вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" січня 2026 р. Справа№ 910/6310/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Вербицький Я.В., ордер АА № 1546852 від 26.02.2025; Вербицький В.В., ордер АА № 1592474 від 19.06.2025;
від відповідача: Степаненко Р.О., ордер СВ № 1122383 від 05.08.2025,
розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Рудька Юрія Миколайовича на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/6310/25 (суддя - Павленко Є.В.)
за позовом фізичної особи-підприємця Рудька Юрія Миколайовича
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А"
про стягнення 200 805,65 грн та розірвання договору,
та за зустрічним позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А"
до фізичної особи-підприємця Рудька Юрія Миколайовича
про розірвання договору,-
У травні 2025 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Рудько Юрій Миколайович (далі - Підприємець) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" (далі - ОСББ) про:
- стягнення 200 805,65 грн (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог від 13.08.2025; а.с. 215-216 том 1), з яких: 192 000,00 грн заборгованості, 2 240,88 грн 3 % річних та 6 564,77 грн інфляційних втрат;
- розірвання договору про надання послуг № 04/2022 від 01.07.2022, укладеного між сторонами, з 01.06.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2022 між ОСББ, як замовником, та Підприємцем, як виконавцем, укладено договір № 04/2022 (далі - договір) про надання послуг з комплексного управління справами ОСББ з метою забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. За твердженнями виконавця ним у січні 2025 - квітні 2025 року (далі - спірний період) були надані замовнику послуги за договором та направлені на підпис ОСББ відповідні акти приймання-передачі послуг, однак ці акти замовником не були підписані, а заборгованість за договором не була оплачена.
З цих підстав Підприємець просив суд стягнути з ОСББ заявлену заборгованість за спірний період разом з нарахованими 3 % річними та інфляційними втратами за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання з 13.02.2025 до 14.08.2025. Також з огляду на невиконання замовником зобов'язання зі сплати заборгованості та враховуючи направлення виконавцем ОСББ листа від 24.03.2025 разом з додатковою угодою № 2 від 01.06.2025 до договору щодо його розірвання з 01.06.2025 Підприємець просив розірвати договір з 01.06.2025.
У червні 2025 року до суду першої інстанції надійшла зустрічна позовна заява (а.с. 99-102 том 1) про розірвання договору № 04/2022 від 01.07.2022, укладеного між сторонами, з 17.04.2025, яка обґрунтована тим, що виконавцем не надано замовнику доказів фактичного виконання робіт за договором, у зв'язку з чим Підприємцю були направлені повідомлення № 276 від 17.04.2025 (разом з додатковою угодою № 2 від 17.04.2025 до договору), № 277 від 17.04.2025, № 278 від 05.05.2025 разом з додатковою угодою № 2 від 17.04.2025 до договору щодо його розірвання з 17.04.2025.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/6310/25 відмовлено у задоволенні вимог за первісним та зустрічним позовами.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що виконавець документально не довів фактичного виконання робіт у спірний період та, відповідно, наявності заборгованості в ОСББ за договором, а також факту недобросовісного ухилення ОСББ від підписання актів приймання-передачі наданих послуг, у зв'язку з чим було відмовлено у задоволенні первісного позову про стягнення з замовника заборгованості, а також похідних вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на цю заборгованість. Стосовно вимоги Підприємця про розірвання договору з 01.06.2025, то господарський суд відмовив у її задоволенні, оскільки виконавцем не було доведено істотності змін у правовідносинах, а також істотності порушення другою стороною умов договору. Судом також зазначено, що на момент прийняття рішення у даній справі строк дії договору закінчився, що є самостійною додатковою підставою для відмови в задоволенні вимоги Підприємця про розірвання договору. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову судом встановлено, що замовником не було дотримано вимоги п. 7.2 договору щодо порядку його розірвання, оскільки пропозиція повинна бути надіслана за 2 місяці до розірвання договору.
