Справа № 752/30440/25
Провадження №: 3/752/671/26
09 лютого 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
29 листопада 2025 року о 20 год. 20 хв., у м. Києві, по вул. Василя Касіяна 2/1, водій ОСОБА_1 керував ТЗ KIA OPTIMA н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роту, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином. З'явився представник ОСОБА_1 - адвокат Пакало А.В., який подав клопотання про закриття адміністративного провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У своєму клопотанні захисник звертає увагу на те, що в наданому працівниками поліції відеозаписі не зафіксовано факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , як і будь-яких обставин, які б свідчили про те, що він щойно керував автомобілем або мав намір розпочати рух.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Водночас ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пунктом 2.5 яких зобов'язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №527364 від 29 листопада 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 листопада 2025 р. в якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735;
- письмовими поясненнями іншої особи;
- відеозаписом з боді-камери поліцейського, з якого вбачається, що 29 листопада 2025 року події відбуваються за адресою м. Київ, вул. Василя Касіяна 2/1, водій ОСОБА_1 о 20:43 год. (відеозапис починаючи з 4 хв. 10 с.) під час спілкування з патрульними поліцейськими говорить: «я ж зразу на бардюр заїхав собі, кажу визивайте…», на що поліцейський запитує: «Так ви їхали виходить?», ОСОБА_1 відповідає: «Я собі заїхав, став, кажу все, я п'яний їхать не буду», далі поліцейський задав питання: «А навіщо ви їхали тоді за кермом?», на яке ОСОБА_1 показуючи рукою відповідає: «Виїхав осьо звідси, 50 м. і поставив машину». Також о 20:54 год. (відеозапис починаючи з 15 хв. 42 с.) інший водій, ОСОБА_2 , під час надання пояснень патрульному поліцейському зазначив що зупинився на світлофорі, ОСОБА_1 став за ним та почав сигналить, на що він увімкнув аварійку, підійшов до ОСОБА_1 та зробив фото, після чого на прохання поліцейського показав фото (відеозпис 16 хв. 47 с.), на якому ОСОБА_1 знаходиться за кермом автомобіля, при перегляді фото поліцейський поставив питання: «і нікого в машині було?» (16 хв. 49с.), на що ОСОБА_2 відповів: «не було вообше нікого».
- іншими матеріалами справи у своїй сукупності.
За таких обставин доводи вказані у клопотаннні захисника ОСОБА_1 - адвоката Пакало А.В.. про закриття даного адміністративного провадження суд вважає неспроможними та такими, що спростовуються відеозаписом, наявним у матеріалах справи.
З огляду на наведені обставини ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги положення ст. 33 КУпАП, необхідним і достатнім убачається накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, 124, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП та ст. 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження»,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О.О. Вдовиченко