Справа № 372/61/26
Провадження 2-880/26
ухвала
Іменем України
16 лютого 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою судді від 19 січня 2025 року у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
27 січня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача - відмову від позову та відшкодування судових витрат, оскільки відповідач погасила поточну заборгованість за договором.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Дослідивши заяву про відмову від позову та матеріали справи, суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову та на підставі ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі, оскільки позивач відповідно до положень ст. ст. 49, 255 ЦПК України відмовився від позову, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.
Згідно з ч.3 ст.206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
У поданій заяві про відмову від позову представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме 2 422,40 грн. сплаченого судового збору та 10 000 гривень за надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 30 грудня 2025 року, остаточно відповідач розрахувався з позивачем 27 січня 2026 року, тобто після пред'явлення позову до суду, тому суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь позивача.
Згідно з положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. не є повною мірою обґрунтованою та не відповідає критерію розумності, ціні позову, що фактично розгляд справи проводився в спрощеному провадженні, визнання відповідачем позову.
Виходячи з конкретних обставин справи, її складності, враховуючи характер виконаної роботи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичне відшкодування суми боргу, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 000 грн.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що позивач відмовився від позову, а суд прийняв таку відмову, а тому відповідно до вимог ч. 1ст. 142 ЦПК України, ч. 3ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а решту 50 відсотків судового збору стягнути на його користь з відповідача згідно з приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 255-256 ЦПК України, суд
Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» від позову.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції № 821 від 10 грудня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 грн. 20 коп. та 1000 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 2 211 грн. 20 коп.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 16 лютого 2026 року.
Суддя Т.В. Проць