Справа № 676/1069/26
Номер провадження 2-н/676/106/26
16 лютого 2026 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Гладій Л.М, розглянувши заяву та додані до неї документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожитий природний газ із ОСОБА_1 , -
Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» адвокат Іванченко Н.Ю. звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_1 , заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 5 500,48 грн., яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 .
Розглянувши надані матеріали, суд прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно із вимогами ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 3 ч.1 ст.161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних нарахованих заявником на суму заборгованості.
Наказне провадження один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.
Як вбачається з поданої заяви про видачу судового наказу та письмових доказів, заявником заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованості за спожитий природний газ, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 , однак за інформацією, наданою представником позивача ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» адвокат Іванченко Н.Ю. додає копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 400170634 від 21.10.2024 року, де зазначений житловий будинок належить боржнику ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності.
Згідно Відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2342219 від 16.02.2026 року, на запит суду, житловий будинок по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , кожна з яких згідно Договору дарування від 21.10.2024 року має по частки у праві спільної власності, натомість представником позивача вимога заявлена лише до одного із співвласників.
Так, відповідно до ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (ч.1 ст.355 ЦК України) та залежно від положень закону або домовленості між співвласниками може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч.2 ст.355 цього Кодексу). При цьому спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (ч.4 ст.355 цього Кодексу).
Відтак, суд приходить висновку, що із заяви про видачу наказу та доданих до неї документів не вбачається безспірність вимог з огляду на пред'явлення вимог лише до одного із співвласників житлового приміщення за адресою виникнення боргу.
Згідно з п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» у видачі судового наказу, одночасно роз'яснивши заявнику, що згідно ч.1,2 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.3-6 ч.1 ст.165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Суд також роз'яснює, що заявник може звернутися до суду із зазначеними вимогами в спрощеному позовному провадженні (ч. 2 ст.161 ЦПК України).
Суд, керуючись ст.ст.19, 161, 165, 166, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,-
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» щодо стягнення заборгованості за спожитий природний газ із ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя Л.М.Гладій
1.