ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10263/25
провадження № 1-кп/753/1051/26
"12" лютого 2026 р.
Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020000619 від 11.02.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 (в режимі
відеоконференції),
обвинувачений ОСОБА_3 (в режимі
відеоконференції),
встановив:
У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 22.05.2025 головуючим суддею у вказаному провадженні визначено суддю ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 2.3.44 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки), що додається до матеріалів справи.
Приписами п. 6.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу у Дарницькому районному суді м. Києва, затверджених рішенням загальних зборів суддів Дарницького районного суду м. Києва від 20.03.2025 року, встановлено, що винятково, коли головуючий суддя у судовому кримінальному провадженні відсутній у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, і в цей період виникає необхідність вирішення питання про продовження строків дії запобіжних заходів, такі справи передаються на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до п. 6.6 цих засад, судові справи, у яких відповідно до вимог кримінального процесуального, цивільного процесуального законодавства, адміністративного судочинства встановлені скорочені строки їх розгляду, у разі тимчасової непрацездатності судді, передаються для повторного автоматизованого розподілу, а саме у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чи вирішення питання у порядку ст. 331 КПК України, щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, кримінальне провадження, для вирішення зазначених питань, передається на розгляд іншому судді кримінальної спеціалізації, визначеному в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України, або може бути передано для розгляду до іншого суду в порядку визначеному КПК України.
Станом на 12.02.2026 суддя ОСОБА_6 перебуває на лікарняному.
10 лютого 2026 у вказаному кримінальному провадженні надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
11.02.2026 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями та на підставі розпорядження керівника апарату суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 передано судді ОСОБА_1 для розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому.
З огляду на викладене, суд переходить до розгляду вищевказаного клопотання прокурора.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 . Клопотання обґрунтоване тим, що існують ризики, передбачені п.1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КК України. Так, ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбаченого покарання до 10 років позбавлення у зв'язку з чим останній може переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має постійного джерела доходів.
Захисник заперечував клопотання прокурора, вказав, що обвинувачений ризики вказані прокурор не доведені, сторона обвинувачення посилається лише на те, що обвинувачений не визнає свою вину, але докази у кримінальному провадженні вже досліджені. Просив суд змінити запобіжний захід ОСОБА_3 на інший більш м'який домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження щодо клопотання прокурора та захисника щодо запобіжного заходу, вивчивши письмове клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження в обсязі необхідному для його вирішення, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.12.2025 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.02.2026 включно.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачені обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_3 , кримінального правопорушення, яке кримінальний закон відносить до тяжких, за вчинення якого йому загрожує покарання до 10 років позбавлення волі, а також матеріали, які його характеризують, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, даних про те, що він не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору в матеріалах кримінального провадження відсутні; обвинувачений раніше неодноразово судимий.
Так, ризик переховування (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обвинуваченого від суду існує та залишається з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінують ОСОБА_3 , суворістю покарання, яке йому загрожує, а саме до 10 років позбавлення волі. Таке покарання, враховуючи вимоги КК України, вже саме по собі може бути мотивом обвинуваченого для переховування від суду.
Також враховуючи характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає наявним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Враховуючи те, що ОСОБА_3 не має постійного джерела доходу, він може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
З огляду на викладені ризики, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну раніше застосованого запобіжного заходу на більш м'який, а саме домашній арешт.
Суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише його права, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором доведені ризики, які є достатніми для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , та вважає, що інші запобіжні заходи не здатні гарантувати його належну процесуальну поведінку та здійснення своїх процесуальних обов'язків.
Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування Обставинами, що дають таке право суду є застосування насильства та підвищена суспільна небезпечність інкримінованованого злочину.
Керуючись статтями 177, 331, 372, 395 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити. У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Продовжити застосований відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 12 квітня 2026 включно.
Матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України передати раніше визначеному складу суду для продовження судового розгляду.
Ухвала суду підлягає апеляційному оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1