Справа №487/8307/25
Провадження №3/487/58/26
19.01.2026 суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Кузьменко В.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164-16 КУпАП України,
25.10.2025 року 0 12:30 год. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання займалась виготовленням та реалізацією міцних алкогольних напоїв домашнього виробництва, займалась видом господарської діяльності, щодо якого є спеціальна заборона, реалізувала гр. ОСОБА_3 0,5 л. самогону за ціною 80 грн, таким чином своєю ініціативою здійснила реалізацію власної продукції з метою одержання прибутку та займалась діяльністю, що містить ознаки підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню , таким чином порушила п. 7 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про ліцензування видів господарської діяльності".
Вказаним вчинила правопорушення, за яке відповідальність передбачена ч. 1 ст. 164-16 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Вивчивши дані протоколу про адміністративне правопорушення, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суддя приходить до наступного висновку.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, і протоколом про адміністративне правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена цією статтею настає за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП є зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В порядку статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 164-16 КУпАП відповідальність особи передбачена за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта тощо.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає (ч.1 ст.254 КУпАП та ч.2 ст. 251 КУпАП).
В матеріалах справи, які надійшли до суду, в якості доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №724990, фото таблиця; письмові пояснення; квитанція про прийом речових доказів по матеріалам про адміністративне правопорушення №98.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, з наступних підстав.
Так, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями. Підприємництво як вид господарської діяльності це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємницькою може вважатись лише діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з метою одержання прибутку. У разі відсутності такої мети немає правових підстав вважати діяльність господарюючого суб'єкта підприємницькою.
В діях ОСОБА_1 , що інкримінуються останній у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, не знаходить свого підтвердження обов'язкова ознака господарської діяльності - систематичність, тобто одна із необхідних складових об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП.
Пунктом 14 ч.1 ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" визначено поняття суб'єкта господарювання - це зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа підприємець.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Також під час складання такого протоколу про адміністративне правопорушення необхідним є встановлення та доведення наявність у рідині, що за версію працівників поліції є самогоном, вмісту спирту, проте в матеріалах справи відсутнє будь-яке експертне дослідження такої рідини, в тому числі і висновок спеціаліста.
Достатні підстави вважати, що продаж рідини, яка за твердженням працівників поліції є самогоном, є саме торгівлею алкогольними напоями, згідно з дослідженими матеріалами справи, відсутні.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-16 КУпАП, за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.
Керуючись ст.ст.247,283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-16 КУпАП за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 724990 від 25.10.2025 року.
Речі, які вилучені під час складання протоколу серії ВАД № 724990 від 25.10.2025 року згідно з квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №98: алкогольні вироби без марки акцизного податку: самогон 2 л. - 1шт повернути ОСОБА_1 , як особі, в якої їх вилучено.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя В.В.Кузьменко