Справа № 604/1182/25
Провадження № 2/604/62/26
09 лютого 2026 року cелище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі
головуючого судді Федорович І.В.,
за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні в залі суду
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про зміну способу стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання двох дітей.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що відповідно до рішення суду від 2016 року з відповідача було ухвалено стягувати аліменти на утримання дітей в розмірі 500 грн на кожну дитину. Однак станом на сьогодні аліменти в розмірі 500 грн на одну дитину є мізерними і не можуть покривати навіть мінімальних потреб дитини, а згідно з законом дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя та розвитку. Позивачка зазначає, що самостійно не може забезпечити дітям належний рівень життя, однак у дітей є також батько, який повинен утримувати дітей та дбати про їх належний розвиток. Тому позивачка звернулася з цим позовом до суду.
У судове засідання 09.02.2026 позивач не з'явилася, однак вона подала до суду додаткові докази, позов підтримує та просила його задоволити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 09.02.2026 не з'явився, просив розглянути справу без його участі. Позов визнав у повному обсязі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у звязку з неявкою всіх учасників справи.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дітей: 1) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать Свідоцтва про народження дітей.
Сторони є колишнім подружжям. Сторони розірвали шлюб у 2016 році, про що свідчить рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04.04.2016.
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 липня 2016 року у цивільній справі №604/433/16-ц вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн на кожну дитину щомісячно.
Судом з'ясовано, що позивач із неповнолітніми дітьми проживають разом, що підтверджується довідкою Скалатської міської ради про склад сімї від 09.12.2025.
Діти: ОСОБА_3 навчається в 11 класі, а ОСОБА_4 - у 8 класі Староскалатського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, харчуються платно, у відповідності до довідок директора навчального закладу від 07.12.2025.
ОСОБА_1 працює у КНП Скалатська КРЛ» СМР та за 2025 рік отримала 161190,42 грн зарплати (сума до видачі), щомісячна заробітна плата без врахування преміювань - 13182,4 грн.
ОСОБА_2 відповідно до довідки ГУ ДПС у Тернопільській області від 09.12.2025 має джерело отримання доходів - ФГ «Волова Гора» та у період з грудня 2024 року по жовтень 2025 року щомісячному йому нараховувались доходи у розмірі 21200,00 грн, крім грудня 2024 року (у грудні 2024 року - 15000,00 грн).
Норми права, застосовані судом.
Дитинство є об'єктом охорони держави за змістом ст. 51 Конституції України .
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (за змістом статті 51 Конституції України та статті 180 СК України).
Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ст. 141 Сімейного кодексу України).
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу. (ст. 141 Сімейного кодексу України).
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України ( стаття 8 Закону України від 26 квітня 2001 року «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ст. 182 Сімейного кодексу України).
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.2 ст. 183 Сімейного кодексу України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Висновки суду. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями с т. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Присуджений у 2016 році (десять років тому) розмір аліментів - 500,00 грн на кожну дитину щомісячно не є належним розміром грошового утримання для дитини від іншого з батьків (з ким діти не проживають) та потребує збільшення станом на 2026 рік, з огляду на мінімальний гарантований законом розмір аліментів на одну дитину.
Доведенню не підлягає те, що розвиток та зростання, виховання дітей потребує щоденних грошових витрат та вкладень.
Відповідач працездатний, має джерело доходів. Тобто відповідач може виконувати обов'язки батька по утриманню дітей.
Відповідач позов визнав.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.
Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивачка скористалася своїм правом, визначивши способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від заробітку батька дітей.
Суд висновує, що з метою забезпечення балансу інтересів сторін та, перш за все, забезпечення найкращих інтересів дитини, є обґрунтовані підстави для зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової форми (500, 00 грн на кожну дитину щомісячно) на частку від заробітку платника аліментів.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке не порушує прав третіх осіб.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивач звільнений від сплати судового збору (пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки позов задоволено, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 83, 89,141, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд,
задоволити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дітей.
Змінити спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, визначений рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 липня 2016 року у справі №604/433/16-ц.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішення суду допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовій збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено - 16.02.2026.
Суддя І.В. Федорович