Провадження №2/447/461/26
Справа №447/4003/25
/заочне/
16.02.2026 року місто Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,
за участю: секретаря судового засідання Малик О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
до відповідача: ОСОБА_1 ,
про: стягнення заборгованості,
за участю:
представник позивача: не з'явився;
відповідач: не з'явився;
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», звернулося до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики від 19.09.2024 №73798764 в сумі 22794,00грн.
Ухвалою суду від 12.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 05.01.2026. Також вказаною ухвалою суд задовільнив клопотання позивача та витребував від АТ «Універсал Банк» додаткові докази, які становлять банківську таємницю.
22.12.2025 на електронну адресу суду надійшла витребувана судом інформація щодо рахунку відповідача.
В судове засідання 05.01.2026 сторони не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Згідно прохальної частини позовної заяви, позивач просив суд проводити розгляд справи без участі уповноваженого представника. Відповідач причин неявки не повідомив, на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого судову повістку про виклик до суду на 05.01.2026, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, відповідач отримав 30.12.2025.
Враховуючи неявку відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 11.02.2026.
В судове засідання 11.02.2026 сторони не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач причин неявки не повідомив, на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого судову повістку про виклик до суду на 11.02.2026, відповідач отримав 24.01.2026.
Згідно з положеннями ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є зокрема: день вручення судової повістки під розписку.
Суд звертає увагу на те, що судові повістки про виклик до суду направлялись відповідачу за зареєстрованою адресою його місця проживання, отримані ним особисто, та відповідно він був повідомлений про розгляд справи належним чином.
Однак, в жодне із призначених судом судових засідань, відповідач не з'явився, причини неявки суду, не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Частиною 1 статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи той факт, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач в прохальній частині позовної заяви не заперечив проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи №447/2919/25 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 11.02.2026, є дата складення повного судового рішення 16.02.2026.
Правова позиція позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 13.09.2024 між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позичальником ОСОБА_1 було укладено договір позики №73798764, який підписано електронним підписом позичальника.
Відповідно до п.1 Договору позики, позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №27/03/25.
Згідно з п.1.1. договору факторингу, фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру боржників №4 від 23.04.2025 до Договору факторингу №27/03/25, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22 794,00грн, з яких: 7500,00 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу, 2250,00грн- сума заборгованості за відсотками, 11 919,00грн- сума заборгованості за пенею, 1 125,00грн сума заборгованості за комісією за надання позики.
Всупереч умовам кредитного Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзив на позовну заяву, не подав.
Фактичні обставини встановлені судом.
13.09.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики) №73798764.
Положеннями п.5 Договору передбачено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує: що позичальник ознайомився за посиланням на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України (пункт 5.1 Договору).
Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (TM «MYCREDIT»), в якій зазначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «Oh my freedom (перша позика 0,01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (TM «MYCREDIT») (пункт 5.2 Договору).
Відповідно до п.21 Договору позики, цей договір укладено у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням підпису позикодавця та одноразового підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно ЗУ «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий фінансовий кредит), затвердженого постановою НБУ від 03.11.2021 №113 (а.с. 5-8).
Відповідно до п.1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, з метою придбання товарів для задоволення власних потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики.
Пунктом 2 договору позики визначено параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, а саме: сума позики: 7 500,00грн; строк позики/строк договору 30 днів; денна процентна ставка 0,500%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70 % річних; орієнтовна реальна річна ставка 2617,16%; комісія за надання позики - 15% від суми наданої позики, що в грошовому виразі становить 1 125,00грн; пеня в день 2,7%; орієнтовна загальна вартість позики у грн 9750,00грн; дата надання позики - 13.09.2024; дата повернення позики 12.10.2024.
Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором (п. 4 Договору).
Сторони погодили, що якщо сума позики зазначена в п.2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк, позикодавець має право, у випадку невиконання позичальником умов цього договору, нараховувати пеню в розмірі визначеному п.2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, яка є додатком №1 до договору надання коштів у кредит №73798764, дата видачі кредиту 13.09.2024, сума кредиту 7500,00грн, дата повернення кредиту 12.10.2024, проценти за користування кредитом 1125,00грн,комісія за надання кредиту 1125,00грн, реальна річна процентна ставка -2617,16грн, загальна вартість кредиту 9750,00грн (а.с.8 зворот).
До матеріалів позовної заяви позивачем долучено також паспорт споживчого кредиту до договору позики (стандартизована форма) (а.с.15-16).
12.10.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено додаткову угоду №13299683 до договору надання коштів у кредит №73798764 від 13.09.2024 (а.с.10), згідно якої сторони продовжили строк кредитування на 30 днів, та визначили, що строк кредитування/строк договору 60 днів. Також сторони погодили, що на період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв'язку із зміною строку кредитування, сторони домовились, що датою поверненян кредиту є 11.11.2024, денна процентна ставка 1,00%, орієнтована реальна річна процентна ставка - 2058,58%, орієнтована загальна вартість кредиту - 12 000,00грн. (п.п. 1, 2 додаткової угоди).
Відповідно до п.3.1 додаткової угоди, для продовження строку кредитування позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 1125,00грн. У разі укладення додаткової угоди до закінчення строку кредитування, платіж на продовження строку кредитування відображається в додатку №1 Додаткової угоди. Сплата платежу здійснюється позичальником не пізніше 23год. 59хв. дня укладення додаткової угоди.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, яка є додатком №1 до договору надання коштів у кредит №73798764 (з врахуванням положень додаткової угоди №13299683), дата видачі кредиту 13.09.2024, сума кредиту 7500,00грн, дата повернення кредиту 11.11.2024, проценти за користування кредитом 3 375,00грн, комісія за надання кредиту 1125,00грн, реальна річна процентна ставка -2058,58%, загальна вартість кредиту 12 000,00грн (а.с.11).
03.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено додаткову угоду №13681772 до договору надання коштів у кредит №73798764 від 13.09.2024 (а.с. 12-13), згідно якої, у зв'язку із виникненням у позичальника заборгованості за договором та зверненням до позикодавця з проханням про розстрочку погашення заборгованості, сторони домовились про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї додаткової угоди в сумі 15 330,00грн, на 120 днів (п. 1 додаткової угоди).
Відповідно до п.2,3 додаткової угоди, сторони зафіксували, що сума заборгованості є фіксованою, яку позичальник сплачує частинами за наступним графіком: 03.12.2024-3066,00грн; 02.01.2025 - 3066,00грн; 01.02.2025 - 3066,00грн; 03.03.2025 - 3066,00грн; 02.04.2025 - 3066,00грн.
Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди сторони визначили, що графік реструктуризації включає в себе чергові платежі, які складаються з нарахованих та несплачених позичальником процентів за понадстрокове користування позикою або пені, які сплачуються позичальником відповідно до графіку визначеного в п. 3 додаткової угоди , з урахуванням черговості погашення, визначеної у договорі.
Сторони також домовились, що починаючи з дати підписання цієї додаткової угоди , нарахування процентів за понадстрокове користування позикою або пені, визначених п.2 договору, призупиняється та може бути відновлено, в порядку визначеному п.8 додаткової угоди (п. 4 додаткової угоди).
Відповідно до п.8 додаткової угоди, позичальник розуміє, що в разі, якщо станом на дату, що слідує за датою погашення кожного чергового платежу згідно графіка визначеного п. 3 додаткової угоди, наявна заборгованість зі сплати такого чергового платежу, умови реструктуризації втрачають чинність а позикодавець відновлює нарахування процентів за понадстрокове користування позикою або пені, з дати, що слідує за датою несплаченого /сплаченого не в повному обсязі чергового платежу згідно графіка, на залишок позики, відповідно до умов договору з врахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.
Згідно п.9 додаткової угоди, позичальник зобов'язався забезпечити своєчасне погашення заборгованості згідно умовами визначеними додатковою угодою. У випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за цією додатковою угодою, позикодавець має право вимагати дострокового погашення суми заборгованості зазначеної в п.1 додаткової угоди.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, яка є додатком №1 до договору надання коштів у кредит №73798764 (з врахуванням положень додаткової угоди №13681772), дата видачі кредиту 13.09.2024, сума кредиту за договором 7500,00грн, чиста сума кредиту /сума платежу за розрахунковий період - 12 000,00грн, дата погашення суми кредиту -02.04.2025, проценти за користування кредитом 3 375,00грн, комісія за надання кредиту 1125,00грн, реальна річна процентна ставка -225,90%, загальна вартість кредиту 12 000,00грн (а.с.13 зворот).
Згідно з листом ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» №КД-000051575/ТНПП від 16.09.2025 на виконання договору укладеного із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», 13.09.2024 здійснило перерахування коштів в сумі 7500,00грн ОСОБА_2 на картку № НОМЕР_1 (а.с. 17).
З інформації, наданої АТ «Універсал банк», на банківську картку № НОМЕР_2 емітовану на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період із 13.09.2024 по 16.09.2024 відбулося зарахування коштів в сумі 7500 гривень. Згідно банківської виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 , 13.09.2024 на вказану картку відбулось зарахування коштів в сумі 7500,00грн. (а.с. 69-71).
Згідно наданого «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості за кредитним договором №13299683 від 13.09.2024 за період з 13.09.2024 по 23.04.2025, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість в сумі 22 794,00грн., з яких: 7500,00грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 2250,00грн. сума заборгованості за відсотками; 11 919,00 грн. сума заборгованості за пенею, 1125,00грн заборгованість за комісією. Період нарахування відсотків: 13.09.2024- 11.11.2024. Періоди нарахування пені: із 12.11.2024 - 03.12.2024 та 04.01.2025-23.02.2025.
В розрахунку також відображено здійснені відповідачем платежі, а саме: 12.10.2024 в сумі 1 125,00грн, та 03.12.2024 в сумі 3066,00грн (а.с.19-22).
27 березня 2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та TOB «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладено договір факторингу №27/03/25 (а.с.31-35), відповідно до пункту 1.1 якого, клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги (всі права клієнта за договірними відносинами з боржником, в тому числі права грошових вимог по поверненню наданих боржнику кредитів, строк платежу за якими настав або настане в майбутньому) зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Згідно п.1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
23 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та TOB «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №27/03/25, в якій сторони визначили загальну суму прав вимоги, що відступаються згідно із реєстром боржників №4 від 23.04.2025 в розмірі 58486494,64грн, а також погодили, що в якості ціни продажу фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить 15% від основної суми заборгованості, що становить 3 586 471,84 грн(а.с.36).
З платіжної інструкції від 29.04.2025 №6 вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» сплачено кошти на загальну суму 3 586 471,84грн, як плату за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди №2 від 23.04.2025 до Договору Факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 (а.с.39).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №4 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 (а.с.38) та акту прийому передачі реєстру боржників №4 від 23.04.2025 (а.с.37), ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №73798764 від 13.09.2024 в сумі 22 794,00грн, з яких: 7500,00грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 2250,00грн. сума заборгованості за відсотками; 11 919,00 грн. сума заборгованості за пенею, 1125,00грн заборгованість за комісією.
Оцінка суду.
Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі договору кредиту, які регулюються ЦК України.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як визначено ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію».
Зокрема, норми Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», визначають правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов'язки суб'єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Так, згідно ч.2 ст.16 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», до складу електронних довірчих послуг входять: створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту; формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу; реєстрована електронна доставка; зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов'язаних з цими послугами. Кожна послуга, що входить до складу електронних довірчих послуг, може надаватися окремо або в сукупності.
Положеннями ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Також, відповідно до ч.ч.12-13 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно положень ст.ст.3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено зміст кредитного договору. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
Відповідно до статті 1056-1 розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із положеннями ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
З частини першої статті 1077 ЦК України та частини п'ятої статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що суб'єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.
У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.
Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №12-97гс18).
Відповідно до пункту 11статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою.
Статтею 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог ЦК України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
Згідно із положеннями ч.1 ст.81, ч.1 ст.82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як встановлено судом, між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено електронний договір позики №73798764 від 13.09.2024, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 72304, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 7 500,00грн.
Факт перерахування кредитних коштів в сумі 7500,00грн первісним кредитором на картковий рахунок відповідача підтверджується долученими до справи листом ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» №КД-000051575/ТНПП від 16.09.2025 та банківською випискою по картковому рахунку відповідача № НОМЕР_2 .
За умовами договору, відповідач повинен був повернути кредитні кошти не пізніше 12.10.2024, та сплатити проценти за користування кредитом сумі 1125,00грн, і комісію за надання кредиту в сумі 1125,00грн.
За умовами додаткової угоди №13299683 укладеної 12.10.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), строк кредитування було продовжено на 30 днів. Також сторони погодили, що у зв'язку із зміною строку кредитування, датою повернення кредиту є 11.11.2024, денна процентна ставка 1,00%, орієнтована реальна річна процентна ставка - 2058,58%, орієнтована загальна вартість кредиту - 12 000,00грн.
Умови додаткової угоди щодо продовження строку кредитування, відповідачем були виконані, а саме на виконання п.3.1 додаткової угоди, 12.10.2024 відповідач сплатив кредитодавцю платіж в сумі 1125,00грн, що вбачається із розрахунку заборгованості.
Таким чином відповідно до умов договору позики з врахуванням положень додаткової угоди №13299683, відповідач повинен був повернути кредитні кошти в сумі 7500,00грн не пізніше 11.11.2024, сплатити проценти за користування кредитом в сумі 3375,00грн, і комісію за надання кредиту в сумі 1125,00грн.
У зв'язку із виникненням у відповідача заборгованості за договором та зверненням до позикодавця з проханням про розстрочку погашення заборгованості, 03.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено додаткову угоду №13681772 до договору надання коштів у кредит №73798764 від 13.09.2024, згідно якої сторони домовились про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї додаткової угоди в сумі 15 330,00грн, на 120 днів. Сторони визначили, що сума заборгованості є фіксованою, яку позичальник сплачує частинами за наступним графіком: 03.12.2024-3066,00грн; 02.01.2025 - 3066,00грн; 01.02.2025 - 3066,00грн; 03.03.2025 - 3066,00грн; 02.04.2025 - 3066,00грн.
Однак відповідач свої зобов'язання за договором позики № 73798764, належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, відсотки за користування кредитними коштами та комісію не сплатив.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», первісним кредитором були нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період: 13.09.2024-12.10.2024 (30 днів) в розмірі 0,5%, що становить 1125,00грн, та за період із 13.10.2024 по 11.11.2024 (30 днів) в розмірі 1%, що становить 2250,00грн. Загальна сума нарахованих відсотків за вказані періоди становила 3375,00грн.
Також первісним кредитором була нарахована пеня за наступні періоди: 12.11.2024 - 03.12.2024 та 03.01.2025-23.02.2025 в розмірі 2,7% від суми кредиту, що становило 14 985,00грн.
В період із 13.09.2024 по 23.04.2025, відповідачем було здійснено два платежі, а саме:
12.10.2024 в сумі 1 125,00грн, який зараховано первісним кредитором в рахунок погашення заборгованості за процентами; 03.12.2024 в сумі 3066,00грн, на виконання умов додаткової угоди №13681772 щодо реструктуризації заборгованості, який був зарахований первісним кредитором в рахунок погашення пені.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 23.04.2025, за ОСОБА_1 числилась заборгованість в сумі 22 794,00грн., з яких: 7500,00грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 2250,00грн. сума заборгованості за відсотками; 11 919,00 грн. сума заборгованості за пенею, 1125,00грн заборгованість за комісією.
Також судом встановлено, що у зобов'язанні за вказаним договором позики укладеним між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем відбулась заміна кредитора внаслідок належного відступлення права вимоги від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Європейська агенція повернення боргів. Зокрема згідно витягу з реєстру боржників №4 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало, а ТОВ "Європейська агенція повернення боргів" прийняв право вимоги заборгованості до боржника ОСОБА_1 за договором позики №73798764 від 13.09.2024 в сумі 22 794,00грн, з яких: 7500,00грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 2250,00грн. сума заборгованості за відсотками; 11 919,00 грн. сума заборгованості за пенею, 1125,00грн заборгованість за комісією.
Відповідачем не було надано суду власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення ним кредиту у повному розмірі та строки, а також сплати передбачених кредитними договорами відсотків, комісії, та які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості.
Суд враховує, що при визначенні розміру відсотків, розмір денної процентної ставки за кредитними договорами не перевищував 1 %, що відповідає максимальному розміру денної процентної ставки, встановленої з 21 серпня 2024 року ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX.
Разом з тим, щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 11 919,00грн нарахованої в період із 12.11.2024 по 03.12.2024 та із 03.01.2025-23.02.2025 в розмірі 2,7% від суми кредиту, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.ст.549, 551 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У зв'язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не в змозі платити по кредитних зобов'язаннях. У зв'язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і є чинним на даний час.
Отже, законодавцем звільнено позичальників за кредитними договорами від сплати неустойки (штрафу, пені), які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача пені в розмірі 11 919,00грн, оскільки договір позики укладений, та сума пені нарахована у період дії в Україні воєнного стану.
Окрім того, з огляду на наведені положення закону щодо обов'язку кредитодавця здійснювати списання пені передбаченої кредитним договором за прострочення виконання позичальником своїх договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, суд вважає безпідставним зарахування первісним кредитором здійсненого відповідачем 03.12.2024 платежу в сумі 3066,00грн в рахунок часткового погашення заборгованості за пенею.
Відповідно до п.2.5 договору №73798764 сторони визначили, що якщо сума Позики за Договором не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов?язання за Договором в повному обсязі, зарахування сплачених Позичальником коштів за Договором здійснюється Позикодавцем в наступному порядку:
- у першу чергу сплачуються неустойка, проценти за понадстрокове користування позикою та інші платежі у випадку їх нарахування;
- у другу чергу сплачуються всі прострочені проценти за користування Позикою, Комісія за надання Позики, прострочена до повернення суми позики. Простроченими процентами за користування Позикою вважаються проценти, які були передбачені договором позики та застосовувались за весь період користування Позичальником Позикою у відповідності до умов Договору, які не були сплачені Позичальником в строк, встановлений Договором;
-у третю чергу сплачуються проценти за користування позикою, Комісія за надання Позики, сума позики.
Відтак, здійснений відповідачем 03.12.2024 платіж в сумі 3066,0грн підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами в сумі 2 250,00грн, та часткового погашення заборгованості за комісією в сумі 816,00грн
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов є частково обґрунтованим, а саме в частині стягнення заборгованості за договором позики №73798764 від 13.09.2024 в сумі 7809,00грн з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7500,00 гривень; заборгованість за комісією - 309,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
Судові витрати.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що при поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00грн.
Враховуючи, що позов задоволено частково, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1037,36грн.
Керуючись статями 10-13,49,76-81,141,247,258,259,263-265,268,280,282,289,354,355 ЦПК України, суд,
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором позики №73798764 від 13.09.2024 в сумі 7809,00грн
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" - 1037,36грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 16.02.2026.
Суддя Роман ДЖУС