Номер провадження 1-кс/754/218/26
Справа № 754/972/26
Іменем України
11 лютого 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі особи, якою подано клопотання, ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
До Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 1202410003001769 від 18 липня 2024 року.
В судовому засіданні особа, якою подано клопотання, просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року на вилучені в ході проведення обшуку за місцем його проживання мобільні телефони «Nokia» та «Samsung» сріблястого кольору, зазначивши, що вказані мобільні телефони були вже оглянуті слідчим, жодної інформації, яка потрібна була б слідству, на вказаних телефонах відсутня.
Прокурор в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні, в межах якого було накладено арешт на майно, про скасування якого клопоче ОСОБА_3 , триває досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. На даний час у кримінальному провадженні призначено комісійну судово-медичну експертизу.
Вислухавши доводи ОСОБА_3 , думку прокурора, дослідивши клопотання, долучені прокурором матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що у провадженні СВ Деснянського УПГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 1202410003001769 від 18 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В ході проведення огляду місця події 18 липня 2024 року, слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві було вилучено, зокрема, мобільний телефон марки «Nokia» та «Samsung» у корпусі сріблястого кольору.
У подальшому, постановою слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 18 липня 2024 року, вище вказані мобільні телефони визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року на вказане майно накладено арешт з метою збереження речових доказів.
Згідно ст.100 КПК України на речові докази може бути накладено арешт в порядку статей 170-174 КПК України, та згідно частини другої, третьої статті 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в частині першій статті 98 КПК України.
З огляду на положення частини другої, третьої статті 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як встановлено слідчим суддею, на даний час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні та встановлюються особи, що причетні до вчинення кримінального правопорушення.
Доводи ОСОБА_3 щодо відсутності у вилученого майна ознак речового доказу не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання та на даному етапі досудового розслідування існує потреба у збереженні цього майна.
З урахуванням наведеного слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту, оскільки він накладений обґрунтовано з метою забезпечення збереження речових доказів.
Доказів, що в органу досудового розслідування відпала потреба у накладеному арешті, слідчому судді не надано
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що існує необхідність арешту майна на даний час з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому клопотання про скасування арешту майна є передчасним та в його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024100030001769 від 18 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя -