12.02.2026 року м. Дніпро Справа № 904/1548/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Дарміна М.О., Мороза В.Ф.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від прокурора: Масенко А.О.
від позивача-1: не з'явився
від позивача-2: Філатова Є.В.
від відповідача: Гудима Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 р.
( суддя Красота О.І., м. Дніпро, повний текст рішення складено 15.07.2025 р.)
у справі
за позовом
Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі:
позивача-1:
Дніпропетровської обласної військової адміністрації,
м. Дніпро
позивача-2:
Департаменту житлово-комунального господарства та
будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації,
м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ",
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення штрафних санкцій
1.Короткий зміст позовних вимог.
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Позивача-1: Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Позивача-2: Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" і просив суд стягнути пеню у розмірі 801 371,54 грн., штраф у розмірі 1 729 997,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору № 14 від 25.11.2024 р. в частині повного та своєчасного надання послуг.
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 р. у справі № 904/1548/25 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, через систему "Електронний суд", звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 р. у справі № 904/1548/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 р. у справі № 904/1548/24 прийнято з неправильним застосуванням норм ст. ст. 19, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. ст. 530, 610, 626, 628-629 ЦК України, ст. ст. 180, 193 ГК України, а також порушенням норм процесуального права, зокрема ст. ст. 13, 73, 76, 77, 78, 79, 86, 236 ГПК України, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому, відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції дійшов висновку, що дія договору та надання послуг № 14 від 25.11.2024 р. додатковою угодою № 3 від 30.12.2024 р. до договору № 14 від 25.11.2024 р. продовжена до 28.02.2025 р., що виключає відповідальність Відповідача. Проте зазначене свідчить про неправильне застосуванням судом норм матеріального права, а саме: ст. ст. 19, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. ст. 530, 626, 628-629 ЦК України, ст. ст. 180, 193 ГК України.
При цьому, Скаржник зазначає, що Виконавцем послуг за укладеним договором несвоєчасно, тобто поза межами строку, який встановлений договором ( 31.12.2024 р. ) виконано договірні зобов'язання на суму 17 299 978, 34 грн, у зв'язку з чим з останнього підлягають стягненню на підставі ст. ст. 525, 526, 549, 612 ЦК України, ст. ст. 230, 231 ГК України, п. 7.2.4 Договору штрафні санкції ( пеня та штраф ) на суму 2 531 369,38 грн.
Скаржник наголошує на тому, що строк надання послуг за договором № 14 від 25.11.2024 р. є істотною умовою. За умовами укладеного Договору Виконавець зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами i засобами на власний ризик надати послуги зазначені у пункті 1.2. Договору, а саме з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Дніпропетровській області згідно кошторисної документації та/або планів-завдань ( Актів дефектів), затверджених Замовником, за рахунок коштів обласного/державного бюджету та в обумовлений цим Договором строк, на суму 86 531 897,40 грн ( п.1.1. Договору ). Термін протягом якого здійснюється надання послуг за цим Договором - з 25.11.2024 р. по 31.12.2024 р. Відповідно до п. 6.3.1. Договору Виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг в порядку та у строки, встановлені цим Договором, згідно Актів дефектів, затверджених замовником. Встановлено, що на підставі Акту № 1 приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за грудень 2024 року від 23.12.2024 р., складеного між Замовником та Виконавцем послуг, Замовником 26.12.2024 р. перераховано на користь Виконавця бюджетні кошти у сумі 74 265 651,40 грн, тобто послуги за вказаним актом надано Виконавцем у строк встановлений договором. На підставі Акту № 2 приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за лютий 2025 року від 10.02.2025 р. Замовником 13.02.2025 р. перераховано на користь Виконавця бюджетні кошти у сумі 11 223 733,09 грн, а 12.03.2025 р. на підставі актів КБ2В та КБ3 від 28.02.2025 р. перераховано кошти у сумі 6 076 245,25 грн. Таким чином, Виконавцем послуг за укладеним договором несвоєчасно, тобто поза межами строку, який встановлений договором ( 31.12.2024 р. ) виконано договірні зобов'язання на суму 17 299 978,34 грн.
Скаржник вважає, що Відповідач, підписавши договір, погодив усі його істотні умови, зокрема, щодо кінцевої дати надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг. Укладаючи договір, ТОВ «ВАЙТ» засвідчило можливість надання послуг у термін визначений договором до 31.12.2024 р. та погодилось з відповідальністю за порушення строків надання послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 р. у справі № 927/782/23. Отже, строк дії договору та строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов'язань за договором, зокрема в частині оплати поставленого товару, а тому немає підстав для нарахування Продавцем пені поза межами строку дії договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, яке сталося під час дії цього договору. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.05.2018 р. у справі № 927/333/17.
Скаржник зазначає, що дійсно, додатковою угодою № 3 від 30.12.2024 р. сторони продовжили дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на наступний 2025 рік в обсязі, що не перевищує 20% вартості Договору, а саме до 28.02.2025 р., а в частині оплати за надані послуги - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Водночас, розуміючи відсутність підстав, визначених п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», для внесення додатковою угодою змін до договору про продовження строку виконання надання послуг ( наявність виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження ), строк надання послуг, який встановлено у Договорі ( 31.12.2024 р. ) сторонами не продовжувався, обсяг надання послуг сторонами не зменшувався. Крім того, з додаткової угоди № 4 від 24.01.2025 р. до договору № 14 від 25.11.2024 р. вбачається, що видатки на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Дніпропетровській області на 2025 рік передбачені розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від № Р-519/0/3-24 «Про розподіл коштів на 2025 рік по галузях виробничої сфери», водночас видатки на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування за договором №14 від 25.11.2024 р. передбачались розпорядженням голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації № Р-565/0/3-23 «Про розподіл коштів на 2024 рік по галузях виробничої сфери».
На переконання Скаржника Виконавцем послуг за укладеним договором несвоєчасно, тобто поза межами строку виконано договірні зобов'язання, у звязку з чим прокурором нараховано штрафні санкції, які підлягають стягненню з ТОВ «Вайт» на користь замовника.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що додатковою угодою № 4 від 24.01.2025 р., на підставі розпорядження голови облдержадміністрації від 25.12.2024 р. № Р-519/0/3-24 «Про розподіл коштів на 2025 рік по галузях виробничої сфери», п. 10.2. Договору №14 від 25.11.2024 р., відповідно до пп. 8 п.19 Постанови з особливостями та частини 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони погодили, що вартість послуг на 2025 рік становить 17 300 000 грн, що не перевищує 20% суми вартості Договору. Вартість послуги розраховано на підставі дефектного акту ( Додаток № 4). До Додаткової угод додаються додатки, які є невідємною частиною Договору, а саме: Додаток № 2 до Договору «Календарний план» на 2025 рік, Додаток № 3 до Договору «Договірна ціна» на 2025 рік, Додаток №4 «Дефектний акт» на 2025 рік.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що частина 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Між Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської області державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» було укладено договір №14 від 25.11.2024 р., за умовами якого сторони досягли взаємної згоди щодо істотних умов співпраці. Надалі, з метою уточнення та врегулювання окремих положень, сторонами були укладені додаткові угоди № 1 від 25.11.2024 р., № 2 від 25.11.2024 р., № 3 від 30.12.2024 р. та № 4 від 24.01.2025 р., якими вносилися зміни до відповідних умов договору.
Товариство також вказує на те, що Прокурор не оспорює чинність укладених додаткових угод та не заявляє позовних вимог про визнання їх недійсними чи такими, що суперечать закону, а натомість безпідставно ініціює стягнення штрафних санкцій. Такий підхід є непослідовним і суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки зазначені правочини були укладені сторонами на підставі взаємної згоди, у межах їх договірної свободи, без наявності будь-яких заперечень чи зауважень на момент підписання.
Крім того, Товариство зазначає про те, що вищенаведене повністю відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 27.02.2024 р. у справі № 927/863/23, від 30.04.2024 р. у справі № 927/782/23 про те, що Підрядник як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з Замовником договір виконання робіт ( укладений відповідно до відкритих торгів ), усвідомлював, що кінцевою датою закінчення робіт є дата, визначена у п. 4.2 Договору та календарному плану виконання робіт ( Додаток № 3 до Договору ), з огляду на що повинна була розумно оцінити цю обставину, з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов'язання у погоджені сторонами строки. Тобто товариство, підписавши Договір, погодило усі його істотні умови, зокрема щодо кінцевої дати виконання робіт.
Відповідач наголошує, що додатковою угодою № 3 від 30.12.2024 р. до Договору сторони продовжили дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на наступний 2025 рік в обсязі, що не перевищує 20 % вартості Договору, а саме до 28.02.2025 р., а в частині оплати за надані послуги до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Тобто, дія Договору була продовжена до 28.02.2025 р. на строк, достатній для проведення процедури закупівлі саме послуг з предмету "Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Дніпропетровській області" (ДК 021:2015 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту)", ідентифікатор закупівлі: UA-2024-10-28-014289-a, очікуваною вартістю 91 998 759,62 грн. Отже, у сукупності з метою Договору та Тендерною документацією, надання послуги та дія Договору була продовжена до 28.02.2025 р., що відповідно, вказує про помилковість тверджень Прокурора стосовно терміну надання послуг. Встановлені судом першої інстанції обставини виключають підстави для задоволення позовних вимог Прокурора.
Позивачі не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
5. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Мороз В.Ф., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/1548/25.
Матеріали справи № 904/1548/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Розпорядженням керівника апарату суду від 18.09.2025 р., зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Дарміна М.О., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 р. № 1 здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі.
Автоматичною системою документообігу, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі, тощо визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Мороза В.Ф..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 05.02.2026 р.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" до суду надійшло клопотання про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2026 р. Провести судове засідання у справі № 904/1548/25 з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ", призначене на 05.02.2026 р., в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Розпорядженням керівника апарату суду від 04.02.2026р., у зв'язку з вирішенням питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі, на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Дармін М.О., Мороз В.Ф..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2026 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025р. у справі № 904/1548/25
Позивач -1 не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача -1.
У судовому засіданні 05.02.2026 р. була оголошена перерва на 12.02.2026 р.
У судовому засіданні 12.02.2026 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
6.Встановлені судом обставини справи.
В електронній системі закупівель 28.10.2024 р. опубліковано оголошення про проведення Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації процедури відкритих торгів з особливостями із закупівлі послуг з предметом: «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Дніпропетровській області» (ДК 021:2015 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту)», ідентифікатор закупівлі: UA-2024-10-28-014289-a, очікуваною вартістю 91 998 759,62 грн.
Закупівлю послуг вирішено здійснити за кошти місцевого (обласного) бюджету.
За результатами процедури закупівлі переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ".
25.11.2024 р. між Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації ( Замовник ) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" ( Виконавець ) укладено Договір № 14, за умовами п. 1.1 якого на підставі розпорядження голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 27.12.2023 р. № Р-565/0/3-23 «Про розподіл коштів на 2024 рік по галузях виробничої сфери» (зі змінами) Виконавець зобов'язується у порядку і на умовах, визначених Договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги, зазначені у п. 1.2 Договору, а саме з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Дніпропетровській області згідно з кошторисною документацією та/або планами-завданнями (актів дефектів), затверджених Замовником, за рахунок коштів обласного/державного бюджету та в обумовлений Договором строк (далі - послуга). Замовник зобов'язується прийняти надані згідно з Договором послуги після перевірки фізичних та вартісних показників і сплатити їх вартість у порядку, встановленому Договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору найменування: 1 Послуга: ДК 021:2015 (63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту). «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Дніпропетровській області» СОУ 42.1-37641918-071:2018.
Перелік автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Дніпропетровській області, що передаються Виконавцю для надання послуг за предметом Договору, додаються (Додаток № 1 до Договору).
За умовами п. 1.3 Договору послуга виконується Виконавцем згідно з актами дефектів, затвердженими Замовником.
Пунктом 1.5 Договору передбачено, що Виконавець приймає від Замовника право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Дніпропетровській області, технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них, що знаходяться на балансі Замовника, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про дорожній рух".
Згідно з п. 1.6 Договору на період дії Договору та протягом гарантійного періоду Виконавець відповідно до Закону України "Про дорожній рух" та норм Глави 82 Цивільного кодексу України, у повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (у т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху, якщо дорожньо-транспортна пригода сталась з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини Виконавця, а також забезпечує повне майнове відшкодування Замовнику у разі заподіяння збитків користувачам доріг, та/або в процесі використання смуги відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини Виконавця.
Передбачена відповідальність Виконавця настає виключно під час надання послуг (виконання робіт) та протягом гарантійного терміну.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна Договору складена на підставі дефектного акту (Додаток 4) та становить: без ПДВ 73 837 991,50 грн., ПДВ 14 767 598,30 грн., з ПДВ 88 605 589,80 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору вид договірної ціни: тверда за укрупненими показниками вартості робіт. Договірна ціна робіт визначена, з урахуванням вимог Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 07.10.2022 р. № 753 «Про затвердження Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування» (далі - Методика).
