Справа № 559/41/26
Провадження № 3/559/159/2026
12.02.2026 місто Дубно
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін Олексій Миколайович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ч.1 ст.130 КУпАП,
23.12.2025 о 00:17 год. по вул.Грушевського,4, у с.Привільне, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Duster, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю с порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 (0482) та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Попередньо, 11.02.2026 надіслав клопотання про закриття провадження у справі. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №548246 від 23.12.2025 було складено з порушенням норм чинного законодавства та його прав передбачених Конституцією України та КУпАП. В обґрунтування клопотання зазначає, що не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки т/з , окрім того, працівник поліції, не пропонував пройти йому огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі охорони здоров'я, що підтверджено відеозаписом події. Також з відеозапису вбачається, що він відповідає на питання робітників поліції чітко, виразно, поведінка його адекватна та відповідає обстановці. Зазначає, що направлення на медичний огляд водія транспортного засобу» від 23.12.2025, згідно якого, його нібито направляли на огляд до закладу охорони здоров'я КНП «Дубенська міська лікарня». ознайомлено не було і про можливість пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я КНП «Дубенська міська Лікарня» працівники поліції його не повідомляли. Зазначає, що за таких обставин, запропонований працівниками поліції порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння не є дійсним, оскільки проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП. ОСОБА_1 відмовився ставити підпис в протоколі, оскільки з протоколом його не було ознайомлено. Зазначає, що з відеозапису видно, що працівники поліції складали якісь документи в автомобілі, в той час, коли ОСОБА_1 , перебував на вулиці. Зі складеними працівниками поліції документами ОСОБА_1 не ознайомлено. У зв'язку з зазначеним, усі складені працівниками поліції документи 23.12.2025, були складені за його відсутності, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості ознайомитися з відповідним документами, позбавлений можливості надати письмові пояснення, копія протоколу ОСОБА_1 вручена не була та поштою не направлялась. Також при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в порушення вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції №1395, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, тому він безперешкодно поїхав додому транспортним засобом. В матеріалах судової справи міститься зобов'язання до протоколу про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 нібито відстороняється від керування транспортним засобом, однак про зазначене зобов'язання йому не було відомо, під час складання протоколу з таким зобов'язанням ознайомлений не був про, що свідчить відсутність підпису у зобов'язанні.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням норм чинного законодавства. За таких обставин вважає, що в його діях склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки таке не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі, тому просить закрити провадження у справі.
Статтею 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП у випадку, якщо вона сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
У ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до загальних положень ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
За п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі за текстом постанови - «Порядок направлення водіїв для огляду»), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаки такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 3 «Порядку направлення водіїв для огляду» огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно із п. 6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом постанови Інструкція): огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення як сукупності передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у даному випадку є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, для того, щоб визначити, чи є в діях водія об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно встановити наявність наступних ознак, за якими може наставати адміністративна відповідальність, це - керування транспортирним засобом (виконання функцій водія під час руху такого засобу) та його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ним самим не заперечується та підтверджується дослідженим відеозаписом з відеореєстратора, встановленого у патрульному автомобілі.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується наступними дослідженими судом доказами.
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 548246 від 23.12.2025;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що такий огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 ;
- направленням на медичний огляд у медичному закладі, який не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 ;
- відеозаписом з місця події, які підтверджують вищевказані факти. Зокрема, на відеозапису зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Renault Duster, номерний знак НОМЕР_2 , його зупинка працівниками поліції. Під час спілкування з працівником поліції, на запитання останнього, щодо вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 відповів: «вечеряв, ну 100 грам випив, чесно кажу» (відеофайл «export-k2kfc» відрізок 00:17:45 год.). Щодо запаху алкоголю відповів, що можливо трішки є, не знає. Зазначив, що випив, бо не знав, що буде сідати за кермо, однак необхідно було забрати документи, тому і поїхав, проїхав буквально 800 метрів до траси і потім назад додому вертався. В подальшому працівник поліції неодноразово запитував ОСОБА_1 щодо проходження огляду, при цьому вкотре запитавши, зауважив: «Вам ставиться чітке запитання - будете проходити огляд?», на що останній спочатку не відповідач, надалі просив його відпустити, благав, що стане на коліна та зробить все, що попросять поліцейські, аби лиш вони не складали протокол. Натомість, поліцейський бере у службовому автомобілі тест для проходження огляду і вкотре запитує ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора, у відповідь тиша, поліцейський запитує - "ви відмовляєтеся ? "(запитав теж кілька разів), на що ОСОБА_1 відповідає - так, та киває головою (відеофайл «export-k2kfc» відрізок 00:22:47 год.). На запитання поліцейського чи бажає він пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовляється, при цьому полійський йому роз'яснює наслідки відмови від проходження огляду (відеофайл «export-k2kfc» відрізок 00:22:51 год.). Також поліцейський ще раз запитує ОСОБА_1 , що можливо він пройде огляд, пояснює, що є допустима норма 0,20 проміле, на що останній каже, що вживав алкоголь, десь години чотири назад, і думає, що тест покаже його наявність. Окрім того, на відеозапису зафіксовано, що в подальшому працівники поліції зачитали ОСОБА_1 його права, повідомили про дату та місце розгляду справи, зачитали зобов'язання про відсторонення від керування т/з протягом 24 годин. Надалі сказали , що йдуть у службовий автомобіль складати матеріали, ОСОБА_2 запропонували посидіти у власному т/з, оскільки на вулиці холодно. Після складання усіх матеріалів, працівник поліції запитав кілька разів у ОСОБА_1 чи буде він підписувати копії документів, на що той відмовився. Йому пояснили, що у випадку відмови, копія протоколу не вручається, буде направлена йому поштовим відправленням за місцем реєстрації. Також, ще раз після складання матеріалів ОСОБА_1 було роз'яснено щодо відсторонення його від керування т/з, в решті додано, що може йти додому, дослівно - «тільки пішки».
Дослідивши матеріали справи, суд не приймає вищенаведені доводи ОСОБА_1 щодо закриття провадження у справі з огляду на наступне.
Суд відхиляє заперечення ОСОБА_1 викладені у клопотанні, оскільки такі спростовані дослідженим відеозаписом з місця події, що свідчить про протилежне. .
Враховуючи вищевикладене, суд розцінює таку позицію ОСОБА_1 , як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
За таких обставин, на підставі викладеного, суд відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.
Суд звертає увагу, що дії працівників поліції були цілком законними та логічними, оскільки, вони, встановивши, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом у комендантську годину, був зупинений працівниками поліції, при цьому у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, що останній сам не заперечив, зазначивши, що вживав всього лише 100 грам, відтак йому запропонували йому пройти огляд для визначення стану такого сп'яніння, при цьому дотримавшись встановленого законом порядку такого проведення огляду, у відповідності до ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», на місці події та в медичному закладі, що було зафіксовано відеокамерами працівників поліції, які використовувалися працівниками поліції відповідно до ЗУ "Про національну поліцію". А ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, в свою чергу відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т/з та у медичному закладі. А тому дії поліцейських вважаю правомірними і процедура складання протоколу працівниками поліції була дотримана. Вважаю, що ОСОБА_1 просто свідомо відмовився від проходження огляду, хоч знав та розумів наслідки відмови. Суд зауважує, що відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП однаковою мірою наступає, як за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, так і за відмову від проходження огляду. І лише пройшовши огляд у встановленому законом порядку, можна підтвердити чи спростувати стан сп'яніння. А відмова від запропонованого медичного огляду якраз і утворює склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене, з наданих суду доказів встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому його клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, як безпідставне.
Зазначені в протоколі обставини в цілому узгоджуються з даними, викладеними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.
Таким чином, виходячи з досліджених у своїй сукупності доказів, зібраних у цій справі, які є узгодженими між собою та відповідають критеріям належності й допустимості доказів, а також керуючись принципом «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), судом встановлено, 23.12.2025 о 00:17 год. у с.Привільне по вул.Грушевського,4 ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Duster, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю с порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 (0482) та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. А отже в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета - виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
Суд враховує, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбувається саме через нехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Безпека руху це зобов'язання водія не тільки по відношенню до себе, але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров'ю громадян, пошкодження майна тощо.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України, як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, оскільки останній не визнав своєї вини. У той же час санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає лише єдине покарання у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі викладеного, для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-9, 23, 24, 27, 30, 33-36, 40-1, 130, 245,251,252,266, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що згідно зі статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із статтею 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом десяти днів із дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя О.М.Томілін