Справа № 456/1997/25
Провадження № 2/456/107/2026
Іменем України
16 лютого 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Писарева О.Ю.,
при секретарі Стасів О.Я.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Грабовецько-Дулібівська сільська рада Стрийського району Львівської області, про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту проживання однією сім'єю на час відкриття спадщини, визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом,
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить встановити факт родинних відносин між ним, двоюрідним племінником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та двоюрідним братом його матері ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини на протязі 10 років; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадщину, а саме: житловий будинок «А-1» та сарай «Б», вартістю 135 377 грн., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом; на земельну частку (пай) розміром 2,11 умовних кадастрових гектара нормативно-грошовою оцінкою 3 280 грн., що знаходиться в с. Любинці Стрийського району, Львівської області після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позову зазначає, що у 1946 році, під час операції « ОСОБА_5 », сім'ю його діда ОСОБА_6 та бабусі ОСОБА_7 разом з донькою, а його, ОСОБА_1 , матір'ю ОСОБА_8 та незаміжньою рідною сестрою бабці ОСОБА_9 було переселено з села Ваньково, повіт Лісковський, воєводство Жешув, Польща на територію України (тоді УPCP) як етнічних українців за адресою: АДРЕСА_1 . Проживала вся сім'я за вищевказаною адресою у дерев'яному будинку загальною площею 74,2 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м. Вказаний житловий будинок «А-1» складається з двох житлових кімнат. Рік побудови житлового будинку та сараю 1946. До будинковолодіння належить також сарай «Б». Вартість будинковолодіння становить 135 377 грн. Мати позивача ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народилася у с.Ваньково Лісковського району, Жешувське воєводство, Польща, одружилася з батьком ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Від шлюбу народився позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після одруження його батьки збудували для потреб своєї сім'ї житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Батьки матері ОСОБА_6 і ОСОБА_12 та бабина сестра ОСОБА_9 з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилися проживати у старому будинку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 85 років. Бабина сестра, а мати ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 84 роки. Її син ОСОБА_4 був хворобливою людиною як фізично так і психічно. Позивач доглянув діда ОСОБА_6 , поховав його і фактично прийняв спадщину, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_1 . Друга половина житлового будинку АДРЕСА_3 згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок належала ОСОБА_9 . Дану половину житлового будинку позивач має намір успадкувати після смерті свого двоюрідного дядька ОСОБА_4 . Крім того виявилося, що ОСОБА_4 мав на праві власності земельний пай у розмірі 2,11 умовних кадастрових гектара. Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадщину у зв'язку із відсутністю оригіналу сертифікату. Позивач як племінник і двоюрідний онук доглядав бабину сестру ОСОБА_9 , а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 поховав її, а так як її син не міг себе обійти взагалі перейшов жити до них у будинок, щоб доглядати його, готувати та годувати. Сім'я позивача з розумінням поставилась до цих обставин, адже родина всіляко допомагала йому. Його двоюрідний дядько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач поховав і його, фактично прийняв спадщину, так як утримує будинок у належному стані, доглядає сад, користується городом. Факт проживання позивачем однією сім'єю з ОСОБА_4 без реєстрації у будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини стверджується актом від 02 грудня 2024 року, складеним комісією Грабовецько-Дулібівської сільської територіальної громади та поясненнями свідків - сусідів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Коли позивач звернувся до державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину, то виявилося, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок АДРЕСА_1 , а тому йому було рекомендовано звернутися до суду.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, надали пояснення, аналогічні наведеним в позовній заяві.
Позиція відповідача та інших учасників справи.
Згідно із заявою відповідача ОСОБА_3 від 12.08.2025, вона позов визнає, просить задоволити його в повному обсязі, слухати справу у її відсутності.
04.12.2025 до суду надійшла заява від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області, в якій остання просить розгляд справи провести без участі представника третьої особи.
Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з'явились.
Заяви та клопотання учасників справи.
17.07.2025 представником позивача подано клопотання про виклик свідків.
31.10.2025 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 травня 2025 року відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою суду від 17 липня 2025 року витребувано докази.
Ухвалою суду від 09 грудня 2025 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, залучено Грабовецько-Дулібівську сільську раду Стрийського району Львівської області до участі у справі № 456/1997/25 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №13.
Як вбачається з відповіді Стрийської держаної нотаріальної контори Львівської області від 29.01.2025 №76/02-14, адресованої ОСОБА_1 , для оформлення спадкових прав необхідно в судовому порядку встановити той факт, що померлий ОСОБА_4 був двоюрідним дядьком ОСОБА_1 . У зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , оформлених відповідно до чинного законодавства, свідоцтво про право на спадщину видати не можуть /а.с.7/.
З копії довідки №05-24/749, виданої 04.12.2024 р. Грабовецько-Дулібівською сільською радою Стрийського району Львівської області, вбачається, що померлий ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним на день смерті в даному господарстві проживали та були зареєстровані: ОСОБА_15 , 1965 р.н., проживав згідно акту про фактичне місце проживання №88 від 02.12.2024 року /а.с. 8/.
З копії довідки від 14.01.2025 №64, виданої Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», вбачається, що житловий будинок, господарські будівлі в АДРЕСА_1 станом на 07.01.2025 дійсно має наступні характеристики: А-1 Житловий будинок, ОСОБА_16 , 1946 рік побудови. Згідно даних технічного архіву Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації право власності на об'єкт нерухомого майна зареєстровано частина за гр. ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого 30.11.1988 Виконкомом Стрийської районної Ради народних депутатів, на підставі рішення виконкому Стрийської районної Ради народних депутатів №267 від 17.11.1988р.; частина за гр. ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого 30.11.1988р. Виконкомом Стрийської районної Ради народних депутатів, на підставі рішення виконкому Стрийської районної Ради народних депутатів №267 від 17.11.1988р., зареєстровано в реєстровій книзі №1 за реєстровим №67 /а.с. 12/.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19.11.1974, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , батько ОСОБА_11 , мати ОСОБА_3 /а.с.13/.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00048365928, сформованого 09.12.2024, ОСОБА_17 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , мати - ОСОБА_9 /а.с.14/.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00048365904, сформованого 09.12.2024, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 /а.с.15/.
Відповідно до копії свідоцтва про одруження, виданого повторно 28.12.1999 року, ОСОБА_11 та ОСОБА_18 одружились 10 березня 1962 року, актовий запис №2, прізвище чоловіка та дружини після одруження - ОСОБА_19 /а.с.16/.
Відповідно до копії свідоцтва про народження № НОМЕР_3 , ОСОБА_18 народилася ІНФОРМАЦІЯ_13 , батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_12 /а.с.16/.
Відповідно до копії акту про фактичне місце проживання від 02.12.2024 №88, ОСОБА_1 фактично проживав на час смерті зі своїм дядьком за адресою: АДРЕСА_1 . Підтвердженням того є пояснення Сусідів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 /а.с. 17/.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 від 20.04.1992 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_14 , актовий запис №83 /а.с.18/.
З копії довідки №05-24/710, виданої 14.11.2024 р. Грабовецько-Дулібівською сільською радою Стрийського району Львівської області, вбачається, що померла ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_15 на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею на день смерті в даному господарстві проживав та був зареєстрований: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 - син /а.с. 19 /.
З копії посвідки про народження НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_17 , батько - ОСОБА_20 , мати - ОСОБА_21 /а.с. 20/.
З довідки №05-24/198 від 31.03.2025, виданої Грабовецько-Дулібівською сільською радою Стрийського району Львівської області вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок та сарай розташовані на земельній ділянці орієнтовною площею 0,24 га, яка не знаходиться у власності /а.с. 21/.
З копії витягу з рішення Виконкому Стрийської районної Ради народних депутатів від 17.11.1988 р. №267 вбачається прийняття рішення оформити право власності на житловий будинок (домоволодіння), що розташований по АДРЕСА_1 зареєструвати будинок (домоволодіння) за ОСОБА_9 частина, ОСОБА_6 частина /а.с. 57/.
З копії свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 30.11.1988 вбачається, що Виконком Стрийської районної Ради народних депутатів посвідчує, що половина жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить на праві особистої власності гр. ОСОБА_6 /а.с. 58/.
З копії свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 30.11.1988 вбачається, що Виконком Стрийської районної Ради народних депутатів посвідчує, що половина жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить на праві особистої власності гр. ОСОБА_9 /а.с. 59/.
З копії довідки №05-24/709, виданої 14.11.2024 р. Грабовецько-Дулібівською сільською радою Стрийського району Львівської області, вбачається що померлий ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_14 на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті в даному господарстві проживав та був зареєстрований один.
З копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0184698 від 12.07.2007 вбачається, що ОСОБА_4 на підставі рішення Стрийської районної державної адміністрації від 12.06.2007 р. №421 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ТзОВ «Ватра», розміром 2,11 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 повідомила, що проживає за адресою АДРЕСА_4 . В даному селі жили дві сестри, які були переселенками. В однієї сестри ОСОБА_23 був син ОСОБА_24 . Ім'я іншої сестри ОСОБА_25 . ОСОБА_26 , позивач, опікувався ними та жив разом із ними. Коли сестри померли, коли саме не пам'ятає, ОСОБА_26 забрав ОСОБА_24 до себе. На запитання суду про джерело відомостей про те, що відповідні особи були сестрами повідомила, що так говорили в селі.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_27 повідомила, що проживає за адресою АДРЕСА_5 . ОСОБА_26 опікувався ОСОБА_24 , в якого спочатку була матір, а після її смерті ОСОБА_26 забрав ОСОБА_24 до себе. ОСОБА_24 був братом матері ОСОБА_26 , дана інформація відома свідку оскільки вони живуть в одному селі.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з приписами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1265 ЦК України передбачено, що у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Згідно з частиною 1 та 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з положеннями частиною 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Щодо позовної вимоги про встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 .
20.01.2025 позивач звернувся до Стрийської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , вказуючи, зокрема, що є спадкоємцем за законом 5 черги.
Листом від 29.01.2025 №76/02-14 Стрийська державна нотаріальна контора повідомила позивача, зокрема, про те що відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, а також документи, видані органами іноземних держав, які посвідчують такі факти, для оформлення спадкових прав необхідно в судовому порядку встановити той факт, що померлий ОСОБА_4 був двоюрідним дядьком ОСОБА_1 .
В обґрунтування даної позовної вимоги позивачем подано до суду, зокрема копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , копії свідоцтва про одруження ОСОБА_11 та ОСОБА_18 , витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_28 , посвідки про народження ОСОБА_9 .
З вказаних документів вбачається, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_11 та ОСОБА_29 , батьками ОСОБА_30 є ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .
Матір'ю ОСОБА_28 є ОСОБА_9 , батьками якої є ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
Однак, із зазначених документів не вбачається спорідненості ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Твердження позивача про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_12 були сестрами не підтверджене жодними письмовими доказами.
У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 викладено висновок, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, суди мають враховувати довідки органів ДРАЦС про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
За умови, що необхідні для підтвердження відповідних відомостей свідоцтва про народження, актові записи про народження втрачені, належним і допустимим доказом у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути саме показання свідка. Подібний висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 734/2458/23.
Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_22 та ОСОБА_27 на підтвердження факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_4 , оскільки вказані свідки не повідомили суду про достовірність відомостей про стосунки померлого із позивачем, а послалися в якості джерела інформації на розмови в селі. Окрім того, свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні не могла назвати імен сестер щодо яких повідомляла суду інформацію.
За наведених обставин, позовна вимога про встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_4 не підлягає задоволенню за недоведеністю.
Щодо позовної вимоги про встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини на протязі 10 років.
Позивач в обґрунтування даної вимоги зазначає, що як племінник і двоюрідний онук доглядав бабину сестру ОСОБА_9 , а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 поховав її, а так як її син не міг себе обійти взагалі перейшов жити до них у будинок, щоб доглядати його, готувати та годувати.
Враховуючи, наведене та те, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач навіть із врахуванням його обґрунтування, не міг проживати із ним протягом 10 років, оскільки період з 13 жовтня 2005 року до 22 липня 2008 року є значно меншим.
Варто також відзначити, що з копії довідки №05-24/710, виданої 14.11.2024 р. Грабовецько-Дулібівською сільською радою Стрийського району Львівської області, померла ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_15 на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею на день смерті в даному господарстві проживав та був зареєстрований: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 - син.
Таким чином, з вказаної довідки вбачається, що станом на 13.10.2005 ОСОБА_1 не проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд враховує, що свідки в судовому засіданні надали дуже загальні покази за давністю подій, однак повідомили, що позивач після смерті матері ОСОБА_4 забрав його до себе, що підтверджує той факт, що позивач до моменту смерті матері ОСОБА_4 не проживав із ним.
Інших доказів на підтвердження даного факту позивачем не подано.
Таким чином, факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_4 протягом 10 років не підтверджений жодними доказами.
Щодо позовних вимог про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
У цій справі предметом спору є визнання за позивачем в порядку спадкування на житловий будинок «А-1» та сарай «Б», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну частку (пай) розміром 2,11 умовних кадастрових гектара, що знаходиться в с. Любинці Стрийського району, Львівської області після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідачем у справі визначено ОСОБА_3 , третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Грабовецько-Дулібівську сільську раду Стрийського району Львівської області.
З копії матеріалів спадкової справи №45/2025 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 вбачається, що спадщина жодним із спадкоємців не прийнята, а отже, належним відповідачем повинен бути відповідний орган місцевого самоврядування - Грабовецько-Дулібівська сільська рада Стрийського району Львівської області, а не ОСОБА_3 , яка спадщину не приймала.
Дана обставина є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
При цьому, суд в судовому засіданні 14.08.2025 роз'яснював позивачу та його представнику правову позицію, наведену в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21), однак клопотань про заміну неналежного відповідача ними подано не було.
Більше того, враховуючи, що судом не встановлено факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем, позивачем не доведено, що він входить до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 , підстави для задоволення позовних вимог про визнання права власності на майно померлого в порядку спадкування за законом відсутні.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
З копії витягу з рішення Виконкому Стрийської районної Ради народних депутатів від 17.11.1988 р. №267, свідоцтв про право особистої власності на жилий будинок від 30.11.1988, копії довідки від 14.01.2025 №64, виданої Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», вбачається, що житловий будинок, господарські будівлі в АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , а не ОСОБА_4 .
Твердження позивача про те, що він доглянув діда ОСОБА_6 , поховав його і фактично прийняв спадщину, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_1 спростовується копією довідки №05-24/709, виданої 14.11.2024 р. Грабовецько-Дулібівською сільською радою Стрийського району Львівської області, з якої вбачається, що померлий ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_14 на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті в даному господарстві проживав та був зареєстрований один.
Враховуючи те, що з боку позивача позовні вимоги не обґрунтовані та не підтверджені доказами, а відтак задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст.12, 81, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Грабовецько-Дулібівська сільська рада Стрийського району Львівської області, про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту проживання однією сім'єю на час відкриття спадщини, визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_6 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Грабовецько-Дулібівська сільська рада Стрийського району Львівської області, ЄДРПОУ: 04370998, адреса: 82434, Львівська область, Стрийський район, с. Дуліби, вул. Шевченка, 170.
Повний текст судового рішення виготовлено 16 лютого 2026 року.
Головуючий суддя О.Ю. Писарев