Не погоджуючись з судовим рішенням ФОП Рудько Ю.М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що судом першої інстанції:
- помилково відкрито загальне позовне провадження у справі, чим порушено норми процесуального права, що призвело до надмірного затягування розгляду справи;
- безпідставно прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву, оскільки первісний і зустрічний позови у даній справі мають той самий предмет і підстави в частині вимоги щодо розірвання договору, а тому зустрічний позов мав бути залишений без розгляду та не долучений до спільного розгляду з первинним позовом;
- не враховано належне виконання Підприємцем умов договору та надсилання замовнику актів наданих послуг (виконаних робіт) на які останнім не було надано заперечень (відмови від їх підписання) щодо отриманих послуг. Водночас виконавець вказував, що такі акти були отримані замовником, а зазначення в поштових накладних номеру телефону контактної особи ОСББ відповідає рішенням загальних зборів ОСББ, яким оновлено контактну інформацію ОСББ, у тому числі телефонного номера, який використовується для офіційного зв'язку з юридичною особою (номер внесений до ЄДР; а.с. 38 зворот том 1). При цьому факт виконання робіт підтверджується перепискою у робочому чаті з правлінням ОСББ, який додавався виконавцем та замовником до матеріалів справи, з аналізу якого можна встановити осіб та знайти підтвердження, що Підприємцем надавалися послуги ОСББ, який діяв на підставі договору про надання послуг і не потребував довіреності для їх надання, тож анулювання ОСББ довіреності виконавця без припинення договору не свідчить про ненадання послуг замовнику, як і незазначення детального переліку всіх наданих виконавцем послуг у актах приймання-передачі з ненаданням звітів про надані послуги (за відсутності такого обов'язку у договорі);
- необґрунтовано відмовлено у позові про розірвання договору з 01.06.2025, оскільки невиконання замовником зобов'язань зі сплати отриманих послуг у спірний період є істотним порушенням договору у розумінні ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, у зв'язку з чим у відповідності до положень п. 7.2 договору Підприємець листом від 24.03.2025 повідомив замовника про розірвання договору з 01.06.2025 та додав додаткову угоду № 2 від 01.06.2025 до договору щодо такого розірвання. Також скаржник звертав увагу на те, що припинення договору внаслідок закінчення строку його дії (на підставі п. 7.1 договору), мало б бути підставою не відмови у позові, а у закритті провадження щодо даної позовної вимоги внаслідок відсутності предмету спору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., зокрема, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 02.12.2025.
12.11.2025 до апеляційного суду надійшов відзив ОСББ, в якому представник зазначав, що в січні 2025 року було змінено керівництво ОСББ відповідно до проведених загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. Новий керівник (Гузенок В.І.) направила вимогу Підприємцю про необхідність відзвітувати за пророблену роботу за договором у письмовій формі, проте виконавцем не було надано звіту виконання робіт, як і актів виконаних робіт, тож послуги у спірний період надані не були, а обсяг та умови їх надання замовником не погоджувались. При цьому долучені Підприємцем акти виконаних робіт на адресу замовника не направлялись та отримані не були, як, зокрема, й звіти за результатами надання спірних послуг чи претензії. Окрім того з 01.01.2025 послуги з утримання будинку та прибудинкової території надаються ФОП Старик О.Ю. за договором № 01/25-1 від 01.01.2025. ОСББ зазначало, що посилання Підприємця про організацію ним ряду робіт впродовж 2023-2024 не відноситься до предмету позовних вимог у даній справі. Представник також зазначав, що лист від 24.03.2025 про розірвання договору з 01.06.2025 не був отриманий ОСББ, як і не отримано претензії Підприємця від 09.04.2025. Також не отримувались поштові відправлення за № 0308300075490 від 11.02.2025, № 0306107310764 від 04.03.2025, № 0306107349210 від 13.03.2025, № 0306107368380 від 24.03.2025, № 0306107372000 від 09.04.2025, № 0306107348826 від 01.05.2025, а отже ОСББ не отримувались акти приймання-передачі наданих послуг за січень - квітень 2025 року, тому замовник не надав заперечень до актів. При цьому поштові відправлення містять контакту інформацію особи за іншим номером телефону (який перебуває у володінні та користуванні Підприємця), ніж зазначено у договорі та додатковій угоді № 1 від 01.03.2023 до договору, тож направлення актів наданих послуг з вказаним виконавцем номеру телефону контактної особи, є неналежним виконанням обов'язку щодо повідомлення сторони договору, з огляду на те, що такий номер не погоджений сторонами у договорі. Також надані позивачем скріншоти електронного листування між особами у месенджері не є належними та допустимим доказами реальності виконання ним своїх зобов'язань за договором. Щодо розірвання договору з 01.06.2025, то ОСББ вказувало про недоведеність виконавцем підстав для розірвання договору з зазначеної дати. ОСББ також зазначало, що суд першої інстанції вірно відкрив та розглянув справу у порядку загального позовного провадження, при цьому первісний та зустрічний позови містять різні предмети та підстави, оскільки дати розірвання договору (з 01.06.2025 за первісним та з 17.04.2025 за зустрічним) мають суттєве значення та обґрунтовуються різними підставами (обставинами). ОСББ заперечувало щодо приєднання апелянтом до матеріалів справи додаткових документів долучених до апеляційної скарги та щодо задоволення клопотання про витребування доказів з призначенням почеркознавчої експертизи, оскільки докази як і клопотання мали бути подані/заявлені виконавцем суду першої інстанції під час розгляду даної справи.
01.12.2025 до апеляційного суду надійшло клопотання ОСББ про участь представника в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 задоволено вищевказане клопотання ОСББ.
01.12.2025 до апеляційного суду надійшло клопотання ОСББ про відкладення розгляду справи.
02.12.2025 судове засідання не відбулось, в зв'язку з технічною неможливістю його проведення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 розгляд справи призначено на 03.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 оголошено перерву до 20.01.2026.
29.12.2025 до апеляційного суду надійшло клопотання ОСББ про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
20.01.2026 до апеляційного суду надійшло клопотання ОСББ про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю голови правління з'явитися у судове засідання, що пов'язано зі складною ситуацією у місті, оскільки у багатоповерхових будинках відсутнє електропостачання, опалення та водопостачання, тож були заплановані зустрічі з представниками аварійних служб з 10:00 по 19:00 з метою аварійного підключення систем.
В судовому засіданні, яке відбулось 20.01.2026, Підприємець просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. ОСББ доводи апеляційної скарги заперечувало та вказувало на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Клопотання ОСББ про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки справа відкладалась та у судове засідання з'явився представник ОСББ.
Щодо заявленого апелянтом в апеляційній скарзі клопотання про витребування доказів у акціонерного товариства (далі - АТ) "Укрпошта", а саме:
1) копію відповіді АТ "Укрпошта" № 1.30.002.-32668-25 від 02.09.2025 на адвокатський запит, поданий адвокатом Степаненком Р. в інтересах ОСББ "Моторний 9 та 9а" 27.08.2025 з усіма додатками;
2) оригінал поштової накладної АТ "Укрпошта" № 0306107310764 від 07.03.2025;
3) оригінал поштової накладної АТ "Укрпошта" № 0306107372000 від 16.04.2025;
4) оригінал поштової накладної АТ "Укрпошта" №0306107348826 від 02.05.2025,
та про призначення почеркознавчої експертизи, проведення якої заявник просив доручити товариству з обмеженою відповідальністю "Експертно-дослiдна служба України", та поставити питання: чи виконані рукописні відтворення прізвища "Рудько" та підписи на поштових накладних АТ "Укрпошта" № 0306107310764 від 07.03.2025, № 0306107372000 від 16.04.2025 та № 0306107348826 від 02.05.2025 у полі "Одержувач" Рудьком Юрієм Миколайовичем чи іншою особою?
В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначав, що з метою доведення підробленості його підпису на поштових накладних (про вручення) № 0306107310764 від 07.03.2025, № 0306107372000 від 16.04.2025 та № 0306107348826 від 02.05.2025 Підприємець звернувся до АТ "Укрпошта" з запитом від 24.09.2025 (долучений до апеляційної скарги; а.с. 154 том 2) про надання належним чином завірених копій цих накладних, які додавались АТ "Укрпошта" у відповідь № 1.30.002.-32668-25 від 02.09.2025 на адвокатський запит, поданий адвокатом Степаненком Р. в інтересах ОСББ 27.08.2025, та до клопотання ОСББ про долучення доказів і які не були долучені судом першої інстанції до справи. Листом АТ "Укрпошта" від 07.10.2025 було відмовлено Підприємцю у наданні такої інформації (долучений до апеляційної скарги; а.с. 154 зворот - 155 том 2), у зв'язку з відмовою АТ "Укрпошта" у наданні належним чином посвідчених поштових накладних 0306107310764, 0306107348826 та 0306107372000, за якими нібито Рудько Ю.М., отримав направлені ним же акти наданих послуг, заявник просив задовольнити клопотання про витребування доказів та призначення почеркознавчої експертизи. Також до матеріалів апеляційної скарги скаржником долучені акти за договором за період липень 2024 - грудень 2024 року (а.с. 156-158 том 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Приписами ч. 4 ст. 80 ГПК України передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.ч. 2, 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Апеляційний суд відзначає, що обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
У ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Враховуючи наведене судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги надані скаржником додаткові докази та клопотання про витребування доказів з проведенням почеркознавчої експертизи, оскільки не встановлено винятковості випадку та причин, що об'єктивно не залежали від заявника для надання доказів й клопотання суду першої інстанції під час розгляду справи.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2022 між ОСББ, як замовником, та Підприємцем, як виконавцем, було укладено договір про надання послуг № 04/2022 (далі - договір; а.с. 8-10 том 1), за умовами якого виконавець надає замовнику послуги з комплексного управління справами замовника за адресою: м. Київ, провулок Моторний, будинки 9, 9А, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, з метою забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території (п. 1.1 договору).
