Справа № 574/209/25
Провадження №2-др/574/3/26
16 лютого 2026 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Божок В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Васильченко Ганни Іванівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 15.01.2026 року в задоволенні позову ТОВ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
20.01.2026 року від представника відповідача адвоката Васильченко Г.І. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з позивача ТОВ «СОЛВЕНТІС» на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн.
Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, однак до суду не з'явилися.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Васильченко Г.І. в поданій до суду заяві про ухвалення додаткового рішення просила розгляд заяви проводити без її участі та без участі відповідача.
Представник позивача ТОВ «СОЛВЕНТІС» - Лановий Є.М. будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, до суду не з'явився, однак надав заперечення на , в якому просив відмовити у прийнятті рішення про стягнення із позивача витрат на професійну правничу допомогу, покликаючись на їх не співмірність та недоведеність, а також просив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводити без участі представника позивача.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Перевіривши доводи представника відповідача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як передбачено ст.15 цього Кодексу, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої - другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя та четверта статті 137 ЦПК України).
Згідно з правилами частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови у позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що у поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Васильченко Г.І. зробила відповідну заяву про подання доказів понесених відповідачем судових витрат після ухвалення рішення у строки передбачені процесуальним законом.
До заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача адвокатом Васильченко Г.І. було додано акт про надання правової допомоги від 16.01.2026 року за договором №1 про надання правничої (правової) допомоги від 09.04.2026 року, з якого вбачається, що загальна сума наданих послуг складає 10000,00, а саме: дистанційне ознайомлення з матеріалами справи у суді, вивчення, попереднє опрацювання, правовий аналіз матеріалів справи, опрацювання законодавчої бази та судової практики, що регулюють спірні відносини ( 1 год. - 2000 грн.); підготовка, складання, оформлення та направлення до суду відзиву на позовну заяву (3 год. - 6000 грн.); підготовка, складання, оформлення та направлення до суду заперечень на відповідь на відзив (1 год. - 2000 грн.).
Також, представником відповідача адвокатом Васильченко Г.І. надано: ордер на надання правничої допомоги; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги за Договором про надання правничої (правової) допомоги №1 від 09 квітня 2025 р., укладеним між адвокатом Васильченко Г.І. та ОСОБА_1 ; договір про надання правничої (правової) допомоги №1 від 09.04.2025 року; квитанції від 09.04.205 року про оплату юридичних послуг.
Однак, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву представником відповідача адвокатом Васильченко Г.І. було також подано клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн., покликаючись на те, що дана справа є типовою та юридично нескладною.
Таким чином, оскільки дана справа відноситься до категорії малозначних та є нескладною, що раніше вказувалось самою представником відповідача в поданому нею клопотанні, заявлений нею розмір витрат на правову допомогу, суд вважає необґрунтованим і таким, що є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для відповідача.
Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи, обсяг об'єктивно необхідного часу для надання послуг адвокатом у даній справі, суд вважає обґрунтованим розмір вказаних витрат в сумі 6000,00 грн.
Враховуючи викладене заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Васильченко Ганни Іванівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», місцезнаходження юридичної особи: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ: 43657029.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 16.02.2026 року.
Суддя: Т.Р. Гук