Ціна послуг може бути уточнена за таких умов: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у т.ч. обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю; погодження зміни ціни у договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни умов у зв'язку із застосуванням положень ч. 6 ст. 41 Закону.
Згідно з п. 4.1 Договору платіжні зобов'язання за Договором виникають за відповідним бюджетним призначенням. Оплата послуг проводиться Замовником протягом 10 календарних днів в межах відповідного бюджетного призначення по фактично наданих обсягах послуг відповідно до підписаних сторонами актів, по мірі надходження коштів на розрахункові рахунки Замовника.
Відповідно до п. 4.5 Договору "Акти приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за укрупненими показниками вартості" ( форма КБ-2в ( УПВ ) і "Довідки про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг і витрат" (форма № КБ-3) складаються Виконавцем відповідно до положень чинного законодавства.
За умовами п. 5.1 Договору термін, протягом якого здійснюється надання послуг за Договором - з 25.11.2024 р. до 31.12.2024 р.
Місце надання послуг: дороги загального користування місцевого значення, Дніпропетровська область, 49000, Україна (п. 5.2 Договору).
За умовами пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору Замовник зобов'язаний приймати належним чином надані послуги згідно з довідною про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг і витрат (форма КБ-3) та актом приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за укрупненими показниками вартості (форма КБ-2в (УПВ).
Згідно з пп. 6.2.2 п. 6.2 Договору Замовник має право зменшувати або збільшувати обсяги надання послуг та загальну вартість Договору, у т.ч. залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до Договору.
Відповідно до пп. 6.3.1 п. 6.3 Договору Виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг в порядку та у строки, встановлені Договором, згідно з актами дефектів, затвердженими Замовником.
Згідно з п. 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством та Договором.
Відповідно до п. 7.2 Договору види порушень та санкції за них, встановлені Договором: 7.2.1 Виконавець несе відповідальність, у т.ч. за ненадання, несвоєчасне або неналежне надання послуг; 7.2.4 Виконавець також несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за Договором, зокрема за порушення строків надання послуг стягується пеня у розмірі 0,1% їх вартості ненаданих у строк послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 10% вказаної вартості.
Згідно з п. 10.1 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2024 р., а в частині оплати за надані послуги - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Пунктом 10.2 Договору визначено, що дія Договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у початковому Договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї мети затверджено в установленому порядку.
За умовами п. 11.1 Договору всі зміни та доповнення до Договору оформлюються у вигляді додаткових угод, складених і підписаних у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, з яких один примірник залишається у Замовника.
Згідно з п. 11.2 Договору істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 11.2.1 зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника; 11.2.2 покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договору про закупівлю; 11.2.3 продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у т.ч. обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю; 11.2.4 погодження зміни ціни у договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості послуг); 11.2.5 зміни ціни у договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; 11.2.6 зміни умов у зв'язку із застосуванням положень ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Пунктом 11.6 Договору передбачено, що зміни Договору здійснюються шляхом змін або доповнень його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди.
Згідно з п. 11.11 Договору дія Договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початок наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї мети затверджено в установленому порядку.
Пунктом 4.4 Тендерної документації, затвердженої протоколом уповноваженої особи Замовника від 28.10.2024 р., передбачено, що строк надання послуг визначається Календарним планом до укладеного з переможцем Договору, але не пізніше 31.12.2024 р.
Відповідно до Переліку автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Дніпропетровській області, що передаються Виконавцю для експлуатаційного утримання, Позивачем -2 визначено 841 об'єкт, який підлягає утриманню до 31.12.2024.
Додатковою угодою № 1 від 25.11.2024 р. до Договору сторони на підставі п. 3.2 та п. 11.1 Договору, відповідно до пп. 5 п. 19 Постанови з особливостями, досягли згоди і вирішили: 1.1. Зменшити ціну Договору на 2 073 692,40 грн. (у тому числі ПДВ 20%) та викласти п. 3.1 Договору в такій редакції: « 3.1 Ціна цього Договору складена на підставі дефектного акту (Додаток 4), та становить: без ПДВ 72 109 914,50 грн., ПДВ 14 421 982,90 грн., з ПДВ 86 531 897,40 грн. Пунктами 1.2, 1.3 внесено зміни та викладено у новій редакції Додатки № 3 і № 2 до Договору. Додатковою угодою № 2 від 25.11.2024 р. до Договору сторони внесли зміни та виклали у новій редакції Додаток № 2 до Договору «Календарний план».
Додатковою угодою № 3 від 30.12.2024 р. до Договору сторони продовжили дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на наступний 2025 рік в обсязі, що не перевищує 20% вартості Договору, а саме до 28.02.2025 р., а в частині оплати за надані послуги - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Додатковою угодою № 4 від 24.01.2025 р. до Договору, на підставі розпорядження голови облдержадміністрації від 25.12.2024 р. № Р-519/0/3-24, сторони погодили, що вартість послуг на 2025 рік становить 17 300 000,00 грн., що не перевищує 20% суми вартості Договору. Також внесено зміни до «Календарного плану» на 2025 рік.
На підставі Акту № 1 приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за грудень 2024 року від 23.12.2024 р., підписаного Позивачем-2 та Відповідачем, 26.12.2024 р. Позивач -2 перерахував Відповідачу бюджетні кошти у сумі 74 265 651,40 грн.
На підставі Акту № 2 приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за лютий 2025 року від 10.02.2025 р., підписаного Позивачем-2 та Відповідачем, 13.02.2025 р. Позивач-2 перерахував Відповідачу бюджетні кошти у сумі 11 223 733,09 грн., а 12.03.2025 р. на підставі Акту № 3 приймання виконаних дорожніх робіт та/або послуг за лютий 2025 року від 28.02.2025 р. Позивач -2 перерахував Відповідачу бюджетні кошти у сумі 6 076 245,25 грн.
Загальна сума сплачених Позивачем -2 на користь Відповідача коштів складає 91 565 629,74 грн.
Прокурор зазначає, що послуги за Актом № 1 від 23.12.2024 р. надано Відповідачем у строк, встановлений Договором.
Водночас, на думку Прокурора, Відповідач несвоєчасно, тобто поза межами строку, встановленого Договором ( 31.12.2024 р.), виконав договірні зобов'язання на суму 17 299 978,34 грн. ( 11 223 733,09 грн. + 6 076 245,25 грн. ).
Так, Прокурор зазначає, що Додатковою угодою № 3 від 30.12.2024 р. сторони продовжили дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на наступний 2025 рік в обсязі, що не перевищує 20% вартості Договору, а саме до 28.02.2025 р., а в частині оплати за надані послуги - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Водночас, на думку Прокурора, строк надання послуг, який встановлено у Договорі ( 31.12.2024 р.), сторонами не продовжувався, обсяг надання послуг сторонами не зменшувався. Таким чином, Прокурор вважає, що послуги мали бути надані Відповідачем Позивачу-2 у строк до 31.12.2024 р. Тобто, Відповідач, підписавши Договір, погодив усі його істотні умови, зокрема щодо кінцевої дати надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг. При цьому, Прокурор зазначає, що, укладаючи Договір, Відповідач засвідчив можливість надання послуг у термін, визначений Договором до 31.12.2024 р., усвідомлював, що послуги повинні бути надані протягом місяця 2024 року та погодився з відповідальністю за порушення строків надання послуг.
У зв'язку з цим Прокурор на підставі п.п. 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2 Договору просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 801 371,54 грн. та штраф у розмірі 1 729 997,84 грн., нараховані за Актом № 2 від 10.02.2025 р. на суму 11 223 733,09 грн. і за Актом № 3 від 28.02.2025 р. на суму 6 076 245,25 грн.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та Прокурора, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Щодо наявності підстав для представництва Прокурором інтересів держави у справі апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
Враховуючи особливий процесуальний статус прокурора в господарському процесі, як особи, яка відповідно до ст.ст. 4, 53, 55 ГПК України наділена правом звернення до суду в інтересах іншої особи - держави, процесуальна правоздатність у нього настає з моменту виникнення відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.
Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Ключовим для застосування цих норм є поняття «інтерес держави».
У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).
Аналіз положень ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
На думку Верховного Суду (постанова від 26.02.2019 у справі № 905/803/18), нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
У свою чергу, здійснення захисту «неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту уповноваженим органом полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).
Прокурор зазначає, що з огляду на складну економічну ситуацію, загострення проблем із наповненням державного і місцевого бюджетів, необхідність належного фінансування оборонних, військових програм, а також інші нагальні потреби держави одним із першочергових завдань прокурорів у сфері представницької діяльності є забезпечення своєчасного та ефективного реагування на факти порушень інтересів держави під час проведення публічних закупівель та неналежного виконання укладених за їх наслідками договорів.
Повномасштабне вторгнення Російської Федерації та введення в Україні з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану зумовило виникнення складної економічної ситуації, необхідності розподілу бюджету та потреби безпрецедентно значних фінансових ресурсів. У таких умовах пріоритетними є питання захисту інтересів держави у бюджетній сфері, зокрема, щодо використання бюджетних коштів в умовах воєнного стану, їх розподіл та витрачання відповідно до першочергових потреб, дотримання умов договорів, укладених за результатами публічних закупівель, виконання зобов'язань за ними стосовно строків, належної якості та комплектації постачання товарів, робіт і послуг.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи зміст поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
В умовах воєнного стану на виконання ст. 4 указаного Закону відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" утворено Дніпропетровську обласну військову адміністрацію, до якої перейшли повноваження обласної державної адміністрації.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
Частиною 2 статті 5 Бюджетного кодексу України передбачено, що місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Відповідно до ст. 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 119 Конституції України місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують: виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Відповідно до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація реалізовує державну політику в галузі науки. освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді, здійснює загальне керівництво закладами науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально фінансове забезпечення.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; соціально-економічного розвитку відповідних територій; бюджету, фінансів та обліку; управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку; науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та дітей, утвердження української національної та громадянської ідентичності; соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.
Крім того, місцева державна адміністрація, серед іншого: складає, схвалює і подає на розгляд ради прогноз відповідного бюджету, складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання; здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад; здійснює державний контроль за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі, тощо.
У ст. 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що вони здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням та раціональним використанням державного майна; станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконання державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, завданій державі.
Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України ( п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
Таким чином, місцеві державні адміністрації (обласні, районні) можуть і зобов'язані здійснювати контроль щодо законності використання бюджетних коштів, у тому числі звертатися до суду з позовами з метою захисту порушених інтересів держави.
На території Дніпропетровської області таким органом є Дніпропетровська обласна державна адміністрація - обласна військова адміністрація, яка зобов'язана контролювати питання ефективності використання бюджетних коштів при укладенні договору про закупівлю робіт та його виконання, у зв'язку з чим обласна державна адміністрація є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави.
Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації є структурним підрозділам обласної адміністрації, входить до її складу і в межах Дніпропетровської області забезпечує виконання покладених на Департамент завдань.
Основними завданнями Департаменту є забезпечення реалізації державної політики у галузі житлово-комунального господарства (у тому числі у сфері питної води та питного водопостачання, теплопостачання, ціно-, тарифоутворення і розрахунків за житлово-комунальні послуги), житлової політики, благоустрою населених пунктів, поводження з побутовими відходами, поховання, у сфері будівництва, розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, інженерного захисту територій, будіндустрії та промисловості будівельних матеріалів, а також у галузях дорожнього господарства та будівництва, дорожньої інфраструктури, організації утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, балансоутримувачем яких є департамент, мостів та штучних споруд на них на території області.
Важливим елементом, який становить невід'ємну частину підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень.
При цьому «нездійснення або неналежне здійснення суб'єктом владних повноважень своїх функцій» обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Так, у постанові від 19.07.2018 р. у справі № 822/1169/17 Верховний Суд зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019 р.).
У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 р. у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 р. у справі № 910/11919/17.
Прокурор вважає, що Дніпропетровська обласна військова адміністрація, Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської ОДА як органи, уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такий захист здійснюють неналежно.
Згідно з абзацами 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Дніпропетровська обласна прокуратура листом № 15/2-78вих-25 від 29.01.2025 р. повідомила Позивача -2 про наявність підстав для стягнення з Відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання останнім послуг договірних зобов'язань. Аналогічний за змістом лист № 15/2-77вих-25 від 29.01.2025 р. направлено Позивачу-1.
Листами № 617/0/526-25 від 05.02.2025 р. та № 626/0/112-25 від 05.02.2025 р. Позивачі повідомили обласну прокуратуру про відсутність підстав для стягнення із Відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань.
Уповноважені органи в обґрунтування своєї позиції послались на ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Враховуючи, що 30.12.2024 між Позивачем-2 та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до якої сторони досягли згоди і вирішили продовжити строк дії Договору, достатній для проведення процедури закупівлі на наступний 2025 рік в обсязі, що не перевищує 20% вартості договору, а саме до 28.02.2025, а в частині оплати за надані послуги - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, у судовому порядку заходи щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача-2 штрафних санкцій не здійснювались.
У подальшому, Дніпропетровська обласна прокуратура листом № 15/2-143вих-25 від 13.02.2025 р. повідомила Позивача -2 про наявність підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача -2 штрафних санкцій за несвоєчасне надання послуг за укладеним Договором.
Крім того, повідомлено, що Додатковою угодою № 3 від 30.12.2024 р. сторони лише продовжили строк дії договору до 28.02.2025 р. та погодили, що в частині оплати послуг за Договором останній дії до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Додатковими угодами до Договору, які оприлюднено в електронній системі закупівель, сторонами не вносились будь-які зміни щодо строку надання послуг, який за укладеним Договором визначено 31.12.2024 р.
У відповідь на лист Позивач -2 повідомив про відсутність підстав для застосування прокурором представницьких повноважень у зв'язку з продовженням сторонами строку дії укладеного Договору до 28.02.2025 р.
При цьому, Прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього, до звернення до суду, повідомлення про наявність порушень інтересів держави уповноваженого органу.
На виконання зазначених норм Дніпропетровською обласною прокуратурою попередньо, до пред'явлення позову, листами від 28.03.2025 р. № 15/2-316вих-25, № 15/2-317вих-25 повідомлено Позивачів -1, -2 про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Предметом спору є вимоги Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" про стягнення пені у розмірі 801 371,54 грн. та штрафу у розмірі 1 729 997,84 грн. за неналежне виконання Відповідачем умов Договору № 14 від 25.11.2024 р. в частині повного та своєчасного надання послуг.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з п. 5 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 4 п. 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Таким чином, як слушно зазначив суд першої інстанції - строк виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг визначено як істотна умова договорів про закупівлю безпосередньо шляхом їх віднесення до істотних у ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 р.
Вищенаведене відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 27.02.2024 р. у справі № 927/863/23, від 30.04.2024 р. у справі № 927/782/23 про те, що підрядник як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з замовником договір виконання робіт (укладений відповідно до відкритих торгів), усвідомлював, що кінцевою датою закінчення робіт є дата, визначена у п. 4.2 Договору та календарному плану виконання робіт (Додаток № 3 до Договору), з огляду на що повинна була розумно оцінити цю обставину, з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов'язання у погоджені сторонами строки. Тобто товариство, підписавши Договір, погодило усі його істотні умови, зокрема щодо кінцевої дати виконання робіт.
Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору ( п. 76 постанови Верховного Суду від 08.11.2023 р. у справі № 926/3421/2276 ).
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як вказувалось вище, відповідно до п. 7.2 Договору види порушень та санкції за них, встановлені Договором: 7.2.1 Виконавець несе відповідальність, у т.ч. за ненадання, несвоєчасне або неналежне надання послуг; 7.2.4 Виконавець також несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за Договором, зокрема за порушення строків надання послуг стягується пеня у розмірі 0,1% їх вартості ненаданих у строк послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 10% вказаної вартості.
Прокурор просить суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період з 01.01.2025 р. по 27.02.2025 р. у розмірі 801 371,54 грн. та штраф у розмірі 1 729 997,84 грн., оскільки, на думку Прокурора, строк надання послуг, який встановлено у Договорі ( 31.12.2024 р. ), сторонами не продовжувався, обсяг надання послуг сторонами не зменшувався, а отже Прокурор вважає, що послуги мали бути надані Відповідачем Позивачу -2 у строк до 31.12.2024 р.
Як зазначалося раніше, в електронній системі закупівель 28.10.2024 р. було опубліковано оголошення про проведення Позивачем -2 процедури відкритих торгів з особливостями із закупівлі послуг з предметом: «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Дніпропетровській області» (ДК 021:2015 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту)», ідентифікатор закупівлі: UA-2024-10-28-014289-a, очікуваною вартістю 91 998 759,62 грн. Закупівлю послуг вирішено здійснити за кошти місцевого (обласного) бюджету.
25.11.2024 р. між Позивачем -2 та Відповідачем, як переможцем процедури закупівлі укладено Договір № 14.
Тендерною документацією, а саме п. 3 «Проект договору про закупівлю» (крім іншого) визначено, що проект договору про закупівлю викладено у Додатку № 5 до цієї тендерної документації.
У п. 4 Тендерної документації, зокрема вказано про те, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, регламентованих п. 19 Особливостей.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених п. 19 Особливостей, Замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону, з урахуванням Особливостей.
