Справа № 196/1477/25
№ провадження 2/196/170/2026
(заочне)
13 лютого 2026 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство "Акцент-Банк",
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 19.04.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг. У зв'язку з чим 19.04.2024 р. приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Заяви відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті http:// a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві.
АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі відповідно до умов Договору.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 06.12.2025 р. має заборгованість у сумі 28 203.44 грн., яка складається з таких сум: 14 249.05 грн. - заборгованість за кредитом; 12704.39 грн. - заборгованість за відсотками, 1 250.00 грн. - пеня.
Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 19.04.2024 р. у сумі 28 203.44 грн. станом на 06.12.2025 р. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422.40 грн.
Представник позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» Шкапенко О.В. у судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі, на позовних вимогах наполягає, проти заочного рішення не заперечує (а.с. 16).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином згідно з порядком, встановленим ст.128 ЦПК України (а.с.86, 88-89, 95-96). Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзиву на позов не подавав.
13 лютого 2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Так, судом встановлено, що 19.04.2024 р. відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Згідно даної заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з запропонованими АТ «Акцент-Банк» Умовами та правилами надання банківських послуг становлять між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с.17-18).
Згідно заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 19.04.2024 р. відповідач ОСОБА_1 просить відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт. Сума кредиту (ліміту) від 1000 до 200 000 грн. Пільговий період користування становить 62 днів за ставкою 0,000001%, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,4% на місяць; денна процентна ставка становить 0,06%; строк кредитування 240 місяців (а.с.19-22).
Вказана заява укладена в електронній формі та підписується клієнтом цифровим власноручним підписом або удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку АВank24 при підтвердженні оформленні кредиту.
До кредитного договору банк додав паспорт споживчого кредиту, в якому відповідач повідомлений про основні умови кредитування (а.с.25-27).
Згідно довідок АТ «АКЦЕНТ-БАНК» відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано картки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 строком дії до грудня місяця 2031р., та встановлено кредитний ліміт з 19.04.2024 р. у розмірі 17 000.00 грн. (а.с.34-35).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по картці відповідач користувався отриманими кредитними картками та частково погашав утворену заборгованість (а.с. 12-14, 28-33), що у свою чергу свідчить про отримання останнім кредитних карток з кредитним лімітом.
Позивач надав суду розрахунок заборгованості за вищевказаним договором, згідно якого відповідач станом на 06.12.2025 р. має заборгованість за кредитним договором б/н від 19.04.2024 р. у сумі 28 203.44 грн., яка складається: 14 249.05 грн. - заборгованість за кредитом; 12 704.39 грн. - заборгованість по відсоткам, 1250.00 грн. - пеня (а.с. 12-13).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був ініціатором укладання кредитного договору, надав необхідні для укладання договору особисті дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків, який зазначений в кредитному договорі, копію паспорта (а.с. 17-22, 56-57).
Таким чином, кредитний договір б/н від 19.04.2024 р. був підписаний відповідачем електронним підписом, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 19.04.2024 р., вбачається, що відповідач станом на 06.12.2025 р. має заборгованість за кредитним договором б/н від 19.04.2024 р. у сумі 28 203.44 грн., яка складається: 14 249.05 грн. - заборгованість за кредитом; 12 704.39 грн. - заборгованість по відсоткам, 1250.00 грн. - пеня, що підтверджується також і випискою по картці(а.с. 12-13, 28-33).
Отже, банк виконав зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач, взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.
Суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14 249.05 грн., заборгованості за відсотками - 12 704.39 грн., загальна сума - 26 953.44 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за пенею, суд зазначає таке.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов'язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов'язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов'язання, так і після, але до виконання тих зобов'язань, які виникли на його підставі.
Відповідно до п.п. 10, 10.2 кредитного договору б/н від 19.04.2024 р. у випадку порушення клієнтом зобов'язань, застосовується штраф за несвоєчасне погашення кредиту. Штраф списується в день списання відсотків; 50 грн. кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн; 100 грн. кожен раз коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше; 500 грн.+5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов'язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів (а.с. 19-22).
Звертаючись до суду із позовом, АТ "Акцент Банк" просило стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і заборгованість за пенею в розмірі 1 250.00 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд зазначив щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Тому позовні вимоги АТ "Акцент Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 1 250.00 грн. грн. задоволенню не підлягають.
У зв'язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням №6005315542390 від 06.12.2025 р. про сплату судового збору загальною сумою 2 422.40 грн. (а.с. 1). Враховуючи те, що задоволено 95.57 % позовних вимог (26 953.44 грн. від 28 203.44 грн. складає 95.57 %), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 2 315 грн. 09 коп. (2 422.40 грн. х 95.57 % : 100).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором б/н від 19.04.2024 р.у розмірі 26 953.44 грн.,витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 315.09 грн., а всього 29 268.53 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті шістдесят вісім грн. 53 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул.Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 14360080, рахунок № НОМЕР_6 , МФО 307770.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.П. Бабічева