вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
16.02.2026м. ДніпроСправа № 904/6686/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК СТАНДАРТ", м. Дніпро
про стягнення штрафних санкцій за договором підряду
Без виклику (повідомлення) учасників справи
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК СТАНДАРТ" (далі - відповідач) штрафні санкції за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 319/4Д від 07.04.2025 року у загальному розмірі 233 048,08 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- пеня за порушення терміну початку виконання робіт 2-го етапу у сумі 161 340,98 грн;
- пеня за порушення строків завершення будівництва у сумі 71 707,10 грн.
Ухвалою від 27.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
12.12.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК СТАНДАРТ" надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечує.
Разом із відзивом на позов, відповідач надав заяву, в якій просив розглядати справу № 904/6686/25 у загальному провадженні.
17.12.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 19.12.2025 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК СТАНДАРТ" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.
Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
16.02.2026 справу розглянуто по суті в межах розумного строку.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 319/4Д від 07.04.2025 в частині повного та своєчасного виконання робіт.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що до виконання робіт за Договором підряду Підрядник приступив вчасно та виконав їх також вчасно, відповідно до Календарного графіку виконання робіт, що підтверджується Актом від 16.05.2025 року №1 ПКД здачі-приймання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №475» за Договором № 322/4Д від 07.04.2025 року. У вказаному Акті зазначено, що виконані роботи відповідають умовам Договору та прийняті замовником. Сторони одна до одної претензій не мають.
Відповідач стверджує, що за Актом від 16.05.2025 року №1 ПКД виконані роботи погоджені до оплати командиром ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 29.05.2025 року.
На думку Відповідача, вказане підтверджує той факт, що в частині початку виконання робіт за Договором свої зобов'язання Підрядник виконав належним чином та відповідно до умов зазначеного Договору. За ініціативою Позивача за Договором підряду було складено Акт огляду будівельного майданчика від 21.05.2025 року. У вказаному Акті огляду Позивач зазначає, що Підрядник порушив підпункт «а» пункту 4.1.1 розділу 4 Договору, а саме порушив строки початку робіт визначених у «Календарному графіку виконання робіт» та підпункт «б» - більше ніж на 5 (п'ять) днів порушив строк виконання основних робіт, що, в свою чергу, відповідно до умов Договору є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку. Натомість, відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток 4), строки виконання робіт за Договором встановлені з 01 травня 2025 року по 16 червня 2025 року.
Відповідач зазначає, що зазначений строк є періодом (проміжком часу), протягом якого Підрядник зобов'язаний виконати визначений договором підряду обсяг робіт та передати їх результат Замовнику. Отже, Відповідач вважає, що початкова дата (01.05.2025) означає момент, з якого Підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт за договором, а кінцева дата (16.06.2025) - граничний строк, до закінчення якого Підрядник повинен завершити роботи у повному обсязі та передати їх Замовнику відповідно до умов Договору.
Відповідач переконаний, що фундаментальним у спірних правовідносинах є правильне визначення змісту зобов'язання за договором. Саме від встановлення того, які дії підрядник зобов'язався виконати на користь замовника, залежить належна кваліфікація прав та обов'язків сторін, а також обсяг і характер відповідальності у разі їх порушення.
Відповідач наголошує, що Договір підряду не містить положень, якими встановлюється відповідальність Підрядника за порушення термінів початку виконання будівельних робіт окремо за ІІ етапом Договору.
У Повідомленні від 25.06.2025 року №21/100-671, Позивач вказує, що відповідно до ст. 651, частини 2 статті 849 ЦК України, враховуючи підпункт «а» пункту 4.1.1. розділу 4 Договору, додаток 4 до Договору, Військова частина НОМЕР_1 (Замовник) скористалася своїм правом достроково розірвати Договір в односторонньому порядку так як Підрядник ТОВ «ДСК СТАНДАРТ» не розпочав будівництво об'єкта протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору Підряду та одночасно повідомляє про розірвання Договорів підряду через 5 днів з дати отримання Підрядником вказаного повідомлення.
