ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"16" лютого 2026 р. Справа № 902/869/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Павлюк І.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Погосян Анни на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2025 у справі №902/869/25 (повний текст складено 23.10.2025)
за позовом: Виконувача обов'язків керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби
до: Фізичної особи-підприємця Погосян Анни
до: Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Антимонопольний комітет України
про визнання договору недійсним та стягнення 11 417 752,63 грн
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.10.2025 у справі №902/869/25 позов задоволено.
Визнано недійсним договір від 02.08.2019 № 69 укладений між Ладижинською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Погосян Анною.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погосян Анни на користь Ладижинської міської ради 11 417 752,63 грн, а з Ладижинської міської ради кошти в сумі 11 417 752,63 грн, одержані нею за рішенням суду, стягнути в дохід держави.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погосян Анни на користь Вінницької обласної прокуратури 174 294,29 грн судового збору.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Фізична особа-підприємець Погосян Анна звернулася до суду з апеляційною скаргою 30.01.2026 через систему Електронний суд, в якій просить відстрочити оплату судового збору до прийняття постанови апеляційного суду за наслідком розгляду цієї апеляційної скарги. Поновити строк на апеляційне оскарження господарського суду Вінницької області від 14.10.2025 у справі № 902/869/25, відкрити провадження у справі і зупинити виконання рішення господарського суду Вінницької області від 14.10.2025 у справі № 902/869/25. Скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 14.10.2025 у справі № 902/869/25, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви повністю та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької обласної прокуратури на користь фізичної особи - підприємця Погосян Анни понесені нею судові витрати.
10.02.2026 матеріали справи №902/869/25 надійшли до суду.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду заяви майнового характеру справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлений у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви.
Згідно з ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Позовна заява була подана у 2025 році.
Таким чином, судовий збір, що підлягає сплаті за оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2025 у справі №902/869/25, становить 209 153,15 грн (3028,00 грн (вимога немайнового характеру) *150%*0,8) + (11 417 752,63 грн *1,5) х 150%*0,8).
Однак, скаржником до апеляційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Натомість, скаржник звернувся до Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, в якому просить відстрочити відстрочити оплату судового збору до прийняття постанови апеляційного суду за наслідком розгляду цієї апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи вказане клопотання, скаржник зазначає, що апелянт фізична особа-підприємець Погосян Анна здійснювала господарську діяльність в 2019 році. Матеріалами справи № 902/869/25 встановлено, отримання доходів в 2019 році, зокрема, від Ладижинської міської ради. В 2025 році фізична особа-підприємець Погосян Анна не мала доходів, на підтвердження чого надає податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2025 рік. Відтак, суд вправі відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за тих умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Надання послуг по виконанню будівельних робіт - ремонт доріг, які надає фізична особа-підприємець Погосян Анна є сезонними роботами, можуть надаватися відповідно до встановлених норм в теплу пору року, тому наразі в зимовий період послуги по ремонту автодоріг не надаються. ФОП Погосян Анна має у власності будівельну техніку і, зокрема, зможе отримати кредит для сплати судового збору під заставу техніки. Таким чином, скаржник зазначає, що надає докази на підтвердження того, що майновий стан апелянта перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Розглянувши заявлене клопотання про звільнення або відстрочення чи розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, Суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
Доказами, які містять відомості про доходи, які підтверджують, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що передував року подання апеляційної скарги, можуть слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
На підтвердження клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору скаржником надано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2025 рік, з якої вбачається, що скаржник за вказаний період доходів не мала.
Згідно з сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема постановами від 04.07.2018 у справі № 686/114/16-ц, від 30.11.2020 у справі № 160/6933/19) положення Закону України "Про судовий збір" не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочення чи розстрочення в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та оцінивши доводи клопотання ФОП Погосян Анни про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, враховуючи приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів дійшла висновку, що надані скаржником в обґрунтування клопотання докази достатньо не обґрунтовують доводи щодо неспроможності сплати судового збору за подання скарги у цій справі у встановленому законом порядку та розмірі.
Зокрема, скаржником не надано інформації (доказів) про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Тобто ФОП Погосян Анна не вжила всіх можливих заходів для доведення відсутності реального доходу як підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що скаржник належним чином не підтвердив, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
Крім того, звертаючись до Верховного Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не надано доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуального строку розгляду касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.
Доводи ФОП Погосян Анни про те, що остання має у власності будівельну техніку і, зокрема, зможе отримати кредит для сплати судового збору під заставу техніки, не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
За таких обставин, у Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання ФОП Погосян Анни про відстрочення сплати судового збору до прийняття постанови апеляційного суду.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 209 153,15 грн і надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Погосян Анни на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2025 у справі №902/869/25 залишити без руху.
2. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази сплати 209 153,15 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Павлюк І.Ю.