Рівненський апеляційний суд
09 лютого 2026 року м. Рівне
Справа № 569/28339/25
Провадження № 33/4815/332/26
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Ляшка Д.В.,
потерпілого - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ляшка Д.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2026 року, -
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
З матеріалів справи вбачається, що16.12.2025 року приблизно о 14 год. 00 хв. в приміщенні клініки «Грабовський», що за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 46 ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме: виражалася нецензурною лайкою, кричала та пошкодила майно, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Ляшко Д.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.
Зазначає, що ОСОБА_1 категорично заперечує факт вчинення даного правопорушення та вважає, що викладені в протоколі обставини є недостовірними, а сам протокол складено з свідомим викривленням обставин події, без достатньої правової підстави та належного обґрунтування. Наголошує, що ОСОБА_1 стверджує, що вона звернулася до клініки ОСОБА_2 для проведення косметологічної операції в попередньо узгоджений час, однак через затримку лікаря вимушена була чекати більше 2-х годин, після чого, зважаючи на тривалу затримку з наданням медичної послуги, повідомила про відмову від процедури та попросила повернути наперед внесені нею кошти, на що їй було відмовлено, кошти повернуто лише частково та при цьому їй висловили звинувачення, що це через неї не може бути проведено медичну процедуру, на що вона обурилася, вимагала повернення коштів та викликала поліцію, яким надала письмові пояснення по суті спору.
Зазначає, що через декілька днів, 22.12.2025 року, ОСОБА_1 зателефонували працівники поліції та повідомили про складення відносно неї протоколу у справі про адміністративне правопорушення за ніби то вчинені хуліганські дії у клініці, а протокол складено на підставі пояснень лікаря ОСОБА_2 та свідчень його дружини ОСОБА_3 , яка була присутня в клініці. Зауважує, що ОСОБА_1 не згідна з таким протоколом, оскільки він не був складений на місці події, а пояснення потерпілого ОСОБА_2 не відповідають дійсності та є спробою приховати непрофесійність та неналежну якість надання медичних послуг.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та її захисника Ляшка Д.В. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній підстав, пояснення потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував проти її задоволення, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідальність за статтею 173 КУпАП настає за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок передбачає врегульовану правовими та соціальними нормами систему відносин, правила співдружності та взаємоповаги до оточуючих.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 173 КУпАП, є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
З диспозиції вказаної статті вбачається, що об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об'єктом протиправного посягання є громадський порядок та спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і спрямованість поведінки хулігана.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Вона пояснила, що перебувала в клініці «Грабовський» за попереднім записом на операцію та після двогодинного очікування обурилася і висловила зауваження працівникам клініки. За її словами, у проведенні операції їй безпідставно відмовили, а директор клініки образив її, назвавши наркоманкою. ОСОБА_1 стверджувала, що жодних хуліганських дій не вчиняла та майно клініки не пошкоджувала, заперечила обставини, викладені в протоколі, і просила закрити провадження у справі.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 є клієнткою клініки «Грабовський» та була записана на операцію на 16.12.2025 року. За його словами, під час підготовки до операції у неї було виявлено протипоказання, оскільки вона у приміщенні клініки випила значну кількість води та вживала медичні препарати, заборонені перед проведенням операції, у зв'язку з чим їй запропонували перенести дату операції. На це ОСОБА_1 не погодилася, поводилася збуджено, пересувалася приміщенням клініки без верхнього одягу, висловлювалася нецензурною лайкою та кричала. ОСОБА_2 також зазначив, що ввечері того ж дня вона повернулася до клініки та розбила вхідні двері, що було зафіксовано камерою відеоспостереження.
Апеляційний суд приймає пояснення потерпілого ОСОБА_2 , оскільки вони повністю узгоджуються з матеріалами справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №750136 від 22.12.2025 року, 16.12.2025 року приблизно о 14 год. 00 хв. в приміщенні клініки «Грабовський», що за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 46, ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме: виражалася нецензурною лайкою, кричала та пошкодила майно, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується даними інформаційної бази «Армор» щодо опрацювання викликів поліції та реєстрації подій, рапортом поліцейського від 22.11.2025 року, заявами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності, а також фотоматеріалами (скріншотами особистих повідомлень ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у месенджері «Viber»).
Крім того, відеозаписи з камер відеоспостереження та фотознімки підтверджують порушення ОСОБА_1 громадського порядку у приміщенні клініки «Грабовський» та факт розбиття нею вхідних дверей цієї клініки.
Виходячи з аналізу матеріалів справи, оцінки протоколу про адміністративне правопорушення, фотоматеріалів, відеозаписів та пояснень учасників процесу, апеляційний суд встановив, що дії ОСОБА_1 містять ознаки дрібного хуліганства, передбаченого ст.173 КУпАП.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, всебічно дослідив наявні докази та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, спростовуються зібраними по справі доказами та розцінюються судом як версія захисту.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.33, ст.38 КУпАП в межах санкції ст.173 КУпАП, яке, на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення нею нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд -
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу її захисника - адвоката Ляшка Д.В. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович