Справа № 359/679/26
Провадження № 1-кп/359/413/2026
30 січня 2026 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в судовому засіданні без технічної фіксації в спрощеному провадженні без виклику учасників кримінальне провадження №12025116100000133, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2025 року, що надійшло до суду 29.01.2026 року з обвинувальним актом та доданими матеріалами, по обвинуваченню
ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туркменістану, уродженця м. Лебап Туркменістан, проживаючого на території України в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запис в демографічному реєстрі НОМЕР_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень - кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України,
та вивчивши матеріали кримінального провадження,
ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358 та ч.4 ст.358 КК України, тобто у пособництві в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права з метою його використання іншою особою та у використанні завідомо підробленого документу, за наступних обставин.
Так, що у точно не встановлений час та місці у ОСОБА_2 виник кримінальний протиправний умисел, спрямований на пособництво у виготовленні підробленого документу, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права, з метою його використання іншою особою, а саме посвідчення водія Туркменістану на власні анкетні дані з наданням права керування транспортними засобами.
Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, направлений на пособництво у виготовленні завідомо підробленого посвідчення на право керування транспортними засобами, ОСОБА_2 , перебуваючи у невстановленому місці, відшукав в мережі Інтернет невстановлену досудовим розслідуванням особу, яка обіцяла посприяти йому у виготовленні завідомо підробленого посвідчення водія Туркменістану.
З метою досягнення обумовленої домовленості із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_2 , приблизно в січні 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи прямий умисел на вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку), надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, свій фотознімок та анкетні дані, які останньою було використано під час виготовлення завідомо підробленого посвідчення водія Туркменістану серії НОМЕР_1 , чим вчинив пособництво у підробленні посвідчення водія Туркменістану, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права.
В подальшому, приблизно у січні 2025 року, невстановлена особа, у невстановлений час та місці, передала ОСОБА_2 підроблений офіційний документ, який за своїми характеристиками не відповідає аналогічним документам, які видавались/видаються уповноваженими органами Туркменістану, а саме посвідчення водія Туркменістану серії НОМЕР_1 на анкетні дані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з наданням права керування транспортними засобами з метою подальшого використання підробленого документу для його особистих потреб.
Крім того, 25.04.2025 приблизно о 10 год. 42 хв. ОСОБА_2 , зупинившись на вимогу працівника поліції, знаходячись біля автомобіля марки та моделі «HYUNDAI SONATA» із реєстраційним номером НОМЕР_2 , що стояв на узбіччі автомобільної дороги навпроти АЗК «WOG» за адресою: Київська область, м. Бориспіль, траса «Київ-Харків», 34 км + 700 м, справа, на в'їзді в місто з боку Києва, на вимогу працівників поліції, наданої відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.1, 2.4 розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, пред'явити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, на підставі яких ОСОБА_2 здійснював рух на зазначеному транспортному засобі, останній, знаючи про те, що наявне у нього посвідчення водія Туркменістану є підробленим, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність свого діяння, з метою введення в оману працівників поліції щодо наявності у нього права керування транспортним засобом, надав завідомо підроблене посвідчення водія Туркменістану серії НОМЕР_1 на анкетні дані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке за своїми характеристиками не відповідає аналогічним документам, які видавались/видаються уповноваженими органами Туркменістану, таким чином використавши його.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив дії, що виразились у пособництві в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права з метою його використання іншою особою, тобто скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, та скоїв використання завідомо підробленого документа, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
З цього приводу, в матеріалах кримінального провадження, містяться відомості та докази тому, що обвинувачений в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, згідний з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згідний з розглядом обвинувального акту судом у спрощеному провадженні (а.с. 86-88).
Судом також встановлено, що під час досудового розслідування підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а прокурор ОСОБА_7 подав клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та виклику учасників судового провадження на підставі ч. 1 ст. 302 КПК України (а.с. 89-90).
Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз'яснено та дотримано, сумнівів у добровільності відповідної заяви підозрюваного у суду не виникало, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.
Таким чином, ОСОБА_2 , на думку суду, своїми умисними діями, що виразилися у пособництві у виготовленні підробленого посвідчення та у використанні завідомо підробленого документа, вчинив кримінальні правопорушення (проступки), передбачені ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України. Вчинення ним даних кримінальних проступків не оспорюється.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання за вчинене ОСОБА_2 кримінальні правопорушення.
При призначенні обвинуваченому покарання за вчинені кримінальні проступки, суд керується вимогами ст. 65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченого, суспільної небезпеки вчиненого ним, його відношення до скоєного, наявністю пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан особи, тощо.
Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_2 раніше не судимий, є громадянином Туркменістану, тривалий час має постійне місце проживання на території України, офіційно зареєстрований, до лікарів нарколога та психіатра за допомогою за місцем проживання не звертався, характеристика за місцем проживання відсутня.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор в обвинувальному акті.
Таким чином, при призначенні обвинуваченому покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_2 має бути призначене за вчинені кримінальні проступки покарання у виді штрафу із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Підстав для обрання більш суворого покарання на даний час судом не встановлено, розмір же штрафу дозволяє його добровільне виконання в нетривалий час.
Тому саме таке покарання, на думку суду, має на меті не лише покарання а і виправлення обвинуваченого, з урахуванням обставин вчиненого ним, його матеріального та сімейного становища, тощо.
Щодо вирішення питання про долю речових доказів суд виходить з наступного. Відповідно до абзацу першого ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
В порядку ст. 174 КПК України, запроваджений раніше арешт на речовий доказ підлягає скасуванню. Процесуальних витрати в кримінальному провадженні становлять 3565 грн. 60 коп. за залучення експерта, що слід стягнути з обвинуваченого на користь Держави України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 27, 65-67, 358 КК України, ст. 100, 174, 368, 370-374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити покарання:
за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.
за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Засуджений зобов'язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туркменістану, уродженця м. Лебап Туркменістан, проживаючого на території України в АДРЕСА_1 , запис в демографічному реєстрі НОМЕР_3, - на користь Держави України (рахунок отримувача: UA858999980313030115000010103; отримувач коштів: ГУК у Київській області; код за ЄДРПОУ: 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів: 24060300, назва платежу: за проведення експертизи по кримінальному провадженні №12025116100000133, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2025 року, справа №359/679/26), - 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Арешт на підроблене посвідчення водія Туркменістану серії НОМЕР_1 на анкетні дані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запроваджений на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.04.2025 року (№359/4857/25), - скасувати.
Після набрання вироком суду законної сили, речові докази в кримінальному провадженні, а саме: підроблене посвідчення водія Туркменістану серії НОМЕР_1 на анкетні дані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с. 40), - знищити.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1