Рішення від 30.01.2026 по справі 910/13192/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2026Справа № 910/13192/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) (Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, будинок 4 А, офіс 139), Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Пушкіна генерала, будинок 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» (11509, Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Малин, вул. Бандери Степана, 118), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна служба геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16), Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15), Міністерство юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13), про визнання договору недійсним,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Служби безпеки України до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, будинок 4 А, офіс 139), 2) Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Пушкіна генерала, будинок 1), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» (11509, Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Малин, вул. Бандери Степана, 118), 4) громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_4 (ОСОБА_4, посвідчення особи НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_1), 5) компанії Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited, Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр; Bouboulinas, 11, Floor 1, 1060, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер: НЕ 292927), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна служба геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16), Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15), про визнання договорів недійсними,

За участю представників:

від відповідача АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД»-Захаркевич А.В.

від Служби безпеки України - Сучкова А.М.;

від Міністерства юстиції України - Рєпкін Н.І.

від Офісу Генерального прокурора - Петрик В.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.10.2024 в системі «Електронний суд» представником Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» та до Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» про визнання договору недійсним. Позовна заява 28.10.2024 передана судді Демидову В.О. відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами приписів чинного законодавства під час укладення Договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, та незаконного внесення відповідачем 2 змін до спеціального дозволу на користування надрами, що призвело до втрати у АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» спеціального дозволу на користування надрами, на підставі якого останнє здійснювало свою господарську діяльність.

З огляду на вказане представник Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, що укладений між Акціонерним товариством «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» (ідентифікаційний код 04011905) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВЕЛ ПРОМ» (ідентифікаційний код 43522901).

Ухвалою суду від 31.10.2024 залишено позовну заяву Компанії І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів правосуб'єктності Компанії І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо (копію) та вказано строк на усунення недоліків позовної заяви 7 (сім) днів з дня вручення цієї ухвали.

04.11.2024 в системі «Електронний суд» представником І.Ес Майнінг Компані Лімітед сформовано клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 05.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.12.2024 о 10:20 год.

Окрім того, згаданою ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державну службу геології та надр України, залучено до участі у справі Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код 00034051) в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, та залучено до участі у справі Службу безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33; ідентифікаційний код 00034074) в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, а також частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

05.11.2024 в системі «Електронний суд» представником Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед сформовано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить заборонити Державній службі геології та надр України (м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, індекс 03057, ідентифікаційний код 37536031):

- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року, виданого на ім'я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);

- вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище);

- підписувати, укладати та /або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 року (Пинязевицьке родовище).

Ухвалою суду від 05.11.2024 заяву Компанія I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Забезпечено позов шляхом заборони Державній службі геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ідентифікаційний код 37536031):

- вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, виданого на ім'я Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);

- підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище).

Представником позивача 12.11.2024 в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про долучення доказів надсилання копії позовної заяви з додатками третім особам.

12.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД», надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

14.11.2024 в системі «Електронний суд» Державною службою геології та надр України сформовано пояснення про те, що ТОВ «Новел Пром» (далі - Товариство) вперше подало заяву від 28.08.2024 № 24/8/28-2 (вхідний Державної служби геології та надр України від 28.08.2024 № 659-ЗН/1-24) з доданими до неї документами щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 з метою видобування корисних копалин граніту Пинязевицького родовища (далі - Дозвіл) і заява була прийнята в роботу.

В подальшому Товариство подало заяву від 02.10.2024 № 24/10/2-2 (вхідний номер Державної служби геології та надр України від 02.10.2024 № 770-ЗН/1-24) з доданими до неї документами щодо внесення змін до Дозволу, яка була прийнята в роботу.

Відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 07.10.2024 № 460 у зв'язку із наявністю підстав для прийняття рішення про надання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 07.10.2024 № 2024-46) прийнято рішення внести зміни до Дозволу.

Враховуючи вищенаведене, Державна служба геології та надр України вважає, що діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 15.11.2024 заяву Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

20.11.2024 в системі «Електронний суд» представником Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» сформовано відзив на позовну заяву відповідно до якого представник зазначив:

- позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові;

- твердження позивача про обов'язковість зміни виконавчого органу (директора) АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» для звернення до суду від імені товариства за захистом майнових прав цього товариства не знаходить свого правового обґрунтування і спростовується чіткою вказівкою на те, що за будь-яких обставин учасник (акціонер) товариства не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом в інтересах і від імені товариства, виступаючи при цьому в процесуальному статусі представника такого товариства;

- про відсутність будь-яких доказів з боку позивача в обґрунтування твердження про те, що АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» (в особі свого виконавчого органу або наглядової ради) не могло звернутись із позовом про захист своїх порушених майнових прав (який у підсумку був поданий Позивачем в рамках даної господарської справи) самостійно.

З огляду на викладене відповідач 2 вказує про відсутність порушення спірним Договором прав та інтересів позивача, а тому наявна чітка правова підстава для відмови в задоволенні позову Компанії І.Ес. Майнінг Компані Лімітед. Крім того, згідно з положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» та положеннями статуту АТ «Малинський каменедробильний завод» вчинення правочинів від імені товариства, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить до 10 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, не потребує скликання Загальних зборів товариства чи схвалення наглядовою радою, і здійснюється в рамках виконання поточних повноважень директором як виконавчим органом товариства, тому оспорюваний договір купівлі-продажу не є значним правочином та не потребує схвалення Загальними зборами та/або Наглядовою радою товариства.

22.11.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача 1 сформовано відзив на позовну заяву із посиланням на такі обставини:

- позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові;

- твердження позивача про обов'язковість зміни виконавчого органу (директора) АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» для звернення до суду від імені товариства за захистом майнових прав цього товариства, - не знаходить свого правового обґрунтування і спростовується чіткою вказівкою на те, що за будь-яких обставин учасник (акціонер) товариства не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом в інтересах і від імені товариства, виступаючи при цьому в процесуальному статусі представника такого товариства;

- відсутність будь-яких доказів з боку позивача в обґрунтування твердження про те, що АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» (в особі свого виконавчого органу або наглядової ради) не могло звернутись із позовом про захист своїх порушених майнових прав (який у підсумку був поданий позивачем в рамках даної господарської справи) самостійно.

Відповідач 1 зазначає про те, що укладання директором АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» оспорюваного Договору купівлі-продажу прав мало вплив виключно на майнові права відповідача-2, а не на корпоративні права його акціонерів, і, відтак, в рамках даних правовідносин відсутнє будь-яке порушене право або інтерес Компанії І.Ес. Майнінг Компані Лімітед.

З огляду на викладене відповідач 1 посилається на відсутність порушення спірним Договором прав та інтересів Позивача, а відтак на думку останнього наявна чітка правова підстава для відмови в задоволенні позову Компанії І.Ес. Майнінг Компані Лімітед.

Також зазначав, що оспорюваний договір купівлі-продажу не є значним правочином та не потребує схвалення Загальними зборами та/або Наглядовою радою товариства.

22.11.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача 1 сформовано заяву про виконання вимог ухвали суду від 05.11.2024 та долучено відповідні документи.

22.11.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача 2 сформовано заяву про виконання вимог ухвали суду від 05.11.2024 та долучено відповідні документи.

25.11.2024 в системі «Електронний суд» представником Офісу Генерального прокурора сформовано пояснення, відповідно до яких представник зазначив, що майно (права на користування надрами) АТ «Малинський каменедробильний завод» на момент відчуження мало статус активів підсанкційної фізичної особи ОСОБА_3 та підсанкційної юридичної особи І.Ес Майнінг Компані Лімітед, у зв'язку з чим відчуження цих активів здійснене у порушення Закону України «Про санкції».

Враховуючи викладене, визнання судом недійсним договору купівлі-продажу прав на користування надрами, укладеного між АТ «Малинський каменедробильний завод» та ТОВ «Новел Пром» має суттєве значення для надання правової оцінки діям службових осіб АТ «Малинський каменедробильний завод» та може сприяти виконанню завдань кримінального провадження № 42022000000000455 в частині захисту інтересів особи, держави та суспільства від кримінальних правопорушень та відшкодування спричинених збитків.

26.11.2024 в системі «Електронний суд» СБУ сформовано пояснення, де зазначено, що за результатами ознайомлення з господарським позовом Компанії І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) СБУ вважає викладені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а договір купівлі-продажу прав на користування надрами за спеціальним дозволом на видобуток надр № 766 від 24.01.1997 недійсним.

Окрім того, СБУ зауважує, що ухвала надійшла в кабінет СБУ в Електронному суді 06.11.2024 о 13:13 і разом з цим на офіційному сайті Державної служби геології та надр України розміщено наказ №532 від 14.11.2024 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами», яким внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 в частині надрокористувача з відповідача ТОВ «Новел Пром» на ТОВ «Малинська видобувна компанія», тобто такі зміни відбулись всупереч встановленим судом заборонам ухвалою від 05.11.2024, у зв'язку із чим існує необхідність вирішення питання щодо відповідальності за невиконання рішення суду.

Також представником СБУ заявлене клопотання про витребування у позивача реєстр акціонерів позивача І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited, НЕ 294917), а також витребувати у відповідача - АТ «МКДЗ» структуру власності, подану ним державному реєстратору найпізніше до 03.03.2023.

Клопотання про витребування доказів обґрунтовані тим, що після набуття чинності санкціями відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а також накладення арешту 03.03.2023 на корпоративні права в межах кримінального провадження № 42022000000000455, підконтрольна їм юридична особа АТ «МКДЗ» неодноразово намагалась, всупереч встановленим законодавством заборонам, змінити в ЄДР дані про свого кінцевого бенефіціарного власника.

Відповідно до законодавства України змогу встановити всіх кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі відносини контролю між ними або відсутність таких кінцевих бенефіціарних власників дає змогу структура власності юридичної особи.

Юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності.

Разом з тим в матеріалах даної господарської справи № 910/13192/24 відсутні документи щодо кінцевих бенефіціарних власників АТ «МКДЗ», зокрема, структури власності.

28.11.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформоване клопотання про вжити заходів процесуального реагування на невиконання рішення суду у справі № 910/11526/24. Останнє обґрунтоване тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі № 910/13192/24 були вжиті заходи забезпечення позову, а саме заборонено Державній службі геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ідентифікаційний код 37536031):

Разом з тим, не зважаючи на існуючу судову заборону, Державна служба геології та надр України своїм наказом від 14.11.2024 № 532 внесла зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 (Пинязевицьке родовище) в частина зміни надрокористувача на користь ТОВ «Малинська видобувна компанія». Таким чином, Державна служба геології та надр України в особі т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України С. Дехтяренко свідомо порушила судову заборону, чим спричинила негативні наслідки для позивача.

З огляду на викладене позивач просить вжити заходи процесуального реагування щодо невиконання посадовими особами Державної служби геології та надр України ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі № 910/13192/24 у вигляді вжиття заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу, а також винесення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення.

29.11.2024 в системі в системі «Електронний суд» представником Офісу Генерального прокурора сформовано заяву із проханням залучити до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Міністерство юстиції України. Заяву обґрунтовано тим, що Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції. Враховуючи те, що в рамках розгляду даної справи буде розглядатись питання поширення введених Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 санкцій на активи підсанкційних осіб в аспекті їх порушення відчуженням спеціального дозволу, рішення у справі може вплинути на права або обов'язки Мін'юсту.

03.12.2024 Офісом Генерального прокурора подане клопотання про долучення доказів.

04.12.2024 відповідачем 1 подано заперечення на клопотання (заяву) про вжиття заходів процесуального реагування на невиконання рішення суду у справі №910/13192/24 із поясненнями про те, що Державна служба геології та надр України не порушила заборону, визначену в ухвалі Господарського суду міста Києва 05.11.2024 у справі № 910/13192/24, видавши наказ від 14.11.2024 № 532, з огляду на таке:

- станом на час видання ухвали, власником (надрокористувачем) спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 не було Акціонерне товариство «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) (Пинязевицьке родовище);

- з 15.10.2024 власником (надрокористувачем) Спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 було ТОВ «Новел Пром» (43522901) на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 07.10.2004 № 460, яким були внесені зміни до спеціального дозволу в частині власника;

- 15.10.2024 з новим надрокористувачем ТОВ «Новел Пром» укладена угода про умови користування ділянкою надр.

З посиланням на наведене відповідач 1 зазначає, що наказ Державної служби геології та надр України від 14.11.2024 № 532 прийнятий відносно зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, виданого на ім'я ТОВ «Новел Пром» (43522901), а тому не є протиправним.

04.12.2024 відповідачем 1 подано Додаткові пояснення у справі про подання додаткових доказів.

04.12.2024 відповідачем 2 подано заперечення на клопотання про залучення до участі у справі № 910/13192/24 третьої особи Міністерство юстиції України. Відповідач 2 вважає, що представником Офісу Генерального прокурора зміщується увага з правової площини розгляду даного корпоративного спору, предметом якого є визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997, на здійснення у даній справі контролю за дотриманням санкційного законодавства.

04.12.2024 позивачем подано заяву про зміну предмету позову у справі № 910/13192/24, якою позивач просить:

- визнати недійсним Договір № 24/10/2-2 купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, укладений 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» (ідентифікаційний код 43522901).

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» (ідентифікаційний код 43522901) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» (ідентифікаційний код 45460347);

- залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» (11509, Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Малин, вул. Бандери Степана, 118, ідентифікаційний код 45460347) до участі у справі № 910/13192/24 як відповідача 3;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» належним чином засвідчені копію Договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія».

Ухвалою суду від 05.12.2024 клопотання представника СБУ про витребування доказів задоволено та витребувано у Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) реєстр акціонерів позивача І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited, НЕ 294917), встановлено строк для надання до суду витребуваних документів до 18.12.2024. Зобов'язано Державну службу геології та надр України до 18.12.2024 надати суду:

1) пояснення щодо обставин прийняття наказу Державної служби геології та надр України №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" в частині спеціального дозволу на користування надрами 766 від 24.01.1997 при існуванні судової заборони, встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 про забезпечення позову у справі №910/13192/24;

2) всі документи, на підставі яких було прийнято наказ Державної служби геології та надр України №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами", зокрема пропозицію Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 14.11.2024 №2024-55);

3) ідентифікаційний номер, інформацію про місце реєстрації, паспортні дані фізичної особи - Дехтяренка Сергія Стаховича, який станом на 14.11.2024 тимчасово виконував обов'язки Голови Державної служби геології та надр України;

4) ідентифікаційні номери, інформацію про місце реєстрації паспортні дані фізичних осіб - членів Робочої групи з питань надрокористування, які приймали участь у її засіданні 14.11.2024 згідно протоколу від 14.11.2024 №2024-55.

Підготовче засідання у справі № 910/13192/24 відкладено на 26.12.2024 о 10:20 год.

16.12.2024 СБУ подано заяву про вжиття заходів процесуального реагування щодо невиконання посадовими особами Державної служби геології та надр України ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі № 910/13192/24 у вигляді вжиття заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу, а також винесення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення.

16.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Державної служби геології та надр України сформовано заяву про виконання ухвали суду.

20.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» сформовано заяву про надання структури Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД».

24.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Акціонерного товариства «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» сформовано клопотання про витребування у позивача - компанії E.S. MlNlNG СOMPANY LIMITED, апостильованої копії Сертифікату Департаменту реєстратора компаній і інтелектуальної власності Міністерства енергетики, торгівлі, промисловості Республіки Кіпр з інформацією про власника (акціонера) компанії E.S. MlNlNG СOMPANY LIMITED станом на час звернення до суду з позовом (розгляду справи в суді).

25.12.2024 Державною службою геології та надр України подане клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 26.12.2024 прийнято до розгляду заяву Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед про зміну предмету позову; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» (11509, Житомирська обл., Коростенський р-н, м. Малин, вул. Бандери Степана, 118, ідентифікаційний код 45460347) до участі у справі № 910/13192/24 як відповідача 3; у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про залучення до участі в справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства юстиції України, відмовлено; клопотання Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед про витребування доказів задоволено; витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» належним чином засвідчені копії Договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія»; у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про залучення до участі в справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Міністерства юстиції України відмовлено; відкладено підготовче засідання у справі № 910/13192/24 на 21.01.2025 о 10:00 год.

09.01.2025 Компанією І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед подане клопотання про залучення доказів та про поновлення E.S. Mining Company Limited пропущеного з поважних причин процесуального строку для подання Корпоративного реєстру від 10.12.2024 та листа-відповіді ДНВП «Геоінформ України» від 14.11.2024 № 07/307-3966.

15.01.2025 в системі «Електронний суд» представником офісу Генерального прокурора сформовано пояснення третьої особи.

20.01.2025 ТОВ «Малинська видобувна компанія» подане клопотання про розгляд справи спочатку, а також відзив на позовну заяву. Окрім того, у відзиві викладене прохання про визнання причин пропуску процесуального строку, встановленого судом відповідачу-3 для подання відзиву на позов, поважними та поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів, поданих в обґрунтування викладених у відзиві заперечень. Долучити відзив та докази до матеріалів справи.

20.01.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» сформовано заяву про виконання ухвали суду.

20.01.2025 Державною службою геології та надр України подане клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалами суду від 21.01.2025 постановлено на адресу Кабінету Міністрів України окрему ухвалу щодо дій т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України Дехтяренка Сергія Стаховича в частині видачі наказу №532 від 14.11.2024 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" всупереч судової заборони, встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі №910/13192/24; застосовано до т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України Дехтяренка Сергія Стаховича та начальника Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів Державної служби геології та надр України Яковлєвої Ольги Вадимівни заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Розгляд справи неодноразово відкладався та ухвалою суду від 21.01.2025 зокрема ухвалено розгляд справи № 910/13192/24 розпочати спочатку та відкладено підготовче засідання у справі № 910/13192/24 на 04.02.25 о 12:00 год.

30.01.2025 на адресу суду від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 04.02.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 910/13192/24 на 27.02.25 о 10:30 год. та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13).

03.02.2025 Службою безпеки України подано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про: визнання недійсним договору № 24/10/2-2 купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, укладеного 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром»; визнання недійсним договору № 24/10/22-2, укладеного 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія», як правочини, які було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу у обох сторін, застосувавши наслідки цієї недійсності за ініціативи суду у вигляді стягнення вартості спеціального дозволу на видобуток надр № 766 від 24.01.1997, належної до сплати за кожним договором, в дохід держави.

Позовна заява СБУ обґрунтована, зокрема, тим, що за змістом позовної заяви компанія І.Ес Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) вказує, що вона згідно з Реєстром акціонерів від 27.03.2024 (доданого до позову) є власником контрольного пакету простих акцій АТ «МКДЗ» у розмірі 80,457183 % і має право вирішального голосу.

Кінцевим бенефіціарним власником (далі - КБВ) АТ «МКДЗ» є Калпа Елена (витяг з ЄДР додається), яка здійснює непрямий вирішальний вплив.

Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 застосовано санкції і до ОСОБА_3 (додаток 1 до рішення РНБО України, пункт 33, витяг з державного реєстру санкцій додається) застосовано санкції, в тому числі у вигляді:

1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

12) повна заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції;

25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом - заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов'язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь санкційної особи та осіб, що діють від її імені.

До матеріалів справи позивачем долучено сертифікат щодо акціонерів компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) станом на 03.12.2021, виданий Департаментом реєстратора компаній та інтелектуальної власності Міністерства енергетики, промисловості та торгівлі Республіки Кіпр. Відповідно до сертифікату єдиним акціонером позивача є компанія Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited). До даної юридичної особи також застосовані санкції згаданим Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 (додаток 2 до рішення РНБО України, пункт 175, витяг з державного реєстру санкцій додається), зокрема:

25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом - заборона укладення договорів та вчинення правочинів.

Відповідно до реєстраційної форми НЕ 57, поданої компанією Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited, НЕ 292927) для реєстрації змін щодо власника акцій 11.11.2022 акції компанії Смартдіксі перейшли у власність від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

За формою НЕ 57, поданою до Державного реєстратора компаній, 27.09.2023 акції компанії Смартдіксі перейшли у власність від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , відповідно останній повністю контролює компанію, яка є єдиним власником позивача.

Враховуючи описані вище зв'язки осіб та фактичне здійснення впливу на діяльність відповідача ОСОБА_1 , тобто особою, яка має громадянство рф, СБУ як позивач вважає, що проведення такого правочину, як продаж прав на користування надрами, також підпадає під мораторій, передбачений згаданою вище Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187.

За правовою позицією СБУ як позивача недійсними є будь-які правочини, в силу яких громадянин рф ОСОБА_1 міг передати з 03.03.2023 будь-які корпоративні права (через накладений на той момент арешт в межах кримінального провадження). Проведення будь-яких правочинів щодо розпорядження активами, які належать підсанкційним особам або щодо яких вони можуть прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними після набрання чинності рішенням про застосування санкцій, введення мораторію є неправомірним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 прийнято до провадження позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору Служби безпеки України про визнання недійсним договору № 24/10/2-2 купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, укладеного 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром»; визнання недійсним договору № 24/10/22-2, укладеного 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» із застосуванням наслідків недійсності за ініціативи суду у вигляді стягнення вартості спеціального дозволу на видобуток надр № 766 від 24.01.1997, належної до сплати за кожним договором, в дохід держави. Вимоги за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору об'єднано в одне провадження з первісним позовом шляхом залучення Служби безпеки України до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Виключено зі складу учасників справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Службу безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33).

18.02.2025 до суду надійшли пояснення третьої особи Міністерства юстиції України.

25.02.2025 Службою безпеки України подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій СБУ просить вважати позовними вимогами такі:

1) визнати недійсним договір № 24/10/2-2 купівлі-продажу на користування надрами, наданими спеціальним дозволом на користування надрами №766 від 24.01.1997, укладений 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром»; договір №24/10/22-2, укладений 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія»;

2) стягнути в дохід держави:

- з приватного акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» все одержане ним за договором №24/10/2-2 від 02.10.2024 у розмірі 446 400,00 грн (відповідно до платіжних інструкцій від 19.11.2024 №130, від 20.11.2024 №131);

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» несплачену частину за договором №24/10/2-2 від 02.10.2024 у розмірі 553 600,00 грн;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» несплачену суму за договором №24/10/22-2 від 22.10.2024 у розмірі 1 100 000,00 грн;

3) визнати недійсним правочин щодо передачі акцій компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited, НЕ294917), оформлений реєстраційною формою НЕ 57, поданою 28.02.2023 до державного реєстратора Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр, як правочин, який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства при наявності умислу у обох сторін;

4) стягнути в дохід держави акції компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) в кількості 2000 штук, номінальною вартістю 1 євро кожна;

5) відповідачами за вимогами 1 і 2 вважати відповідачів за первісним позовом ТОВ «Новел Пром», АТ «Малинський каменедробильний завод», ТОВ «Малинська видобувна компанія»;

6) відповідачами за вимогами 3 і 4 вважати громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_4 (ОСОБА_4, посвідчення особи НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_1) та компанію Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited, Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр; Bouboulinas, 11, Floor 1, 1060, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер: НЕ 292927).

Вказана заява мотивована, зокрема, тим, що в матеріалах справи містяться документи щодо зміни акціонерів компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) з компанії Smartdixi Limited (НЕ292927) на громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_4. На момент передачі акцій компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) 14.02.2023 (форма НЕ 57 подана 28.02.2023) власником компанії Smartdixi Limited, яка передавала вказані акції, була Елена Калпа. Передача акцій компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) 28.02.2023 відбулася всупереч застосованим обмеженням, у зв'язку із чим існують підстави для визначення правочину з передачі акцій компанії як недійсного і для стягнення акцій цієї компанії в дохід держави відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.

26.02.2025 АТ «Малинський каменедробильний завод» подане клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву Служби безпеки України.

26.02.2025 Компанією I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) подано відзив на позовну заяву Служби безпеки України із проханням позов задовольнити частково, а саме визнати недійсними договори № 24/10/2-2 від 02.10.2024 та № 24/10/22-2 від 22.10.2024, а також застосувати за ініціативи суду наслідки недійсності цих правочинів, які було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, за наявності умислу у ТОВ «Новел Пром» та ТОВ «Малинська видобувна компанія». У задоволенні позову СБУ в частині стягнення вартості спеціального дозволу в дохід держави з АТ «Малинський каменедробильний завод» Компанія просить відмовити.

Ухвалою суду від 27.02.2025 підготовче засідання відкладено на 20.03.25 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 03.03.2025 Службі безпеки України відмовлено у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог та повернуто її заявнику.

06.03.2025 від АТ «Малинський каменедробильний завод» на адресу суду надійшла заява про визнання позову I.Eс Майнінг Компані Лімітед, а саме про:

- визнання недійсним Договору № 24/10/2-2 купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, укладеного 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» (ідентифікаційний код 04011905) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» (ідентифікаційний код 43522901);

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» (ідентифікаційний код 43522901) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» (ідентифікаційний код 45460347).

19.03.2025 ТОВ "МАЛИНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" подано заяву із проханням про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем 2 АТ «Малинський каменедробильних завод» і продовження судового розгляду у справі № 910/13192/24. Заява обґрунтована тим, що директор АТ «Малинський каменедробильних завод» Онопрієнко І.М. визнав позов лише Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited), але позов, поданий СБУ, директор АТ «Малинський каменедробильних завод» Онопрієнко І.М. не визнавав; визнання директором АТ «Малинський каменедробильних завод» Онопрієнко І.М. позову Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) порушує права та законні інтереси ТОВ «НОВЕЛ ПРОМ» та ТОВ «Малинська видобувна компанія», які придбали спеціальний дозвіл у АТ «Малинський каменедробильних завод» на законних підставах; ТОВ «Малинська видобувна компанія» діяла сумлінно, у власних господарських інтересах, та з законною метою придбання спеціального дозволу для розробки та видобування корисних копалин, а саме ведення господарської діяльності та отримання прибутку як господарюючий суб'єкт.

19.03.2025 СБУ подано додаткові пояснення, якими повідомлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/11526/24 застосовано за ініціативою суду наслідки недійсності нікчемного правочину у вигляді стягнення в дохід держави предмету і ціни договорів, а також визначено, що договори, укладені в порушення застосованих санкцій, є нікчемними.

Міністерство економіки України листом від 02.03.2025 № 3242-05/19587-01 повідомило СБУ позицію щодо недоцільності заявлення такої вимоги, як стягнення спеціального дозволу на користування надрами в дохід держави. Зі змісту вказаного листа випливає, що позиція Держави і згаданого міністерства полягає в необхідності збільшення обсягів власного видобутку в Україні, недопущенні зупинки роботи працюючих підприємств, які здійснюють видобуток, задля забезпечення надходжень податків та зборів до Державного та місцевих бюджетів, забезпечення людей робочими місцями, недопущення безробіття тощо. У зв'язку із цим вбачається недоцільним стягнення спецдозволів на користування надрами в дохід держави.

19.03.2025 АТ «Малинський каменедробильний завод» подане клопотання про відкладення підготовче засідання, що призначене на 20.03.2025 року о 10.00 год. на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 закрите підготовче провадження у справі № 910/13192/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.04.25 о 12:00 год.

Розгляд справи по суті неодноразово відкладався, востаннє на 08.05.2025.

Суд зазначає, що згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень Північним апеляційним господарським судом від 09.04.2025 у справі № 910/13192/24 апеляційну скаргу Служби безпеки України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/13192/24 скасовано та заяву Служби безпеки України про уточнення позовних вимог повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію вирішення питання щодо прийняття.

Ухвалою суду від 28.04.2025 постановлено повернутися до розгляду справи №910/13192/24 у підготовчому провадженні та продовжити підготовче засідання. Підготовче засідання призначено на 08.05.25 о 11:00 год.

Як вбачається із заяви про «уточнення» позовних вимог, Служба безпеки України просила вважати позовними вимогами такі:

2) стягнути в дохід держави:

Відтак Службою безпеки України в позовній заяві в первинній редакції заявлено 2 немайнові вимоги за які було сплачено судовий збір у розмірі 4845,00 грн (платіжна інструкція №589 від 07.02.2025).

Згідно «уточнення» позовних вимог, Служба безпеки України доповнила позовні вимоги ще : 1 майновою вимогою (стягнути в дохід держави: - з приватного акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» все одержане ним за договором №24/10/2-2 від 02.10.2024 у розмірі 446 400,00 грн (відповідно до платіжних інструкцій від 19.11.2024 №130, від 20.11.2024 №131); - з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» несплачену частину за договором №24/10/2-2 від 02.10.2024 у розмірі 553 600,00 грн; - з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» несплачену суму за договором №24/10/22-2 від 22.10.2024 у розмірі 1 100 000,00 грн; - стягнути в дохід держави акції компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) в кількості 2000 штук, номінальною вартістю 1 євро кожна) та 1 немайновою - визнати недійсним правочин щодо передачі акцій компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited, НЕ294917), оформлений реєстраційною формою НЕ 57, поданою 28.02.2023 до державного реєстратора Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр, як правочин, який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства при наявності умислу у обох сторін.

За вищезазначені вимоги підлягає сплата судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту у розмірі 0,8 та складає 26242,46 грн. (майнова вимога) та 2422,40 грн (немайнова вимога). Таким чином судовий збір за означеними вище вимогами складає 28 664,86 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2025 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Служби безпеки України, залишено без руху.

02.05.2025 в системі «Електронний суд» представником Служби безпеки України сформовано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 05.05.2025 продовжено розгляд справи № 910/13192/24.

Ухвалою суду від 08.05.2025 відкладено судове засідання на 16.05.25 о 11:00 год.

12.05.2025 в системі «Електронний суд» представником Служби безпеки України сформовано Додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 16.05.2025 прийнято до розгляду заяву Служби безпеки України про уточнення позовних вимог, яка 25.02.2025 сформована в системі «Електронний суд» та постановлено розгляд справи здійснювати в межах поданих змін; залучено до участі у справі співвідповідачів за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Служби безпеки України - громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_4 (ОСОБА_4, посвідчення особи НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1) та компанію Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited, Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр; Bouboulinas, 11, Floor 1, 1060, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер: НЕ 292927); відкладено підготовче засідання у справі № 910/13192/24 на 27.11.2025 о 10:00 год.; зобов'язано третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Службу безпеки України надати до суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову: позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Служби безпеки України з додатками; заяву Служби безпеки України про уточнення позовних вимог, яка 25.02.2025 сформована в системі «Електронний суд» з додатками; ухвали від 16.05.2025 у справі № 910/13192/24, прохання про вручення судових та позасудових документів від 16.05.2025, в термін до 29.05.2025; зобов'язано третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Службу безпеки України надати до суду два примірники нотаріально засвідченого перекладу англійською мовою: позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, з додатками; заяву Служби безпеки України про уточнення позовних вимог, яка 25.02.2025 сформована в системі «Електронний суд», з додатками; ухвали від 16.05.2025 у справі № 910/13192/24, в термін до 29.05.2025; після виконання Службою безпеки України п. 4 та 5 даної ухвали надіслати ці документи до Центрального Органу запитуваної Держави Bundesamt fьr Justiz (Adenauerallee 99 103 53113 Bonn) для їх подальшого вручення відповідачу громадянину Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_4 (ОСОБА_4, посвідчення особи НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_1) та безпосередньо відповідачу - Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited), адреса, Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр; Bouboulinas, 11, Floor 1, 1060, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер: НЕ 292927 за його адресою місцезнаходження засобами поштового зв'язку; Встановлено співвідповідачам громадянину Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_4 та Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited) строк, який становить п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали (але не пізніше 25.11.2025), для подання до суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини, викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України); Визначено співвідповідачам громадянину Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_4 та Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited) строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; зупинено провадження у справі №910/13192/24 до надходження відповіді на судове доручення Господарського суду міста Києва про вручення судових документів у справі № 910/13192/24.

29.05.2025 СБУ подане клопотання про продовження процесуального строку для подання Службою безпеки України до суду засвідченого належним чином перекладу документів до 11.06.2025.

Ухвалою суду від 02.06.2025 поновлено провадження у справі № 910/13192/24; клопотання представника Служби безпеки України про продовження строку для виконання ухвали суду задоволено; продовжено Службі безпеки України строк на подання перекладу до 11.06.2026 включно; зупинено провадження у справі № 910/13192/24 до надходження відповіді на судове доручення Господарського суду міста Києва про вручення судових документів у справі № 910/13192/24.

Ухвалою суду від 12.06.2025 поновлено провадження у справ № 910/13192/24; виправлено допущену описку в ухвалі суду від 02.06.2025 у справі № 910/13192/24, а саме у п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 02.06.2025 зазначивши вірну дату на подання перекладу - 11.06.2025; зупинено провадження у справі № 910/13192/24 до надходження відповіді на судове доручення Господарського суду міста Києва про вручення судових документів у справі № 910/13192/24.

16.06.2025 Службою безпеки України подано до суду документи на виконання ухвали суду.

18.06.2025 ОСОБА_4, Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited) та Bundesamt fьr Justin направлено судове доручення про вручення судових документів, яке згідно з відомостями АТ «Укрпошта» вручено ОСОБА_4 08.07.2025 та Bundesamt fьr Justin 09.07.2025, проте не отримано Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited) та повернуте відправнику.

26.11.2025 позивачем подане клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване неможливістю прибуття в судове засідання представника позивача.

26.11.2025 СБУ подано Додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 27.11.2025 поновлено провадження у справі № 910/13192/24; сторонам встановлено строк до 02.12.2025 для надання пояснень (міркувань, думок), стосовно необхідності повторного повідомлення Герберта Фолкера Вагенкнехта (ОСОБА_4) через Федеральне відомство юстиції Федеративної Республіки Німеччина (Bundesamt fьr Justiz), та Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited); відкладено судове засідання у справі № 910/13192/24 на 04.12.2025 о 12:15 год.

Представником I.Eс Майнінг Компані Лімітед подано додаткові пояснення у справіпро необхідність повторного звернення до Федерального відомства юстиції Федеративної Республіки Німеччина для передачі відповідних документів Відповідачу.

03.12.2025 СБУ подано Додаткові пояснення у справі, у яких представник зазначено, що судом вчинено дії, передбачені Конвенцією для повідомлення відповідачів належним чином, відсутня необхідність в повторному повідомленні вказаних осіб, оскільки з підстав, передбачених ст. 15 Конвенції «Про порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном» кожні Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини 1 цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Ухвалою суду від 04.12.2025 відкладено підготовче засідання на 11.12.2025 о 10:00 год.

У судове засідання 11.12.2025 прибули представники від Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора. Інші учасники судового процесу у судове засідання не прибули.

Ухвалою суду від 11.12.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі №910/13192/24 та призначено справу до розгляду по суті на 08.01.2026 о 11:00 год.

19.12.2025 представником СБУ подано заяву про долучення перекладу ухвали суду від 11.12.2025 на німецьку мову.

Ухвалою суду від 08.11.2026 відкладено судове засідання на 22.01.2026 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 22.01.2026 постановлено про перехід на стадію ухвалення судового рішення на 30.01.26 о 12:00 год.

29.01.2026 на адресу суду від представника Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Згідно з частинами 1-2 ст. 220 ГПК України під час ухвалення судового рішення суддя не має права обговорювати обставини та матеріали справи, застосування норм права та судову практику в цій справі, а також зміст судового рішення з іншими особами, крім складу суду, який розглядає справу. Втручання у процес ухвалення судом судового рішення забороняється.

Водночас 29.01.2026 на адресу суду від представника Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд вважає за доцільне зазначити, що стадія ухвалення судового рішення не допускає подання учасниками справи будь-яких заяв, клопотань чи пояснень.

У судове засідання 30.01.2026 прибули представники від відповідача АТ «МАЛИНСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД»; Служби безпеки України; Міністерства юстиції України; Офісу Генерального прокурора інші учасники судового процесу не прибули.

В судовому засіданні 30.01.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Акціонерне товариство «Малинський каменедробильний завод» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.03.1997 року.

E.S. Mining Company Limited, реєстраційний номер НЕ 294917 згідно Реєстру власників іменних цінних паперів від 27.03.2024 №122919, є власником контрольного пакету простих акцій Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» у розмірі 80,457183% т має право вирішального голосу.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Калпа Елена є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод».

Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» до Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) реєстраційний номер НЕ 294917 (Бубулінас, 11, 1 поверх, 1060, Нікосія, Кіпр) та до громадянки Сполученого королівства Калпа Елена застосовано санкції, відомості про що внесено до Державного реєстру санкцій.

Господарською діяльністю Акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» є видобуток піску, гравію, глин і каоліну, надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, виготовлення виробів із бетону для будівництва.

24.01.1997 Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» для здійснення своєї господарської діяльності отримано спеціальний дозвіл на користування надрами №766.

Як зазначає позивач, йому стало відомо, що АТ «Малинський каменедробильний завод» в особі директора Онопрієнко Ігоря Миколайовича без попереднього погодження з акціонерами АТ «Малинський каменедробильний завод» підписано та надано лист-згоду надрокористувача на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997, посвідчений приватним нотаріусом.

Підставою підписання Листа-згоди стало укладення між АТ «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» договору купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами №766 від 24.01.1997.

Позивач зазначає, що він як власник контрольного пакету акцій АТ «Малинський каменедробильний завод» має право вирішального голосу та жодного дозволу на відчуження права користування надрами директору Онопрієнко Ігорю Миколайовичу не надавав, тому дане відчуження відбулося без волі позивача та всупереч інтересам АТ «Малинський каменедробильний завод».

Судом встановлено, що 02.10.2024 між АТ «Малинський каменедробильний завод» (продавець) та ТОВ «Новел Пром» (покупець) укладено договір № 24/10/2-2 купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997 (договір № 24/10/2-2), за п. 2.1 якого покупець зобов'язався за суму коштів, визначену сторонами в п. 3.1 цього договору, придбати у продавця прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами з метою видобування корисних копалин (промисловою розробкою родовищ) ділянки Пинязевицького родовища (площе 106,9 га), яке знаходиться в Коростенському (раніше - Малинському) районі Житомирської області.

Спеціальний дозвіл на користування надрам № 766 від 24.01.1997, строк дії до 16.11.2036. Вид користування надрами - видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ). Корисна копалина - граніт. Родовище Пинязевицьке.

Згідно з п. 3.1 договору №24/10/2-2 ціна прав за користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997 - 1 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору №24/10/2-2 у редакції додаткової угоди від 11.10.2024 після підписання даного договору покупець зобов'язаний протягом одного календарного року сплатити на користь продавця ціну прав користування надрами, визначену сторонами в п. 3.1 договору.

Після укладення договору покупець зобов'язаний укласти з Державною службою геології та надр України угоду про умови користування надрами у встановлений законодавством строк (п. 4.2 договору).

У п. 4.3 договору №24/10/2-2 у редакції додаткової угоди від 11.10.2024 сторонам погоджено, що продавець зобов'язаний оформити засвідчений нотаріально лист-згоду продавця на внесення змін до спецдозволу із зазначенням підстави відчуження (шляхом купівлі-продажу), сприяти покупцю в отриманні прав на користування надрами, наданих спецдозволом на користування надрами, надання йому необхідних даних для звернення останнього до Державної служби геології та надр України із заявою на внесення змін до спецдозволу в частині власника.

Відповідно до п. 8.1 договору №24/10/2-2 останній набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Матеріали справи містять лист - згоду надрокористувача АТ «Малинський каменедробильний завод» в особі директора Онопрієнка Ігоря Миколайовича на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997, посвідчений 02.10.2024 приватним нотаріусом Радзієвською В.В.

Наказом Державної служби геології та надр України від 07.10.024 №460 вирішено внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 №766 у частині зміни надрокорисувача на ТОВ «Новел Пром»

22.10.2024 між ТОВ «Новел Пром» (продавець) та Товариством з обведеною відповідальністю «Малинська видобувана компанія» укладено договір купівлі-продажу № 24/10/22-2, за умовами якого продавцем продано права на користування надрами, надані спеціальним дозволом на користування надрами № 766 від 24.01.1997.

Відповідно до п. 3.1 договору № 24/10/22-2 ціна продажу складає 1 100 000,00 грн.

Згідно з п. 4.1 договору № 24/10/22-2 у редакції додаткової угоди від 31.10.2024 після підписання даного договору покупець зобов'язаний протягом одного календарного року сплатити на користь продавця ціну прав користування надрами, визначену сторонами в п. 3.1 договору.

У п. 4.3 договору №24/10/22-2 у редакції додаткової угоди від 31.10.2024 сторонам погоджено, що продавець зобов'язаний оформити засвідчений нотаріально лист-згоду продавця на внесення змін до спецдозволу із зазначенням підстави відчуження (шляхом купівлі-продажу), сприяти покупцю в отриманні прав на користування надрами, наданих спецдозволом на користування надрами, надання йому необхідних даних для звернення останнього до Державної служби геології та надр України із заявою на внесення змін до спецдозволу в частині власника.

Відповідно до п. 8.1 договору № 24/10/22-2 він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

Наказом Державної служби геології та надр України від 14.11.2024 №532 внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 №766 у частині зміни назви надрокористувача з ТОВ «Новел Пром» на ТОВ «Малинська видобувана компанія».

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, відповідачем-1 ТОВ «Новел Пром» сплачено відповідачу-2 АТ «Малинський каменедробильний завод» 346400,00 грн відповідно до платіжної інструкції №130 від 19.11.2024 та 100 000,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 131 від 20.11.2024 з призначенням платежу «оплата згідно договору купівлі-продажу №24/10/2-2 прав на користування надрами в т.ч ПДВ 20%».

Посилаючись на те, що відчуження спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997 вчинене з боку директора АТ «Малинський каменедробильний завод» за відсутності погодження таких дій уповноваженими органами управління такого товариства (в т.ч. загальними зборами акціонерів), а також з порушенням норм Закону України "Про санкції" і має своїм наслідком фактичне припинення здійснення АТ «Малинський каменедробильний завод» своєї господарської діяльності, позивач вважає наявними правові підстави для визнання недійсним договору № 24/10/2-2 купівлі-продажу на користування надрами, наданими спеціальним дозволом на користування надрами №766 від 24.01.1997, укладеного 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром»; договору №24/10/22-2, укладеного 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія».

Звертаючись до суду з позовною заявою, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Служба безпеки України, зазначала, що кінцевим бенефіціарним власником АТ «Малинський каменедробильний завод» є ОСОБА_3 , яка здійснює непрямий вирішальний вплив та до якої Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 застосовано санкції.

Відповідно до сертифікату єдиним акціонером позивача є компанія Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited). До даної юридичної особи також застосовані санкції згаданим Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023, зокрема:

За формою НЕ 57, поданою до Державного реєстратора компаній 27.09.2023 акції компанії Смартдіксі перейшли у власність від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , відповідно останній повністю контролює компанію, яка є єдиним власником позивача.

Враховуючи описані вище зв'язки осіб та фактичне здійснення впливу на діяльність відповідача ОСОБА_1 , тобто особою, яка має громадянство рф, СБУ вважає, що проведення такого правочину, як продаж прав на користування надрами також підпадає під мораторій, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187.

Крім цього, на думку СБУ, через накладений на той момент арешт в межах кримінального провадження недійсними є будь-які правочини, в силу яких громадянин рф ОСОБА_1 міг передати з 03.03.2023 будь-які корпоративні права.

Відповідно до положень пункту 9.4.24 статуту АТ «Малинський каменедробильний завод» (том справи 1, а.с. 38 - 45) виключною компетенцією загальних зборів акціонерів товариства є, зокрема, прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства; про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які вчинятимуться Товариством протягом не більше одного року з дати прийняття рішення.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги як за первісним позовом, так і за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга) тощо.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, наведеними правовими положеннями визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.10.2024 у справі № 910/20103/23, від 15.10.2024 у справі № 917/531/19, від 20.02.2024 у справі № 903/1037/22, від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22 від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі № 909/654/19, від 19.10.2022 у справі № 912/278/21.

Невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 01.10.2024 у справі № 910/20103/23, від 15.10.2024 у справі № 917/531/19.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 20.02.2024 у справі № 903/1037/22, від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22.

Щодо права позивача як акціонера на подачу самостійного позову про визнання недійсним договору, укладеного товариством, наявність якого заперечували відповідачі у даній справі, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи право на самостійний позов, позивач вказує, що:

- Компанія I.Es Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) є підсанкційною особою, яку на підставі Указу Президента України тимчасово позбавлено права розпоряджатися активами, щодо яких позивач може прямо чи опосередковано вчиняти дії, в т.ч. шляхом їх розпорядження, а також у позивача була відсутня можливість проведення загальних зборів для зміни виконавчого органу АТ «Малинський каменедробильний завод»;

- відповідачі діяли недобросовісно, а керівник АТ «Малинський каменедробильний завод» перевищив власні повноваження, встановлені Статутом;

- такою ж підсанкційною особою є кінцевий бенефіціарний власник АТ «Малинський каменедробильний завод» (Калпа Елена), а, отже, станом на 02.10.2024, коли відбулось відчуження спеціального дозволу на користування надрами за оскаржуваним договором, у зв'язку з Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 у позивача та бенефіціарного власника відповідача-2 існувала заборона на відчуження будь-яких активів, у тому числі тих, якими він володіє опосередковано, відтак, продаж спеціального дозволу вчинено з порушенням санаційного законодавства; відчуження всупереч санкціям активу (спеціальних дозволів на користування надрами) є розпорядженням підсанкційним активом, тому правочини суперечать положенням статті 203 Цивільного кодексу України та Указу Президента. України від 12.05.2023 № 279/2023.

Судом встановлено, що позивач позбавлений права провести загальні збори акціонерів через введення санкцій Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023, якими заборонено тимчасово користуватися активами, у т.ч. акціями АТ «Малинський каменедробильний завод».

Тимчасова заборона користування належними позивачу акціями з огляду на розмір належного позивачу пакету акцій та визначений законодавством кворум для проведення загальних зборів акціонерів виключає можливість проведення зборів акціонерів та зміни керівника товариства.

Відповідачі заперечують проти права Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед на подачу самостійного позову, посилаючись на те, що:

- згідно зі сталою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду учасники товариства не вправі звертатись від свого імені до суду з позовами з підстави вчинення товариством правочинів або інших дій або бездіяльності;

- посилаючись на практику касаційного суду, відповідачі зазначають, що за будь-яких обставин учасник (акціонер) товариства не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом в інтересах і від імені товариства, виступаючи при цьому в процесуальному статусі представника такого товариства;

- відсутній винятковий випадок для можливості оскарження акціонером укладеного АТ «Малинський каменедробильний завод» правочинів;

- дії директора АТ «Малинський каменедробильний завод», описані у позові, могли призвести до втручання саме у права вказаного товариства, а не у корпоративні права позивача як акціонера даного товариства;

- укладення договору від 02.10.2024 мало вплив виключно на майнові права АТ «Малинський каменедробильний завод», а не на корпоративні права його акціонерів, і, відтак, у даних правовідносинах відсутнє будь-яке порушене право або інтерес Компанії І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед.

Судом під час розгляду цієї справи враховано правову позицію Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) та Великої Палати Верховного Суду, наприклад, у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, згідно з якою за виняткових обставин учасник товариства може звернутися з позовом на захист інтересів товариства від його імені чи від власного імені.

Теорія "проникнення за корпоративну завісу" сформувалася Європейським судом з прав людини починаючи з рішення 1995 року у справі "Agrotexim and Others v. Greece" та продовжує правову позицію Міжнародного суду ООН, що була висловлена ним у рішенні у справі "Barcelona Traction, Light and Power Company Limited" від 05.02.1970.

За логікою Європейського суду з прав людини, сформованою за належних і стабільних умов корпоративного управління у європейських країнах, це цілком нормальне явище в житті компанії, щоб між її акціонерами були розбіжності в думках або між його акціонерами та його радою директорів щодо реальності порушення права на мирне володіння майна компанії або щодо найбільш підходящого способу реагування на таке порушення. Такі розбіжності в поглядах можуть бути серйознішими там, де компанія перебуває в процесі ліквідація через реалізацію своїх активів і виписку своїх зобов'язань призначені в першу чергу для задоволення претензій кредитори компанії, чиє виживання стає неможливим через її матеріальне становище, і лише як другорядну мету задоволення позовних вимог акціонерів, між якими розподіляються будь-які залишкові активи (п. 65 рішення у справі "Agrotexim and Others v. Greece").

"Проникнення за корпоративну завісу" або зневага правосуб'єктності компанії, за позиціями ЄСПЛ у відповідних рішеннях, будуть виправдані лише у виняткових випадках, зокрема, коли чітко встановлено, що компанії неможливо звернутися до установ Конвенції через органи, створені відповідно до її статуту або - в у разі ліквідації - через її ліквідаторів (п. 66 рішення у справі "Agrotexim and Others v. Greece").

Посилаючись на відсутність права на окремий позов у акціонера (володіє 51,35% компанії - п. 6 рішення), ЄСПЛ виходив із відсутності підстав сумніватися у вжитті належних заходів двома ліквідаторами компанії (вони виконували обов'язки сумлінно), яких призначила держава (п. 70, 71 рішення у справі "Agrotexim and Others v. Greece").

Відтак, визначальним є не тільки неможливість акціонера впливати на керівника компанії, а й належність виконання таким керівником (керівниками) власних повноважень (суд назве це поверхневим дотриманням фідуціарних обов'язків).

У даній справі обставини у порівнянні із наведеною справою ЄСПЛ кардинально відмінні:

1) позивач вказує, що призначений керівник без його відома здійснив відчуження спеціального дозволу, відсутність якого взагалі виключає можливість ведення господарської діяльності АТ «Малинський каменедробильний завод»;

2) відчуження здійснено за значно меншою ціною, ніж коштують права видобутку наявних корисних копалин.

Поверхневий аналіз дотримання фідуціарних обов'язків керівником АТ «Малинський каменедробильний завод» свідчить про аномальність такого правочину (причина продажу основного нематеріального активу, який дає право на видобуток корисних копалин; як обрано покупця; як визначено ціну; підстави продажу з відстроченням платежу; причини, з яких кошти у повному обсязі не надійшли на рахунок відповідача-2), що виключає висновок про звичайну розбіжність між акціонером та менеджментом акціонерного товариства щодо ведення господарської діяльності.

Ця теорія отримала свій розвиток у рішенні ЄСПЛ у справі "Ankarcrona v. Sweden" від 27.06.2000 (заява № 35178/97), де заявник був одноосібним власником Skyddsvakt Herbert Ankarcrona AB. зважаючи на відсутність конкуруючих інтересів, які могли б створити труднощі, наприклад, у визначенні того, хто має право звернутися до ЄСПЛ, та у світлі обставин справи в цілому, заявник, на думку ЄСПЛ, міг стверджувати, що був потерпілим у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки це стосувалося оскаржуваних заходів, вжитих щодо його компанії.

Такий висновок зроблено через володіння акціонером домінуючим пакетом акцій. У цій справі ЄСПЛ нагадує, що заявник є одноосібним власником Skyddsvakt Herbert Ankarcrona AB. Отже, і всупереч ситуації, яка склалася, наприклад, у рішенні у справі "Agrotexim and Others v. Greece" від 24 жовтня 1995 року (Серія A, №330-A, с. 25, §65), де компанії-заявники у цій справі володіли лише приблизно половиною акцій відповідної компанії, не існує ризику розбіжностей у думках між акціонерами чи між акціонерами та радою директорів щодо реальності порушень прав, захищених Конвенцією та Протоколами до неї, або щодо найбільш прийнятного способу реагування на такі порушення. Беручи до уваги відсутність конкуруючих інтересів, які могли б створити труднощі, наприклад, у визначенні того, хто має право звернутися до Суду, і в світлі обставин справи в цілому, заявник, на думку ЄСПЛ, може обґрунтовано стверджувати, що він є потерпілим у розумінні статті 34 Конвенції, оскільки це стосується оскаржуваних заходів, вжитих щодо його компанії.

Таким чином, обмеження на "проникнення під корпоративну завісу" шляхом самостійного звернення акціонера з позовом обумовлені також і тим, що різні акціонери можуть мати конкуруючі інтереси.

В даній справі, подібно до справи "Ankarcrona v. Sweden", позивач контролює 80,457183% корпоративних прав АТ «Малинський каменедробильний завод».

Вказаний пакет акцій дозволяє приймати вирішальні рішення щодо господарської діяльності АТ «Малинський каменедробильний завод», що у сукупності із відсутністю конкуруючих думок у межах даного спору інших акціонерів АТ «Малинський каменедробильний завод» дозволяє подачу позову Компанією I.Es Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited).

За цих умов з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, згідно з якою позивачем у такій ситуації може бути як безпосередньо юридична особа, так і її учасник, подача позову акціонером у своїх інтересах чи в інтересах товариства не має особливого значення, а з огляду на активну участь виконавчого органу акціонерного товариства у вчиненні правочинів, вимоги про визнання недійсними яких заявлена, та заперечення в судовому процесі права такого акціонера на подачу позову, розумним є визначення цієї особи відповідачем (особа, яка порушила права позивача).

При цьому суд вважає, що позбавлення такого акціонера (за встановлених виняткових обставин) права на подачу самостійного позову буде грубо порушувати його право на суд, гарантоване Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а тому суд вважає подачу позову акціонером Компанією I.Eс Майнінг Компані Лімітед правомірною.

Водночас судом під час розгляду даної справи не встановлено перевищення виконавчим органом АТ «Малинський каменедробильний завод» повноважень на укладання оскаржуваного договору від 02.10.2024, оскільки позивачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що оскаржуваний правочин носять характер значних правочинів та для їх укладання необхідна була згода позивача як акціонера з контрольним пакетом акцій.

Стосовно порушення вимог санкційного законодавства.

Як вказано вище, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеним в дію Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023, введено персональні санкції щодо, зокрема, щодо:

а) позивача у даній справі (Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited), реєстраційний номер-НЕ294917, місцезнаходження: Республіка Кіпр, м. Нікосія (п. 177 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023), а саме у вигляді:

2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом;

9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);

10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з Законом (повна заборона);

11) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

12) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

13) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10% і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

14) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

15) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

16) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;

17) заборона на набуття у власність земельних ділянок;

18) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, установленим цим Законом (зупинення операцій за рахунками юридичної особи; заборона укладення договорів та вчинення правочинів);

- б) до громадянки Сполученого королівства Калпи Елени (п. 33 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023), яка є кінцевим бенефіціарним власником АТ «Малинський каменедробильний завод» застосовано санкції, а саме:

2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;

10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона);

11) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

12) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

13) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про санкції» правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права.

Згідно зі ст. 4 вказаного Закону видами санкцій згідно з цим Законом є, зокрема, блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; припинення дії або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, припинення дії чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України (ч. 1 ст. 5 Закону).

Таким чином, спеціальний дозвіл № 766 від 24.01.1997, що відчужений за оскаржуваними договорами № 24/10/2-2 від 02.10.2024 та №24/10/22-2 від 22.10.2024 є активами, щодо яких як позивач у даній справі (Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited), так і бенефіціариний власник АТ «Малинський каменедробильний завод» Калпа Елена може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, з огляду на таке.

Як частка в статутному капіталі товариства, так і акції акціонерного товариства є особливим видом майна. Таке майно саме по собі не має вартості, вартість напряму залежить від вартості майна самого товариства. Отже, при створенні товариства ринкова вартість частки/акцій зазвичай дорівнює її номінальній вартості, тоді як з перебігом часу ця цифра стає "історичною", а ринкова вартість частки може суттєво зрости (якщо господарська діяльність буде успішною) або зменшитися (якщо товариство буде вести збиткову господарську діяльність) (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 924/700/21).

Аналогічний підхід суд застосовує до обтяження активів товариства у разі, якщо підсанкційна особа є мажоритарним власником акцій.

Саме по собі введення санкцій не означає зупинення господарської діяльності товариства, що неможливо без оплати праці працівників, для чого потрібні гроші на рахунку. Відтак, суд не вважає, що введення санкцій щодо бенефіціарного власника обов'язково означає обтяження всіх активів товариства, а особливо таких, як запаси товарів та гроші, без яких неможливо вести господарську діяльність.

Формулюючи для правильного вирішення спору різницю між активами товариства, які можуть бути відчужені, та тими, які заблоковані, суд використовує підхід, подібний фідуціарним обов'язкам посадовцям діяти не тільки в інтересах товариства, а й в інтересах обтяжувача (його інтерес полягає, у першу чергу, у збереженні цінності акцій товариства).

Однозначно обтяження зумовлює неможливість продажу значних активів АТ «Малинський каменедробильний завод», які задіяні у виробничій діяльності відповідача-2, становлять основу його господарської діяльності, а також активів, для продажу яких потрібна згода вищого органу товариства. Також недопустиме відчуження будь-якого майна не за ринковими цінами та/або безоплатно, адже такі дії зумовлюють зменшення активів відповідача-2 та цінність належних підсанкційній особі акцій.

Основним видом діяльності АТ «Малинський каменедробильний завод» є добування піску, гравію, глин і каоліну, надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, виготовлення виробів із бетону для будівництва.

24.01.1997 АТ «Малинський каменедробильний завод» для здійснення своєї господарської діяльності було отримано спеціальний дозвіл на користування надрами №766.

Таким чином, продаж спеціального дозволу на користування надрами № 766 від 24.01.1997 унеможливлює здійснення АТ «Малинський каменедробильний завод» господарської діяльності за основним видом діяльності та одержання будь-яких доходів від видобування корисних копалин на цих родовищах, а зважаючи на те, що такий актив, як спеціальний дозвіл, був обтяжений санкціями, введеними (застосованими) як до позивача, так і до бенефіціарного власника відповідача-2, його продаж суперечить санкційному законодавству, відтак, на підставі ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України оскаржувані договори від 02.10.2024 та від 22.10.2024 суперечать актам законодавства, зокрема, санкційному законодавству та Указу Президента України, згаданому вище.

Таким чином, суд вважає вимоги позову Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) про визнання недійсними договору № 24/10/2-2 купівлі-продажу на користування надрами, наданими спеціальним дозволом на користування надрами №766 від 24.01.1997, укладеного 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром»; договору №24/10/22-2, укладеного 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки вказані договори суперечать санаційному законодавству, що у подальшому визнано і Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» у заяві про визнання позову Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited).

При цьому суд зазначає, що до ТОВ «Новел Пром» як до покупця не могло перейти право власності на спеціальний дозвіл на користування надрами №766 від 24.01.1997, тому ТОВ «Новел Пром» розпорядився спеціальним дозволом на користування надрами, який фактично не міг перейти до нього, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судом у даному випадку не застосовується двостороння реституція, передбачена ст. 216 Цивільного кодексу України, з огляду на наведене нижче.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Під час розгляду даної справи відповідачами не доведено, що їм завдано збитків, не доведено ймовірний розмір таких збитків.

Також судом враховано те, що часткові розрахунки проведені між відповідачами вже після відкриття провадження у даній справі про визнання недійсними договорів.

Стосовно заявлених третьої особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (Службою безпеки України), вимог про стягнення в дохід держави з приватного акціонерного товариства «Малинський каменедробильний завод» всього одержаного за договором №24/10/2-2 від 02.10.2024 у розмірі 446 400,00 грн (відповідно до платіжних інструкцій від 19.11.2024 №130, від 20.11.2024 №131); з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» несплаченої частини за договором №24/10/2-2 від 02.10.2024 у розмірі 553 600,00 грн; з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» несплаченої суми за договором №24/10/22-2 від 22.10.2024 у розмірі 1 100 000,00 грн, а також визнання недійсним правочину щодо передачі акцій компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited, НЕ294917), оформленого реєстраційною формою НЕ 57, поданою 28.02.2023 до державного реєстратора Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр, як правочину, який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства при наявності умислу у обох сторін; стягнення в дохід держави акції компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) в кількості 2000 штук, номінальною вартістю 1 євро кожна, на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1. ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Стягнення всього отриманого за недійсним правочином у дохід держави є конфіскацією, яка за своєю правовою природою не є цивільно-правовим інститутом. У первісній редакції ЦК України, який набув чинності 01.01.2004, такої норми не існувало, однак Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 ст.228 була доповнена ч.3, присвяченою недійсності правочинів, що не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Щодо конфіскаційного характеру санкцій, передбачених ч.3 ст.228 ЦК України, неодноразово висловлювався ще Верховний Суд України, а після 2017 року - і Верховний Суд (постанови від 20.06.2018 у справі №802/470/17-а, від 16.10.2019 у справі №2а-1670/8497/11, від 25.07.2023 у справі №160/14095/21 від 13.11.2024 у справі №911/934/23).

Наслідки, передбачені реченнями 2-3 ч.3 ст.228 ЦК України, не спрямовані на поновлення майнової сфери постраждалого учасника цивільно-правових правовідносин. Передбачені законом санкції мають за мету покарати осіб, які вчинили заборонений законодавством правочин. Це єдина норма ЦК, яка містить каральні заходи (санкції).

За загальним правилом правовим наслідком недійсності правочинів є повернення сторін в стан, що передував укладенню правочину (абз.2 ч.1 ст.216 ЦК). Такий правовий наслідок спрямований на те, аби нівелювати все, що відбулося і зробити його юридично незначущим.

Супроводжувальним правовим наслідком недійсності правочину є можливість відшкодування винною стороною правочину збитків та моральної шкоди, завданої другій стороні правочину. Такий правовий наслідок спрямований на те, аби досягти компенсації понесених такою стороною втрат, тобто є проявом дії компенсаційних засад цивільного права.

Оскільки відшкодування збитків та моральної шкоди є видом цивільно- правової відповідальності, їх стягнення відбувається на користь приватної особи, в її інтересах і саме задля неї.

У ч.3 ст.228 ЦК України передбачаються зовсім інші правові наслідки:

- ці наслідки спрямовані не на позначене вище, а на реакцію з боку держави на правопорушення сторони/сторін правочину;

- ініціатором цих правових наслідків є держава, а не сторона правочину;

- ці правові наслідки встановлені в публічних інтересах (як їх розуміє держава), а не в приватноправових;

- наслідки полягають не у відновленні становища, що існувало до вчинення правочину, а у вилученні майна;

- ці правові наслідки не можна розцінювати як відшкодування збитків.

Такі правові наслідки не можна віднести до компенсаційних, адже вони є сутнісно іншим

Вирішуючи питання щодо застосування ч.3 ст.228 ЦК суд має враховувати що санкції, передбачені ч.3 ст.228 ЦК, ч.1 ст.208 ГК є не компенсаційними, а конфіскаційними санкціями, які передбачають стягнення усього отриманого за правочином на користь держави. Ці санкції спрямовані не на відновлення правового стану, який існував до порушення, а на покарання осіб, які порушили законодавчу заборону вчиняти правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства.

Конфіскація без вироку суду (Non-Conviction Based Confiscation - NCBC) розглядається ЄСПЛ як втручання у право власності, захищене ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

Застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.228 ЦК є втручанням держави у право власності приватних осіб. Тому підлягає застосуванню ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Відповідно до зазначеної статті кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;

- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Ключовими прецедентами є рішення ЄСПЛ у справах:

- "Isaia and Others v. Italy" (від 25.09.2025, заяви №36551/22, №36926/22 та №37907/22);

- "Garofalo and Others v. Italy" (від 21.01.2025, заява №47269/18 та три інші);

- "Imeri v. Croatia" (від 24.06.2021, заява №77668/14);

- "Kurban v. Turkey" (від 24.11.2020, заява №75414/10);

- "Balsamo v. San Marino" (від 08.10.2019, заяви №20319/17, 21414/17);

- "Gogitidze and Others v. Georgia" (від 12.05.2015, заява №36862/05);

- "Varvara v. Italy" (від 29.10.2013, заява №17475/09);

- "Arcuri and Others v. Italy" (від 05.07.2001, заява № 52024/99);

- "Air Canada v. the United Kingdom" (від 05.05.1995, заява 18465/91);

- "AGOSI v. United Kingdom" (від 24.10.1986, заява №9118/80).

У наведених вище справах ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що для дотримання принципу пропорційності цивільна конфіскація має стосуватися майна, яке було отримане від злочинної діяльності, незаконного збагачення, майна, джерела походження якого сторона не могла пояснити, або майна, яке безпосередньо використовувалося при здійсненні злочинної діяльності. ЄСПЛ також визнав небезпечною тенденцію поширення конфіскації без вироку суду на випадки звичайних адміністративних порушень.

Для застосування приписів ч.3 ст.228 ЦК України Служба безпеки України у цій справі мала довести, що саме правочини за своєю суттю є протиправними, спрямованими на порушення інтересів держави та суспільства.

Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів того, що внаслідок укладення правочинів держава понесла майнову шкоду, переплатила кошти або отримала товар/роботу неналежної якості. За цих умов відсутній причинно-наслідковий зв'язок між укладенням вказаних договорів та погіршенню майнового становища держави, що виключає можливість кваліфікації правочину як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

У постанові від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23 Верховний Суд зазначив, що враховуючи конфіскаційний характер санкції, передбаченої ч.3 ст.228 ЦК, який суд не може змінити, як і зменшити розмір, ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції.

Об'єднана палата звертала увагу на невідповідність норми ч.3 ст.228 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, її каральний характер, притаманний нормам саме публічного, а не приватного права, а також на суттєві логічні невідповідності приписів частин 1, 2 ст.228 ЦК України, які встановлюють, що нікчемним є правочин який суперечить публічному порядку, але як наслідок передбачають більш м'які наслідки - двосторонню реституцію та ч.3 цієї статті, яка щодо оспорюваного правочину (який порівняно з нікчемним є не очевидно недійсним і відтак має меншу суспільну небезпеку) встановлює у якості наслідків набагато жорсткішу санкцію - стягнення з винної сторони (сторін) майна на користь держави.

У справі №911/934/23 колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для застосування ч.3 ст.228 ЦК України як норми внутрішнього законодавства, що за своїм змістом створює підстави для непропорційного втручання держави в право власності приватних осіб, що суперечить приписам Першого протоколу до Конвенції. Такий висновок є загальним, базується на недоліках самої законодавчої норми (тобто він має застосовуватися незалежно від обставин конкретної справи).

Об'єднана палата звертала увагу на те, що ч.3 ст.228 ЦК України не була виключена з ЦК України, хоча її аналог у ГК (ст.208) втратив чинність у зв'язку з втратою чинності цим Кодексом в цілому у 2025 році. Крім того, питання щодо існування цієї норми наразі знаходиться на вирішенні законодавця (проєкт рекодифікації ЦК) - за таких умов втручання суду у вирішення цього питання не може вважатися доцільним.

Враховуючи викладене, Об'єднана палата уточнила висновки, що містяться у постановах від 13.11.2024 у справі №911/934/23, від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, а також інших постановах колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.228 ЦК України, таким чином:

- при визначенні підстав для застосування ч.3 ст.228 ЦК України, яка містить санкцію конфіскаційного характеру, не властиву нормам цивільного законодавства, і яка несе в собі високі ризики втручання держави в право власності приватних осіб, суд має враховувати критерії, визначені ЄСПЛ, щодо пропорційності покарання (конфіскації без вироку суду) та можливості обрання менш обтяжливого заходу для винної сторони правочину (двосторонньої реституції, стягнення збитків, штрафу тощо);

- ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що під час розгляду справи Службою безпеки України не доведено належними засобами доказування того, що оскаржувані договори на підставі ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України суперечать інтересам держави і суспільства.

Відтак, суд вважає вказану вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

З аналогічних підстав не підлягає задоволенню позовна вимога третьої особи про визнання недійсним правочину щодо передачі акцій компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited, НЕ294917), оформленого реєстраційною формою НЕ 57, поданою 28.02.2023 до державного реєстратора Департаменту реєстратора компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр, як правочину, який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства при наявності умислу у обох сторін.

Разом з цим, оцінюючи фактичні обставини, що стали підставою позову третьої особи (Служби Безпеки України), суд у частині вимог третьої особи щодо про визнання недійсними договору № 24/10/2-2 купівлі-продажу на користування надрами, наданими спеціальним дозволом на користування надрами №766 від 24.01.1997, укладеного 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром»; договору №24/10/22-2, укладеного 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки вказані договори суперечать санаційному законодавству, що у подальшому визнано і Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» у заяві про визнання позову Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited), керується наведеним нижче.

У справі № 924/971/23 (постанова Великої палати Верховного суду від 16.04.2025) Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову потрібно відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, оскільки суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин. Такий підхід є сталим та знайшов відображення, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження 12-15гс19, пункт 7.43) від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункти 81, 83, 84), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 95), від 22.10.2022 у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21, пункт 102), від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23, пункт 221).

Принцип jura novit curia («суд знає закони»), зокрема, полягає у тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum dabo tibi ius).

Неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

У зв'язку із цим посилання позивача у позовній заяві на норми права, які не підлягають застосуванню у цій справі, не є підставою для відмови в задоволенні пред'явленого позову, оскільки при вирішенні справи суд враховує підставу (обґрунтування) та предмет позовних вимог.

Для суду під час визначення меж судового розгляду є визначальними фактичні підстави позову, наведені у поданій позивачем позовній заяві. На противагу фактичним підставам позову суд у його процесуальній діяльності не обмежують визначені позивачем правові підстави позову, оскільки саме суд зобов'язаний здійснити правову кваліфікацію обставин справи під час вирішення спору.

З урахуванням того, що фактичною підставою позову третьої особи (Служби безпеки України) стало порушення сторонами спірних правочинів вимог санкційного законодавства, що встановлено та проаналізовано судом вище, доведено матеріалами справи і її фактичними обставинами, позов третьої особи у частині вимог про визнання недійсними договору № 24/10/2-2 купівлі-продажу на користування надрами, наданими спеціальним дозволом на користування надрами №766 від 24.01.1997, укладеного 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром»; договору №24/10/22-2, укладеного 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки вказані договори суперечать санаційному законодавству, що у подальшому визнано і Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» у заяві про визнання позову Компанії I.Eс Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на оплату позовів судовим збором підлягають покладанню на відповідачів порівну.

Враховуючи що суддя Демидов В.О. перебував у відпустці, рішення у даній справі винесено у перший робочий день 16.02.2026.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Компанії І.ЕС Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited) задовольнити повністю.

2. Позов Служби безпеки України задовольнити частково.

3. Визнати недійсним договір № 24/10/2-2 купівлі-продажу на користування надрами, наданими спеціальним дозволом на користування надрами №766 від 24.01.1997, укладений 02.10.2024 між Акціонерним товариством «Малинський каменедробильний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром».

4. Визнати недійсним договір №24/10/22-2 купівлі-продажу на користування надрами, наданими спеціальним дозволом на користування надрами №766 від 24.01.1997, укладений 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новел Пром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинська видобувна компанія».

5. В іншій частині позову Служби безпеки України відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2026

Суддя Владислав ДЕМИДОВ

Попередній документ

134082081

Наступний документ

134082083

Інформація про рішення:

№ рішення:	134082082
№ справи:	910/13192/24
Дата рішення:	30.01.2026
Дата публікації:	17.02.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; купівлі-продажу, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (08.01.2026)
Дата надходження:	25.10.2024
Предмет позову:	визнання договору недійсним

Розклад засідань:

Минулі засідання (20)

05.12.2024 10:20	Господарський суд міста Києва
17.12.2024 12:00	Північний апеляційний господарський суд
26.12.2024 10:20	Господарський суд міста Києва
21.01.2025 10:00	Господарський суд міста Києва
04.02.2025 12:00	Господарський суд міста Києва
27.02.2025 10:30	Господарський суд міста Києва
20.03.2025 10:00	Господарський суд міста Києва
31.03.2025 14:00	Північний апеляційний господарський суд
31.03.2025 14:20	Північний апеляційний господарський суд
31.03.2025 14:30	Північний апеляційний господарський суд
03.04.2025 12:00	Господарський суд міста Києва
09.04.2025 15:00	Північний апеляційний господарський суд
08.05.2025 11:00	Господарський суд міста Києва
16.05.2025 11:00	Господарський суд міста Києва
27.11.2025 10:00	Господарський суд міста Києва
04.12.2025 12:15	Господарський суд міста Києва
11.12.2025 10:00	Господарський суд міста Києва
08.01.2026 11:00	Господарський суд міста Києва
22.01.2026 10:30	Господарський суд міста Києва
30.01.2026 12:00	Господарський суд міста Києва