вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"16" лютого 2026 р. Справа№ 910/6639/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Пантелієнка В.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року
у справі №910/6639/25 (суддя Івченко А.М.)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25, зокрема, визнано кредитором по відношенню до боржника Головне управління ДПС у місті Києві на суму: 6 056,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 7 403 961,91 грн. - вимоги другої черги, які є безнадійними і такими, що підлягають списанню.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25 в частині визнання заявленого ГУ ДПС у місті Києві податкового боргу у сумі 7 403 961,91 грн. безнадійним і таким, що підлягає списанню, а в іншій частині оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.
Ухвалою суду від 12.01.2026 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6639/25.
20.01.2026 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в якому останній просить відмовити у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25.
20.01.2026 ГУ ДПС у місті Києві, як відокремленим підрозділом ДПС України через систему "Електронний суд" подано клопотання, до якого долучено платіжну інструкцію №99 від 16.01.2026 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/6639/23 у розмірі 7 267,20 грн.
22.01.2026 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/6639/23/332/26 від 21.01.2026 року витребувані матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. з 19.01.2026 року по 03.02.2026 року у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 року для розгляду справи №910/6639/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 27.01.2026 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25 залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, доказів, які підтверджують відправлення копії цієї апеляційної скарги і доданих до неї документів зазначеним в даній ухвалі суду учасникам справи, а також у зв'язку з її поданням після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та неповажності причин пропуску такого строку, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
При цьому, п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 27.01.2026 року попереджено скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 27.01.2026 року надіслана одержувачу Головному управлінню ДПС у місті Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України через систему "Електронний суд" 28.01.2026 року та в цей же день о 15:17 отримано останнім в електронному кабінеті.
Отже, граничний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів, є 09.02.2026 року.
09.02.2026 через систему "Електронний суд", тобто в межах встановленого судом строку, скаржником на виконання вимог ухвали суду від 27.01.2026 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено, зокрема, докази, які підтверджують відправлення копії даної апеляційної скарги і доданих до неї документів заявнику - ОСОБА_1 та керуючому реструктуризацією Карасюку О.В. та службову записку від 06.02.2026 року №1059/26-15-13-08-07.
Крім того, у даній заяві скаржником викладено клопотання про продовження строку для доплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням підстав для поновлення строку.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням заяви про усунення недоліків, наданої на виконання вимог ухвали суду від 27.01.2026 року, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки викладені в ньому причини не є поважними з огляду на наступне.
Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).
Повний текст оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року підписано 10.12.2025 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року, з урахуванням вихідних днів, є 22.12.2025 року.
Скаржник, в свою чергу, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду, згідно відомостей на конверті, в якому була надіслана апеляційна скарга - 26.12.2025 року, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на її апеляційне оскарження. Одночасно апелянт просив поновити строк для подання апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними.
Відповідну заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.
Відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту положень ст.ст. 119 та 256 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом з своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі №Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
В силу положень ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідні докази повинні подаватись до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії і у випадку подання копії такого доказу, така копія має бути засвідчена належним чином, зокрема, відповідати вимогам п. 5.26 національного стандарту ДСТУ 4163:2020") Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".
Колегія суддів зазначає, що у поданому на виконання вимог ухвали суду від 27.01.2026 року клопотанні із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, які, на думку скаржника, у сукупності перешкодили поданню апеляційної скарги у встановлений законом строк, апелянтом не зазначено жодних інших вагомих та переконливих причин для поновлення процесуальних строків, крім тих, що вже були зазначені в апеляційній скарзі і розглянуті судом в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Вказане клопотання, за своєю суттю, містить аналогічне обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які вже були розглянуті судом та визнані неповажними, та фактично є незгодою з прийнятою апеляційним судом ухвалою про залишення апеляційної скарги з цих підстав без руху.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що скаржником не подано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердженням обставин, викладених у клопотанні про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Твердження апелянта про те, що ГУ ДПС у місті Києві чекало сплати судового збору до останнього дня подання апеляційної скарги, тобто до 22.12.2025 року, колегією суддів до уваги не беруться у якості поважної причини, оскільки податковий орган не був обмежений у праві та можливості подати дану апеляційну скаргу у визначений строк, тобто безпосередньо до 22.12.2025 року, навіть без доказів сплати судового збору, а не чекати 26.12.2025 року.
Крім того, слід також зауважити, що згідно зі ст.1 Закону України від 12.05.2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами 1 та 4 ст. 26 наведеного закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону №389-VIII).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.
Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 року у справі №398/1739/15.
Оскільки як день прийняття оскаржуваної ухвали, так і останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання відповідного такого строку податковим органом за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.
В свою чергу, скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою жодним чином не наведено обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, а також неможливості подати апеляційну скаргу в найкоротший термін з дня отримання копії оскаржуваної ухвали, не доведено суду обставин, яким саме чином введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного процесуального строку, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності у податкового органу можливості підготувати та подати апеляційну скаргу в межах передбачених ГПК України строків, з огляду на місцезнаходження скаржника в місті Києві.
В свою чергу, посилання апелянта на масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України, що спричиняє часті перебої світла, також не може бути визнано колегією суддів поважною причиною, оскільки останнім не доведено та до матеріалів апеляційної скарги не надано жодних доказів повної відсутності енергопостачання у місті Києві протягом тривалого часу.
При цьому, з відкритих джерел у мережі Інтернет вбачається, що у другій половині грудня 2025 року у м. Києві застосовувалися як стабілізаційні так і екстрені відключення енергопостачання, що, в свою чергу, надавало можливість учасникам судових процесів готувати, підписувати та подавати до суду процесуальні документи.
Більш того, судом враховано, що апеляційна скарга ГУ ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, налічує всього 6 аркушів тексту та долучена до неї у якості додатків виписка з ЄДРЮОФОПГФ щодо скаржника, що у сукупності свідчить про те, що підготовка даної апеляційної скарги та її подання до суду не потребували затрати значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи.
За таких обставин, скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою на судове рішення після закінчення строку на його апеляційне оскарження, не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, з якими закон пов'язує можливість відновлення такого строку після його спливу, не зазначено беззаперечних та обґрунтованих причин, які б унеможливили вчинення ним процесуальних дій упродовж цього терміну та не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи викладене, дослідивши подану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням поданого на виконання вимог ухвали суду від 27.01.2026 року у якості усунення недоліків апеляційної скарги клопотання з додатковим обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, суд апеляційної інстанції визнав наведені в ній доводи та причини в її обґрунтування неповажними.
Відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України зазначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 261 ГПК України).
За вказаних обставин, оскільки причини пропуску строку на подання апеляційної скарги визнані судом неповажними, колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25.
Оскільки судом прийнято рішення відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою, клопотання скаржника про продовження строку для доплати судового збору судом не розглядається.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 256, 260, 261 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
1.Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/6639/25.
2.Копію ухвали суду разом з апеляційною скаргою та доданими до неї документами надіслати Головному управлінню ДПС у місті Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України.
3.Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.В. Отрюх
В.О. Пантелієнко