Справа № 561/966/25
16 лютого 2026 року с-ще Зарічне
Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:
судді ? ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (дистанційно),
обвинуваченого - ОСОБА_4 (дистанційно),
його захисника ? адвоката ? ОСОБА_5 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 62024240030000124 від 24 січня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Станиця-Луганська, Луганської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом, підполковника, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України,
ОСОБА_4 обіймаючи посаду першого заступника коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу першої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, будучи військовою службовою особою, достовірно знаючи статутні вимоги, які регламентують взаємовідносини між військовослужбовцями, маючи на меті застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, порушуючи військову дисципліну умисно застосував насильство до підлеглого військовослужбовця - інспектора прикордонної служби 3 категорії - номера обслуги другої групи протитанкових ракетних комплексів другого протитанкового відділення прикордонної протитанкової застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону солдата ОСОБА_6 , за наступних обставин.
Так, 22 січня 2024 року, близько 00:30 год перший заступник коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування - начальник штабу першої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону підполковник ОСОБА_4 , будучи начальником за посадою та військовим званням відносно солдата ОСОБА_6 , діючи у порушення вимог статтей 3, 28, 29, 68 Конституції України, статтей 6, 11, 16, 29, 3О, 37, 49, 50, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтей 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, під час проведення перевірки несення служби особовим складом спостережного поста «Найда», що знаходився неподалік села Неньковичі, Зарічненської громади Вараського району, Рівненської області, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на застосування фізичного та психологічного насильства до підлеглого військовослужбовця, діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень солдату ОСОБА_6 та демонстрації своєї явної переваги, будучи невдоволеним несенням військової служби солдатом ОСОБА_6 , застосував насильство до підлеглого, а саме: примусово посадив його у службовий автомобіль «Volkswagen Amarok» реєстрацій номер НОМЕР_2 , після чого від'їхавши від спостереженого пункту «Найда» близько 300 метрів, на відкритій ділянці місцевості, із застосуванням фізичної сили та примусу витягнув солдата ОСОБА_6 із зазначеного автомобіля, повалив його на землю та умисно наніс не менше 5 (п'яти) ударів руками, ногами та прикладом, закріпленої за ним стрілецької вогнепальної зброї АК-74 зав. № НОМЕР_3 в область голови, ніг та рук ОСОБА_6 , який перебуваючи у лежачому положенні, намагався закритись від нанесення тілесних ушкоджень, завдавши потерпілому сильного болю, фізичних та психологічних страждань.
Внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в лівій навколоочній ділянці з садном на його фоні на нижній повіці ока та реактивний кон'юнктивіт обох очей; садно в лобній ділянці голови зліва, крововилив з садном на його фоні на зовнішній поверхні середньої третини правого стегна, які як кожне окремо, так і в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Також, внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому ліктьової кістки правого передпліччя в нижній третині, закритого перелому основи V-ї плесневої кістки лівої ступні, без суттєвого зміщення уламків в ділянках обох переломів, які як кожне окремо, так і в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я.
Своїми діями ОСОБА_4 , будучи військовою службовою особою, застосував насильство щодо підлеглого в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 426-1 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, суду показав, що 21 січня 2025 року під час перевірки несення служби на спостережному посту «Найда» виявив військовослужбовця ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_4 силоміць вивів ОСОБА_6 з бліндажу та посадив його в службовий автомобіль. На відстані 300-400 метрів він наказав зупинити автомобіль та вийти з нього ОСОБА_6 . Біля службового автомобіля між ними виникла бійка, в ході якої ОСОБА_4 застосував насильство щодо підлеглого ОСОБА_6 .У вчиненому щиро розкаюється.
Окрім визнання своєї вини, винність ОСОБА_4 у застосуванні військовою службовою особою насильства щодо підлеглого, вчиненого в умовах воєнного стану, доведена зібраними по справі та дослідженими в ході судового розгляду доказами.
Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що 21 січня 2024 року після чергування він випив близько 50 грам горілки та ліг спати в бліндажі СП «Найда». Вночі до бліндажа приїхав ОСОБА_4 з перевіркою, розбудив його, вдарив кулаком в груди і наказав їхати з ним на продувку (на визначення стану алкогольного сп'яніння), на що він погодився. Його силоміць затягли в автомобіль та відвезли на відстань 500-600 метрів. Коли автомобіль зупинився ОСОБА_4 витягнув його з автомобіля та почав бити руками, ногами, автоматом АК-74. Тримаючи АК-74 за дуло ОСОБА_4 наносив по ОСОБА_6 удари зверху вниз. Після 2-3 удару ОСОБА_6 схопив автомат за ремінець. Всього ОСОБА_4 наніс йому більше десяти ударів унаслідок чого заподіяв йому тілесних ушкоджень у тому числі зламав йому руку і ногу. Під час побиття ОСОБА_6 пролунав постріл, після якого ОСОБА_4 припинив його бити. На шум пострілу на місце події відразу прибігли чергові СП «Найда» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Після цього усі разом пішли на СП «Найда», автомобіль їхав позаду за ними. На визначення стану алкогольного сп'яніння його завезли лише через один день після події. На час події 22 січня 2024 року ОСОБА_4 був для ОСОБА_6 начальником, як за посадою, так і за званням.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що 22 січня 2024 року ніс службу на СП «Найда». Тієї ночі з перевіркою організації та несення служби прикордонним нарядом приїхав ОСОБА_4 та зайшов у бліндаж. З бліндажа він силоміць витягнув ОСОБА_6 та запхав його в службовий автомобіль, який від'їхав від СП «Найда» на кількасот метрів та зупинився біля лісу. Коли він почув постріл відразу побіг на місце події, де солдат ОСОБА_6 стояв на колінах, а поруч нього стояв ОСОБА_4 . Після цього він, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 пішли до бліндажа СП «Найда» де ОСОБА_6 надали медичну допомогу. Йти до бліндажа з місця події ОСОБА_6 допомагав він та ОСОБА_8 , вони вели його під руки. В бліндажі ОСОБА_6 надали медичну допомогу, він говорив, що його побив ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, як 22 січня 2024 року він був очевидцем того, як ОСОБА_4 за одяг витягнув солдата ОСОБА_6 з бліндажа СП «Найда», силоміць посадив в службовий автомобіль, на якому ОСОБА_6 відвезли на кількасот метрів. Через деякий час пролунав постріл, після якого вони з ОСОБА_7 відразу прибігли на місце події. На місці події ОСОБА_6 стояв на колінах, мав явні ознаки тілесних ушкоджень та стогнав, просив більше його не чіпати. ОСОБА_4 та ОСОБА_10 стояли поруч ОСОБА_6 на відстані 1-2 метра. Він посвітив ліхтариком та побачив, що на лиці у ОСОБА_6 були розсічення, було видно кров. Після цього вони усі разом пішли до СП «Найда», ОСОБА_6 накульгував на ногу та говорив, що йому болить рука. Службовий автомобіль у цей час їхав позаду них з увімкненими фарами.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що 22 січня 2024 року проходив службу у бліндажі СП «Найда». Цієї ночі після опівночі з перевіркою приїхав ОСОБА_4 . Він чув крики ОСОБА_6 , з яких зрозумів, що ОСОБА_6 били. Це відбувалося на відстані близько 300 метрів від місця несення служби на СП «Найда». Коли ОСОБА_6 повернувся в бліндаж, на обличчі у нього була кров, та він скаржився на біль в руці та нозі. Сказав, що тілесні ушкодження йому заподіяв ОСОБА_4 . Від ОСОБА_6 відчувався запах алкоголю.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що 22 січня 2024 року він разом з ОСОБА_4 та водієм ОСОБА_12 виїхали на перевірку спостережних пунктів. ОСОБА_4 був старшим автомобіля. На СП «Найда» він бачив як ОСОБА_4 з бліндажа дістав солдата ОСОБА_6 , який був п'яний, та посадив в службовий автомобіль. На відстані близько 300 метрів від спостережного пункту ОСОБА_4 наказав зупинити автомобіль. З автомобіля спочатку вийшли ОСОБА_4 з ОСОБА_6 . Він бачив, як ОСОБА_4 бив ОСОБА_6 по всьому тілу, після цього взяв автомат АК-74 без магазину і тримаючи його за дуло бив по ОСОБА_6 від чого останні прикривався руками. Стартовим пістолетом він зробив постріл угору, та сутичка відразу припинилася, а на шум пострілу прибігли чергові СП «Найда». Після цього усі разом пішли до СП «Найда».
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що 22 січня 2024 року близько 00:20 год він будучи водієм службового автомобіля разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_10 прибули на СП «Найда» з метою перевірки. Він бачив, як ОСОБА_4 силою вивів з бліндажа солдата ОСОБА_6 та посадив в автомобіль. В автомобілі між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 була суперечка з приводу вживання ОСОБА_6 алкогольних напоїв. Орієнтовно через 300 метрів ОСОБА_4 наказав зупинити автомобіль. З автомобіля вийшли спочатку ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , за ними вийшов ОСОБА_10 . З службового автомобіля він не виходив. Він чув сильні крики, а через 1-2 хвилини постріл, на звук якого прибули чергові СП «Найда».
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні суду показав, що станом на 22 січня 2024 року він обіймав посаду коменданта. Підполковник ОСОБА_4 був його підлеглим. Про факт побиття солдата ОСОБА_6 , йому стало відомо наступного дня 23 січня 2024 року безпосередньо від солдата ОСОБА_6 у якого було виявлено переломи руки та ноги. За фактом побиття солдата ОСОБА_6 було проведено службове розслідування, за результатами якого ОСОБА_4 отримав дисциплінарне стягнення. З його слів солдата ОСОБА_6 неодноразово возили в психіатричну лікарню для профілактики від зловживання алкогольними напоями. ОСОБА_6 неодноразово притягався судом до адміністративної відповідальності за розпивання спиртних напоїв під час несення служби.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показав, що 22 січня 2024 року він ніс чергування на КСП «Неньковичі», якому підпорядковується СП «Найда». Цього дня він бачив ОСОБА_6 , який сильно накульгував. ОСОБА_6 сказав що його побив ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_15 показав суду, що 22 січня 2024 року він обіймав посаду лікаря медичної служби, та під час огляду ОСОБА_6 виявив у нього перелом руки та ноги , а також інші тілесні ушкодження. ОСОБА_6 він неодноразово освідував на стан алкогольного сп'яніння, та двічі з цього приводу особисто возив ОСОБА_6 в психіатричну лікарню для надання відповідної медичної допомоги.
Покази потерпілого ОСОБА_6 повністю узгоджуються з обставинами, викладеними у протоколі проведення слідчого експерименту від 28 лютого 2024 року із стенограмою та відеозаписом до нього, в ході якого потерпілий детально розказав та показав, як саме та при яких обставинах обвинувачений ОСОБА_4 застосовував до нього насильство (Т.1 а.с.218-227).
Покази свідка ОСОБА_10 повністю узгоджуються з обставинами, викладеними у протоколі проведення слідчого експерименту від 28 лютого 2024 року із стенограмою та відеозаписом до нього, в ході якого свідок детально розказав та показав, як саме та при яких обставинах обвинувачений ОСОБА_4 застосовував до потерпілого ОСОБА_6 насильство (Т.1 а.с.228-236).
Згідно наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України № 132-АГ від 24 січня 2024 року за фактом побиття солдата ОСОБА_6 призначено службове розслідування (Т.1 а.с. 12).
У висновку службового розслідування та наказі начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України № 217-АГ від 17 лютого 2024 року про результати службового розслідування детально описано, як ОСОБА_4 22 січня 2024 року в умовах воєнного стану, будучи військовою службовою особою застосував насильство щодо свого підлеглого ОСОБА_6 , за що вирішено клопотати перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про пониження ОСОБА_4 в посаді (Т.1. а.с.157-179).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 85 від 26 січня 2024 року, у ОСОБА_6 відмічені такі тілесні ушкодження: закритий перелом ліктьової кістки правого передпліччя в нижній третині, закритий перелом основи V-ї плесневої кіски лівої ступня, які як кожне окремо так і у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я; крововилив в лівій навколоочній ділянці з садном на його фоні на нижній повіці ока та реактивний кон'юнктивіт обох очей; садно в лобній ділянці голови зліва; крововилив з садном на його фоні на зовнішній поверхні середньої третини правого стегна, як кожне окремо, так і у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вказані тілесні ушкодження виникли не менше як від п'яти травматичних дій тупого(их) предмету(ів)з обережною контактуючою поверхнею, диференційні ознаки якого(их) в тілесних ушкодженнях не відобразилися, могли утворитися у вказаний в обставинах термін, а саме 22 січня 2024 року. Дані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок обставин, відмічених в постанові. Локалізація та характер виявлених ушкоджень, в сукупності, не властиві для падіння на площину з висоти власного зросту з прискоренням так і без нього (Т.1 а.с. 61-62).