Зі змісту п. 1.2 договору вбачається, що виконавець зобов'язується надати такі послуги:
- організація нагляду за експлуатацією та утриманням у належному стані будинків ОСББ (реалізація стратегії замовника викладена в додатку № 1 до договору) (пп. 1.2.1);
- організація нагляду за наданням житлово-комунальних послуг, які надаються замовнику та власникам, співвласникам, наймачам, орендарям окремих житлових і нежитлових приміщень будинку (пп. 1.2.2);
- здійснення комунікації з виконавцями комунальних послуг, підрядними організаціями замовника (прибирання, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтового та газового господарств, вивезення побутових відходів, аварійні і т.д.), штатними працівниками замовника (пп. 1.2.3);
- організація нагляду, контролю якості та періодичності надання послуг виконавцями комунальних послуг, підрядними організаціями замовника (пп. 1.2.4);
- організація нагляду за діловодством замовника з питань, зазначених у пп. 1.2.1-1.2.4 договору (пп. 1.2.5);
- участь у підготовці й укладанні замовником/членами замовника договорів та інших документів з питань, зазначених у пп. 1.2.1-1.2.4 договору (пп. 1.2.6);
- надання консультацій у доборі персоналу замовника, виконавців житлово-комунальних та інших послуг (пп. 1.2.7);
- забезпечення взаємодії замовника з органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, монополістами-надавачами комунальних послуг і фізичними особами з питань, зазначених у пп. 1.2.1-1.2.4 договору (пп. 1.2.8);
- участь у засіданнях та нарадах статутних органів замовника за додатковою згодою виконавця (пп. 1.2.9);
- робота з дебіторською заборгованістю перед замовником (пп. 1.2.10).
Згідно п.п. 1.3, 1.4 договору якість послуг, що надаються, повинна відповідати умовам договору, нормам і стандартам, встановленим чинним законодавством. Додатково, за окрему оплату, виконавець може надавати замовнику інші згідно виду діяльності послуги, потреба в яких може виникнути під час експлуатації будинку: ремонтних та будівельних, інженерних та ландшафтних робіт.
Відповідно п. 2.1 договору виконавець, зокрема, зобов'язаний надавати необхідну інформацію в межах цього договору на запити статутних органів замовника (пп. 2.1.18).
За умовами п. 3.2 договору замовник, зокрема, має право: погоджувати обсяг послуг, які надаються виконавцем за цим договором (пп. 3.2.1); контролювати якість та об'єм послуг, що надаються виконавцем протягом дії цього договору (пп. 3.2.2); отримувати необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію щодо послуг, що надаються виконавцем (пп. 3.2.3).
У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 договору вартість послуг становить 29 000,00 грн на місяць. Вартість додаткових послуг визначається для кожного виду послуг окремо та вказується у специфікації в рахунку на оплату послуг і фіксується в актах про надані послуги.
Згідно п. 4.3 договору приймання-передача наданих послуг оформлюється шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг до 5 числа кожного місяця у письмовій формі у двох примірниках (по одному для кожної сторони) у визначеному договором порядку.
Перевірка замовником наданих послуг за складом, обсягом та якістю, а також зобов'язання виконавця з надання послуг, вважається виконаним з моменту підписання сторонами відповідного акта (п. 4.4 договору).
У п. 4.5 договору визначено, що замовник, у разі відмови в підписанні акту, протягом 5-ти днів з моменту його отримання, зобов'язаний надати мотивовану письмову відмову від підписання акту з переліком виявлених недоліків.
Зі змісту п. 4.6 договору у разі отримання виконавцем мотивованої відмови, сторони складають двосторонній акт-претензію. Виконавець зобов'язується власними силами та за свій рахунок усунути виявлені недоліки у погоджений сторонами строк. Приймання-передача наданих послуг після усунення недоліків здійснюється у порядку, зазначеному в п. 4.3 договору.
Відповідно до п.п. 4.7, 4.8 договору розрахунок проводиться протягом 3-х банківських днів після підписання акта виконаних робіт. Зобов'язання замовника з оплати послуг вважається виконаним з моменту зарахування коштів на банківський рахунок виконавця.
За умовами п. 7.1 договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами й діє протягом 3-х років - до 31.07.2025. У разі коли за 2 місяці до закінчення дії договору однією із сторін не заявлено в письмовій формі про намір розірвання договору або необхідність його зміни, цей договір вважається щороку продовженим на тих самих умовах.
Згідно п. 7.2 договору зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, за 2 місяці до цього повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Умови даного договору можуть бути змінені, а договір розірваний з обов'язковим підписанням додаткової угоди.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді в установлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (п. 7.3 договору).
У п. 7.4 договору сторони погодили, що договір може бути достроково розірваний у наступних випадках: за згодою сторін; в інших випадках, встановлених законодавством.
Додатковою угодою № 1 від 01.03.2023 до договору внесені зміни до пп. 2.1.13, 2.1.14 договору в частині обсягу надання обумовлених послуг, а також змінено п. 4.1 договору шляхом збільшення вартості таких послуг до 48 000,00 грн на місяць.
Виконавець зазначав, що у період з січня 2025 року по квітень 2025 року ним були надані обумовлені договором послуги на загальну суму 192 000,00 грн, а також складено й направлено на адресу ОСББ акти приймання-передачі наданих послуг (а.с. 11-22 том 1): № 157-04/2022 від 01.02.2025 на суму 48 000,00 грн; № 160-04/2022 від 01.03.2025 на суму 48 000,00 грн; № 163-04/2022 від 01.04.2025 на суму 48 000,00 грн; № 167-04/2022 від 01.05.2025 на суму 48 000,00 грн.
У позові Підприємець посилався на факт отримання ОСББ цих актів та претензій за поштовими відправленнями: № 0308300075490 від 11.02.2025 (вручено одержувачу 13.02.2025), № 0306107310764 від 04.03.2025 (вручено одержувачу 07.03.2025), № 0306107349210 від 13.03.2025 (вручено одержувачу 17.03.2025), № 0306107368380 від 24.03.2025 (вручено одержувачу 29.03.2025), № 0306107372000 від 09.04.2025 (вручено одержувачу 16.04.2025), № 0306107348826 від 01.05.2025 (вручено одержувачу 02.05.2025).
Підприємець стверджував, що 03.03.2025 отримав від ОСББ вимогу № 259 від 14.02.2025 (а.с. 14 зворот том 1), у якій останнє вимагало надати звіт, акти наданих послуг та договори, укладені на виконання умов договору за період з 01.07.2022 по день пред'явлення такої вимоги, а оскільки виконавцем такого звіту не надано, то замовник зазначав про відсутність підстав для оплати послуг.
У подальшому Підприємець звернувся до ОСББ з претензією від 04.03.2025 (а.с. 13-14 том 1) та листом від 13.03.2025 (а.с. 15-16 том 1), у яких просив голову ОСББ Гузенок В.: припинити порушення умов договору; повернути договори та печатку до офісу ОСББ; припинити втручання та перешкоди в роботі Підприємця; налагодити конструктивну взаємодію в інтересах всіх співвласників ОСББ; оплатити заборгованість по наданим послугам згідно умов договору.
Листом № 269 від 17.03.2025 (а.с. 70-72 том 1) ОСББ повідомило Підприємця про те, що вимога про надання письмового звіту щодо виконання робіт, з наданням підтверджуючих документів - актів, укладених договорів, тощо, за період з 01.07.2022 по теперішній час, була вручена під підпис 06.03.2025 на засіданні правління ОСББ та строк її виконання становив 5 днів. ОСББ звертало увагу Підприємця, що такий звіт передбачений пп. 2.1.18, 3.2.1-3.2.3 договору, однак 13.03.2025 в приміщенні офісу ОСББ виконавець не з'явився та звіт не надав.
Листом № 270 від 20.03.2025 (а.с. 16 зворот том 1) ОСББ повідомило Підприємця про скасування довіреності від 01.01.2025 на представництво останнім інтересів ОСББ та зазначило, що для отримання оновленої довіреності Підприємцю необхідно з'явитись 24.03.2025 о 19:00 за адресою: м. Київ, провулок Моторний, буд. 9. Також ОСББ просило надати письмовий звіт про діяльність Підприємця за договором за період з січня 2025 року по лютий 2025 року на засіданні правління ОСББ.
Листом від 24.03.2025 (а.с. 17-19 том 1) Підприємець повідомив ОСББ про неможливість бути присутнім у визначений день і час для отримання нової довіреності, а також повідомив про належне виконання своїх зобов'язань за договором. Підприємець повідомив ОСББ про намір розірвати договір з 01.06.2025 в зв'язку з систематичним порушенням ОСББ його умов та долучив додаткову угоду № 2 від 01.06.2025 до договору щодо його розірвання.
Претензією від 09.04.2025 (а.с. 20-21 том 1) Підприємець повідомив ОСББ про порушення умов договору та про направлення 24.03.2025 листа-пропозиції ОСББ щодо розірвання договору з 01.06.2025 на яку останнім не надано відповіді.
Повідомленнями № 276 від 17.04.2025 (разом з додатковою угодою № 2 від 17.04.2025 до договору), № 277 від 17.04.2025, № 278 від 05.05.2025 (разом з додатковою угодою № 2 від 17.04.2025 до договору) (а.с. 73-83 том 1) ОСББ звернулось до Підприємця щодо розірвання договору з 17.04.2025.
Виконавець зазначав, що замовник не підписав акти приймання-передачі послуг за січень 2025 - квітень 2025 року та не здійснив оплату заборгованості за цей період на загальну суму 192 000,00 грн, тож Підприємець просив суд стягнути з ОСББ цю заборгованість разом з нарахованими 2 240,88 грн 3 % річних та 6 564,77 грн інфляційних втрат за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 13.02.2025 до 14.08.2025 (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог від 13.08.2025; а.с. 215-216 том 1). Також Підприємець просив розірвати договір з 01.06.2025, з огляду на невиконання замовником зобов'язання зі сплати заборгованості та направленням виконавцем листа від 24.03.2025 разом з додатковою угодою № 2 від 01.06.2025 до договору щодо його розірвання з 01.06.2025
Заперечуючи проти позову виконавця замовником було подано зустрічний позов про розірвання договору з 17.04.2025, в якому ОСББ стверджувало, що виконавцем не надано доказів фактичного виконання робіт за договором, у зв'язку з чим йому були направлені повідомлення разом з додатковою угодою № 2 від 17.04.2025 до договору щодо його розірвання з 17.04.2025.
Відмовляючи у задоволенні первісних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що виконавцем документально не доведено фактичного виконання робіт у спірний період та, відповідно, наявності заборгованості в ОСББ за договором, а також факту недобросовісного ухилення ОСББ від підписання актів приймання-передачі наданих послуг, що є підставою для відмови у стягнення з замовника заборгованості, а також похідних вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Щодо вимоги Підприємця про розірвання договору з 01.06.2025, то виконавцем не було доведено істотності змін у правовідносинах, а також істотності порушення другою стороною умов договору. Судом також зазначено, що на момент прийняття рішення у даній справі строк дії договору закінчився, що є самостійною додатковою підставою для відмови в задоволенні вимоги Підприємця про розірвання договору. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову судом встановлено, що замовником не було дотримано вимоги п. 7.2 договору щодо порядку розірвання цього договору (за 2 місяці до розірвання договору повинна бути надіслана пропозиція).
Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне.
Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За умовами ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
На підтвердження факту надання обумовлених договором послуг Підприємець додав виключно копії підписаних ним в односторонньому порядку актів наданих послуг: № 157-04/2022 від 01.02.2025 на суму 48 000,00 грн (а.с. 11 том 1), № 160-04/2022 від 01.03.2025 на суму 48 000,00 грн (а.с. 12 зворот том 1), № 163-04/2022 від 01.04.2025 на суму 48 000,00 грн (а.с. 19 зворот том 1), № 167-04/2022 від 01.05.2025 на суму 48 000,00 грн (а.с. 21 зворот том 1).
