Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 547/984/25
Провадження № 2/528/117/26
Іменем України
10 лютого 2026 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вітківського М.О.,
при секретарі Коваленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без технічної фіксації засобами в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
24 жовтня 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» Танцурна Є.В., через систему «Електронний суд», звернулась до Семенівського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 457525-КС-001 про надання кредиту від 18.12.2022 року, що становить 28 460,40 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 17 844,40 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 616,00 грн. Крім того, стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
24 листопада 2025 року цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла до Гребінківського районного суду Полтавської області за підсудністю.
Позов обґрунтовано наступним, 18.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 457525-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 18.12.2022 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 457525-КС-001 про надання кредиту.18.12.2022 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 457525-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5501, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником було введено/відправлено.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит, а разом договір.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16395 процентів за кожен день користування кредитом.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 , яку позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за кредитним договором № 457525-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором № 457525-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 04.09.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 457525-КС-001 від 18.12.2022 про надання кредиту, в розмірі 28 460,40 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 17 844,40 грн; суми прострочених платежів за комісією - 616,00 грн.
Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором та заборгованість не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав та законних інтересів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Згідно відомостей з реєстру територіальної громади про місце проживання особи (за даними Гребінківської територіальної громади) від 17.10.2025 №03-45/2390, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.76).
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 24.11.2025 року у цивільній справі відкрито спрощене позовне провадження. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін на 22.12.2025 року о 09-00 год. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази, які становлять банківську таємницю: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_3 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_3 за період з 18.12.2022 року (дата видачі кредиту) по 09.04.2023 року (дата закінчення терміну кредитування). Копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу та встановлено строк для подання відзиву на позов. (а.с.82-84).
16.12.2025 року на виконання ухвали суду від 25.11.2025 року до суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла витребувана інформація. (а.с.92-94).
10.02.2026 року в судове засідання представник позивача не з'явився, він належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, в позовній заяві просив розгляд справи провести без участі сторони позивача, на позовних вимогах наполягає просить задовольнити позов у повному обсязі, не заперечує проти винесення судом заочного рішення. (а.с.9).
У судові засідання, призначені на 22.12.2025, 28.01.2026, 10.02.2026 відповідач не з'явився, відзиву не подавав. За зареєстрованим у встановленому порядку місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , судова кореспонденція не отримана, конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с.91). Від нього не надходило заяв/клопотань про перенесення розгляду справи.
Крім того, відповідач викликався в судові засідання, шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Судової влади України оголошення про виклик до Гребінківського районного суду Полтавської області.
З огляду на положення ст.128 ЦПК України, він вважається таким, що належним чином сповіщений про день і час розгляду справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За нормою ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Згідно ухвали суду від 10.02.2026 року суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
18.12.2022 року відповідач ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №457525-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с. 26-35).
18.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №457525-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 21-25).
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5501, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником було введено/відправлено. (а.с.36,37).
Відповідно до п. 2.1. Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а останній зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Тип Кредиту: Кредит. Строк кредиту: 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом: 2,00000000 фіксована. Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 1 500,00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 10 000,00 грн. Термін дії Договору: до 09.04.2023 р. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 21 040,00 грн.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконав та надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 000 грн. 00 коп. шляхом перерахування їх на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 , що підтверджується відповідною квитанцією. (а.с.38).
Крім того, факт зарахування кредитних коштів у сумі 10 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_3 відповідача ОСОБА_1 , підтверджується інформацією наданою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", випискою за договором б/н за період 18.12.2022-09.04.2023. (а.с.92-94).
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 457525-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти 2 633,00 грн., які зараховані в рахунок погашення процентів за кредитом у сумі 1 749,00 грн. та комісії у сумі 884,00 грн. (а.с.12).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 04.09.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 457525-КС-001 від 18.12.2022 про надання кредиту, в розмірі 28 460,40 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 17 844,40 грн; суми прострочених платежів за комісією - 616,00 грн. (а.с.12-17).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, у ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно вимог ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема : електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно п. 12 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторiн».
У статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» наведено зміст поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно п. 7 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642 ЦК України).
Судом встановлено, що кредитний договір №457525-КС-001 від 18.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 був укладений через телекомунікаційну систему та підписаний одноразовим ідентифікатором UA-5501, що був надісланий на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), про що свідчить копія кредитного договору та додатки до нього.
Договором, відповідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно вимог ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статтях ст. 610, 612 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором №457525-КС-001 від 18.12.2022 виконав, але відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконує.
Станом на 04.09.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 457525-КС-001 від 18.12.2022 про надання кредиту, в розмірі 28 460,40 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 17 844,40 грн; суми прострочених платежів за комісією - 616,00 грн.
Згідно з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №755/11648/15-ц, якщо договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов'язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням ним обов'язків як найманим працівником, такий договір є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер, як споживчого, відтак і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору, як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати і вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Крім того, згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління НБУ від 08.06.2017 №49, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Тоді як комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, а також постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №461/2857/20.
Суд, аналізуючи зміст кредитного договору, встановив, що такий правочин не визначає необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги кредитора, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, також кредитором у договорі про надання кредиту не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що такі умови надання споживчого кредиту є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому в задоволенні позову в частині прострочених платежів за комісією у сумі 616,00 грн., слід відмовити.
Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач, не виконав свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором №457525-КС-001 про надання кредиту від 18.12.2022 в установлені кредитним договором строк, суд вважає що вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 27 844,40 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 17 844,40 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн., відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а. с. 1).
Суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 27 844,40 грн. заборгованості за кредитним договором, задовольнивши 98 % позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 374,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 457525-КС-001 про надання кредиту від 18.12.2022 року, що становить 27 844,40 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 17 844,40 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судовий збір в розмірі 2 374,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку тобто, роз'яснюється, що апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 15.02.2026 року.
На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено 13.02.2026.
Суддя М. О. Вітківський