦДЗК») технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, на підставі якої 23.05.2016 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 площею 0,0243га (належним чином засвідчену копію);
- зобов'язано витребуваний документ подати до суду в строк до 10.11.2025;
- роз'яснено ДП «ЦДЗК» наслідки не виконання вимог ухвали суду.
Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету ДП «ЦДЗК» 28.10.2025 о 15:20:14, що підтверджується квитанцією №4892450 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС (т.1 а.с.231).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2025: стягнуто з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - ДП «ЦДЗК») в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 3028грн; зобов'язано ДП «ЦДЗК» невідкладно, але не пізніше 05.12.2025, виконати вимоги п.1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 24.10.2025 (т.1 а.с.237-240).
25.12.2025 на електронну адресу суду від ДП «ЦДЗК» на виконання вимог ухвали від 24.10.2025 надійшов лист від 24.12.2025 за вих.№1-7/3247 у якому повідомлено про неможливість надати витребуваний судом доказ, через відсутність такого документу на підприємстві (т.2 а.с.23). ДП «ЦДЗК» вказав у листі, що ним та його філією технічна документація, вказана в ухвалі суду, не розроблялось.
Позивач у встановлений строк не скористався правом на подання відповіді на відзив; з заявою про продовження відповідного строку до суду не звертався.
Граничний строк розгляду відповідної справи, визначений ч.1 ст.248 ГПК України, сплив.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.
14.08.1996 Представництвом Фонду державного майна України в м. Переяслав-Хмельницькому на підставі договору купівлі-продажу №467 від 29.03.1996 видано покупцю - відповідачу у справі свідоцтво про право власності на складський комплекс, розташований за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельтницький, вуо. Одинця, 18 (реєстраційний №08; т.1 а.с. 172, зворот).
Реєстраційним посвідченням від 24.12.1996 №23, виданим Переяслав-Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, засвідчено, що за відповідачем зареєстровано на підставі рішення Переяслав-Хмельницької міської ради народних депутатів від 19.11.1996 №153 адміністративне приміщення, розташоване за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Жовтнева, 7, (т.1 а.с.173).
У 2007 році КДП «Київгеоінформатика» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо надання на умовах оренди земельної ділянки ТОВ БГФ «Меркурій» (під забудовою) просп. Червоноармійців, 7 - адміністративне приміщення, м. Переяслав-Хмельницький, Київської області (т.1 а.с.24-33).
Згідно відомостей пояснювальної записки, що є складовою технічної документації, розроблення технічної документації здійснювалося на підставі клопотання замовника та договору на виконання робіт №42 від 7 лютого 2005 року та у відповідності до «Тимчасового положення щодо надання земельних ділянок в оренду та укладання договорів оренди» від 1 березня 2002 року під існуючу забудову (адміністративне приміщення) загальною площею 0,0243га по просп. Червоноармійців, 7 в м. Переяслав-Хмельницький, Київської області.
Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області від 06.07.2007 №311-12/2 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання на умовах оренди земельних ділянок ТОВ БФ «Меркурій» вирішено: затвердити ТОВ БФ «Меркурій» технічну документацію землеустрою щодо надання на умовах оренди земельних ділянок (під забудовою), що знаходиться у межах м. Переяслава-Хмельницький; передано в оренду ТОВ БФ «Меркурій» строком на 25 років земельні ділянки, зокрема, розташовану по просп. Червоноармійців, 7, площею 243м2, під адміністративне приміщення; доручено ТОВ БФ «Меркурій» зареєструвати договори оренди земельної ділянки (т.1 а.с.7).
Як вбачається з довідки про підтвердження поштової адреси, що видана Управлінням містобудування, архітектури та використання земель виконавчого комітету Переяславської міської ради від 09.05.2025 №23-15/11, поштова адреса - просп. Червоноармійців, 7, у м. Переяслав у даний час відповідає адресі вул. Покровська, 7, м.Переяслав (т.1 а.с.8).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.01.2025 №НВ-0000172092025 земельна ділянка з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 площею 0,0243га (розташована за адресою: Київська обл., м. Переяслав, вул. Покровська, 7) з цільовим призначенням - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель та споруд, належить на праві власності Переяславській МР (т.1 а.с.40-50).
Відповідно до витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 площею 0,0243га становила згідно витягу від: 28.12.2022 №31318 - 185 753,40грн (т.1 а.с.20); 15.08.2023 №3748 - 213 622,19грн (т.1 а.с.21); 08.04.2024 №1735 - 224 516,93грн (т.1 а.с.22); 13.05.2025 №НВ-3201755022025 - 251 451,12грн (т.1 а.с.23).
До поданої позовної заяви позивач долучив лист від 13.02.2023 за вих.№07-11/311/2-23, адресований відповідачу, про необхідність укладення договору про добровільне відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної власності (т.1 а.с.82-83), однак, доказів направлення такого листа відповідачу позивач не надав. Отже, факт направлення відповідного листа відповідачу не доведений позивачем.
Відповідно до листів від 10.05.2024 за вих.№07-11/1542/2-24, 06.11.2024 за вих.№07-11/2977/2-24 позивач вимагав від відповідача оплатити борг з орендної плати за договорами оренди, у т.ч., просив сплатити безпідставно збережені кошти, у зв'язку із неоплатою орендної плати за земельну ділянку щодо якої договір оренди не укладений (т.1 а.с.16-17; 79-80). Також, у відповідних листах позивач повідомив про необхідність укладення договору оренди щодо спірної земельної ділянки.
Факт направлення відповідачу вказаних листів позивач підтверджує фіскальними чеками щодо оплати прийнятих поштових відправлень (т.1 а.с.78, 81).
Також, з матеріалів справи вбачається, що між ФОП Карпенко Богданом Сергійовичем (користувач) та Переяславською МР (уповноважена особа) укладено договори від 19.05.2022 №320 (т.1 а.с.101,зворот-102), 25.04.2023 №389 (а.с.105-106), 12.07.2024 №525 (а.с.103-104) пайової участі (внеску) в утриманні об'єктів благоустрою на території м. Переяслав під час розташування тимчасових споруд. Відповідно до п.1.1 таких договорів визначено, що користувач, який відповідно до поданої заяви має намір розташувати на елементах благоустрою міста Переяслава пересувну тимчасову споруду (відкритий майданчик) по вул. Покровська, 7, відповідно до паспорта прив'язки пересувної ТС від 08.05.2019 №208-09, погоджується брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою або його елементів, які будуть використані (задіяні) для розміщення об'єкта підприємницької діяльності.
Площа елементів благоустрою, за які здійснюється плата за пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою, згідно з паспортом прив'язки пересувної тимчасової споруди, складає 21 квадратний метр (п.2).
Згідно п.8 договорів користувач сплачує уповноваженій особі одноразовий платіж як внесок у пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою міста, з урахування щорічного коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки або щомісячно протягом дії договору сплачувати визначену договором суму.
До відповідних договорів долучені розрахунки пайової участі (внеску) в утриманні об'єктів благоустрою під час розташування тимчасових споруд (т.1 а.с.101; 104,зворот; 106,зворот).
Також, відповідачем надано квитанції до платіжних інструкцій від 25.05.2022 (т.1 а.с.101,зворот), 21.03.2024 №44521351 (т.1 а.с.101), 15.04.2025 №49666899 (т.1 а.с.100,зворот) в якості доказів оплати пайового внеску за вищезгаданими договорами, з призначення платежу: «внесок за пайову участь в утриманні благоустрою міста».
Відповідно до п.1 рішення Переяславської міської ради від 20.05.2025 №200-11 «Про продовження терміну розміщення пересувної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності ФОП Карпенку Богдану Сергійовичу по вул. Покровській, 7 у місті Переяславі Бориспільського району Київської області » вирішено: продовжити термін розміщення пересувної ТС для здійснення підприємницької діяльності ФОП Карпенку Богдану Сергійовичу - відкритого літнього майданчика по вул. Покровській, 7 у м. Переяславі Бориспільського району Київської області, площею 21,0м2, з 21 травня 2025 року до 21 листопада 2025 року (т.1 а.с.99).
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку повернути позивачу, який представляє територіальну громаду, грошові кошти, збережені відповідачем внаслідок фактичного користування спірною земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 без укладення договору оренди у період з 16.05.2022 по 15.05.2025.
Заявлені позивачем вимоги суд вважає частково обґрунтованими з наступних підстав.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що особа: яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
В силу ч.2 ст.1212 ЦК України установлено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом приписів глави 83 ЦК України для кондикційних зобов'язань характерною ознакою є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав; у таких зобов'язаннях вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
У даній справі позивач вказує на користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить територіальній громаді м. Переяслава і на якій розташоване майно відповідача, без укладення договору оренди, що спричиняє збереження відповідачем грошових коштів, що мала б отримувати територіальна громада в особі Переяславської міської ради, що її представляє.
Так, в силу ч.2 ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Правовими підставами користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом гл.15 ЗК України є набуття права постійного користування або права оренди.
Згідно ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.122, ч.1 ст.123 та ч.1 ст.124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України): сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
За змістом п. «в» ч.1 ст.96 ЗК України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно ч.1 ст.206 ЗК України: використання землі в Україні є платним; об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
У постанові Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №908/929/24 суд виснував, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком.
Отже, подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», необхідно враховувати і вимоги ПК України
Як установлено пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Таким чином, у вищенаведених нормах матеріального права законодавець закріпив принцип «платного використання землі».
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру врегульовані Законом України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон №3613-VI).
Так, ст.1 Закону №3613-VI передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Згідно ч.ч.1, 3-4 ст.791 ЗК України: формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав; формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до ч.10 ст.791 ЗК України: державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. В силу ч.1 ст.202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
Так, ч. 1 ст.24 Закону №3613-VI визначено, що: державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Як установлено ч.4 ст.24 Закону №3613-VI, для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа; у разі якщо відповідно до закону поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду. Відповідна заява, за змістом вказаної норми, з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв'язку.
В силу ч. 8 ст.24 Закону №3613-VI на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги; складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Таким чином, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку та підтверджується витягом з Державного земельного кадастру. Вчинення відповідних дій є підставою для проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.
Склад відомостей Поземельної книги визначений ст.25 Закону №3613-VI, відповідно до якої Поземельна книга містить інформацію щодо: кадастрового номеру, площі, місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); складу угідь; цільового призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативної грошової оцінки; відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки; відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; кадастрового плану земельної ділянки; дати державної реєстрації земельної ділянки; документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесених змін до цих відомостей; власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; бонітування ґрунтів; заходів щодо охорони земель і ґрунтів.
Крім того, частинами 2-6 цієї статті передбачено, що: Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки; Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі; Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки; до Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї; форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.
Згідно ч.3 ст.26 Закону №3613-VI зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.
Пунктом 541 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051), передбачено, що у разі внесення відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку такі відомості вносяться до Поземельної книги: в паперовій формі - Державним кадастровим реєстратором за місцем розташування земельної ділянки; в електронній формі - Державним кадастровим реєстратором, обраним за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.
Згідно пп.4 п.119 Порядку №1051 до Поземельної книги без подання заяви вносяться відомості (зміни до них) про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи 23.05.2016 відкрито Поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 площею 0,0243га, виду цільового призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (т.1 а.с.131-158).
Згідно запису від 23.05.2016 №003 до відомостей розділу 3 «Земельна ділянка. Право власності, постійного користування. запис про виникнення права» вказано: форма власності земельної ділянки - приватна; власник земельної ділянки - Товариство з обмеженою відповідальністю багатогалузева фірма «Меркурій», ідентифікаційний код 13726566 (т.1 а.с.143-144).
29.01.2025 внесені зміни до Поземельної книги щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040, на підставі звернення від 29.01.2025 №ЗВ-9200217502025, зокрема, щодо форми власності такої земельної ділянки та її цільового призначення (т.1 а.с.149).
Як вбачається з розділу 3 «Земельна ділянка. Право власності, постійного користування запис про виникнення права» на підставі запису від 29.01.2025 №006 внесено зміни, відповідно до яких визначено власником земельної ділянки - Переяславську міську раду, ідентифікаційний код 04054978 (т.1 а.с.156-157).
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судом отримано відповідь від 11.08.2025 №1654603 щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040, згідно якої, відомості про власника такої земельної ділянки відсутні (т.1 а.с.109).
Частина періоду, за який позивач вимагає стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти внаслідок неотримання орендної плати, припадає на відрізок часу в який земельна ділянка з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 згідно відомостей Поземельної книги, перебувала у приватній власності відповідача.
Проте, суд не може взяти до уваги інформацію з Поземельної книги, оскільки її відображення не відповідає наявній документації, що зберігається разом із нею.
Формування земельної ділянки з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 як об'єкта цивільних прав здійснено 23.05.2016 шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку. Державний кадастровий реєстратор зобов'язаний був вносити до неї дані на підставі поданої йому документації, передбаченої Законом на підставі заяв власника або користувача земельної ділянки (крім випадків, визначених ч.2 ст.26 Закону №3613-VI), після чого долучити їх до Поземельної книги.
При цьому, підтвердженням здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є відповідний витяг, а підтвердженням здійснення державної реєстрації речових прав - витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і саме на підставі такого витягу Державний кадастровий реєстратор мав підстави вносити відомості щодо зміни власника або користувача земельної ділянки.
Проте, надані ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київської області матеріали, що долучені до Поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 не містять жодних документів, які б підтверджували набуття відповідачем та знаходження у його власності у період з 23.05.2016 по 28.01.2025 спірної земельної ділянки. Відповідна інформація також відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості з якого, в силу наведених положень законодавства мали бути внесені до Поземельної книги.
На перебування у власності спірної земельної ділянки у відповідний період також не посилається і відповідач.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про некоректність відомостей у Поземельній книзі щодо власника спірної земельної ділянки та виду її цільового призначення.
Відсутність відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про орган місцевого самоврядування, як суб'єкта, що від імені відповідної територіальної громади здійснює функції власника земельної ділянки, не свідчить про те, що спірна земельна ділянка не була власністю територіальної громади до моменту реєстрації такого права, що мало місце у 2025 році.
Так, відповідно до п. «а» ч.2 ст.83 ЗК України визначено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Так, позивачем надано витяг від 30.01.2025 №НВ-0000172092025 з Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку, що підтверджує державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за Переяславською міською радою, як земельної ділянки комунальної власності (т.1 а.с.40-50).
Як вбачається з вказаного витягу, Управлінням Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області 23.06.2016 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, розробником якої є Київська обласна філія ДП «ЦДЗК». Між тим, під час розгляду даної справи ДП «ЦДЗК» повідомило, що відповідна технічна документація ні підприємством, ні його філією, що зазначена як розробник такої документації, не розроблялась (т.2 а.с.23).
Водночас, наявність таких неточностей не спричиняє втрату відповідною територіальною громадою, яку представляє позивач, права на спірну земельну ділянку, оскільки доказів того, що така земельна ділянка вибула з власності територіальної громади не надано під час розгляду справи.
Враховуючи, що вказана земельна ділянка перебуває в межах Переяславської міської територіальної громади, відсутність відомостей про зареєстроване право власності на таку земельну ділянку за державою або іншими фізичними та/або юридичними особами, суд приходить до висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040 у заявлений позивачем період належала до земель комунальної власності і Переяславська міська рада є особою, яка здійснює правомочності власника такої земельної ділянки як орган, що представляє відповідну територіальну громаду.
Отже, судом встановлено, що особа, яка звернулась із позовом у даній справі, є належним позивачем, тобто особою, що від імені територіальної громади здійснює правомочності власника такої земельної ділянки.
Право вимагати у особи, яка є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці державної або комунальної власності, повернути (сплатити) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою під таким нерухомим майном, прямо пов'язано з перебуванням такої земельної ділянки у відповідній власності та відсутності оформленого права у відповідача користуватись такою земельною ділянкою.
Так, особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди, зобов'язані сплачувати за неї орендну плату згідно з договором оренди, як це передбачено ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду землі».
Відсутність укладеного договору оренди у спірний період не впливає на вирішення спору у даній справі, оскільки ст.1212 ЦК України визначає, що обов'язок у особи, яка безпідставно зберегла майно наступає незалежно від того чи мало місце це внаслідок поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.
За змістом ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Таким чином, у зв'язку з користуванням нежитловою будівлею презюмується користування спірною земельною ділянкою.
Отже, у випадку використання землекористувачем земельної ділянки комунальної власності без оформлення відповідного права, зважаючи на те, що використання землі в Україні є платним, фактичний землекористувач такої земельної ділянки, не здійснюючи оплату, безпідставно зберігає власні грошові кошти, чим порушує право власника такої земельної ділянки на отримання оплати.
З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки у період з 16.05.2022 по 15.05.2025, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.
Відповідач у даній справі не заперечував факту використання відповідної земельної ділянки, на якій розташоване його нерухоме майно, а лише посилався на те, що на спірній земельній ділянці також розташовано нерухоме та рухоме майно інших осіб.
Відповідно до інформаційної довідки №426171789 від 09.05.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що надав відповідач (т.1 а.с.51-53), яка сформована за адресою місцезнаходженням об'єкта права власності (Київська обл., Бориспільський р-н., м.Переяслав, вул. Покровська, 7) зареєстровано наступне нерухоме майно:
- нежитлова будівля загальною площею 65,90м2, реєстраційний номер майна - 599353, що належить ТОВ БГФ «Меркурій», дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 07.04.2003; частка власності 1/1;
- нежитлова будівля загальною площею 387,40м2, реєстраційний номер майна - 12658287, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (частка власності 55/100) та ОСОБА_2 (частка 45/100), дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 05.06.2007;
- нежитлова будівля загальною площею 78,50м2, реєстраційний номер майна -26845851, що належить ОСОБА_2 ; дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 25.03.2009; з часткою власності 1/1.
Як встановлено судом, рішенням Переяславської міської ради від 24.07.2025 №45-103-VIII надано дозвіл ТОВ БГФ «Меркурій» на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ - 03.03.07) площею 0,0149га кадастровий номер 3211000000:01:062:0040, що розташована по вул. Покровській, 7 в м. Переяславі Київської області (т.1 а.с.187, зворот).
На замовлення ТОВ БГФ «Меркурій» (т.1 а.с.187), Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Гарант ЛЛС» у 2025 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ТОВ БГФ «Меркурій» для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі. яка розташована на вулиці Покровська, 7 в місті Переяслав Бориспільського району Київської області (т.1 а.с.182,зворот- а.с.216).
Відповідно до положень пояснювальної записки проведення інвентаризації земельної ділянки ТОВ БГФ «Меркурій», яка розташована на вул. Покровська, 7 в м. Переяслав Бориспільського району Київської області, проводиться з метою упорядкування земельної ділянки до генерального плану міста, червоних ліній та внесення змін в площу, розміри, конфігурацію ділянки та адреси (т.1 а.с.185).
Вказаною технічною документацією, яка розроблена вже після періоду, який заявлений позивачем у позовній заяві, вирішено зменшити площу об'єкту землеустрою до 0,0149га у порівняні із розміром спірної земельної ділянки з кадастровим 3211000000:01:062:0040 (т.1 а.с.184).
Згідно відомостей про встановлення межових знаків земельна ділянка ТОВ БГФ «Меркурій» для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,0149га, яка розташована на вул. Покровська, 7 в м. Переяслав Бориспільського району Київської області в натурі (на місцевості) межує з: від А до Б - Переяславською міською радою (ПрАТ «Укрпрофтур») (3211000000:01:062:0124); від Б до В вул. Магдебурського права (кадастровий номер не визначений); від В до А вул. Покровська (кадастровий номер невизначений) (т.1 а.с.213,зворот). Крім того, зроблено приписку, що при обстеженні земельної ділянки визначено, що усі межі в натурі (на місцевості) збігаються природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (дорогою, огорожами, рослинними смугами, стежками) та раніше встановленими межами земельних ділянок; встановлення нових межових знаків меж земельної ділянки даною документацією не передбачається.
З матеріалів топографо-геодезичних робіт вбачається, що як на земельній ділянці до проведення інвентаризації, яка мала площу 0,0243га, так і після її проведення зі зменшенням площі до 0,0149га, знаходився лише один об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу (т.1 а.с.210, зворот).
Перебування інших об'єктів нерухомого майна на спірній земельній на підставі відповідної технічної документації не встановлено.
Крім того, відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.06.2019 №137 «Про затвердження Переліку об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна» визначено, що адреси земельним ділянкам не присвоюються адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна.
Аналогічні положення передбачені додатком до Порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 №690, в силу якого присвоєння адрес земельним ділянкам не здійснюється.
Частиною 3 ст.263 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що адреса присвоюється об'єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Крім того, відповідно до ст.16 Закону №3613-VI, ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є її кадастровий номер, а не відповідна адреса.
З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що присвоєння адреси здійснюється лише об'єкту нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці, а не самій земельній ділянці, якій надається унікальний кадастровий номер.
Таким чином, посилання відповідача на те, що вищевказані нежитлові будівлі, зареєстровані за тією ж самою адресою, що і будівля (розташована: Київська обл., Бориспільський р-н., м. Переяслав, вул. Покровська, 7), яка належить йому на праві власності і знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 3211000000:01:062:0040, безпідставні, оскільки надана адреса об'єкту нерухомості не є адресою самої земельної ділянки; за відповідною адресою (у відповідному квадраті) можуть розташовуватись декілька земельних ділянок, ідентифікація яких здійснюється за їх кадастровим номером.
Недоведеними є і твердження відповідача про перебування саме на спірній земельній ділянці з вищевказаним кадастровим номером пересувної тимчасової споруди ФОП Карпенка Б.С.; у вищевказаних договорах, укладених позивачем із вказаною особою, відсутнє посилання на відповідний кадастровий номер спірної земельної ділянки.
Інших доказів на підтвердження того, що на відповідній земельній ділянці розташоване майно інших осіб не надано.
З урахуванням зазначеного, позивачем правомірно заявлені вимоги саме до ТОВ БГФ «Меркурій», яке у даному випадку є належним відповідачем, щодо стягнення безпідставно збережених коштів за період з 16.05.2022 по 15.05.2025, у зв'язку із користуванням спірною земельною ділянкою.
В силу п.289.1 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Як установлено ст.1 Закону України «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно п.2 ч.1 ст.13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Частиною 2 ст.20 Закону №1378-IV передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПК України).
Підпунктом 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
В силу пп.288.5.2 п.288.5 ст.288 ПК України установлено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
17.06.2021 Переяславською міською радою прийнято рішення №03-12-VІІІ «Про встановлення ставок місцевих податків і зборів в межах Переяславської міської територіальної громади на 2022 рік», яким на земельні ділянки за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі встановлено ставку земельного податку на рівні 10% від нормативної грошової оцінки землі (т.1 а.с.9-15). При цьому, п.6 зазначеного рішення передбачено, що ставки місцевих податків та зборів, вводяться в дію з 01.01.2022 та діють до моменту прийняття нових ставок.
При розрахунку розміру безпідставно збережених коштів позивач застосував ставку орендної плати на рік у розмірі 10%, яка установлена для оренди земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням, керуючись вищевказаним рішенням органу місцевого самоврядування, що прийнято з урахуванням його компетенції та який встановлений з урахуванням мінімального та максимаотного розміру, відповідно до вищевказаних положень податкового законодавства.
З огляду на те, що відповідач фактично користується відповідною земельною ділянкою, а користування земельною ділянкою є платним, враховуючи відсутність доказів укладення сторонами договору оренди відповідної земельної ділянки, сплати відповідачем відповідних платежів, вимоги позивача є обґрунтованими, однак, розрахунок таких вимог містить помилки (а.с.18-19).
Суд здійснив перерахунок та дійшов висновку, що загальний розмір безпідставно збережених відповідачем коштів, враховуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки, за період з 16.05.2022 по 15.05.2025, складає 64 844,01грн, виходячи з таких нарахувань за окремі періоди:
- 16.05.2022 по 31.12.2022 - 11 634,53грн, що складається з: 798,88грн - за 16 днів травня 2022 року (185 753,40 (НГО 2022 року):100*10 = 18 575,34грн - за рік; 18 575,34:12 = 1 547,95грн - за місяць; 1 547,95:31 = 49,93грн - за день; 49,93*16 = 798,88грн); 10 835,65грн - за червень-грудень 2022 року (1 547,95*7=10 835,65грн);
- 01.01.2023 по 31.12.2023 - 21 362,22грн (213 622,19 (НГО 2023 року):100*10 = 21 362,22грн);
- 01.01.2024 по 31.12.2024 - 22 451,69грн (224 516,93 (НГО 2024 року):100*10 = 22 451,69грн);
- 01.01.2025 по 15.05.2025 - 9 395,57грн, що складається з: 8 381,72грн за січень-квітень 2025 року (251 451,12 (НГО 2025 року):100*10 = 25 145,11грн - за рік; 25 145,11:12 = 2 095,43грн - за місяць; 2 095,43*4 = 8 381,72грн); 1 013,85грн - за 15 днів травня 2025 року (2 095,43:31 = 67,59грн - за день; 67,59*15 = 1 013,85грн).
Розбіжності у розрахунках суду з позивачем пов'язані з невірним нарахуванням позивачем сум безпідставно збережених коштів у певних періодах. Так, наприклад, за 16 днів травня 2022 року позивачем нараховано 814,26грн, що не є арифметично вірним. Розбіжності також пов'язані із нарахуванням за період з 01.01.2025 по 15.05.2025, а саме: у даному проміжку часу міститься лише 4 повних місяці, а не 5, як вказав у розрахунку позивач. Окрім того, за 15 днів травня 2025 року сума складатиме 1 013,85грн, а не 1 033,35грн, як вказав у розрахунку позивач.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що ТОВ БГФ «Меркурій» у період з 16.05.2022 по 15.05.2025 використовувало земельну ділянку, власником якої є позивач, без відповідної правової підстави (без укладення договору оренди) чим зберегло грошові кошти у загальному розмірі 64 844,01грн (11 634,53грн + 21 362,22грн + 22451,69грн+9 395,57грн), принцип платності користування землею, відсутність доказів оплати за користування, заявлені вимоги підлягають задоволенню частково - у розмірі 64 844,01грн, а у задоволенні позову в частині стягнення 2 130,26грн суд відмовляє.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при поданні позову сплатив судовий збір понад встановлений розмір, оскільки не взяв до уваги те, що, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Фактично з поданої позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,40грн (66 974,27:100*1,5
Між тим, в силу ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у визначених відповідною нормою випадках.
Клопотань про повернення частини сплаченого судового збору позивач до прийняття рішення у справі не подавав.
Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 2422,40грн, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача, а саме у розмірі 2 345,35грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог /64 844,01*2 422,4: 66 974,27/.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю багатогалузевої фірми «Меркурій» (ідентифікаційний код 13726566; 08400, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Покровська, буд. 7) на користь Переяславської міської ради (ідентифікаційний код 04054978; 08400, Київська обл., м. Переяслав, вул. Б.Хмельницького, буд. 27/25) 64 844,01грн безпідставно збережених коштів, а також 2 345,35грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
3. Відмовити у задоволені позову в частині стягнення 2 130,26грн безпідставно збережених коштів.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова