ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.02.2026Справа № 910/1267/26
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши
позовну заяву Служби безпеки України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВІКСІМ»
про стягнення 403 970, 07 грн,
Служба безпеки України (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВІКСІМ» про стягнення 403 970, 07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором про закупівлю товарів за державні кошти №19/1-442в від 26.07.2025, в частині повної та своєчасної поставки товару.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.162 Господарського процесуального кодексу України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статтей Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.
Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно із ч. 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Позовна заява була подана від імені позивача Проскуряковою Н.А. через «Електронний суд», у зв'язку з чим, остання не зобов'язана зазначати інформацію про наявність у неї електронного кабінету.
Проте, зазначене не нівелює обов'язку позивача зазначити відповідну інформацію про наявність у нього та відповідача Електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
З огляду на викладене, суд зазначає, що представником позивача в поданому позові не зазначено інформації щодо наявності/відсутності в позивача та відповідача зареєстрованих електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).
Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем заявляються вимоги про стягнення з відповідача суми пені та штрафу, разом з тим, у прохальній частині позовної заяви викладено вимогу про стягнення загальної суми в розмірі 403 970, 07 грн, тобто позивач зазначив загальну суму заявлену до стягнення, не розмежовуючи окремо суми заборгованості.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не викладено чітко й безумовно, а прохальна частина позовної заяви не відповідає її змісту.
Отже, позивачу потрібно надати заяву з уточненням прохальної частини позову із зазначенням окремо сум, які заявляються до стягнення.
Крім цього, позивачем до позову надано розрахунок сум, що підлягають стягненню, в загальному розмірі 356 210, 07 грн, з яких: 216 910, 00 грн пеня та 139 300, 07 грн штраф, тоді як убачається з тексту позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 264 670, 00 грн пені та 139 300, 07 грн штрафу у загальному розмірі 403 970, 07 грн.
Отже, позивачу потрібно надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Враховуючи викладене, позовна заява Служби безпеки України підлягає залишенню без руху.
При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Служби безпеки України залишити без руху.
2. Встановити Службі безпеки України строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Я.А.Карабань