Справа № 954/71/26
Номер провадження 2/954/1491/26
про передачу справи за підсудністю
16 лютого 2026 рокус-ще Нововоронцовка
Суддя Нововоронцовського районного суду Херсонської області Гончаренко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна,
До Нововоронцовського районного суду Херсонської області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна. Предметом спору є поділ майна, а саме, рухомого майна (автомобіля).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Таким чином, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч.1ст.30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно»), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.
Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року № 638/1988/17.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена також у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року № 910/6644/18.
Предметом позову у даній справі є визнання в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки KIA CERATO, 2009 року випуску та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації 1/2 частини вартості автомобіля.
Тобто, позовна вимога ОСОБА_2 не пов'язана з її правом на нерухоме майно та в даному випадку не може бути застосована виключна підсудність.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Водночас, згідно відповіді №2341685 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 16.02.2026, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до територіальної підсудності Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Таким чином, з наведеного вбачається, що зареєстрованим місцем проживання, відповідно до ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеної особи є адреса, зазначена у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд враховує імперативні положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» як спеціального закону.
Ця правова позиція відображена і у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 у справі № 409/2636/17.
За обставинами справи відповідач має не тільки фактичне місце проживання, а і зареєстроване (офіційне) місце проживання як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до територіальної підсудності Києво-Святошинського районного суду Київської області. Саме за такою адресою реєстрації місця проживання у внутрішньо переміщеної особи виникають пов'язані права та обов'язки, гарантовані законодавством. До того ж реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України. Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ. Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).
Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до вимог ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі вищеперерахованого, суд доходить висновку про необхідність направлення справи за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Керуючись ст. ст.27, 31, 32, 187, 260, 353, 354 ЦПК Українисуддя, -
Цивільну справу за позовною заявою представника позивача Астахової Марини Ігорівни, в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна надіслати за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
СуддяО.В. Гончаренко