Указаний висновок судово-медичної експертизи підтверджений висновком судово-медичної комісійної експертизи № 33 від 22 липня 2024 року, у якому судово-медична експертна комісія, серед іншого зазначає, шо тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_6 спричинені діями тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, що можливо при нанесенні ударів руками, ногами та іншими тупими предметами, в тому числі і прикладом автомата Калашников, індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразилися. У своїй сукупності вказані тілесні ушкодження не являються характерними для самопадіння потерпілого з висоти власного зросту чи падінні на тверде покриття (підлоги) після надання його тілу прискорення так і без такого; морфологічні особливості тілесних ушкоджень на тілі потерпілого ОСОБА_6 (колір крововиливів, стан кірочок, що покривають садна, відсутність кісткових мозолей в краях переломів тощо) свідчать про те, що вони могли виникнути у зазначений у постанові термін, а саме 22 січня 2024 року. Крім того, судово-медична експертна комісія зазначає, що тілесне ушкодження на тілі ОСОБА_6 у вигляді закритого перелому ліктьової кістки правого передпліччя в нижній третині (поперечний та дещо косий напрям лінії перелому), з судово-медичної точки зору розцінюється як «парируючий» перлом (парирувати - це відбивати удар противника), що можливо за обставин коли потерпілий знаходився в лежачому положенні і закривався правою рукою від нанесення ударів іншою особою (Т.4. а.с.140-149).
З висновку судової балістичної експертизи від 20 березня 2024 року № СА-19/118-24/3116-БЛ слідує, що наданий на експертизу предмет зовні схожий на автомат АК-74 чорного кольору, калібру 5,45 мм № НОМЕР_4 , без магазину, є бойовою нарізною вогнепальною стрілецькою зброєю - автоматом конструкції Калашнікова «АК-74» калібру5,45х39 мм № НОМЕР_4 (Т.4 а.с.53-58).
З висновку судової вибухо-технічної експертизи від 19 квітня 2024 року № КСЕ-19/118-24/3667 випливає, що в складі речовини, нашарування якої наявні на марлевому тампоні білого кольору (протирка ствола автомату «АК-74» калібру 5,45х39 мм № НОМЕР_4 , виявлено суміш продуктів пострілу (згоряння) бездимного (нітроцелюлозного) пороху (одноосновного) та зміненого дистилятного нафтопродукту (ПММ) - нафтова олива (мастильні матеріали). Зовнішній вигляд (характер) нашарувань може свідчити про проведення поверхневої чистки та змащування каналу ствола зброї після проведення останнього пострілу (Т.4 а.с.67-74).
У висновку судової психологічної експертизи від 14 червня 2024 року № СЕ 19/123-24/5555-ПС аналіз відповідей потерпілого ОСОБА_6 на запитання щодо подій 22 січня 2024 року серед іншого показав, що на підставі характеристик невербальних реакцій потерпілого ОСОБА_6 констатується відсутність візуальних ознак, що властиві опору комунікативному контакту, психічних станів переляку, напруженості та вимушеності спонуки до спілкування. Психологічний дисонанс між вербальною та невербальною продукцією потерпілого ОСОБА_6 відсутній. В поведінці ОСОБА_6 наявні психологічні особливості, що властиві для самостійної реконструкції подій. Проявом індивідуальності є особистий суверенітет, вступаючи у спілкування, потерпілий ОСОБА_6 зберігає свою автономність та забезпечує саморегуляцію своїх комунікативних дій. В комунікативній діяльності ОСОБА_6 в ході проведення за його участю допиту 26 січня 2024 року наявний стійкий комплекс ознак, який відповідає психологічним закономірностям відтворення пережитої події (Т.4 а.с.81-101).
Висновки судових експертиз є мотивованими, науково обґрунтованими і сумнівів у суду не викликають.
Протоколом огляду та вилучення автомата АК-74 № НОМЕР_4 , який закріплений за ОСОБА_4 від 28 лютого 2024 року з фототаблицею до нього (Т.4 а.с.15-20).
Протоколом огляду місця події від 28 лютого 2024 року з фототаблицями до нього, у якому детально описано та зафіксовано зовнішній вигляд бліндажа СП «Найда» та місце зупинки автомобіля, де відбулося нанесення солдату ОСОБА_6 тілесних ушкоджень підполковником ОСОБА_4 (Т. 4 а.с.1-13).
З дослідженого вході судового розгляду контракту про проходження громадянином України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб офіцерського складу від 22 липня 2023 року видно, що ОСОБА_4 прийнятий на військову службу на посадах осіб офіцерського складу (Т.2 а.с.225-228).
Згідно наказу начальника Східного регіонального управління від 25 жовтня 2023 року № 527-ос підполковник ОСОБА_4 обіймає посаду першого заступника коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу першої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т.1 а.с.125, 139), та в силу пункту 1 Примітки до статті 425 КК України є військовою службовою особою.
З посадової інструкції першому заступнику коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування вбачається, що він підпорядковується коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування і є прямим начальником для усього персоналу прикордонної комендатури швидкого реагування (Т.2. а.с. 162-164), а отже й прямим начальником для потерпілого ОСОБА_6 .
З дослідженого в ході судового розгляду наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23 листопада 2023 року № 623-ОС слідує призначення по першій прикордонній комендатурі швидкого реагування солдата ОСОБА_6 призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, інспектором прикордонної служби 3 категорії - номером обслуги другої групи протитанкових ракетних комплексів другого протитанкового відділення прикордонної протитанкової застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування (Т.2. а.с. 65), чим також підтверджується підпорядкування (підлеглість) цього солдата обвинуваченому ОСОБА_4
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжений Указами Президента України і діє до теперішнього часу.
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочині. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 426-1 КК України, як застосування військовою службовою особою насильства щодо підлеглого, вчиненого в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 426-1 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 не визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в у відповідності до ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття. Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України суд вважає можливим визнати обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , а саме те, що він беззастережно визнав свою вину, вперше притягається до кримінальної відповідальності, одружений, за місцем проживання та проходження служби характеризується позитивно, є учасником бойових дій, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відданий військовій справі, 21 червня 2019 року нагороджений медаллю «15 років сумлінної служби», має військове звання - підполковник.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , визначені ст. 67 КК України, по справі не встановлено.
У відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
За змістом ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 хоча і вчинив особливо тяжкий злочин, проте існують обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, одружений, вину визнав повністю, щиро розкаявся, позитивно характеризується як за місцем роботи так і за місцем проходження служби, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має сім'ю, одну малолітню та двох неповнолітніх дітей, міцні соціальні зв'язки, своєю правомірною поведінкою під час розгляду справи довів можливість виправитися без ізоляції від суспільства, є учасником бойових дій, нагороджений медаллю «15 років сумлінної служби», має військове звання - підполковник, та відповідно може бути корисним державі в умовах правового режиму воєнного стану діючого на даний час.
З огляду на викладене, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини щодо пропорційності покарання, тобто яке має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи» (зокрема, справа «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), особу винного, наявність обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме встановлені судом обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за можливе застосувати у даному випадку положення ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 5 ст. 426-1 КК України, із застосуванням ст. 75, 76 КК України, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На переконання суду, саме таке покарання буде справедливим, пропорційним і співрозмірним заходом примусу ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення як ним, так і іншими особами в подальшому нових злочинів.
Також суд вважає за можливе в порядку ст. 54 КК України не позбавляти обвинуваченого ОСОБА_4 військового звання - підполковник, з огляду на існування на даний час правового режиму воєнного стану. На переконання суду будучи у військовому званні підполковник, та маючи бойовий досвід, ОСОБА_4 лише посилить обороноздатність держави продовживши військову службу у званні підполковника.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не пред'являвся, майнових та моральних претензій потерпілий ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_16 немає.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта в загальній сумі 21961,12 грн (Т.4 а.с.52, 66, 80) слід стягнути з обвинуваченого на користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили слід скасувати
Керуючись ст. 373-376 КПК України
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (П'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (Два) роки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На час перебування ОСОБА_4 у складі Збройних сил України контроль за виконанням визначених судом обов'язків покласти на командира військової частини за місцем проходження засудженим служби.
Залишити ОСОБА_4 військове звання підполковник.
Арешт стрілецької вогнепальної зброї АК-74 чорного кольору, калібру 5,65х39 мм № НОМЕР_4 без магазину, застосований ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2024 року ? скасувати, указану вогнепальну зборю, яка зберігається у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ) повернути НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (військовій частині НОМЕР_5 ).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 21961,12 грн (Двадцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят одна гривня дванадцять копійок) документально підтверджених витрат на залучення експерта.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту змінити на особисте зобов'язання.
Матеріали кримінального провадження № 62024240030000124 від 24 січня 2024 року зберігати в матеріалах кримінальної справи № 561/966/25 упродовж усього часу її зберігання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1