Справа № 357/970/26
3/357/978/26
16.02.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Національної поліції України Департаменту внутрішньої безпеки, Київське обласне управління, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
за участю: прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Шлапацького О.В.,
ОСОБА_1 по 17 грудня 2021 року, працював на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, будучи відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 та п. 2-7 прикінцевих положень Закону, без поважних причин, несвоєчасно, а саме: 15.07.2024 року подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік «після звільнення» за формою, затвердженою наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 року № 252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, пояснив, що дійсно він був звільнений з посади старшого-чергового чергової частини відділення поліції № 4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області. Винуватий, що не несвоєчасно подав декларацію після звільнення. В скоєному розкаявся, просив суворо не карати. Зазначив, що його запрошували для складання і підписання протоколу, але він не поїхав, так як не мав можливості.
Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацький О.В., надав суду висновок у справі про адміністративне правопорушення та вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вина у вчиненні вказаного правопорушення доводиться матеріалами справи, а тому прокурор просив суд визнати ОСОБА_1 винниму вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , доводи прокурора, дослідивши додані до протоколу докази, а саме: рапорт старшого оперуповноваженого Київського обласного управління ДВБ Національної поліції України, листи департаменту внутрішньої безпеки, пам'ятку про права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, рапорт старшого оперуповноваженого ВПК Київського обласного управління ДВД Національної поліції України, повідомлення ОСОБА_1 , витяг з наказу № 1 о/с від 07.11.2015 року, витяг з наказу № 23 о/с від 01.02.2021 року, витяг з наказу № 331 о/с від 17.12.2021 року, копію службового списку, копію розписки ОСОБА_1 , копію клопотання до звільнення, копію рекомендацій для поліцейських, копію пам'ятки-ознайомлення, послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб», декларація ОСОБА_1 , копію положення ДВБ НП України, суд дійшов наступного висновку.
Наказом ГУНП в Київській області від 17.12.2021 № 331 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.
Відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. Закону ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону.
Відповідно до статті 1 Закону суб'єктами декларування є особи, зазначені у п. 1, п.п. "а", "в"-"ґ" п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 року № 3384-ІХ та пункту 2-7 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про запобігання корупції» особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Відповідно до «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», ОСОБА_1 подав декларацію за 2021 рік «після звільнення», 15.07.2024 року о 14 годині 55 хвилини хоча граничним терміном подачі декларації Законом визначено 31.01.2024 року.
Отже, ОСОБА_1 будучи особою, на яку відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону поширюється дія Закону, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік «після звільнення».
У диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є серед іншого і протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно частинами 1, 3 статті 7 КУпАП «ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами».
Згідно ст. 245 КУпАП «завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності».
Відповідно до ст. 251 КУпАП «доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами».
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, конкретних обставин справи, вважаю що стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33-35, 40-1, 172-6, 268, 284 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО