Подільський районний суд міста Полтави
Справа № 553/881/25
Провадження № 2/553/133/2026
Іменем України
16.02.2026м. Полтава
Подільський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Ткачука Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Чоповди А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву представника позивача Івка Станіслава Олександровича про уточнення позовних вимог в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
05.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду міста Полтави із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в обґрунтування якого зазначила, що з 03.08.2025 перебувала у шлюбі із відповідачем. Шлюб між сторонами розірваний рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 03.03.2025. В період шлюбу, 23.06.2024 за спільні кошти позивача та відповідача набуте спірне майно - автомобіль TOYOTA COROLLA, 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , за 20000 доларів США. Реєстрація права власності на автомобіль була здійснена на ім'я відповідача. Оскільки позивачка вважає, що має право на частину спільного майна, набутого в період шлюбу з відповідачем, у позові позивачка просила:
- визнати об'єктом прав спільної сумісної власності подружжя - автомобіль TOYOTA COROLLA, 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- припинити право ОСОБА_1 на частку у праві спільної сумісної власності на автомобіля TOYOTA COROLLA, 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- визнати у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 право на автомобіль TOYOTA COROLLA, 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- стягнути у порядку поділу спільного майна подружжя з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 355000,00 гривень в якості грошової компенсації вартості автомобіля TOYOTA COROLLA, 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 3550,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 справа розподілена головуючому судді Грошовій Н.М.
Ухвалою суду від 07.03.2025 позовна заява залишена без руху, встановлений позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.
Заявою позивача від 11.03.2025 недоліки позовної заяви усунуті.
Ухвалою суду від 12.03.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначене у справі судове засідання.
25.03.2025 на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 від 24.05.2025, поданий його представником - адвокатом Дериконь Д.С., у якому відповідач заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що спірний автомобіль був придбаний 23.08.2024 за 600000,00 грн., що еквівалентно 14527 доларів США за курсом НБУ станом на 23.08.2024. Автомобіль був придбаний за його особисті кредитні кошти, частина яких - 330400,00 грн. отримані ним в еквіваленті 8000,00 доларів США відповідно до договору позики від 20.08.2024, решта зняті з особистих кредитних карток. Також заперечив існування спільних коштів, оскільки позивачка ніде не працює та не працювала. Крім того, позивачці достовірно відомо, що спірний автомобіль був проданий 23.01.2025 за 450000,00 грн., що еквівалентно 10739 доларів США за курсом НБУ. За кошти, отримані від продажу автомобіля, відповідачем здійснений розрахунок перед своїми кредиторами та погашені борги позивачки на суму понад 100000,00 грн. Позивачці було відомо, що спірний автомобіль був придбаний за особисті кошти відповідача, а також про те, що спірний автомобіль був проданий у січні 2025 року, до звернення в суд із позовом про розірвання шлюбу з метою погашення кредитних зобов'язань, що виникли при купівлі автомобіля.
На підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX, з 25.04.2025 змінене найменування Ленінського районного суду міста Полтави на Подільський районний суд міста Полтави.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025, на підставі розпорядження керівника апарату Подільського районного суду м. Полтави від 17.07.2025 № 232, проведений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, справа передана головуючому судді Ткачуку Ю.А.
Ухвалою суду від 21.07.2025 справа прийнята до провадження судді Ткачука Ю.А., вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначивши судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні 06.11.2025 за участю представників позивача та відповідача розпочатий судовий розгляд справи по суті, оголошені позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог. В судовому засіданні представник позивачки Івко С.О. підтвердив, що отримав відзив відповідача із додатками до нього та ознайомлений з ним. Судове засіданні відкладене за клопотанням представника позивача - адвоката Івка С.О., з метою уточнення правової позиції у справі.
24.11.2025 від представника позивача - адвоката Івка С.О. до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій представник позивача зазначив, що предметом первісного позову був поділ автомобіля TOYOTA COROLLA, 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , припинення права ОСОБА_1 на частку, передання автомобіля у власність відповідача та стягнення з нього у порядку поділу спільного майна вартості автомобіля у сумі 355000,00 грн. в якості грошової компенсації. У ході розгляду справи по суті судом було встановлено, що зазначений автомобіль 23.01.2025 був проданий відповідачем третій особі за 450000,00 грн. без відома позивачки та її згоди. Відтак, автомобіль фактично вибув із володіння сторін, що робить неможливим його поділ у натурі та задоволення вимог щодо права власності. Разом з тим, якщо один з подружжя відчужив спільне майно буз згоди другого, такий з подружжя зобов'язаний відшкодувати вартість частки, яка належала іншому з подружжя. У зв'язку із вказаним, уточнив позовні вимоги та просить їх вважати такими:
- визнати, що автомобіль TOYOTA COROLLA, 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 був об'єктом спільної сумісної власності подружжя та вибув із власності подружжя внаслідок його продажу відповідачем 23.01.2025 без згоди позивача;
- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію вартості частки автомобіля, який був проданий за 450000,00 грн., у сумі 225000,00 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 3550,00 грн.
02.12.2025 до суду від представника відповідача - адвоката Дериконя Д.С. надійшла заява, у якій представник відповідача просив залишити без розгляду заяву про уточнення позовних вимог, подану представником позивача, та повернути її заявнику, а також просив залишити позовну заяву без розгляду. В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що копія відзиву на позов та доданих до нього документів була надіслана позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду - 24.03.2025. З відзивом та додатками до нього позивач та її представник були ознайомлені до початку першого судового засідання. Перше судове засідання відбулось 07.05.2025, а тому необхідність змінити обставини, на яких могла ґрунтуватись вимога, позивачу стала відома не пізніше вказаної дати, тобто 07.05.2025. Після повторного автоматизованого розподілу судової справи та зміни головуючого, справу повторно було призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання у новому складі суду відбулось 06.11.2025. Отже позивачем безпідставно був пропущений строк подання заяви про уточнення позовних вимог.
Судові засідання у справі, призначені на 10.12.2025 та 16.01.2026 не відбулись у зв'язку із відключенням електроенергії у Подільському районному суді м. Полтави.
В судове засідання, призначене на 05.02.2026 позивач та його представник не з'явились. Представник позивача адвокат Івко С.О. надав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач та його представник у судове засідання 05.02.2026 не з'явились, представник відповідача - адвокат Дериконь Д.С. надав до суду заяву, у якій просив прийняти судове рішення у справі без участі відповідача та представника відповідача за наявними письмовими матеріалами. При ухваленні рішення просив прийняти до уваги міркування з приводу уточнених позовних вимог, викладених у письмовій заяві.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши заяву представника позивача про уточнення позову, заяву представника відповідача щодо уточнення позову, дійшов таких висновків.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов'язки сторін.
Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 60 Постанови від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви (п.61 Постанови ВП ВС від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц).
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 10.04.2023 у справі № 278/3717/21.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України (постанова Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20).
З урахуванням змісту заяви про уточнення позовних вимог, поданої 24.11.2025 адвокатом Івком С.О. в інтересах позивачки ОСОБА_1 , а також змісту раніше поданої позовної заяви, суд розцінює заяву про уточнення позовних вимог як заяву про зміну предмету позову та про зменшення розміру позовних вимог.
Так, зі змісту заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що представником позивача змінений предмет позову, а саме:
- позовна вимога про визнання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя автомобіля TOYOTA COROLLA, 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 замінена на позовну вимогу про визнання того, що автомобіль TOYOTA COROLLA, 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 був об'єктом спільної сумісної власності подружжя та вибув із власності подружжя внаслідок його продажу відповідачем 23.01.2025 без згоди позивача;
- вилучені позовні вимоги про припинення права ОСОБА_1 на частку у праві спільної сумісної власності на автомобіля TOYOTA COROLLA, 2020 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 та позовні вимоги про визнання у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 права на вказаний автомобіль;
Крім того, у заяві про уточнення позовних вимог представником позивача зменшений розмір грошової компенсації вартості частки спірного автомобіля (яка є вимогою майнового характеру) з 355000,00 грн., заявлених у позові, до 225000,00 грн.
При цьому, з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.04.2023 у справі № 278/3717/21, суд не розцінює доповнення позову у заяві про уточнення позовних вимог обставиною продажу відповідачем спірного автомобіля 23.01.2025, як зміну підстави позову, оскільки первісні обставини позову залишені без змін.
Суд бере до уваги, що реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Положеннями частин другої та третьої статті 49 ЦПК України встановлено, що позивач вправі зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а також має право змінити предмет позову шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до частин другої та третьої статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У цій справі, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням зміни складу суду, перше судове засідання, призначене на 12.09.2024, було відкладене за клопотанням представника відповідача. Наступне судове засідання було призначене та відбулося 06.11.2025.
Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, яка по суті є заявою про зміну предмета позову та заявою про зменшення розміру позовних вимог, 24.11.2025, тобто після початку першого судового засідання у справі та, відповідно, з пропуском процесуальних строків, встановлених частинами другою, третьою статті 49 ЦПК України.
Відповідно до положень частини першої статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з цим, представником позивача не подана заява про поновлення пропущеного процесуального строку та не зазначені поважні причини його пропуску.
У заяві про уточнення позовних вимог від 24.11.2025 представник позивача зазначив, що обставина продажу відповідачем спірного автомобіля третій особі 23.01.2025 за 450000,00 грн. була встановлена «у ході розгляду справи по суті судом».
Суд відхиляє вказане твердження представника позивача, оскільки обставина продажу відповідачем спірного автомобіля була чітко визначена відповідачем у відзиві на позовну заяву від 24.03.2025 із додаванням підтверджуючих документів. У судових засіданнях 07.05.2025 та 06.11.2025 представник позивача Івко С.О. підтвердив отримання відзиву стороною позивача та ознайомлення з доданими до нього документами. Отже, обставина продажу спірного автомобіля була відома представнику позивача до початку першого судового засідання у справі та він не був позбавлений можливості вчинити дії щодо зміни позовних вимог з урахуванням вказаної обставини, у строки, встановлені процесуальним законом.
У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 638/5172/17 Верховний Суд зазначив, що зміна підстав або предмета позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті, тобто до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву. Ця норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмета позову. Заява, подана після початку розгляду справи по суті, залишається без розгляду і повертається позивачеві.
Відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки стороною позивача пропущений строк для подачі заяви про уточнення позовних вимог, яка по суті є заявою про зміну предмета позову та про зменшення позовних вимог, подана представником позивача заява від 24.11.2025 підлягає залишенню без розгляду та поверненню заявникові.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 49, 189, 196-198, 258-261, 353 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача - адвоката Івка Станіслава Олександровича про уточнення позовних вимог залишити без розгляду та повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятнадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 16.02.2026.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук