Справа № 761/4013/26
Провадження № 1-кс/761/3680/2026
про арешт майна
10 лютого 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026110000000103, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
установив:
За допомогою поштового зв'язку прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вх. № 10707 від 05.02.2026) про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026110000000103, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2026.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор ОСОБА_3 зазначила про таке.
Слідчими Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026110000000103 від 30.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що 30.01.2026 близько 14 годині 30 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки та моделі «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі М-05 сполученням «Київ-Одеса», в напрямку м. Одеса, на 122 км здійснила виїзд на смугу зустрічного руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем марки та моделі «BMW X7 XDRIVE 40D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався в зустрічному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля марки та моделі «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження від яких померла на місці пригоди, а пасажири ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та водій ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості з якими були госпіталізовані до Білоцерківської міської лікарні № 2. Також внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки та моделі «BMW X7 XDRIVE 40D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження з якими була госпіталізована до Олекс андріївської клінічної лікарні міста Київ.
Під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 30.01.2026 автомобілі марки та моделі «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та «BMW X7 XDRIVE 40D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , оглянуті та вилучені, після чого доставлені та поміщені на територію спеціального майданчику тимчасово затриманого транспорту за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада, кадастровий номер 3220489500:01:029:0160, 4 км автодороги Р-17 сполученням «Біла Церква-Тетіїв-Липовець-Гумене».
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль марки та моделі «SKODA OCTAVIA»», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль марки та моделі «BMW X7 XDRIVE 40D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ТОВ «ЕКСІТО», яке зареєстровано за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Костельна, 10.
Прокурор у клопотанні зазначає, що вилучені транспортні засоби, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, є об'єктами, які зберегли на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, мають суттєве значення для встановлення істини у цьому провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, для забезпечення збереження речових доказів, на думку прокурора, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 06.02.2026 слідчим суддею визначено ОСОБА_1 09.02.2026 клопотання разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судове засідання прокурор відділу Київської обласної прокуратури не з'явилася, водночас у прохальній частині клопотання про арешт майна просила проводити розгляд справи без участі прокурора.
Інші учасники у судове засідання також не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. Жодних клопотань чи заяв до суду не надходило.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, враховуючи, що учасники провадження, повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилися, враховуючи, що участь їх не є обов'язковою, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про арешт майна за відсутності не з'явившихся осіб.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026110000000103 від 30.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Київської обласної прокуратури.
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.01.2026 виявлено автомобіль марки та моделі «SKODA OCTAVIA»», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки та моделі «BMW X7 XDRIVE 40D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які надалі доставлені та поміщені на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою.
Відповідно до матеріалів справи автомобіль марки та моделі «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль марки та моделі «BMW X7 XDRIVE 40D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ТОВ «ЕКСІТО+», яке зареєстровано за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Костельна, 10.
Звернення прокурора з клопотанням про арешт на зазначене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки, на думку прокурора, вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 від 31.01.2026 у кримінальному провадженні № 12026110000000103 від 30.01.2026 майно, на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовими доказами.
Крім того, постановами слідчого від 31.01.2026 призначено інженерно-транспортні експертизи.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що у цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в цьому випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. Водночас доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Керуючись статтями 2, 7, 22, 26, 98, 170-173, 309, 372, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026110000000103, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною відчуження, розпоряджання та користування, яке 30.01.2026 виявлено та вилучено під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме на:
- автомобіль марки та моделі «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- автомобіль марки та моделі «BMW X7 XDRIVE 40D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «ЕКСІТО+», яке зареєстровано за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Костельна, 10.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_11