Проект договору про закупівлю ( Додатку № 5 до Тендерної документації) та Договір № 14 від 25.11.2024 р., підписаний між Позивачем -2 та Відповідачем, відповідають як запропонованим вимогам та вимогам підписаного між сторонами Договору, а саме пунктами (які вказані вище) 3.2, пп. 6.2.2 п. 6.2, 10.2, 11.1, пп. 11.2.4 та 11.2.6 п. 11.2, п. 11.11.
Частиною 5 та 8 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 р. № 471) визначено, що Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини 6 ст. 41 Закону; у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна Договору складена на підставі дефектного акту ( Додаток 4 ) та становить: без ПДВ 73 837 991,50 грн., ПДВ 14 767 598,30 грн., з ПДВ 88 605 589,80 грн.
Додатковою угодою № 1 від 25.11.2024 р. до Договору сторони на підставі п. 3.2 та п. 11.1 Договору, відповідно до пп. 5 п.19 Постанови з особливостями, досягли згоди і вирішили: Зменшити ціну Договору на 2 073 692,40 грн. (у тому числі ПДВ) та викласти п. 3.1 Договору в такій редакції: « 3.1 Ціна цього Договору складена на підставі дефектного акту (Додаток 4), та становить: без ПДВ 72 109 914,50 грн., ПДВ 14 421 982,90 грн., з ПДВ 86 531 897,40 грн.
Тобто, як слушно зауважив суд першої інстанції - сторонами при підписанні Додаткової угоди № 1 від 25.11.2024 р. відбулось погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення та Додатковою угодою № 3 від 30.12.2024 р. на підставі п.10.2 та п. 11.1 Договору, пп. 8 п. 19 Постанови з особливостями, застосовано частину 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та продовжено дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на наступний 2025 рік в обсязі, що не перевищує 20% вартості Договору, а саме до 28.02.2025 р., а в частині оплати за надані послуги - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Позивач -2, який є Замовником за Договором № 14 від 25.11.2024 р., на виконання умов Тендерної документації ( п. 4 ) та п. 19 Особливостей - оприлюднив повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю UA-2024-10-28-014289-a та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону, з урахуванням цих особливостей, що підтверджується повідомленнями від 25.11.2024 р., 30.12.2024 р., 24.01.2025 р., що також відповідає датам складення Додаткових угод № № 1 - 4.
Стосовно не перевищення 20% вартості Договору, про що йде мова у Додатковій угоді № 3 від 30.12.2024 р. та ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", також було перевірено місцевим господарським судом вказаний факт та встановлено, що 20% від суми, визначеної Додатковою угодою № 1 у розмірі 86 531 897,40 грн., є сума у розмірі 17 306 379,48 грн.
На підставі Акту № 1 приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за грудень 2024 року від 23.12.2024 р., підписаного Позивачем -2 та Відповідачем, 26.12.2024 р. Позивач -2 перерахував Відповідачу кошти у сумі 74 265 651,40 грн. На підставі Акту № 2 приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за лютий 2025 року від 10.02.2025 р., підписаного Позивачем -2 та Відповідачем, 13.02.2025 р. Позивач -2 перерахував Відповідачу кошти у сумі 11 223 733,09 грн., а 12.03.2025 р. на підставі Акту № 3 приймання виконаних дорожніх робіт та/або послуг за лютий 2025 року від 28.02.2025 р. Позивач-2 перерахував Відповідачу бюджетні кошти у сумі 6 076 245,25 грн. Загальна сума перерахованих за Актом № 2 та Актом № 3 коштів є сума у розмірі 17 299 978,34 грн., яка є менше розміру 20% ( 17 306 379,48 грн. ), що вказує про відсутність порушень ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Додатковою угодою № 3 від 30.12.2024 р. до Договору сторони продовжили дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на наступний 2025 рік в обсязі, що не перевищує 20% вартості Договору, а саме до 28.02.2025 р., а в частині оплати за надані послуги - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Тобто, дія Договору була продовжена до 28.02.2025 р. на строк, достатній для проведення процедури закупівлі саме послуг з предмету «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Дніпропетровській області» (ДК 021:2015 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту)», ідентифікатор закупівлі: UA-2024-10-28-014289-a, очікуваною вартістю 91 998 759,62 грн.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції про помилковість тверджень Прокурора стосовно терміну надання послуг вказують у сукупності з метою Договору та Тендерною документацією, надання послуги та продовження дії Договору до 28.02.2025 р.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що встановлені судом обставини виключають підстави для задоволення позовних вимог Прокурора.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025р. у справі № 904/1548/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.02.2026 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя В.Ф. Мороз