Відповідач вважає, що в даному випадку, застосування вказаного пункту Договору як підстави для одностороннього розірвання Договору є необґрунтованим, оскільки роботи за Договором підряду були розпочаті Відповідачем вчасно, у межах 5-ти денного терміну з дати підписання Договору, як це передбачено п.3.2. Договору.
Відповідач вказує, що Позивач посилається на порушення відповідачем підпункту «а» пункту 4.1.1 розділу 4 Договору, що на його переконання було достатньою та належною підставою для розірвання Договору в порядку, передбаченому частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України і при цьому надало йому право на відшкодування збитків.
Також Відповідач вказує, що, враховуючи волевиявлення Замовника на складення Акту огляду будівельного майданчика та зазначення у ньому, як підставу підпункт «а» пункту 4.1.1. розділу 4 Договору, яка передбачає право Замовника на дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку, Підрядник обґрунтовано вважав, що подальше виконання зобов'язань за цим договором, у тому числі в частині виконання обов'язку інформувати Замовника про хід та забезпечення виконання робіт у порядку, визначеному п. 8.4. Договору є недоцільним та позбавленим правового змісту. З моменту підписання Акту огляду будівельного майданчика, у Підрядника відсутні правові підстави продовжувати будівельні роботи та надавати звітність про виконання робіт, оскільки ініціатива розірвання та фактичне припинення правовідносин виходили від Замовника. Відтак, невиконання Підрядником обов'язку, передбаченого п. 8.4., у цих умовах не може розцінюватися як порушення Договору чи підстава для застосування до нього негативних наслідків.
Відповідач зазначає,що, враховуючи умови укладеного між сторонами договору, прострочення зобов'язання з виконання робіт за договором починається із наступного дня після 10.06.2025 року. Лише після спливу вказаного строку у позивача (замовника) виникає право на нарахування штрафних санкцій, передбачених умовами договору, зокрема, право на нарахування пені.
Відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток 4), термін виконання робіт за Договором підряду - до 16.06.2025 року. Водночас, звертаючись з даним позовом всупереч наведеним положенням законодавства, умов договору та судовій практиці здійснив нарахування заявленої до стягнення суми пені за прострочення ІІ етапу - Будівельних робіт за період з 01.05.2025 по 03.07.2025.
Відповідач зазначає, що в обґрунтування нарахування розміру пені Позивач посилається на пункт 13.3 Договору, відповідно до якого, за порушення терміну початку виконання робіт по Договору (пункт 3.1), Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % (нуль цілих одну десятих відсотка) Договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо Підрядник не розпочав роботу протягом 30 (тридцяти) календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, повідомивши Підрядника письмово. Виходячи з положень вказаного пункту Договорів підряду передбачено право Замовника нарахувати пеню за порушення терміну початку робіт за Договором, у випадку, якщо Підрядник, не розпочав виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після підписання Договору підряду (п.3.2. Договору).
Натомість нараховуючи пеню, передбачену за порушення терміну початку виконання робіт по Договору, Позивач, враховуючи погоджені Календарним графіком (Додаток 4) строки, вказав про порушення строків виконання робіт окремо за ІІ етапом - Будівельні роботи.
Разом з тим нарахування пені окремо за кожним етапом виконання робіт, визначених у Календарному графіку (Додаток 4) до Договору, на думку Відповідача, є помилковим, оскільки відповідно до змісту п.1.1. Договорів Підряду, зобов'язання Підрядника полягає в розробці проектно-кошторисної документації та виконанні будівельних робіт по визначеному в укладеному Договорі об'єкту, що відповідає передбаченому умовами Договору порядку нарахування пені за невиконання зобов'язання в цілому.
Відповідач вважає, що нарахування Позивачем пені та штрафу за несвоєчасне завершення будівельних робіт є безпідставним, оскільки фактичне завершення робіт за Договором відбулося 21.05.2025 року - в день складання та підписання сторонами Акту огляду будівельного майданчика, що засвідчує припинення виконання зобов'язань Підрядником. Надсилання Позивачем повідомлення про розірвання Договору лише 25.06.2025 року, тобто більше ніж через місяць після складання відповідного Акту, не змінює правової природи фактичного припинення виконання робіт та не може розглядатися як підстава для нарахування штрафних санкцій.
Оскільки розірвання Договору ініційовано самим Позивачем 21.05.2025 року, тобто до настання граничного строку завершення робіт 16.06.2025 року та з урахуванням того, що Підрядник після підписання Акту не мав юридичних підстав для продовження виконання робіт, нарахування пені за порушення строків завершення будівельних робіт за Договором, на думку Відповідача, є юридично необґрунтованим та суперечить положенням самого Договору та принципам добросовісності у договірних відносинах. Враховуючи викладене, у Позивача відсутні правові підстави для нарахування пені, як форми відповідальності за прострочення виконання зобов'язань, які фактично не настали.
ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.
Позивач вказує, що відповідно до календарного графіку виконання робіт по Договору роботи ІІ етапу (Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4)) складаються з наступних робіт: будівля бліндажа (УФС-3); ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках; місця ведення вогню; люк; вхід в траншеї; відхоже місце.
Позивач стверджує, що Календарний графік виконання робіт (Додаток 4) до Договору містить конкретний, вичерпний перелік робіт ІІ етапу (Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4)), що повинні бути розпочаті з 11.05.2025. Прострочення з боку відповідача терміну початку виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, визначеному укладеним Договором, що передбачені ІІ етапом виконання робіт Календарного графіку виконання робіт (додаток 4) підтверджується Актом огляду будівельного майданчику від 21.05.2025, складеним уповноваженими представниками Військової частини НОМЕР_1 та ТОВ «ДСК Стандарт», відповідно до якого за результатами огляду будівельного майданчику будівельні роботи на них станом на 21.05.2025 не розпочаті.
Повідомлень про хід виконання робіт, в яких би було зазначено що відповідач приступив до виконання будівельних робіт ІІ етапу, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо), як то визначено п. 8.4 укладеного Договору від Підрядника на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило.
Крім того, Позивач зазначає, що відповідач у своєму відзиві не заперечує, що на дату розірвання Договору (03.07.2025) до виконання будівельних робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт (додаток 4)), ІІ етап (будівля бліндажа (УФС-3); ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках; місця ведення вогню; люк; вхід в траншеї; відхоже місце) фактично не приступив.
Позивач вказує, що вказані обставини не заперечуються відповідачем та не підлягають доказуванню в силу вимог ч. 1 ст. 75 ГПК України.
Щодо думки відповідача про те, що з 21.05.2025 - дати складання Акту огляду будівельного майданчику, яким встановлено відсутність початку будівельних робіт за Договором у нього не було юридичних підстав для їх продовження, Позивач зазначив, що підпунктом «а» п. 4.1.1 Договору передбачено право Замовника розірвати Договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши Підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі якщо Підрядник не розпочав будівництво Об'єкта протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками Замовника разом із представниками Підрядника.
Відповідно до п. 4.1.1 Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання Підрядником письмового повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку, яке направляється Замовником на адресу Підрядника, отже Позивач переконаний, що акт огляду будівельного майданчика є лише документом, який фіксує певний факт порушення умов Договору, в даному випадку відсутність початку будівельних робіт, передбачених Договором станом на 21.05.2025 і абсолютно не свідчить про розірвання Договору. Матеріальною ж підставою розірвання Договору є письмове повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку, яке направляється Замовником на адресу Підрядника.
Повідомлення про розірвання договору направлено 25.06.2025, отримано відповідачем 27.06.2025.
Отже, на думку Позивача, у відповідності до умов Договору, він є розірваним з 03.07.2025.
Таким чином, наявні визначені укладеним Договором підстави для стягнення з Відповідача пені як за порушення терміну початку виконання робіт ІІ етапу з 11.05.2025 по дату розірвання - 03.07.2025, так і за порушення строку завершення робіт за Договором (10.06.2025) по дату його розірвання.
