вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
16 лютого 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1391/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Ужгород
до відповідача Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Велика Добронь Закарпатської області
про стягнення 119 532,28 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про стягнення 119 532,28 грн заборгованості за договорами на розробку проєктно-кошторисної документації № ДОГ/ЗФ/100-7544-24 від 20.09.2024 та № ДОГ/1-ДОГ/ЗФ/100-4787-24 від 09.10.2024, мотивованим неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати за виконані позивачем роботи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1391/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025.
Відповідно до частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з частиною 3 статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною 3 статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, виходячи з того, що вказана справа за ціною позову (до ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) відноситься до малозначних справ, а обсяг та характер доказів у справі не потребують розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, суд доходить висновку про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.12.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Згідно з частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвала суду від 16.12.2025 про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та така отримана 17.12.2025.
Відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом.
Згідно з частиною 2 статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до частини 9 статті 165, частини 2 статті 178, частини 1 статті 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами пункту 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Відповідно до укладеного між сторонами договору на приєднання до газорозподільної системи (для приєднання, що не є стандартним) № ДОГ/ЗФ/100-7544-24 від 05.07.2024 Великодобронська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області приєдналась до газорозподільної системи Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - Оператор ГРМ) на підставі технічних умов приєднання №ЗФ/100/ТУ-383-24 від 05.07.2024. Адреса об'єкта с. Чомонин, вул. Миру 91/1.
В подальшому, між Оператором ГРМ (далі також - підрядник) та Великодобронською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області (далі також - замовник) було укладено договір на розробку проєктно-кошторисної документації № ДОГ/ЗФ/100-7544-24 від 20.09.2024 (далі - договір-1), предметом якого є зобов'язання підрядника розробити, погодити та передати замовнику проєктно-кошторисну документацію внутрішнього газопостачання по об'єкту: с. Чомонин, вул. Миру 91/1, надалі - ПКД (код ДК 021:2015:71320000-7 "Послуги з інженерного проєктування") згідно з вимогами чинного законодавства України), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до умов цього договору (пункт 1.1 договору-1).
Загальна вартість робіт за цим договором становить 42 586,00 грн з ПДВ. Замовник перераховує Оператору ГРМ вартість робіт протягом 5 календарних днів після підписання акта виконаних робіт, згідно зведеного кошторису на проєктні, науково-проєктні, вишукувальні роботи. Вартість робіт розрахована на підставі завдання на проєктування та чинних державних і відомчих норм і нормативів та включає розробку проєктно-кошторисної документації та його погодження (пункти 3.1, 3.2 договору-1).
Відповідно до пункту 3.5 договору-1 розрахунки за цим договором проводяться в національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів замовником на поточний рахунок підрядника.
Пунктом 4.1 договору-1 сторони визначили термін (строк) розроблення проєктно-кошторисної документації - 40 робочих днів, за умови своєчасного отримання підрядником вихідних даних та інформації, необхідної для виконання робіт.
Приймання-передача і оцінка виконаних робіт (результату робіт) здійснюється згідно з умовами цього договору та наданим завданням на проєктування.
Після завершення виконання робіт підрядник на наступний робочий день передає замовнику результат робіт (проєктно-кошторисну документацію) та підписаний уповноваженим представником підрядника акт приймання-передачі виконаних робіт в двох примірниках. Розроблена ПКД передаються замовнику у трьох примірниках в паперовому вигляді та один в електронному вигляді в форматі "pdf" (пункти 5.1, 5.2 договору-1).
Відповідно до пункту 5.3 замовник протягом 10 дів з моменту отримання акту приймання-передачі виконаних робіт та результату робіт підписує такий акт і передає один його примірник підряднику або надає останньому письмову обґрунтовану відмову від писання акту приймання-передачі виконаних робіт та приймання робіт за цим договором.
У випадку неповернення замовником акту приймання-передачі виконаних робіт або ненадання обґрунтованої відмови від приймання робіт у визначений строк цей акт вважається підписаним сторонами без зауважень та має повну юридичну силу, а виконані роботи підлягають оплаті (пункт 5.5 договору).
Відповідно до договірної ціни на проєктні, науково-проєктні, вишукувальні роботи №828, а також до розрахунку на проєктні, науково-проєктні, вишукувальні роботи № 828.1 сторони погодили вартість нового будівництва системи внутрішнього газопостачання котельні дошкільного навчального закладу за адресою Ужгородський район, с. Чомонин, вул. Миру 91/1. Нестандартне приєднання в сумі 35 488,00 грн, та ПДВ в розмірі 7098,00 грн.
За наслідками виконання підрядником розробки ПКД на виконання умов договору-1, сторонами підписано акт виконання робіт № 5849 від 17.12.2024 на суму 42 586,00 грн.
Також, 09.10.2024 між Оператором ГРМ та замовником укладено аналогічний за своїми умовами договір на розробку проєктно-кошторисної документації № ДОГ/1-ДОГ/ЗФ/100-4787-24 (далі - договір-2), предметом якого є зобов'язання підрядника розробити, погодити та передати замовнику проєктно-кошторисну документацію зовнішнього газопостачання по об'єкту: с. Чомонин, вул. Миру 91/1, надалі - ПКД (код ДК 021:2015:71320000-7 "Послуги з інженерного проєктування") згідно з вимогами чинного законодавства України, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до умов цього договору (пункт 1.1 договору-2).
Відповідно до пункту 3.1 договору-2 вартість робіт 65 454,00 грн з ПДВ. Замовник перераховує Оператору ГРМ вартості робіт протягом 5 календарних днів після підписання акту виконаних робіт, згідно зведеного кошторису на проєктні, науково-проєктні, вишукувальні роботи.
Відповідно до договірної ціни на проєктні, науково-проєктні, вишукувальні роботи №827, а також до розрахунку на проєктні, науково-проєктні, вишукувальні роботи № 827.1 сторони погодили вартість нового будівництва системи зовнішного газопостачання котельні дошкільного навчального закладу за адресою Ужгородський район, с. Чомонин, вул. Миру 91/1. Нестандартне приєднання в сумі 54 545,00 грн та ПДВ в розмірі 10 909,00 грн.
За наслідками виконання підрядником розробки ПКД на виконання умов договору-2, сторонами підписано акт виконання робіт № 432 від 17.12.2024 на суму 65 454,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що підрядником виконано договори щодо розроблення ПКД.
Натоміть, Оператор ГРМ стверджує, що замовником не виконано зобов'язання за договорами з оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в загальному розмірі 108 040,00 грн.
Вказані обставини зумовили звернення позивача 20.11.2025 до відповідача з претензією врегулювати даний спір у досудовому порядку з вимогою сплатити грошові кошти у розмірі 108 040,00 грн сумарно по обом договорам, надісланою на електронну адресу відповідача та поштою кореспонденцією з описом вкладення документів на дійсну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Втім, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду щодо стягнення заборгованості, разом з нарахованими 8 366,71 грн інфляційних втрат та 3 125,57 грн 3% річних.
Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами підряду, який регулюється главою 61 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі статтею 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1, 2 статті 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У відповідності до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами (частина 4 статті 882 ЦК України).
Поряд з цим, пунктом 1 частини 1 статті 889 ЦК України визначено обов'язок замовника сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
В свою чергу, як передбачено умовами укладених між сторонами договорів, замовник перераховує Оператору ГРМ вартість робіт протягом 5 календарних днів після підписання акту виконаних робіт Таким чином, строк оплати робіт обчислюється від дати підписання сторонами акта виконаних робіт.
Судом встановлено, що позивач повністю виконав зобов'язання за договорами щодо виконання робіт, про що свідчать підписані сторонами акти здачі-приймання робіт № 5849 та № 432 від 17.12.2024. Водночас, відповідачем вартість таких робіт не сплачено, наведеного останнім не спростовано, доказів відсутності зобов'язань за спірними договорами не надано.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність законних та обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача 108 040,00 грн основного боргу за договорами-1, 2.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання в повному обсязі, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 8 366,71 грн інфляційних втрат та 3 125,57 грн 3% річних.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт у передбачений договором порядок і строк, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат є правом кредитора (позивача), яке він може реалізувати при неналежному виконанні боржником грошового зобов'язанні, що в даному випадку допущено відповідачем та водночас є підставою для настання для останнього відповідних правових наслідків, передбачених частиною 2 статтею 625 ЦК України.
Так, в разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Так, у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно здійснено нарахування 3 % річних та інфляційні втрати на суму заборгованості, яка не сплачена відповідачем у встановлений в договорах строк.
Суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат (період нарахування: 24.12.2024 (дата початку прострочення виконання зобов'язання) - 10.12.2025 (до подання даної позовної заяви)) в інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", встановив, що вказаний розрахунок є арифметично вірними, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договорів, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8 366,71 грн інфляційних втрат та 3 125,57 грн 3% річних підлягають задоволенню.
Резюмуючи викладене, суд зазначає про доведення позивачем факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за укладеними договорами в частині нездійснення останнім оплати за виконані позивачем роботи у передбачені строки. Натомість, відповідач станом на день розгляду даної справи не надав суду доказів повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт за договорами, наявність заборгованості не спростував, заперечень щодо заявлених до нього вимог суду не подав.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89463, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Велика Добронь, вул. Чонгор, буд. 2, код ЄДРПОУ 04349857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Євгена Коновальця, буд. 2, код ЄДРПОУ 45365917) 119 532,28 грн (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 28 коп.) заборгованості, з яких 108 040,00 грн (сто вісім тисяч сорок гривень 00 коп. ) основного боргу, 8 366,71 грн (вісім тисяч триста шістдесят шість гривень 71 коп.) інфляційних втрат та 3 125,57 грн (три тисячі сто двадцять п'ять гривень 57 коп.) 3% річних, а також 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) грн на відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 16.02.2026.
Суддя Д. Є. Мірошниченко