Рівненський апеляційний суд
13 лютого 2026 року м. Рівне
Справа № 559/4154/25
Провадження № 33/4815/101/26
Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Корень Олесі Миколаївни на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Корень О. М. подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що Акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Головним управлінням ДПС у Рівненській області до матеріалів справи не було долучено податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі Акту перевірки від 22.09.2025 року №15962/Ж5/17-00-07-03/43020360. Також до матеріалів справи не було долучено доказів того, що суб'єктом вчинення порушення, описаного в Акті перевірки від 22.09.2025 року №15962/Ж5/17-00-07-03/43020360 є саме ОСОБА_1 . Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на Акті про результати документальної планової виїзної перевірки. Вважає, що матеріали справи сформовані без дотримання принципу збирання достатніх та належних доказів на підтвердження події правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності будь-яких інших доказів, не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Вважає, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. З огляду на зазначене просить скасувати оскаржувану постанови суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Справа до слухання у апеляційному суді призначалась двічі. Жодного разу ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Корень О. М. у судове засідання не з"явились, хоча повідомлені були належним чином.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна
скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 9184/Ж12/17-00-07-03 (бланк №001079) від 22.09.2025 року директор ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» ОСОБА_1 22.09.2025 року о 14 год. 00 хв., згідно Акта перевірки № 15962/Ж5/17-00-07-03/43020360 від 22.09.2025 року порушив порядок ведення податкового обліку, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму ПДВ 600 грн, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 600 грн, чим порушено п. 189.1 ст. 189, пп. "г" п. 198.5 ст. 198, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України та завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму ПДВ 50838 грн, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 50838 грн, чим порушено п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р. 20.2.1 декларації) у розмірі 485678 грн, чим порушено п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року N 21. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП. При складанні протоколу ОСОБА_1 не надав пояснень по суті порушення.
Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписано, копію протоколу ним отримано 22.09.2025 року, про що засвідчено його підписом.
В матеріалах справи міститься Акт перевірки № 15962/Ж5/17-00-07-03/43020360 від 22.09.2025 року, який підписаний директором ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» ОСОБА_1 (а.с. 2-23).
З обов'язками, правами, відповідальністю платника податків, порядком надання заперечень (зауважень) та оскарження рішень і дій посадових осіб державних податкових органів ОСОБА_1 ознайомлений, один примірник акта з додатками на 22 аркушах ОСОБА_1 отримано 22.09.2025 року, про що директор ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом (а.с. 23).
Положеннями ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вірно послався на докази, наявні в матеріалах справи, які підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Такий висновок ґрунтується на фактичних обставинах справи та не спростовується наведеними в апеляційній скарзі доводами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи.
Апеляційний суд розцінює доводи апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_1 , як спосіб захисту спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників податкового органу під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Обгрунтовання апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 293, 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Корень Олесі Миколаївни залишити без задоволення.
Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Ковальчук Н. М.