Розірвання ж Договору підряду Військовою частиною НОМЕР_1 з 03.07.2025 в односторонньому порядку за викладених обставин жодним чином не впливало як на обов'язок Відповідача розпочати виконання робіт ІІ етапу (Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4) на об'єкті, відповідно до укладеного Договору у визначені ними строки, так і на його обов'язок завершити роботи за Договором у визначений Договором термін, та абсолютно не впливає на наявність підстав для стягнення неустойки як за порушення терміну початку виконання робіт ІІ етапу з 11.05.2025 так і за порушення строку завершення робіт за Договором (10.06.2025) по дату його розірвання (03.07.2025).
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору підряду, строку його дії, порядок та строки виконання робіт, факт виконання та передачі робіт замовнику, загальна вартість робіт, наявність прострочення початку виконання робіт та порушення строку передачі їх результату замовнику, наявність підстав для стягнення пені та штрафу, правомірність заявлених до стягнення сум пені та штрафу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як убачається з матеріалів справи, 07.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" (далі - підрядник, відповідач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - замовник, позивач) був укладений договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 319/4Д (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого в порядку, строки та на умовах, визначених договором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проєктно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об'єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464" (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти виконані на умовах договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи.
У пунктах 17.1., 17.2. договору сторони визначили, що строк дії договору - це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов'язання відповідно до договору. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань за договором.
З матеріалів справи вбачається, що невід'ємною частиною договору є:
- додаток № 1 - Договірна ціна;
- додаток № 2 - Завдання на проєктування;
- додаток № 3 - Зобов'язання;
- додаток № 4 - Календарний графік виконання робіт.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками обох сторін, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з пунктом 1.4. договору роботи виконуються за етапами:
І етап - Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії "Робочий проєкт" (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робі (додаток 4), що є невід'ємною частиною договору;
ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).
Відповідно до частин 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
У пункті 2.1. договору сторони погодили, що вартість робіт по договору визначена за договірного ціною (додаток № 1) і складає: 2 987 807,75., в тому числі ПДВ - 497 967,96 грн. та є складовою частиною вартості робіт по об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта.
У подальшому, зокрема, до вказаного пункту договору сторонами були внесені зміни.
Так, 16.05.2025 сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 319/4Д від 07.04.2025, за умовами пункту 1.1. якої, керуючись абзацом 5 пункту 48 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022, пунктом 2.3. договору, сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт в бік зменшення на 4 грн. 85 коп., у зв'язку з чим домовилися про внесення змін до пункту 2.1. розділу 2 договору та викладення його у наступній редакції: "2.1. Вартість робіт по договору визначена за договірною ціною (додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 16.05.2025 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 319/4Д від 07.04.2025), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (додаток № 5/1-5/8 до додаткової угоди № l від 16.05.2025 до договору № 319/4Д від 07.04.2025), і складає: 2 987 796,00 грн., в тому числі ПДВ - 497 966,00. та є складовою частиною вартості робіт по об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта.".
Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Так, у розділі 3 договору сторони були визначені умови щодо строків виконання робіт, а саме:
- строки виконання робіт за договором визначені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4) (пункт 3.1. договору);
- підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5-ти календарних днів після підписання договору підряд (пункт 3.2. договору);
- строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвідчуються відповідно до розділу 14 договору) (пункт 3.3. договору);
- після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності об'єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника (пункт 3.4. договору);
- підрядник передає замовнику (згідно з накладною): по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії (повний комплект у форматі Portable Document Format (pdt); Проєктну документацію стадії "Робочий проєкт" у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії (повний комплект у форматах Portable Document Format (pdf), Microsoft officc Word 2016 (does). Позитивний експертний звіт. Замовник протягом 10-ти календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та Акту виконаних робіт зобов'язаний прийняти роботи шляхом підписання Акту викопаних робіт та направити його виконавцю. У разі відмови від підписання Акту виконаних робіт замовник у цей самий строк зобов'язаний направити підряднику вмотивовану відмову від приймання проєктної документації (пункт 3.5. договору);
- у разі отримання підрядником вмотивованої відмови замовника від приймання проєктої документації сторонами складається Акт з переліком недоліків, недоробок і термінів їх усунення підрядником (пункт 3.6. договору).
У розділі 8 договору сторонами була визначена, зокрема, така організація виконання робіт та контроль за якістю робіт і матеріальними ресурсами:
- замовник за Актом приймання-передачі об'єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт) (пункт 8.1. договору);
- підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання договору відповідно до Календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт (пункт 8.2. договору);
- підрядник щомісячно до 10-го числа наступного місяця зобов'язаний інформувати замовника про: хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); забезпечення виконання робіт з використанням матеріалів згідно з кошторисною документацією; залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників; результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів (пункт 8.4. договору).
Судом встановлено, що об'єкт був переданий підряднику 08.04.2025 за Актом приймання-передачі будівельного майданчика від 08.04.2025 (а.с.38)
Пунктом 6.1. договору передбачено, що забезпечення робіт проєктною документацією покладається на підрядника.
Згідно з умовами пункту 4.4. договору підрядник зобов'язаний, зокрема:
- розробити проєктну документацію відповідно до завдання на проєктування та інших вихідних даних, шляхом залучання субпідрядної організації. Забезпечити погодження проєктної документації із зацікавленими підприємствами, установами та організаціями і службами, погоджувальними організаціями, експертними організаціями (надати позитивний експертний звіт), обґрунтовувати та доводити прийняті проекті рішення. При необхідності коригування проєктної документації, по обґрунтованим зауваженням замовника та спеціалізованої будівельної експертизи - викопати його за свій рахунок (пункт 4.4.1. договору);
- виконати та передати замовнику проєктну документацію з позитивним експертним звітом, яка відповідає умовам договору, завданню, чинними будівельним нормам і нормативним документам, і належним чином оформлена у термін, встановлений сторонами у договорі та/або додатках до нього (пункт 4.4.2. договору);
- виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об'єкта за актом у визначений договором строк (пункт 4.4.3. договору).
Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
У розділі 10 договору сторони погодили умови щодо порядку приймання-передачі робіт, зокрема:
- приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідки про вартість викопаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 (пункт 10.1. договору);
- Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-23, акт здачі-приймання виконаних проектних робіт та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою № KБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином підрядником у двох примірниках і надаються для підписання замовнику (пункт 10.2. договору);
- замовник повинен розглянути та підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № KБ-2в та Довідку про вартість, виконаних будівельних робіт та витрат за формою № KБ-3 протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання вказаних документів або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт із зазначенням переліку зауважень та/або виявлених недоліків (дефектів) та строків їх усунення, при цьому визначений замовником строк є обов'язковим для підрядника (пункт 10.3. договору);
- прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість, матеріальних ресурсів, використаних під час виконання робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів, паспортів якості, тощо є обов'язковими згідно з чинним законодавством та іншої документації, щодо таких матеріалів) (пункт 10.4. договору).
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем був виконаний та переданий позивачу І етап робіт, про що сторонами 09.05.2025 був складений та підписаний Акт №1ПКД здачі-приймання виконаних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464" за договором № 319/4Д від 09.05.2025. В Акті сторони зазначили, що склали цей Акт про те, що виконані роботи відповідають умовами договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником. Сторони претензій одна до одної не мають. Вартість виконаних проектних робіт 77 500,00 грн., ПДВ- 15 500,00, всього з ПДВ: 93000,00 грн. Вартість експертизи проектної документації 6 999,60 грн. з ПДВ; вартість робіт 99 999,60 грн. (а.с.39).
При цьому пунктом 4.2.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний затвердити проєктну документацію, надати підряднику об'єкт (фронт робіт).
У подальшому Проєктна документація була затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2025 № 238 (а.с.37).
Слід відзначити, що у розділі 4 договору визначені права та обов'язки сторін, зокрема, згідно з пунктом 4.1. договору замовник має право:
- відповідно до статей 235, 236, 237 Господарського кодексу України, у разі порушення підрядником господарських зобов'язань за договором застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції - заходи оперативного виливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин: а) підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об'єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є Акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника; б) підрядник більше ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника; в) підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно-кошторисної документації під час будівництва об'єкта та не усунув їх протягом узгоджених замовником та підрядником строків. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника Акта виявлених порушень, який складається разом із представниками підрядника; г) систематичне порушення підрядником умов даного договору. Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника (пункт 4.1.1. договору);
- безперешкодно, у будь-який час, здійснювати контроль за ходом виконання робіт по об'єкту підрядником (не втручаючись у його господарську діяльність), щодо відповідності якості, обсягів і вартості виконуваних робіт проєктно-кошторисній документації та вимогам нормативних документів, та відповідністю матеріалів, конструкцій, виробів технічним вимогам, нормативним документам і при виявленні недоліків, вимагати їх негайного усунення або зупинення робіт (пункт 4.1.2. договору).
Пунктом 18.6. договору передбачено, що договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у випадках, що передбачені умовами договору. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання, припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником цінним листом з описом вкладення через засоби поштового зв'язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі.
З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2025 представниками позивача та відповідача був складений Акт огляду будівельного майданчику по об'єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464", в якому зазначено, що представник замовника Шаповал С.М., у присутності представника підрядника Касьянова В.В., склали цей акт про те, що відповідно до підпункту "а" пункту 4.1.1. розділу 4 договору про будівництво фортифікаційних споруд № 319/4Д від 07.04.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" та Військовою частиною НОМЕР_1 , оглянув будівельний майданчик опорного пункту № 464 щодо виконання робіт на об'єкті. Представниками сторін встановлено, що станом на 21.05 2025 підрядник роботи на об'єкті "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464" не розпочав, чим порушив строки початку робіт визначених у "Календарному графіку виконання робіт", додаток 4 до договору підряду .
Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було направлено Повідомлення № 21/100-677 від 25.06.2025, в якому зазначено про те, що відповідно до статті 651, частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, враховуючи підпункт "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору, додаток 4 до договору, Військова частина НОМЕР_1 (замовник) скористалася своїм правом достроково розірвати договір в односторонньому порядку, так як підрядник (ТОВ "ДСК Стандарт") не розпочав будівництво об'єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. Станом на 21.05.2025 ТОВ "ДСК Стандарт" порушено підпункт "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору, що підтверджується Актом огляду будівельного майданчика, складеного уповноваженими представниками замовника (Військова частина НОМЕР_1 ) та підрядника (ТОВ "ДСК Стандарт"); договір вважається розірваним через 5 днів з дати отримання ТОВ "ДСК Стандарт" повідомлення; додатком до повідомлення є Акт огляду будівельного майданчика по об'єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464" від 21.05.2025, на 1 аркуші.
Як зазначає позивач у позовній заяві, в порушення пунктів 1.4, 3.1, 8.4 договору, відповідач у строки, встановленні договором для виконання 2-го етапу робіт, до виконання будівельних робіт не приступив, про хід виконання робіт позивача не проінформував, станом на кінцеві терміни виконання робіт за договором будівельні роботи по об'єкту не завершив. Відсутність початку будівельних робіт (робіт 2-го етапу) по об'єкту підтверджена Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками позивача та відповідача 21.05.2025. Позивач зазначає, що для нього стало очевидним, що оскільки підрядник своєчасно будівельні роботи (роботи 2-го етапу) за договором не розпочав, то закінчення будівельних робіт у визначені договором строки стало явно неможливим, у зв'язку з чим замовником було прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку. Так, 25.06.2025 позивачем на адресу відповідача було направлено Повідомлення про розірвання договору підряду, яке було отримане відповідачем 27.06.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4903503157904. Таким чином, як зазначає позивач, договір підряду є розірваним в односторонньому порядку з 03.07.2025.
Під час розгляду справи судом було з'ясовано, що відповідач не погоджується з правомірністю дій позивача щодо розірвання договору, відповідач вважає, що підстави для дострокового розірвання договору були відсутні; станом на 21.05.2025 (момент складання Акту огляду будівельного майданчика) прострочення у відповідача було відсутнє, з огляду на те, що проєктна документація була затверджена позивачем лише 18.04.2025 (Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2025 № 238, а.с.34).
Проаналізувавши зміст договору, суд зазначає, що в тексті договору сторони розрізняють значення термінів:
1) "роботи по договору" / "роботи" - зміст якого складають всі роботи по договору, виконання яких узгоджено у пункті 1.1. договору та які складаються з двох етапів: І етап: 1) проєктні роботи; 2) експертиза проєктної документації; ІІ етап: будівельні роботи.
2) "будівельні роботи" / "будівництво" - зміст яких становлять окремо роботи ІІ етапу, що вбачається зі змісту пункту 1.4. договору, в якому зазначено, що ІІ етап - це будівельні роботи.
Слід також відзначити, що з Календарного графіку виконання робіт (додаток № 4 до договору) вбачається, що роботи ІІ-го етапу (будівельні роботи / будівництво) підлягали виконанню відповідачем в період з 11.05.2025 по 10.06.2025.
У той же час, у підпункті "а" пункту 4.1.1. договору передбачено, що замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника, у разі, якщо підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об'єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду.
Таким чином, виходячи зі змісту даного пункту договору, будівництво (це ІІ етап робіт) мало бути розпочате відповідачем протягом 10 календарних днів з дати підписання договору підряду, тобто в період з 08.04.2025 по 17.04.2025, що не узгоджується зі строком проведення зазначених робіт, узгоджених в Календарному графіку виконання робіт (додаток № 4 до договору) - це період з 11.05.2025 по 10.06.2025.
У той же час, виходячи з підстав та предмету даного спору, суд відзначає, що у предмет доказування у даній справі не входять обставини наявності/відсутності підстав для розірвання договору в односторонньому порядку позивачем, а також правомірність дій позивача щодо надіслання на адресу відповідача Повідомлення № 21/100-677 від 25.06.2025.
Так, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 319/4Д від 07.04.2025 в частині повного та своєчасного виконання будівельних робіт, а саме: позивач зазначає, що відповідач своєчасно не розпочав 2-й етап будівельних робіт на об'єкті, що унеможливило своєчасне виконання всього обсягу робіт за договором та передачу їх результатів у визначені договором строки позивачу. Враховуючи вказані обставини, за прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 13.3. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання робіт, у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день нерозпочатої роботи, за період прострочення з 11.05.2025 по 03.07.2025, в сумі 161 340,98 грн. На підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 10.06.2025 по 03.07.2025, в сумі 71 707,10 грн.
Вказане і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
У розділі 13 договору сторонами була визначена відповідальність сторін та порядок врегулювання спорів, зокрема:
- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність передбачену договором та чинним законодавством У країни (пункт 13.1. договору);
- за порушення терміну початку виконання робіт по договору (пункт 3.1. договору), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо підрядник не розпочав роботу протягом 30-ти календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово (пункт 13.3. договору).
Так, на підставі пункту 13.3. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання ІІ етапу робіт, у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день нерозпочатої роботи, за період прострочення з 11.05.2025 по 03.07.2025, в сумі 161 340,98 грн.
Як було зазначено вище, в тексті договору сторони розрізняють значення термінів:
1) "роботи по договору" / "роботи" - зміст якого складають всі роботи по договору, виконання яких узгоджено у пункті 1.1. договору та які складаються з двох етапів: І етап: 1) проєктні роботи; 2) експертиза проєктної документації; ІІ етап: будівельні роботи.
2) "будівельні роботи" / "будівництво" - зміст яких становлять окремо роботи ІІ етапу, що вбачається зі змісту пункту 1.4. договору, в якому зазначено, що ІІ етап - це будівельні роботи.
При цьому судом також встановлено, що відповідачем виконання робіт за договором було розпочато, а саме: відповідачем був виконаний та переданий позивачу І-й етап робіт, про що сторонами 09.05.2025 був складений та підписаний Акт здачі-приймання виконаних проєктних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 464" за договором № 319/4Д від 07.04.2025. В Акті сторони зазначили, що склали цей Акт про те, що виконані роботи відповідають умовами договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником. Сторони претензій одна до одної не мають. Вартість виконаних проектних робіт 77 500,00 грн., ПДВ- 15 500,00, всього з ПДВ: 93000,00 грн. Вартість експертизи проектної документації 6 999,60 грн. з ПДВ; вартість робіт 99 999,60 грн. (а.с.39).
При цьому пунктом 4.2.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний затвердити проєктну документацію, надати підряднику об'єкт (фронт робіт).
Проєктна документація була затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2025 № 238 (а.с.54).
Отже, матеріали справи підтверджують належне виконання відповідачем І-го етапу робіт.
Враховуючи викладене, нарахування пені на підставі пункту 13.3. договору є безпідставним, оскільки відповідач приступив до виконання робіт за договором, виконав їх І-й етап; матеріали справи не місять жодного доказу на підтвердження наявності прострочення терміну початку виконання робіт по договору; позивач помилково ототожнює зміст понять "роботи за договором" та "будівництво", для початку виконання яких договором передбачені різні терміни.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення пені в сумі 161 340,98 грн.
Крім того, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 10.06.2025 по 03.07.2025, в сумі 71 707,10 грн..
З приводу вказаних вимог позивача суд зазначає таке.
Вище судом встановлено, що Календарним графіком виконання робіт (додаток № 4 до договору) було передбачено, що роботи ІІ-го етапу (будівельні роботи / будівництво) підлягали виконанню відповідачем в період з 11.05.2025 по 10.06.2025.
Доказів виконання ІІ-го етапу робіт (будівельних робіт), а саме: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце, матеріали справи не містять.
У той же час, в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає однією із засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Так, у процесі розгляду справи судом, відповідач не надав суду докази виконання ІІ-го етапу робіт (будівельних робіт), а саме: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце, та передачі їх замовнику (позивачу) за відповідним Актом приймання-передачі.
Заперечення відповідача в частині того, що з моменту складання сторонами Акту огляду будівельного майданчику від 21.05.2025 він не мав права виконувати роботи за договором, оскільки розумів, що зазначений Акт складений у порядку підпункту "а" пункту 4.1.1. договору та свідчить про ініціювання позивачем розірвання договору, судом розцінюються критично, оскільки договір не містить положень, які б передбачали таке регулювання та звільняли відповідача від виконання його обов'язків за договором з моменту складання сторонами Акту огляду будівельного майданчику.
Суд також відзначає, що відповідно до пункту 4.3.6. договору підрядник має право ініціювати внесення змін до договору.
Більше того, згідно з умовами пункту 4.4. договору підрядник зобов'язаний, зокрема:
- виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об'єкта за актом у визначений договором строк (пункт 4.4.3. договору);
- завчасно, у письмовій формі, інформувати замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не менш ніж за 10 днів) (пункт 4.4.16. договору).
Доказів виконання підрядником (відповідачем) обов'язку щодо повідомлення замовника (позивача) про сповільнення або призупинення виконання робіт за договором матеріали справи не містять; також матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору в частині строків виконання робіт.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з нормами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У пункті 13.5. договору сторони передбачили, що за порушення строків завершення будівництва по договору, підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі 1% вказаної вартості.
Так, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 10.06.2025 по 03.07.2025, в сумі 71 707.10 грн.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с. 63), та встановлено, що під час його проведення позивачем було невірно визначено період прострочення, оскільки граничним строком виконання робіт ІІ-го етапу було 10.06.2025, отже, прострочення виникло лише з 11.06.2025.
Таким чином, розрахунок пені, здійснений позивачем, визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок: "З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".
Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
Отже, враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем зобов'язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено, що за порушення строків завершення будівництва розмір пені становить 68 719,31 грн., що і підлягає задоволенню.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача пені за п. 13.5. договору в розмірі 68 719,31 грн.
В частині стягнення пені в розмірі 164 328,77 грн. слід відмовити.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК СТАНДАРТ" про стягнення штрафних санкцій за договором підряду - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" (пр. Орлика Пилипа, будинок 16, офіс 207, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 43237430) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 68 719,31 грн - пені та 824,63 грн. - частину витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано -16.02.2026.
Суддя Н.Г. Назаренко