Справа № 752/16376/23
Провадження №: 1-кс/752/1273/26
Іменем України
16.02.2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву захисника ОСОБА_3 про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022105010001773 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_3 в режимі вкз,
встановив:
в провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження № 12022105010001773 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
10.02.2026 року в судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заявив відвід судді ОСОБА_4 , який обґрунтований тим, що, на думку захисника, суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 може бути упередженим, оскільки сторона захисту готувалась до допиту потерпілої, а суддею було змінено встановлений порядок допиту. Крім того, в суді вказав, що свідок, який є працівником Голосіївського районного суду м. Києва, заходив до приміщення кабінету судді, в момент події вихвалявся, що є працівником суду і має вплив, що може свідчити на ймовірний вплив на головуючого у справі.
Прокурор просила відмовити в задоволенні заяви про відвід, оскільки наведені підстави жодним чином не обґрунтовані.
Вивчивши заяву про відвід, вважаю, що в задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_4 необхідно відмовити виходячи з наступного.
В статті 75 КПК України визначений вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Розглядаючи дану заяву про відвід, суд бере до уваги, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Слід зазначити, що заява про відвід в тому числі обґрунтовується незгодою із процесуальним рішенням судді, проте вказана обставина не є підставою для відводу судді, та може бути в подальшому оскаржена та перевірена в апеляційних чи касаційних інстанціях під час перегляду кінцевого рішення у даній справі.
Так, відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо обвинувачений чи потерпілий працював в суді.
Сам по собі факт того, що свідок у кримінальному провадженні є працівником Голосіївського районного суду м. Києва, не є підставою для визначення підсудності, а отже, відповідно до ст. 75 КПК України не є і підставою для відводу судді. Слід зазначити, що свідок не є стороною кримінального провадження, не має самостійного процесуального інтересу у його результатах та виконує обов'язок щодо надання показань, будучи попередженим про кримінальну відповідальність. Його службові відносини із судом як установою не свідчать автоматично про наявність упередженості судді, який здійснює розгляд справи, чи про ймовірний влив на суддів даного суду.
Враховуючи вищевикладене, захисником ОСОБА_3 не доведено наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі.
За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи, наведені захисником як підстави відводу судді ОСОБА_4 не можуть бути підставою для відводу судді, а відтак заява про відвід судді ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суддя
постановив
в задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022105010001773 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1