Разом із цим п.п. 4.3, 4.7 договору сторони погодили, що приймання-передача наданих послуг оформлюється шляхом підписання обома сторонами акта приймання-передачі наданих послуг. Розрахунок проводиться протягом 3-х банківських днів після підписання акта виконаних робіт.
При цьому укладений між сторонами договір не містить застережень щодо можливості автоматичного прийняття ОСББ послуг Підприємця внаслідок несвоєчасного підписання/непідписання вказаних актів з боку замовника, як, зокрема, й положень про обов'язок ОСББ оплатити послуги за такими актами в разі відсутності заперечень від їх підписання.
У свою чергу передбачений п. 4.5 договору порядок відмови ОСББ від підписання актів не змінює встановлений у п. 4.7 цього правочину порядок розрахунків між сторонами, а лише визначає механізм усунення виявлених недоліків послуг Підприємця.
Згідно викладеної в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 06.12.2019 в справі № 910/7446/18, на яку посилався Підприємець у своєму позові, та відповідно до якої передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що спір у даній справі не є тотожним до правовідносин у вищевказаній справі, оскільки відповідні висновки Верховного Суду зроблені з урахуванням прямих приписів ст.ст. 853, 882 ЦК України щодо обов'язку замовника прийняти виконані підрядником роботи за підписаним обома сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт або надати мотивовану відмову від їх прийняття. У свою чергу, норми ст.ст. 901-903 ЦК України, які регулюють спірні правовідносини у даній справі, вказаного обов'язку замовника не встановлюють.
Разом із цим за своєю правовою природою акт виконаних робіт або акт наданих послуг - це документи, які фіксують факт приймання-передачі виконаних робіт чи наданих послуг від виконавця до замовника, а не їх якісні характеристики.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 29.08.2024 в справі № 910/13456/21.
Підписаний в односторонньому порядку акт наданих послуг не є належним доказом реального, повного та належного виконання стороною своїх зобов'язань за договором. Реальність виконання виконавцем обумовлених договором послуг повинна доводитись останнім в установленому законом порядку (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 18.09.2025 у справі № 906/1197/24, а також кореспондується з правовою позицією, викладеною в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 06.12.2019 в справі № 910/7446/18).
Проте виконавцем не надано доказів на підтвердження факту належного виконання своїх зобов'язань за договором у січні 2025 - квітні 2025 року, а копії листів Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 100-11538 від 03.09.2024 та приватного акціонерного товариства "Отіс" від 2024 року (а.с. 193-194 том 1), що датовані 2024 року, не входять до спірного періоду і не є предметом даного спору.
Також слід зазначити, що зміст наданих Підприємцем актів наданих послуг не дозволяє ідентифікувати, які саме послуги, визначені пп. 1.2.1-1.2.10 договору, були надані ОСББ, а також їх обсяг, з урахуванням заперечень останнього.
Разом із цим Підприємцем не доведено в установленому законом порядку факту недобросовісного ухилення ОСББ від підписання цих актів, оскільки з долучених виконавцем поштових накладних за поштовими відправленнями вбачається, що останні були направленні на адресу ОСББ із зазначенням контактної особи за номером телефону: "0675998931" (а.с. 11, 13, 15, 18, 20 звороти, 22 том 1). У той же час, в укладеному між сторонами договорі (розділ 9 "юридичні адреси та реквізити сторін") та додатковій угоді № 1 від 01.03.2023 до договору зазначено інший контактний номер телефону ОСББ - 0505336963 (а.с. 10 том 1). Докази зміни останнім своїх реквізитів (номерів засобів зв'язку) та повідомлень про це контрагента за договором у матеріалах справи відсутні. У зв'язку з цим, враховуючи характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, наявні обґрунтовані сумніви щодо отримання зазначених поштових відправлень саме повноважним представником ОСББ.
Відповідно до пп. 2.1.18 договору Підприємець зобов'язався надавати необхідну інформацію в межах цього правочину на запити статутних органів замовника, а за пп. 3.2.2, 3.2.3 договору замовник має право контролювати якість та об'єм послуг, що надаються виконавцем протягом дії договору; отримувати необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про послуги, що надаються виконавцем.
Підприємець не заперечував факт отримання від ОСББ вимоги № 259 від 14.02.2025 (щодо необхідності надання письмового звіту за період з 01.07.2024 по 14.02.2025; а.с. 14 зворот том 1) та листа № 270 від 20.03.2025 (щодо необхідності прибуття 24.03.2024 для отримання нової довіреності та надання письмового звіту діяльності Підприємця за січень-лютий 2025 року; а.с. 16 зворот том 1), які долучені ним до позову.
У постанові Верховного Суду в складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 міститься висновок про те, що: "добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".
Однак, у порушення вищевказаних умов договору, відповідні звіти та витребувана ОСББ інформація Підприємцем надана не була, у визначений день і час для отримання нової довіреності останній не прибув, тож ОСББ листом № 270 від 20.03.2025 повідомило Підприємця про скасування його довіреності з 01.01.2025.
У свою чергу надані Підприємцем скріншоти електронного листування між особами у месенджері (а.с. 26 зворот - 37 том 1) не приймаються до уваги в якості належного та допустимого доказу реальності виконання ним своїх зобов'язань за договором, оскільки не підтверджують належне виконання послуг за договором і тим більше обсяг послуг.
З огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів фактичного виконання послуг та їх прийняття замовником за договором у спірний період, то заявлені виконавцем позовні вимоги в частині стягнення боргу, а також похідних вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих на заборгованість правомірно визнані судом першої інстанції необґрунтованими та відмовлено у їх задоволенні.
Щодо вимог про розірвання договору.
За ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Пунктом 7.2 договору передбачено механізм розірвання договору, зокрема, за згодою сторін - шляхом направлення пропозиції про розірвання договору не пізніше ніж за 2 місяці до узгодженої дати його розірвання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСББ не було дотримано встановленого порядку розірвання договору, оскільки 17.04.2025 направлено пропозицію про розірвання договору з 17.04.2025, у зв'язку з чим зустрічна вимога останнього про припинення спірних правовідносин сторін з 17.04.2025 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Підприємець наполягав на розірванні договору, у зв'язку зі зміною істотних обставин, якими, на його думку, є наявність заборгованості ОСББ за обумовлені договором послуги.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 652 ЦК України).
Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Поняття істотності порушення договору розкривається за допомогою іншого оціночного поняття "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відтак, істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 30.01.2018 у справі № 908/491/17).
До інших критеріїв істотності порушення договору законом віднесено розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі № 924/522/17).
За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі ст. 652 ЦК України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 916/1592/22).
Розірваним може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та ухвалення відповідного судового рішення) договір (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17 та від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18).
Разом із цим виконавцем не доведено наявності обставин, з якими він пов'язував істотність змін у правовідносинах сторін, оскільки спір про заборгованість ОСББ за договором у період з січня по квітень 2025 року в розумінні приписів ст. 652 ЦК України не є такою істотною зміною. Окрім того наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання договору в зв'язку з істотним порушенням другою стороною умов цього договору пов'язується також з наявністю шкоди, завданої цим порушенням другою стороною зазначеного правочину, проте у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про завдання Підприємцю шкоди внаслідок таких дій ОСББ.
Також слід зазначити, що замовник заперечував отримання листа виконавця від 24.03.2025 про розірвання договору з 01.06.2025 (а.с. 17-19 том 1), який був направлений на адресу ОСББ із зазначенням контактної особи за непогодженим сторонами номером телефону у договорі та на момент прийняття рішення судом першої інстанції у даній справі строк дії договору закінчився (враховуючи повідомлення ОСББ про не бажання його продовжувати від 17.04.2025).
Доводи скаржника встановленого не спростовують, а отже судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову Підприємця щодо розірвання договору з 01.06.2025.
Відхиляючи твердження апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, категорію і складність спору, суд першої інстанції згідно з ч. 3 ст. 247 ГПК України дійшов обґрунтованого висновку про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст.ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що зустрічний позов ОСББ відповідає вимогам ст.ст. 162, 164, 172, 173 ГПК України, є взаємопов'язаним з первісним позовом та поданий у встановлений законом строк для подачі відзиву на позов, у зв'язку з чим він правомірно прийнятий господарським судом до спільного розгляду з первісним позовом.
При цьому відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень ЄСПЛ, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.
З зазначених підстав колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, тож апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Рудька Юрія Миколайовича на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/6310/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі № 910/6310/25 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/6310/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.02.2026.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко