Справа №701/1450/25
Номер провадження2/701/147/26
16 лютого 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - Маренюка В.Л.
за участю секретаря - Філіпчак Н.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Маньківка заяву по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", представника позивача: Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На підставу своїх вимог спирається на те, що 01.03.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 40860735) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1406146627806.
Відповідач уклав Кредитний договір № 1406146627806 від 01.03.2024 року із ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 40860735) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3800грн.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст. ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 18.10.2024р. між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 40860735) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №18102024. Згідно даного Договору факторингу 18.10.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1406146627806 від 01.03.2024року.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 14272грн., із яких:
-заборгованість за тілом кредиту становить 3800 грн.;
-заборгованість за відсотками становить 10472грн., що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 05.01.2026 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в своєму позові просив справу розглядати у його відсутності та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала, заяви про розгляд справи у її відсутності не надходило, але її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність на підставі представлених доказів. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини:
01.03.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 40860735) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1406146627806.
Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Кредитодавець передає Одноразовий ідентифікатор Клієнту засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його Інформаційно-телекомунікаційній системі (вказаний в Особистому кабінеті Клієнта), в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому СМС-повідомлення за номером телефону, вказаним Клієнтом під час заповнення Заявки.
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором по суті є видом вдосконаленого цифрового підпису, хоча в Законі України «Про електронну комерцію» так і не називається. Його суть полягає у використанні одноразових повідомлень (паролів, кодів, підтверджень) шляхом телекомунікаційних засобів.
Найчастіше використовуються СМС, повідомлення в месенджерах в якості підтвердження волі підписанта. ЕПОІ широко використовується, наприклад, в сфері мікрокредитування. Дійсність укладення договорів таким чином вже неодноразово підтверджувалася в судовій практиці України: Постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі №524 /5556/19.
У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила запит.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов висновку:
«Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до ч.1-2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
За даним кредитним договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.
Сума Кредиту, вказана в Договорі, це кошти, які протягом строку дії Договору одночасно можуть бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику кошти за Договором одразу після укладення Договору, які мають бути повернені у визначений кредитним договором строк. Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання. Мета отримання кредиту: споживчі цілі.
За користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти (тип процентної ставки - фіксована), які нараховуються з дня видачі кредитних коштів по день погашення Кредиту за відсотковою ставкою, що встановлюється в передбаченому Договором порядку.
Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 1406146627806 від 01.03.2024 року із ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 40860735) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3800грн.
Відповідно до ч.2 ст.29 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Фінансова компанія має право надавати фінансову платіжну послугу з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії лише за умови, що така фінансова послуга поєднується з іншими видами фінансових послуг, передбаченими пунктами 1-5 частини першої цієї статті.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)).
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, внаслідок чого, керуючись нормами ст. ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 18.10.2024р. між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 40860735) та ТОВ«ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №18102024. Згідно даного Договору факторингу 18.10.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1406146627806 від 01.03.2024року.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 14272грн., із яких: -заборгованість за тілом кредиту становить 3800 грн.; -заборгованість за відсотками становить 10472грн.
Відповідно до п.8-9 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.
Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов'язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості врегулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Керуючись ст. 512 - 514, 516 ЦК України та у зв'язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору № 1406146627806 від 01.03.2024року, Позивачем, який набув права грошової вимоги, на останню відому адресу реєстрації Відповідача направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: «Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.».
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд дійшов висновку про необхідність у задоволенні заявлених вимог.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги у розмірі 6000 грн., позивачем подано акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 17.11.2025р., детальний опис робіт від 17.11.2025р., договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025р., додаткову угоду № 1406146627806 від 17.11.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВА № 841.
Разом з тим, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» дійсно понесла витрати на правничу допомогу, матеріали справи не містять.
Посилання в акті про надання послуг підтвердження факту надання правової допомоги від 17.11.2025 року з урахуванням додаткової угоди № 1406146627806, що оплата юридичних послуг виконавця здійснюється клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту не є доказом оплати послуг адвоката, тому, суд приходить до висновку, що у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн., слід відмовити.
Судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача.
Керуючись, ст. 10-12, 57-61, 76-83, 141, 158, 209, 210, 212-215, 223, 228, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України; ст. ст. 11, 13, 15, 16, 509, 525, 526, 543, 549, 550, 554, 572, 583, 585, 589, 590, 610-612, 624, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ») заборгованість за Кредитним договором № 1406146627806 від 01.03.2024 року у розмірі 14272,00 грн. (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят дві гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ») судові витрати в сумі 2422,40 грн.
У стягненні витрат на професійну правничу (правову) допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя В.Л. Маренюк