Справа № 553/1408/22
Провадження № 4-с/553/4/2026
Іменем України
13.02.2026м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючої судді Москаленко В.В.,
за участю скаржника ОСОБА_1
представника скаржника Коваленко В.В.
секретаря судового засідання Сіомашко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Мороз Вікторії Юріївни, стягувач Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства “Полтаватеплоенерго»,-
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, у якій просила визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Мороз В.І. протиправними та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.06.2025 у виконавчому провадженні № 79248457 від 02.10.2025.
На обґрунтування скарги зазначила, що 02.10.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Мороз В.Ю. відкрито виконавче провадження № 79248457 з виконання виконавчого листа № 553/1408/25, виданого Подільським районним судом міста Полтави про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПОКПВТГ «Полтаватеплоенерго» 7136,35 грн заборгованості. 02.10.2025 приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою стягнуто з ОСОБА_1 713,63 грн основної винагороди та 469,00 грн мінімальних витрат. Одночасно з зазначеною постановою ОСОБА_1 отримала ще одну постанову про відкриття виконавчого провадження №79248521, з виконання виконавчого листа № 553/1408/25, виданого Подільським районним судом міста Полтави про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПОКПВТГ «Полтаватеплоенерго» 496,11 грн судового збору з кожного, постанову про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди в розмірі 49,61 грн., та 469,00, грн. мінімальних витрат виконавчого провадження.
Вважає, що дії приватного виконавця щодо винесення постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 02.10.2025 у виконавчому провадженні № 79248457 та №79248521 є протиправними, оскільки сума мінімальних витрат стягується з боржника безпідставно двічі, що порушує принцип пропорційності та призводить до подвійного стягнення витрат виконавчого провадження. Крім того, вважає розмір витрат неспівмірним з розміром заборгованості.
Ухвалою від 29.01.2026 Подільський районний суд міста Полтави прийняв скаргу до розгляду та призначив судове засідання.
03.02.2026 приватний виконавець Мороз В.Ю., подала до суду заперечення на скаргу, у якій зазначила, що скаргу не визнає в повному обсязі, вважає її необґрунтованою, безпідставною, а тому такою, що не підлягає задоволенню. Розмір мінімальних витрат, був визначений нею окремо у кожному провадженні, оскільки виконавчі дії здійснювались самостійно в межах кожного з них. Крім того заявником порушений строк на оскарження постанови та не зазначено причин для його поновлення. Просила відмовити в задоволенні скарги, розгляд справи здійснювати без її участі.
12.02.2026 представником скаржника подані додаткові пояснення, у яких останні зазначила, що строки для звернення були дотримані, оскільки остання дізналася про порушення свого права лише 19.01.2026, оскільки до цієї дати намагалася вирішити своє питання в досудовому порядку. Відтак, 10-денний термін закінчився 29.01.2026, а скаргу направлено 28.01.2026, тобто у межах визначеного законом строку. Скаргу підтримала та просила задовольнити.
У судовому засіданні скаржник та її представник вимоги скарги підтримали та просили задовольнити.
В судове засідання приватний виконавець Мороз В.Ю., не з'явилась. У запереченнях просила про розгляд справи без її участі.
За правилами частини другої статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Мороз В.Ю. перебуває зведене виконавче провадження № 79250711 з примусового виконання виконавчого листа № 553/1408/25, виданого Подільським районним судом міста Полтави про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПОКПВТГ «Полтаватеплоенерго» 7136,35 грн заборгованості за послуги теплопостачання та 496,11 грн. судового збору з кожного. 02.10.2025 у виконавчих провадженнях №79248457 та №79248521 приватним виконавцем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою стягнуто з ОСОБА_1 469,00 грн мінімальних витрат у кожному провадженні.
Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Аналогічні приписи містить стаття 339-1 ГПК України, за змістом якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Відповідно, за загальними правилами чинних процесуальних кодексів, скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом № 1404-VІІІ.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частини перша та друга статті 74 Закону № 1404-VІІІ).
Отже, Закон № 1404-VІІІ відносить до справ адміністративної юрисдикції спори, зокрема, але не винятково постанови щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження.
Так, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1404-VІІІ витрати органів
державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5(зареєстровано 2 квітня 2012 року за № 489/20802), витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Тобто, юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб'єктів їх видання.
Зі скарги ОСОБА_1 вбачається, що предметом оскарження є постанова приватного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Ураховуючи наведене, заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку ЦПК України та мають бути розглянуті адміністративним судом за правилами КАС України.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 310/2210/21.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями255,258-261,354,447-451 ЦПК України, суд
Закрити провадження у справі щодо розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Мороз Вікторії Юріївни, стягувач Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства “Полтаватеплоенерго».
Роз'яснити скаржнику, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко