Дата документу 12.02.2026Справа № 554/12003/25
Провадження № 1-кс/554/2117/2026
12 лютого 2026 року м.Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши справу за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження №120251704600000302 від 19.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-
Адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження №120251704600000302 від 19.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Скаргу обгрунтували тим, що постановою слідчого слідчого відділення № 1 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 закрите кримінальне провадження №120251704600000302 від 19.07.2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
З таким рішенням слідчого скаржниця категорично не погоджується, вважає її передчасною та такою, яка порушує вимоги чинного Кримінального процесуального законодавства України, постанова прийнята на основі необґрунтованих висновків, суперечливих показів свідків, які не відповідають обставинам, зафіксованим на відеокамеру, а також за результатами слідчої дії - огляду житла, проведеного з порушення порядку, встановленого КПК України.
На думку скаржниці, у ході досудового розслідування не з'ясованим залишилося питання, яку мету переслідували особи, демонтуючи камеру зі стіни, залишаючи її у шафі, яка належить ОСОБА_4 , якщо на момент зняття і ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вважали, що камера належить ОСОБА_8 . Іншими словами, навіщо було її знімати та залишати у квартирі.
Згідно протоколу огляду від 19.07.2025р., який проводився у кватирі АДРЕСА_1 пакет із камерою був знайдений на шафі.
При цьому дозвіл на огляд вказаної квартири був наданий лише співвласником ОСОБА_8 . Дозволу від другого співвласника квартири ОСОБА_9 (чоловіка потерпілої) не має, про проведення такого огляду працівниками поліції він не повідомлявся. Хоча для виключення об'єктивності та упередженості здійснення досудового слідства дозвіл на огляд квартири повинен був бути отриманий від обох співвласників, і сам огляд проводитися у присутності обох співвласників. Про те, що квартира АДРЕСА_2 має двох власників було відомо як слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025170460000302 від 19.07.2025р., так і дізнавачу, який здійснює досудове слідство у кримінальному провадженні 120241754600000207 від 02.10.2024р.
На день проведення огляду, а саме 19.07.2025р. ОСОБА_8 , яка будучи власником квартири, але не проживаючи у ній була одним співвласником, яка надала дозвіл на проведення огляду. Другий співвласник, який станом на 19.07.2025р. фактично був володільцем помешкання де проводився обшук, такої згоди не давав, про проведення огляду не повідомлявся.
Виходячи з цього, має місце порушення порядку проведення слідчої дії, що також слідчим було проігноровано.
Виходячи з викладеного, рішення слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення на думку скаржниці, очевидно є передчасним, висновки слідчого, на підставі яких винесена оскаржувана постанова, ґрунтуються виключно на суперечливих показання заінтересованих осіб та результаті слідчої дії, яка була здійснена з порушенням порядку, встановленого КПК України та порушенням положень Конституції України, що є незаконним.
Просила скасувати постанову слідчого слідчого відділення № 1 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 120251704600000302 від 19.07.2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
У судове засідання скаржниця та її представник не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового розгляду. Адвокат ОСОБА_3 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності скаржниці, вимоги скарги підтримала та просила задовольнити.
Слідчий до суду не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином. Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження №120251704600000302 від 19.07.2025 року, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого слідчого відділення № 1 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 перебувало кримінальне провадження №120251704600000302 від 19.07.2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Постановою слідчого від 26.09.2025 року кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до жодного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Згідно положень ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Оцінюючи на предмет законності вказану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Їх сутність полягає у намаганні процесуальної особи розшукати і належним чином зафіксувати у відповідних процесуальних джерелах фактичні дані, що мають значення у кримінальному провадженні.
Так, закриваючи кримінальне провадження, слідчим не в повній мірі дотримано вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження.
Так, на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 03.09.2025 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження №120251704600000302 від 19.07.2025 року, відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні.
25.09.2025 року допитано свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які проживають у будинку, де зі слів потерпілої було вчинено грабіж, які повідомили, що обставини вчинення грабежу їм не відомі.
Проте, у ході досудового розслідування не з'ясованим залишилося питання, яку мету переслідували особи, демонтуючи камеру зі стіни, залишаючи її у шафі, яка належить ОСОБА_4 , а також не з'ясовано обставини щодо правомірності проведення огляду у квартирі, оскільки другий співвласник, який станом на 19.07.2025р. фактично був володільцем помешкання, такої згоди не давав, про проведення огляду не повідомлявся, на що прямо вказує скаржниця.
Також, не надана оцінка діям ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , не проаналізовано наявність суперечностей у показах вищевказаних осіб та їх відповідності відеозапису із камери, який міститься у матеріалах кримінального провадження.
Зі змістом постанови про закриття кримінального провадження від 26.09.2025 року представник скаржниці ознайомилася лише 20.01.2026 року та 30.01.2026 року подала до суду скаргу про її скасування, а отже, строки на звернення до суду зі скаргою не пропустила, що підтверджується матеріалами кримінально провадження та матеріалами справи.
Давши цим та іншим вказаним вище доказам оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчий прийняв рішення про закриття кримінального провадження передчасно, не дослідивши всіх обставин, не виконавши всіх необхідних дій для розслідування кримінального правопорушення, а також, враховуючи те, що існує ряд не з'ясованих обставин для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактів по кримінальному провадженню, скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження №120251704600000302 від 19.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - задовольнити.
Постанову слідчого слідчого відділення відділення №1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 26 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження №120251704600000302 від 19.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1