печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7928/26-а
16.02.2026 суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора з паркування Каюкіна Павла Вадимовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експедиція 777», Головне управління Національної поліції України у м. Києві про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, -
06.02.2026 до Печерського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 до інспектора з паркування Каюкіна Павла Вадимовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експедиція 777», Головне управління Національної поліції України у м. Києві про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026 року головуючим суддею визначено суддю Ільєву Т.Г. та фактично матеріали були передані 16.02.2026 року.
Перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 , з доданими до нього матеріалами, судом встановлено наступне.
Статтею 19 КАС України визначено предметну юрисдикцію адміністративних судів.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Згідно матеріалів справи вбачається позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Печерського району м. Києва, інших відомостей суду не надано.
В позовній заяві позивач зазначає адресу відповідача інспектора з паркування Каюкіна Павла Вадимовича - м. Київ, вул. Леонтовича, 6, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва.
Отже, дана адміністративна справа не підсудна Печерському районному суду міста Києва, і підлягає передачі за підсудністю Шевченківському районному суду міста Києва за місцезнаходженням відповідача інспектора з паркування Каюкіна Павла Вадимовича.
Стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено право особи на розгляд її справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
За приписами ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених ст. 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України». Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище вбачається, що розгляд справи адміністративним судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та безумовною підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 318 КАС України).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Ураховуючи наведене, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі на розгляд Шевченківському районному суду м. Києва.
За таких обставин та керуючись ст. 20, 25, 29, 30, 294-295, 318 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора з паркування Каюкіна Павла Вадимовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експедиція 777», Головне управління Національної поліції України у м. Києві про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31А).
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА