вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"04" лютого 2026 р. Cправа № 902/1595/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,
представники сторін не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Банк Альянс" (вул. Січових стрільців, буд. 50, м. Київ, 04053)
до: гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 341375,87 грн
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Банк Альянс" до гр. ОСОБА_1 про стягнення за Кредитним договором № ID6295768 від 23.07.2024 341375,87 грн, з яких 233333,35 грн сума строкової заборгованості по кредиту, 77641,32 грн сума простроченої заборгованості по кредиту, 10175,78 грн сума строкової заборгованості по процентам та 20225,42 грн сума простроченої заборгованості за процентами.
Ухвалою суду від 02.12.2025 відкрито провадження у справі №902/1595/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.12.2025.
18.12.2025 до суду від представника позивача надійшла заява (№2015/1512-1) про проведення судового засідання за його відсутності.
22.12.2025 від представника відповідача надійшла заява (б/н від 22.12.2025) про відкладення судового засідання на іншу дату, з метою підготовки та подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 22.12.2025 відкладено підготовче судове засідання на 26.01.2026.
22.01.2026 до суду від позивача надійшла заява (б/н від 22.01.2026) (вх.канц. № 01-34/724/26) про проведення судового засідання за відсутності уповноваженого представника.
В судовому засіданні 26.01.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2026.
Ухвалою суду від 26.01.2026 повідомлено позивача та відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
03.02.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 03.02.2026) про проведення судового засідання за його відсутності.
В судовому засіданні 04.02.2026 представники позивача та відповідача правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна заява представника позивача про проведення судового засідання без його участі.
Щодо обізнаності про судове засідання відповідача суд зазначає наступне.
Примірник ухвали суду від 26.01.2026 направлено представнику відповідача до електронного кабінету у системі ЄСІТС.
Згідно довідки про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області, ухвалу суду від 26.01.2026 надіслано представнику Фізичної особи-підприємця М'ячика М.В. адвокату Грабіку М.С. та доставлено до його електронного кабінету.
В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
23.07.2024 між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (Банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем М'ячиком Максимом Володимировичем (Позичальник, відповідач) укладено Договір про надання кредиту шляхом приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Банк Альянс" (Публічний договір) на підставі заяви-договору №ID6295768 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів (Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитор надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати відповідно до цільового призначення та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредито, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Пунктом 1.2. Кредитного договору встановлено, що надання кредиту здійснюється шляхом зарахування грошових коштів у сумі Кредиту на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 , відкритий у АТ "БАНК АЛЬЯНС", з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку.
За умовами п.п. 2.1.- 2.3. Кредитного договору кредит визначено в розмірі 400 000 грн строком на 36 місяців.
Підпунктом 2.4.1. п. 2.4. Кредитного договору сторони погодили розмір процентної ставки за користування Кредитом (далі - Проценти): 38% річних.
Підпунктом 2.5.1. п. 2.5. Кредитного договору сторони визначили погашення основної суми Кредиту, сплату Процентів - щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, згідно з графіком погашення кредиту даного договору.
Сторони узгодили, що Графік погашення Кредиту надається Позичальнику в день укладення даного Договору у вигляді Додатку 1, який є невід'ємною його частиною (п. 2.6. Договору). Кінцевий термін погашення кредиту згідно Графіку визначено 22.07.2027.
Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору погашення кредиту здійснюється відповідно до Графіку погашення Кредиту Додаток 1 до Кредитного Договору, Позичальник здійснює шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений в п.3.3. Кредитного Договору.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем виконано умови Кредитного договору, 23.07.2024 Банком було надано Позичальнику Кредит в розмірі 400 000,00 грн, відповідно до наявної у матеріалах справи банківської виписки по рахунку Позичальника.
Згідно із п. 10.2.6 Публічного договору нарахування процентів по Кредиту здійснюється щомісячно на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в Заві про приєднання (п. 2.4.1 Кредитного договору). При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", де 360 - це умовна кількість календарних днів у році, враховуючи перший день надання та не враховуючи день погашення кредиту.
Проценти, комісії нараховуються з моменту видачі Кредиту до дати фактичного повернення Кредиту та не нараховуються після закінчення строкудії Договору (п. 10.2.7. Публічного договору).
Відповідно до п. 10.2.8 Публічного договору у разі прострочення повернення заборгованості за Кредитом, Проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за Кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення.
За умовами п.10.2.10 Публічного договору Сторони встановили наступну черговість погашення заборгованості за цим Договором:
1) в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування Кредитом;
2) в другу чергу сплачуються прострочені комісії;
3) в третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті Кредиту;
4) в четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування Кредитом;
5) в п'яту чергу сплачуються нараховані комісії;
6) в шосту чергу сплачується строкова заборгованість по Кредиту;
7) в сьому чергу сплачуються штрафні санкції;
8) в восьму чергу сплачуються інші платежі за цим Договором.
Кредитор має право змінити вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку.
У випадку переказу/перерахування грошових коштів на сплату (погашення) будь-яких грошових зобов'язань Позичальника за цим Договором у порушення вищевказаної у цьому пункті Договору черговості, Кредитор вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок сплати (погашення) таких грошових зобов'язань, відповідно до викладеної в цьому пункті Договору черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.
Станом на 13.11.2025 загальна сума заборгованості Позичальника перед Банком за Кредитним договором становить 341 375,87 грн з яких: сума строкової заборгованості по кредиту - 233 333,35 грн; сума простроченої заборгованості по кредиту - 77 641,32 грн; сума строкової заборгованості по процентам - 10 175,78 грн; сума простроченої заборгованості за процентами - 20 225,42 грн.
20.10.2025 Банком за допомогою засобів поштового зв'язку надіслано Позичальнику лист-вимогу (вих. № 75.3/7290 від 16.10.2025), з вимогою погашення заборгованості в строк не пізніше 01.11.2025.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором №ID6295768 слугувало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до приписів ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи слідує, що між позивачем та відповідачем виникли кредитні зобов'язання, враховуючи укладений між сторонами Кредитний договір (шляхом приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Банк Альянс" на підставі заяви-договору №ID6295768 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів). Договір між сторонами складено та підписано в електронній формі за допомогою електронного цифрового підпису.
Згідно п. 17.1 Публічного договору Банк та Клієнт погодили, що всі правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вичинятися Сторонами або кожною Стороною окремо з використанням Удосконаленого електронного підпису та/або Кваліфікованого електронного підпису (далі УЕП та КЕП відповідно).
За змістом п. 17.14 Публічного договору під КЕП розуміється удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Відповідно п.4 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України (ГК України) кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В частині 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як слідує з матеріалів справи, у зв'язку із невиконанням Позичальником (відповідачем) умов кредитного договору у відповідача виникла заборгованість по кредиту та нарахованим процентам.
Відповідно до виписки з рахунку Позичальника та розрахунку заборгованості по Кредитному договору заборгованість відповідача перед позивачем складає 341375,87 грн.
Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року по справі № 209/3103/21, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до зазначеної норми закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписка по його особовому рахунку є належними доказами наявності заборгованості Позичальника.
Оскільки відповідачем не були погашені чергові платежі згідно погодженого Графіку, Банком надіслано лист (вих. №75.3/7290 від 16.10.2025) з вимогою погашення заборгованості в строк не пізніше 01.11.2025.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в загальній сумі 341 375,87 грн з яких: сума строкової заборгованості по кредиту - 233333,35 грн; сума простроченої заборгованості по кредиту - 77641,32 грн; сума строкової заборгованості по процентам - 10175,78 грн; сума простроченої заборгованості за процентами - 20225,42 грн, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Слід зазначити, що як підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з ЄДРЮОФОПГФ, 19.02.2025 ФОП М'ячик М.В. припинив свою діяльність у статусі фізичної особи-підприємця за його рішенням, номер запису: 2001740060001073707.
Згідно із частиною 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
За змістом статей 51, 52, 598, 609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
Зазначений висновок підтверджений постановами Верховного Суду від 28.07.2021 року у справі № 335/4675/19 та від 17.02.2021 року у справі № 265/6586/19.
Якщо боржник фізична особа-підприємець ліквідований, то з позовом про стягнення заборгованості потрібно звертатися не до цивільного суду, а до господарського (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 127/23144/18).
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її зобов'язання за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою. Відтак, зобов'язання Фізичної особи-підприємця М'ячика Максима Володимировича за Договором про надання кредиту шляхом приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Банк Альянс" на підставі заяви-договору №ID6295768 від 23.07.2024 перейшли до М'ячика Максима Володимировича як фізичної особи.
Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч наведеним вище нормам відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості.
Поряд з цим факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю в сумі 4096,51 грн.
При обчисленні ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з М'ячика Максима Володимировича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (вул. Січових Стрільців, буд. 50, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 14360506) 233333,35 грн - строкову заборгованість по кредиту, 77641,32 грн - прострочену заборгованості по кредиту, 10175,78 грн - строкову заборгованості по процентам, 20225,42 грн - прострочену заборгованість за процентами, 4096,51 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Копію судового рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 16 лютого 2026 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук.прим:
1 - до справи