Справа № 577/785/26
Провадження № 3/577/289/26
"13" лютого 2026 р. м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Потій Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:\
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця,
громадянки України, проживає та зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 775394 від 31.01.2026 ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вона 30.01.2026 о 14:20 год. за адресою: АДРЕСА_1 , умисно висловлювалася нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою по відношенню до своєї матері ОСОБА_2 , чим завдала шкоду психічному здоров'ю потерпілої.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнала та пояснила, що була опільна сварка з матір'ю. Матері вона не погрожувала. Під час сварки мати теж нецензурно її ображала, відносно матері теж складено протокол, де вона ( ОСОБА_3 ) визнана потерпілою.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.
Частиною 1 ст. 2 КУпАП передбачено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вбачається, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі вчинення домашнього насильства, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно п.п. 1, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
З долучених до протоколу про адміністративне правопорушення доказів вбачається, що 30.01.2026 о 14:44 год. за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 30 січня 2020 року у справі № 545/744/19 встановлений факт сварок і непорозумінь на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту та не підтверджує факт вчинення домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Крім того, до протоколу не надано жодних доказів (якими можуть бути висновки експертів) на підтвердження того, що потерплій було завдано шкоди психічному здоров'ю внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 . Натомість пояснення потерпілої не можуть бути єдиними належними та допустимими доказами факту заподіяння фізичної та психічної шкоди її здоров'ю, оскільки вона є заінтересованою особою, що викликає обґрунтовані сумніви у її поясненнях та доведеності вини.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею ст. 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, зокрема, доказів того, що вона спричинила шкоду потерілій
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст.173-2, ст. ст. 245, 251, 252, п. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Н. В. Потій