Справа № 761/3979/26
Провадження № 1-кс/761/3645/2026
09 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 369-2 КК України, в рамках кримінального провадження № 22024000000000813 від 13.09.2024, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000813 від 13.09.2024, яке розслідується слідчими Головного слідчого управління СБ України за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 та ч. 1 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК та ч. 2 ст. 369-2 КК України
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.01.2026 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.02.2026.
29.01.2026 слідчим на підставі доручення прокурора групи прокурорів - прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 - підозрюваному та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надано повний доступ до матеріалів досудового розслідування.
Станом на момент подання вказаного клопотання підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник з матеріалами кримінального провадження у повному обсязі не ознайомилися.
Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою запобіганням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи особливу складність кримінального провадження, беручи до уваги, що для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду необхідний тривалий час, а також те, що вказані дії не могли бути здійснені та завершені раніше з об'єктивних причин, слідчий просив продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти клопотання, просив відмовити в його задоволенні у зв'язку з відсутністю підстав для подальшого утримання ОСОБА_4 під вартою.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000813 від 13.09.2024, яке розслідується слідчими Головного слідчого управління СБ України за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 та ч. 1 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК та ч. 2 ст. 369-2
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.01.2026 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.02.2026.
29.01.2026 слідчим на підставі доручення прокурора групи прокурорів - прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 - підозрюваному та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надано повний доступ до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 та ч. 1 ст. 369-2 КК України.
Слідчий у клопотанні посилається на особливу складність справи та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що наданий час не зменшилися та продовжують існувати.
Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Дослідивши матеріали клопотання, суд вважає доведеними ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім цього, у силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому діянь.
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з доводів слідчого, які викладені у клопотанні, у кримінальному провадженню наразі триває виконання вимог ст. 290 КПК України, у зв'язку з чим виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою підозрюваного.
Розглядаючи можливість застосування до ОСОБА_4 альтернативних запобіжних заходів, суд застосовує положення ч. 6 ст. 176 КПК України, яка визначає, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, тримання під вартою.
Рішенням Конституційного Суду України від 19.06.2024 № 7-р(II)/2024 частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною).
Конституційний Суд України виснував, що частина шоста статті 176 Кодексу не суперечить статтям 3, 8 частинам першій, другій статті 29, частині першій статті 55, частині першій статті 62, частині першій статті 64 Конституції України.
Також, у наведеному рішенні Конституційний Суд України зауважує, що застосування за частиною шостою статті 176 Кодексу під час дії воєнного стану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яку підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, за наявності ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, є потрібним засобом для забезпечення ефективності розслідування цих злочинів і виконання завдань кримінального провадження в умовах воєнного стану, що обумовлено потребою посиленого захисту суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 на даний час на законних підставах утримується під вартою у зв'язку з тим, що продовжують існувати та не зменшилися ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси підозрюваного на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
У зв'язку із зазначеним, суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.
Таким чином, клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу та на даний час не зменшилися й продовжують існувати.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Таким чином при вирішенні питання щодо можливості визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в межах розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд враховує фактичні обставини кримінального правопорушення, його наслідки, введення в Україні воєнного стану у зв'язку збройною агресією з боку російської федерації, яка наразі продовжується, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину проти основ національної безпеки України, а також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а тому вважає за необхідне не визначати розмір застави.
Враховуючи викладене, суд при продовженні застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачає підстав для визначення щодо нього застави як альтернативного запобіжного заходу та застосування більш м'якого запобіжного заходу, відтак, клопотання слідчого підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 193, 197, 199, 206, 309 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, тобто по 09 квітня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1