Номер провадження 2/754/1549/26
Справа №754/14833/25
Іменем України
16 лютого 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Панченко О.М.,
секретаря судових засідань - Сарнавського М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу «Зварювальник-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат, 3% річних,
У вересні 2025 року Житлово-будівельний кооператив «Зварювальник-2», в особі голови правління Маслянка І.Я., звернувся до суду з позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат, 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Житлово-будівельний кооператив «Зварювальник-2» (далі - ЖБК «Зварювальник-2», Кооператив) 12.06.1991 був створений у будинках №36 та АДРЕСА_2 з моменту будівництва і прийняття цих будинків в експлуатацію та діє відповідно до вимог чинного законодавства, забезпечуючи утримання та експлуатацію цих багатоквартирних будинків, утримує їх прибудинкові території власними силами та на підставі відповідних договорів із безпосередніми виконавцями робіт і надавачами послуг. ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 05.11.1993 року, посвідченим державним нотаріусом П'ятнадцятої державної нотаріальної контори, є власником квартири АДРЕСА_3 . Відповідно до розрахунку заборгованості по вказаній вище квартирі №52 (8 поверх), яка розташована у будинку АДРЕСА_2 власником якої є ОСОБА_1 в цілому наявна заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з грудня 2020 року по липень 2025 року у загальному розмірі 13 496,54 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку не виконує покладений на нього обов'язок з утримання належного йому майна та сплати внесків з утримання будинку та прибудинкової території, позивач змушений звертатися до суду із даним позовом про його стягнення з останнього боргу у примусовому порядку. Позивач вказує, що має право на нарахування на суму основного боргу відповідача, яка виникла за спірний період, інфляційних втрат та 3% річних в межах заявлених вимог за період після 29.12.2023, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206. Відповідно, зважаючи на те, що кожний щомісячний платіж з оплати витрат за надані житлово-комунальні послуги є окремим грошовим зобов'язанням, то згідно з проведеним на підставі статті 625 ЦК України розрахунком за платежами за період з грудня 2020 року по липень 20225 року розмір 3% річних за прострочення виконання відповідачами основних зобов'язань складає 540,57 грн., а розмір інфляційних втрат складової боргу становить 2 040,54 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також витребувано докази.
24.10.2025 року на електронну адресу суду від КП КМР «КМ БТІ» надано докази договору дарування квартири від 05.11.1993 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Повідомлявся про розгляд справи належним чином, а саме шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та копій позовних заяв з додатками на адресу його зареєстрованого місця проживання, проте поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд, до початку розгляду справи по суті, визнав можливим її заочний розгляд, на підставі наявних у ній доказів.
На підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з відсутністю учасників справи.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ЖБК «Зварювальник-2» утримує та здійснює експлуатацію багатоквартирних будинків №32 та №36 , і їх прибудинкової території.
ОСОБА_2 є членом ЖБК «Зварювальник-2» та власником квартири АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 05.11.1993 року, який посвідченим державним нотаріусом П'ятнадцятої державної нотаріальної контори Палагута Л.О.
Згідно з реєстром територіальної громади міста Києва відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 з 06.06.2008 року по теперішній час.
Відповідно до розрахунку заборгованості за адресою: АДРЕСА_5 наявна заборгованість за надані позивачем житлово-комунальні послуги за період з грудня 2020 року по липень 2025 року у загальному розмірі 13 496,54 грн.
Згідно зі статтею 319 ЦК України, власність зобов'язує. Відповідно до статті 322 того ж Кодексу, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно; кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб (стаття 24 Закону України «Про кооперацію»).
Основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків (стаття 12 Закону України «Про кооперацію»).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За приписами ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивач забезпечує утримання і експлуатацію вказаного багатоквартирного будинку та утримує його прибудинкову територію.
Згідно з особовим рахунком заборгованість за спожиті житлові послуги з грудня 2020 року по липень 2025 року складає 13 496,54 грн., інфляційні втрати - 2 040,54 грн., 3% річних - 540,57 грн.
Суд перевірив розрахунок заборгованості позивача, визнав його обґрунтованим і таким, що підтверджується відповідними первинними документами. Натомість відповідач не реалізував свого права на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надав жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення наявної заборгованості, а також доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість наданого позивачем розрахунку.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені судом повністю, суд покладає на відповідача витрати позивача щодо сплати судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Житлово-будівельного кооперативу «Зварювальник-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат, 3% річних - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Зварювальник-2» (ЄДРПОУ - 22885281, адреса: 02097, м.Київ, вул. Радунська, буд.36) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_6 за період з грудня 2020 року по липень 2025 року у загальному розмірі 16 077,65 грн. (з яких основний борг у сумі 13496,54 грн., інфляційні втрати у сумі 2 040,54 грн. та 3% річних у сумі 540,57 грн.), а також судовий збір у сумі 3028 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2026 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя О.М. Панченко