печерський районний суд міста києва
Справа № 757/63954/25-к
пр. 1-кс-14038/26
26 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, щодо неповернення тимчасово вилученого майна, в межах кримінального провадження №12018000000000048 від 26.01.2018, -
ОСОБА_3 звернувся до Печерського районного суду у місті Києві зі скаргою в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, в межах кримінального провадження №12018000000000048 від 26.01.2018.
В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що в ході проведення обшуку 21.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1, органом досудового розслідування вилучено ноутбук, що належить заявнику.
Проте, арешт на вилучене майно не накладався та останнє не містить в собі ознак речових доказів, які можуть бути використані в даному кримінальному провадженні, а відтак підлягає поверненню його законному володільцю.
У судове засідання особа, яка подала скаргу не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином, у вимогах скарги зазначив про розгляд скарги у його відсутність, слідчий суддя дійшов висновку про можливість її розгляду за відсутності особи, яка її подала
Прокурор не з'явився у судове засідання, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що слідчий, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за скаргою дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчий суддя враховує приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Офісу Генерального прокурора перебуває кримінальне провадження за № 12018000000000048 від 26.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 190 КК України.
Так, 21.08.2020 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_3 було вилучено майно, яке належить останньому.
Відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Разом з тим, особою, яка звернулась зі скаргою, до її матеріалів не долучено ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва та протоколу вилучення речей на проведення вказаного вище огляду (обшуку).
Вказане позбавляє слідчого суддю перевірити відповідність вилученого майна вимогам ч. 7 ст. 236 КПК України, тобто чи було надано дозвіл на його відшукання та вилучення, інші доводи на існування яких він посилається в обґрунтування своїх вимог.
Крім того, доказів щодо відсутності арешту тимчасово вилученого майна, на які посилається представник володільця майна у скарзі, слідчому судді не надано.
За таких обставин вважаю, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 169, 167, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, щодо неповернення тимчасово вилученого майна, в межах кримінального провадження №12018000000000048 від 26.01.2018 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1